Ухвала

від 18.01.2024 по справі 461/3141/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3141/23

Провадження № 1-кс/461/362/24

УХВАЛА

18.01.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області полковника юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023141410000026 від 02.03.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що посадові особи ТОВ «Профф» (ЄДРПОУ 43960635, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176) в умовах воєнного стану привласнюють кошти державного бюджету у великих розмірах, які виділялися для здійснення оборонних закупівель.

За наявною в органі досудового розслідування інформацією, ТОВ «Профф» (ЄДРПОУ 43960635) реалізує товари оборонного призначення (засоби індивідуального захисту: протигази (маски та фільтри), хімкостюми тощо) імпортного походження державним замовникам у сфері оборони (у т.ч.: Національна гвардія України, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Міністерство оборони України, окремі військові частини, а також інші державні структури та органи влади і управління) через проведення прямих закупівель за завищеними цінами.

Внаслідок штучного завищення витрат на продукцію та надання замовникам недостовірних даних щодо ціноутворення (калькуляції витрат) вказаної продукції, службові особи ТОВ «Профф» незаконно одержують з державного бюджету надміру сплачені грошові кошти у великих розмірах, які переводяться у готівку через мережу підконтрольних суб`єктів господарювання, та, в подальшому, розподіляються між учасниками злочинної схеми.

При цьому, штучного завищення витрат на продукцію та надання замовникам недостовірних даних щодо ціноутворення здійснюється службовими особами ТОВ «Профф» через мережу підконтрольних останній суб`єктів господарювання, серед яких фірма «AVEC» (республіка Чехія), фірма «Universalum Sp.» (республіка Польща), фірма «Gumarny Zubri», ТОВ «ІТЕЗ», ПП «Бром» (ЄДРПОУ: 36449430), ФОП « ОСОБА_6 », ФОП « ОСОБА_7 », РНОКПП: НОМЕР_1 , ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_2 , ФОП « ОСОБА_9 », РНОКПП: НОМЕР_3 , ФОП « ОСОБА_10 », РНОКПП: НОМЕР_4 , ФОП « ОСОБА_11 », РНОКПП: НОМЕР_5 ; ФОП « ОСОБА_12 », РНОКПП: НОМЕР_6 , ФОП « ОСОБА_13 », РНОКПП: НОМЕР_7 ) та ін.

При цьому, встановлено, що вказані вище злочинні дії представників ТОВ «Профф» супроводжуються складанням офіційних документів, які, в подальшому, є підставою для перерахунку останнім грошових коштів з державного бюджету, їх перерозподілу між іншими учасниками злочинної схеми, виведення коштів на банківські рахунки підконтрольних комерційних структур, а також надання так званих «відкатів» представникам замовника за надання сприяння в укладенні та виконанні договорів поставки за завідомо завищеними цінами.

За наявними даними, загальні суми укладених ТОВ «Профф» договорів поставок товарів за період 2022-2023 року коливаються, в середньому, від 100 000 грн. до 20 000 000 грн. При цьому, сума так званих «відкатів» представникам замовника складає від 1% до 7 % загальної вартості договору (близько 90-100 тис. грн.). Водночас, різниця між реальною вартістю товарів та їх задекларованою ціною, що утворилась внаслідок купівлі продукції через підконтрольні суб`єкти господарювання, становить близько 1/4 - 1/5 від суми за одиницю виробу (близько 1 000 грн. за одиницю комплекту протигазу та 1 000 грн. за одиницю комплекту костюму хімічного захисту).

Окрім цього, проведеним оглядом інтернет-ресурсу «Prozorro» встановлено наявність масштабних державних закупівель учасником та/або переможцем яких виступає ТОВ «Профф», із зазначенням вартості продукції, що не відповідає її реальній вартості на ринку та необгрунтовано коливається залежно від замовника товарів.

15.01.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено речі та документи.

15 січня 2024 року вилучені в ході обшуку речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий вказує, що зважаючи на те, що вказані вище речі та документи містять відомості про обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме: подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, виникла необхідність у накладені арешту на дане майно з метою збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі та без повідомлення володільців майна.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження

Клопотання узгоджено з вимогамист. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні зазначено підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, коли арешт накладається з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Зазначені у клопотанні речі та документи відповідають передбаченим законом критеріям, оскільки вони відповідають вимогам, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та є речовими доказами.

Відповідно до частини 4ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023141410000026 від 02.03.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, триває, та в подальшому може виникнути необхідність в додатковому дослідженні вказаних в клопотанні речових доказів для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку що вилучені в ході обшуку речі та документи відповідають критеріям ст. 98, ст. 170 ч. 2 КПК України, а також можуть мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. Крім того, існують достатні підстави для задоволення клопотання та арешту тимчасово вилученого майна, вказаного в клопотанні, оскільки вказані речі та документи є речовими доказами у справі та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим, з метою їх збереження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження вилученими в ході обшуку речима та документами, з метою запобігання їх зникнення, знищення, пошкодження чи зміни. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Злочини, за ознаками яких проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023141410000026 від 02.03.2023 року відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та караються в тому числі конфіскацією майна.

Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про те, що є достатні підстави вважати про наявність ризику відчуження, приховання, передачі третім особам вилученого в ході обшуку майна з метою перешкоджання установленню істини у провадженні та недопущення його спеціальної конфіскації.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на вилучені 15.01.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 речі та документи, а саме:

1.флеш-накопичувач Apaser в корпусі білого кольору;

2.флеш-накопичувач Ritest синього кольору;

3.флеш-накопичувач Lubawa SA червоно-чорного кольору;

4.флеш-накопичувач Ritest в сталевому корпусі;

5.флеш-накопичувач TandG 8Gb в сталевому корпусі;

6.протигаз фільтрувальний ОМ-2020 - 2 шт;

7.комплект для захисту органів дихання 5/50 - 2 шт.; .

8.зовнішній накопичувач HDD Transcend s.n.G76728-2706;

9. картка пам`яті SD Silicon Power 2Gb;

10. банківська картка НОМЕР_8 банку «Львів»;

11. банківська картка НОМЕР_9 Приватбанку;

12. банківська картка НОМЕР_10 банку «Львів»;

13. планшет Lenovo;

14. флеш-накопичувач «ОБСЄ» - 2 шт.;

15. флеш-накопичувач Lviv червоного кольору;

16. флеш-накопичувач Kingston 128 Gb;

17. флеш-накопичувач Apaser 32 Gb золотистого кольору;

18. флеш-накопичувач Freiburg в дерев`яному корпусі;

19. флеш-накопичувач Kingston DT Mini 4 Gb;

20. флеш-накопичувач Nato;

21. ноутбук Asus S530 сірого кольору в комплекті із зарядним пристроєм

22. ноутбук HP ProBook 450 G9 s.n.5CD311GJFS в комплекті із зарядним пристроєм

23. мобільний телефон Redmi Note 125 з сім-карткою оператора Life в заводському пакуванні серійний номер

НОМЕР_11 . сім-картка оператора Vodafone № НОМЕР_12

25. блокнот в обкладинці червоного кольору з чорновими записами

26. договір про надання консультаційних послуг з додатком (на 9 арк.)

27. наказ № 8 від 28.02.2023 про відрядження;

28. флеш-накопичувач Kingston 128 Gb;

29. флеш-накопичувач Research International;

30. флеш-накопичувач NBC SYS;

31. флеш-накопичувач в шкіряній обкладинці

32. 120000 гривень (120 купюр номіналом 1000 грн кожна);

33. 980 євро (9 купюр номіналом 100 євро, 1 купюра номіналом 50 євро, 1 купюра номіналом 20 євро, 1 купюра номіналом 10 євро).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1