Ухвала

від 19.01.2024 по справі 461/324/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/324/23

Провадження № 1-кс/461/410/24

УХВАЛА

19.01.2024 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,

встановив:

адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1 , який було накладено ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.06.2023 року.

Обґрунтовуючи клопотання, заявник вказує, що в межах кримінального провадження, відомості щодо якого 17.10.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141370000672, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ч. 3 ч.4 ст. 190 КК України, за клопотанням старшої слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області, слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова, було накладено арешт із позбавленням права на відчуження об`єктів нерухомого майна, інформація про власників якого, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відсутня, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована вмайбутньому №4109-60-1707від 17липня 2020року, ОСОБА_4 належатьмайнові правана №47за адресою: АДРЕСА_2 . Остання також, має довідку із ТзОВ «Карпатбуд постачання» від 17.07.2020 року №198 про те, що вона оплатила повну вартість квартири АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому № 4109-60-1707від 17липня 2020року. Існування арешту на згадане нерухоме майно не дозволяє ОСОБА_4 , як власнику майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , зареєструвати своє право власності та укласти договори з енергопостачальними та газопостачальними організаціями, а також, розпоряджатись своїм майном, що, у свою чергу, порушує її конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. У зв`язку з наведеним, просить клопотання задовольнити.

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , подала до суду заяву про слухання справи за її відсутності. Водночас, зауважила, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить скасувати арешт.

Слідча у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме здійснення виклику по телефону.

Від прокурора надійшла заява, зі змісту якої вбачається, що остання просить проводити розгляд справи за її відсутності. Зазначила, щодо задоволення клопотання про скасування арешту не заперечує.

Згідно положень статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Таким чином, положення процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника чи слідчого в судове засідання.

Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду не встановлено.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).

Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, а також матеріали клопотання про накладення арешту, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити, з огляду на нижченаведене.

Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст.131, ч. 1 ст.132 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ч. 3ст. 132 КПКзастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до приписівстатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 17.10.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141370000672, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ч. 3 ч.4 ст. 190 КК України. У межах даного кримінального провадження органом досудового розслідування перевіряються факти заволодіння грошовими коштами осіб, які мали намір придбати права на об`єкти нерухомого майна.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.06.2023, було накладено арешт із позбавленням права на відчуження об`єктів нерухомого майна, інформація про власників якого, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відсутня, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 . Арешт накладався з метою збереження речових доказів. Майнові права на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_4 , відповідно до долучених до клопотання слідчого договорів належать ОСОБА_5 , оскільки він мав укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Відповідно до долучених до клопотання матеріалів, згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому № 4109-60-1707 від 17 липня 2020 року, ОСОБА_4 належать майнові права на № 47 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою наданою ТзОВ «Карпатбуд постачання» від 17.07.2020 року №198, ОСОБА_4 оплатила повну вартість квартири АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому № 4109-60-1707 від 17 липня 2020 року.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 , копія якої додається до даного клопотання, останній повідомляє, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому № 4109-60-1707 від 17 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТБУД ПОСТАЧАННЯ», та просить вважати розірваним, а також, заявляє, що жодних претензій, в т.ч. матеріальних, що можуть виникати з приводу укладення зазначеного договору та щодо квартири АДРЕСА_1 він немає.

Таким чином, у ході розгляду справи, на підставі наведених вище матеріалів, встановлено, що ОСОБА_4 являється власником об`єкта нерухомого майна з приводу якого подане клопотання.

Прокурор, яка володіє доступом до усіх матеріалів кримінального провадження, а отже обізнана про обставини встановлені під час проведення досудового розслідування, проти скасування арешту майна не заперечує.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Ухвалюючи рішення у даній справі, враховую також принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема те, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

З урахуванням наведеного вище, приходжу до переконання, що, станом на час розгляду клопотання в суді, представником власника майна, доведено наявність правових підстав передбаченихст. 174 КПК Українищодо скасування арешту з квартири АДРЕСА_1 , оскільки в арешті відпала потреба.

У свою чергу, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що слідчий, прокурор зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання, натомість, прокурор подала заяву у якій зазначила, що проти скасування арешту майна, з приводу якого подано клопотання не заперечує, що також вказує на недоцільність існування подальшого обтяження об`єкту.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 22.06.2023 (справа №461/324/23 провадження №1-кс/461/3440/23), квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1