Ухвала

від 22.01.2024 по справі 352/237/24

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/237/24

Провадження 2-з/352/6/24

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

22 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Ленд» Сільченка Сергія Олександровича про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Ленд» Сільченко Сергій Олександрович звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, яка подана до пред`явлення позову.

Заява мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Є-Ленд» буде звертатись до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Цитадель», державний реєстратор Дубівської сільської ради Івано-Франківської області Шлапак Г.М. про усунення перешкод у користуванні майном, а саме земельною ділянкою, шляхом припинення володіння відповідачів правом власності квартирою, об`єктом житлової нерухомості загальною площею 125,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Пояснив, що позовні вимоги будуть мотивовані тим, що при візуальному огляді земельної ділянки кадастровий номер 2625886801:02:021:0216, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Є-Ленд», встановлено, що на ньому споруджено житловий будинок. В той же час відповідачі повідомили, що є власниками квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка ніби-то розташована на вказаній земельній ділянці. Відтак, оскільки відповідачі володіють спірним майном, то вони мають можливість вчиняти дії спрямовані на продаж майна, відтак просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 125,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст.153та ч. 2 ст.247 ЦПК Українирозгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальноготехнічного засобу.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення цивільного позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1статті 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову, за своєю суттю, повинен слугувати гарантією для забезпечення виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, в майбутньому, та, усунення можливих майбутніх перешкод його виконання. При цьому необхідно враховувати, що ухвалення відповідного рішення, серед іншого, повинно мати законну та виправдану мету. Вказане означає, що застосування відповідного заходу забезпечення позову має бути належним чином вмотивовано та підтверджено відповідними доказами.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п.3 ч.1ст.151 ЦПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбаченихст.81 ЦПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Положеннями ч.1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заявник зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову це може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду через дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , направлені на продаж квартири. На підтвердження цієї обставини надає роздруківки оголошення із сайту «ОЛХ». Проте суд звертає увагу на те, що останні не можуть бути належними доказами вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дій щодо реалізації належної їм на праві власності квартири, оскільки площа зазначена в оголошенні про продаж 55 м.кв. істотно різниться від площі квартири, що перебуває у власності останніх 125.1 м.кв.

Крім того, з наданих заявником Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, які за його твердженням, видані на земельну ділянку кадастровий номер 2625886801:02:021:0216, місцем знаходженням земельної ділянки вказано: АДРЕСА_2 , що є відмінною від адреси, де знаходиться квартира ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

При цьому довідка Угринівської сільської ради про те, що рішення про присвоєння адреси ТОВ «БК Цитадель» не видавалось, подана суду не станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, а датована 29.05.2023 року.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що квартира на яку просить накласти арешт заявник, знаходиться у багатоквартирному житловому будинку із чималою кількістю об`єктів нерухомості, про що свідчить номер квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 312.

Тобто заявником суду не надано докази, які підтверджують, що права товариства можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову, не надано підтвердження знаходження житлового будинку, в якому знаходиться квартира ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на земельній ділянці кадастровий номер 2625886801:02:021:0216 та підтвердження наміру останніх навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв`язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства та встановлені судом обставини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Ленд» щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, яка має бути подана в майбутньому, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6ст. 154 ЦПК Українипро забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,149-153 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Ленд» Сільченка Сергія Олександровича про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Згідно ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з 22.01.2024 року, як дня складення повного судового рішення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.