Постанова

від 19.01.2024 по справі 910/1246/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2024 р. Справа№ 910/1246/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 (повний текст складено 29.06.2023)

у справі №910/1246/23 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан", м. Київ

про стягнення 95 676,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У січні 2023 року Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (далі - КП "Київтранспарксервіс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" (далі - ТОВ "Ватікан", відповідач) про стягнення 95676,57 грн, в тому числі: 79009,60 грн боргу, 10915,45 грн пені, 1018,84 грн 3% річних, 4732,68 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-11/01 від 07.11.2019 (далі - Договір), внаслідок чого не здійснив оплату за передані фіксовані місця для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, проспект Бажана, 36, за період березень 2022 року, травень (16 днів місяця) - листопад 2022 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23 задоволено частково позов Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" 79 009,60 грн боргу, 100,00 грн пені, 1 018,84 грн 3% річних, 4 732,68 грн інфляційних втрат, 2 684,00 грн судового збору. Відмовлено в іншій частині позову.

Рішення мотивовано тим, що Договір за своєю правовою природою є договором найму. Місцевий господарський суд зазначив, що строк оплати за Договором за березень 2022 року, травень (з 16 числа місяця) - листопад 2022 року, є таким, що настав, при цьому відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 79009,60 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості у розмірі 79009,60 грн. Одночасно судом першої інстанції задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 1018,84 грн 3% річних та 4732,68 грн інфляційних втрат. В частині стягнення пені місцевий господарський суд вирішив зменшити пеню до 100 грн, врахувавши евакуацію великої частини населення м. Києва у зв`язку з воєнними діями, що значно вплинуло на рентабельність діяльності відповідача щодо надання послуг паркування транспортних засобів у м. Києві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватікан" 18.07.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23 скасувати; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що Договір № ДНП-2019-11/01 від 07.11.2019 є договором найму (оренди), проте дійшов помилкового висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню п. 1.2 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 року № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX", який звільняє від сплати орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 справу № 910/1246/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Євсіков О.О., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1246/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23 до надходження до суду матеріалів справи.

07.08.2023 матеріали справи №910/1246/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23. Надано скаржнику десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

20.09.2023 (зареєстровано судом 21.09.2023) від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору у сумі 4 026,00 грн. Також представник скаржника вказував на те, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 ТОВ "Ватікан" не отримувало, про ухвалу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 було направлено скаржнику на дві поштових адреси. Згідно роздруківки трекінгу з сайту "Укрпошта", скаржник отримав зазначену ухвалу 20.09.2023.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі № 910/1246/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді: Коробенко Г.П., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 справу №910/1246/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 вищезазначеною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23.

Позиції учасників справи.

11.10.2023 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги відповідача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.

В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивач зазначає, що посилання відповідача на норми, що регулюють правовідносини оренди, в тому числі п. 1.2 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX" та ст. 762 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки договір, що укладений між сторонами у даній справі за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, 07.11.2019 КП "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та ТОВ "Ватікан" (сторона-2) уклали договір № ДНП-2019-11/01 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування (далі - Договір).

Формуючи предмет Договору сторони зазначили, що сторона-1 передає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький район, просп. Бажана, 36, в межах III територіальної зони паркування м. Києва (далі - майданчик для паркування або майданчик), що включає 38 (тридцять вісім) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 4 (чотири) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 3.1. Договору майданчик для паркування вважається переданими в експлуатацію Стороні-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

У пункті 3.4. Договору визначено, що щомісяця до 10-го числа Сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням Сторони-1. У випадку не підписання Стороною-2 акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним Стороною-2 без зауважень.

У пункті 4.1. Договору узгоджено, що загальна ціна договору про передачу паркувального майданчику в експлуатацію визначається за формулою: Цдог=Векспл+Праз, де Цдог - ціна Договору; Векспл - вартість експлуатації паркувального майданчика за весь період, що підлягає оплаті на умовах договору в гривнях; Праз - одноразовий платіж за право укладання договору в гривнях.

Векспл = Вмм*К*Т, де Вмм - вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях, визначена за результатами аукціону; К - кількість машиномісць паркувального майданчика, експлуатація яких підлягає оплаті; Т - період, що підлягає оплаті на умовах договору в календарних днях.

Не підлягає оплаті експлуатація спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.

Праз = Векспл*С%, де С% - відсоткова ставка, що становить 10%.

У пункті 4.3. Договору визначено, що загальна ціна договору становить 414 147,71 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 69024,62 грн., з яких Векспл - 376497,92 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 62749,65 грн. та Праз - 37649,79 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6274,96 грн.

У пункті 4.5. Договору сторони дійшли згоди, що оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування та здійснюється Стороною-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Сторони-1 у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахування кількості календарних днів в місці, за який проводиться оплата не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, за який здійснюється розрахунок. Плата за місяць в якому підписано акт приймання-передачі здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання- передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 (першого числа) наступного місяця.

Відповідно до положень пунктів 7.1. та 7.2. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами. Строк дії договору становить 1096 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування.

02.06.2020 позивач передав, а відповідач прийняв майданчик для паркування, і таке виконання сторонами Договору супроводжувалось складанням акту приймання-передачі паркувального майданчика.

Виходячи з розділу 4 Договору, вартість користування відповідачем майданчиком у спірний період становить:

березень 2022 року - 10649,12 грн;

травень 2022 року - 5496,32 грн;

червень 2022 року - 10305,6 грн;

липень 2022 року - 10649,12 грн;

серпень 2022 року - 10649,12 грн;

вересень 2022 року - 10305,6 грн;

жовтень 2022 року - 10649,12 грн;

листопад 2022 року - 10305,6 грн.

У сторін відсутні розбіжності щодо правомірності наведених вище розрахунків.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не погасив 79009,6 грн боргу.

КП "Київтранспарксервіс" зверталось до ТОВ "Ватікан" листами №053/05-935 від 24.03.2022, №053/05-2078 від 29.08.2022 та №053/05-2379 від 28.09.2022 в яких повідомило, що ТОВ "Ватікан" має заборгованість за Договором та просило виконати взяті на себе зобов`язання стосовно розрахунків за Договором (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Разом з тим, як зазначає позивач, зобов`язання за Договором щодо сплати суми заборгованості, відповідачем виконані не були.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями апелянта та висновком місцевого господарського суду, що Договір № ДНП-2019-11/01 є договором оренди та вважає за необхідне зазначити, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення позивачем, КП "Київтранспарксервіс", як виконавцем певних дій за плату, тобто, за даним договором передбачено надання відповідачеві за відповідну плату права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів.

Аналогічна позиція щодо правової природи договорів про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування узгоджується з висновками Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.06.2018 в справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 в справі № 910/6312/19.

Відтак, враховуючи вищевикладене, до правовідносин, що виникли між сторонами, на підставі такого договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг,в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі паркувального майданчика від 02.06.2020 (т. 1 а.с. 19), яким підтверджується передача позивачем та прийняття відповідачем в експлуатацію паркувального майданчика на 42 машиномісць за адресою: . Київ, Дарницький район, просп. Бажана, 36, в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

Позивачем складено акти надання послуг №1426 від 31.03.2022 на суму 10 649,12 грн, №1776 від 31.05.2022 р. на суму 5 496,32 грн, №2343 від 30.06.2022 на суму 10 305, 60 грн, № 2861 від 31.07.2022 на суму 10 649,12 грн, №3488 від 31.08.2022 на суму 10 649,12 грн,№4186 від 30.09.2022 на суму 10 305, 60 грн, №4801 від 31.10.2022 на суму 10 649,12 грн, №5428 від 30.11.2022 на суму 10 305,60 грн (т. 1 а.с. 42-49).

А також, рахунки на оплату № 1209 від 01.03.2022, №1961 від 16.05.2022, №2295 від 01.06.2022, №2771 від 01.07.2022,№3315 від 01.08.2022, №3972 від 01.09.2022 р., №4615 від 01.10.2022, №5194 від 01.11.2022, які відповідачем не підписані (т. 1 а.с. 34-41).

Разом з тим, як зазначалося вище, за умовами п. 3.4 Договору, щомісяця до 10 числа сторони підписують акт приймання-передачі послуг, наданих у попередньому місяці. Підписання акта приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням Сторони-1. У випадку не підписання Стороною-2 акта приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа, такий акт вважається підписаним Стороною-2 без зауважень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не місять звернень відповідача до позивача із запереченнями стосовно наданих на підставі Договору послуг, отже, колегія суддів дійшла висновку, що такі послуги вважаються прийнятими відповідачем без зауважень на підставі п. 3.4 Договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.5 Договору, у відповідача наявне грошове зобов`язання по сплаті позивачу 79009,60 грн за отримані послуги, а на момент звернення до суду із даним позовом строк виконання такого зобов`язання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву, а також в своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що звільнений від сплати орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 1.2 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 року № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX".

Пунктом 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1342 від 03.12.2009 передбачено, що спеціально обладнані майданчики для паркування - це майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Відповідно до підпункту 1.3.2 пункту 1.3 рішення Київської міської ради №4551/4592 від 30.03.2022 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ" у сфері паркування транспортних засобів на території міста Києва вирішено звільнити власників та користувачів транспортних засобів від оплати за послуги з користування спеціально обладнаними майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Підприємством згідно з переліком, затвердженим рішенням Київської міської ради, а також звільнити від оплати суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування у відповідності укладених договорів з Підприємством.

В той же час, вищевказаний пункт рішення Київської міської ради був виключений відповідно до пункту 5 рішення Київської міської ради №4577/4618 від 14.05.2022 "Про відновлення роботи автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності" з 16 травня 2022 року.

Одночасно, суд апеляційної інстанції підкреслює, що позивачем не здійснювалось нарахування оплати за Договором у період з 01.04.2022 р. по 16.05.2022 р.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 рішення Київської міської ради №4569/4610 від 15.04.2022 викладено пункт 1.2 рішення Київської міської ради №4551/4592 від 30.03.2022 у наступній редакції: "У сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендних платежів".

Колегія суддів наголошує, що вказаним рішенням Київської міської ради зазначено, що питання звільнення від сплати орендних платежів за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва та питання звільнення від платежів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування відповідно до укладених з позивачем договорів, мають різний порядок врегулювання, у зв`язку з чим питання оренди комунального майна та питання, щодо паркування транспортних засобів винесені до окремих пунктів регулювання.

Отже, віднесення відповідачем даних видів договорів (надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів) до договорів оренди комунального майна є необґрунтованим, а відтак доводи відповідача про те, що він звільнений від сплати платежів, визначених Договором, на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог КП "Київтранспарксервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" заборгованості є правомірними та обґрунтованими у розмірі 79009,60 грн.

Також, як зазначалося раніше, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (частини 2 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у кредитора є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Отже, дослідивши розрахунок здійснений позивачем, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо розрахунку за надані послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1018,84 грн 3% річних та 4732,68 грн інфляційних втрат.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідач пені, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

У разі порушення стороною-2 строків здійснення сплати, встановлених цим договором, сторона-1 набуває право вимоги у сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від суми несплати (п. 5.2 Договору). За розрахунком позивача, який є вірний, за прострочення оплати за червень-листопад 2022 року (вимоги про стягнення пені за прострочення оплат за березень, травень 2022 року не заявлені) пеня становить 10915,45 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Застосовуючи наведені вище критерії, оскільки евакуація великої частини населення м. Києва у зв`язку з воєнними діями значно вплинула на рентабельність діяльності відповідача щодо надання послуг паркування транспортних засобів у м. Києві, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення пені до 100 грн.

У зв`язку з наведеним, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні, а рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, резолютивну частину оскаржуваного рішення залишити без змін.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до змісту п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

За змістом ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно положень ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Оскільки встановлена під час апеляційного провадження невідповідність висновків суду першої інстанції не призвела до прийняття невірного по суті рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного у даній справі рішення суду першої інстанції, виклавши її в редакції цієї постанови.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1246/23 залишити без змін

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1246/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко