Ухвала

від 22.01.2024 по справі 903/1162/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

22 січня 2024 року Справа № 903/1162/23 за позовом: Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, м. Луцьк;

-Волинської обласної державної адміністрації, м. Львів

до відповідачів: Комунального підприємства Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської обласної ради, м. Луцьк;

-Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал, м. Луцьк

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 384 650 грн 79 коп

Суддя Кравчук А.М.

встановив: 14.11.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації до Комунального підприємства Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської обласної ради, Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал про визнання недійсними додаткових угод №01 від 09.03.2021, №02 від 10.03.2021, №03 від 12.03.2021, №04 від 08.07.2021, №05 від 10.09.2021, №6 від 18.10.2021, №7 від 16.11.2021, №8 від 17.11.2021, №9 від 18.11.2021 до договору №14 від 15.01.2021, укладеного між КП Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька та ДП Евода Трейд КП Луцькводоканал та стягнення 384 650 грн 79 коп.

Позовна заява обґрунтована безпідставним збільшенням вартості електричної енергії на 123 % від початкової ціни договору, укладеного за результатами проведення відкритих торгів.

Ухвалою суду від 16.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.12.2023 о 12 год 00 хв. Запропоновано відповідачам подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати прокурору, позивачам, докази чого подати суду; прокуратурі, позивачам - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачам; відповідачам - заперечення на відповідь прокуратури, позивачів протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі, позивачам.

Відповідачі ухвалу суду отримали 16.11.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 138-139).

Строк для подання відзивів по 01.12.2023.

01.12.2023 на адресу суду надійшов відзив ДП Евода Трейд КП Луцькводоканал, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що підприємство не мало юридичного права та можливості постачати електричну енергію за ціною, нижчою собівартості, здійснюючи при цьому збиткову діяльність. Граничний відсоток коливання вартості електричної енергії під час виконання сторонами договору становив не більше 10%. Прокуратурою не подано докази на підтвердження недопоставки електричної енергії. Який саме вид штрафних санкцій має намір стягнути прокуратура та за порушення яких саме зобов`язань за договором, що виникли чи могли виникнути у відповідача 2, прокуратурою не зазначено. У прокуратури відсутні підстави для представництва позивача у суді.

Прокуратура, позивач відзив відповідача отримали 01.12.2023 (а.с. 148).

Строк для подання відповіді на відзив по 04.12.2023.

У заяві від 11.12.2023 позивач розгляд справи просить проводити без участі її представника. Зазначає, що відзив відповідачів не отримувала.

08.12.2023 на адресу суду надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача 2, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що відповідачем 2 не зареєстровано Електронного кабінету. Відповідач 2 поставку електроенергії для потреб відповідача 1 саме на умовах договору від 15.01.2021 №14 у його первинній редакції взагалі не здійснював. Жодні роз`яснення державних органів, на які посилається відповідач 2, не є судовими актами, нормами права і не мають юридичного значення. Відповідач знаючи про ринкову вартість електроенергії запропонував відповідачу 1 вартість товару нижчу ринкової, а в подальшому не відмовився від підписання договору на завідомо невигідних для нього умовах. Прокуратура проінформувала позивачів про наявність порушення інтересів держави, проте заходів для усунення порушень ними не здійснено.

Відповідач 2 відповідь на відзив отримав 20.12.2023, відповідач 1 22.12.2023.

Строк для подання заперечень на відповідь на відзив по 25.12.2023.

Заперечення на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.

Судове засідання, призначене на 13.12.2023, не відбулося у зв`язку з відпусткою судді Кравчук А.М. з 04.12.2023 по 01.01.2024.

Станом на 02.01.2024 підстави неможливості розгляду справи відпали, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про призначення її до розгляду.

Ухвалою суду від 02.01.2024 розгляд справи призначено у судовому засіданні 17.01.2024 об 11 год 00 хв.

Ухвалою суду від 03.01.2023 заяву Волинської обласної прокуратури від 08.12.2023 про забезпечення позову повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 17.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 24.01.2024 о 12 год. 30 хв.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

У відповідності до ч. 9 ст. 30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Також згідно з ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Кодексу мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів, незалежно від часу відкриття провадження у справі про банкрутство та справ позовного провадження.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області №903/1244/23 від 17.01.2024 відкрито провадження за заявою боржника ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника на сто сімдесят календарних днів до 05 липня 2024 року; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича.

З огляду на положення ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та приймаючи до уваги те, що стосовно відповідача відкрито провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку, що даний спір у справі підлягає передачі для вирішення саме до Господарського суду Волинської області для розгляду в межах справи №903/1244/23 за заявою боржника ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» про банкрутство.

У постанові ВП ВС від 15.01.2020 по справі N 6076254/15-ц викладено правовий висновок з таких питань: Кодекс України з процедур банкрутства передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу. Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду (перегляду) справи у тому числі й у суді касаційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду застосовує норми Кодексу N 2597-VIII, які є чинними на час такого перегляду. Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суд повідомляє позивача, що імперативний припис частини третьої статті 7 КУзПБ про передачу справи, стороною якої є боржник, до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, підлягає реалізації в порядку статті 31 ГПК України невідкладно, після отримання судом, що розглядає справу позовного провадження, інформації про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони у спорі.

В ухвалах про передачу/прийняття справи до провадження за підсудністю згідно з пунктом 8 частини першої статті 20, частиною дев`ятою статті 30 ГПК України, статтею 7 КУзПБ господарські суди мають повідомити сторони про порядок її розгляду в межах справи про банкрутство, а якщо предметом позову є майнові (грошові) вимоги до боржника - роз`яснити позивачу обов`язок (право) заявлення та порядок задоволення таких вимог у справі про банкрутство, а також наслідки пропуску строку, встановленого для їх подання статтями 39, 45 КУзПБ.

Приймаючи справу за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з`ясовує питання щодо заявлення позивачем кредиторських вимог в порядку частини першої статті 45 КУзПБ та, якщо таке право ним не реалізоване, призначає справу позовного провадження до розгляду за правилами ГПК України в межах справи про банкрутство відповідача.

Позивач у справі за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника для задоволення таких вимог, незалежно від стану (стадії) розгляду його позову в порядку статті 7 КУзПБ, повинен подати письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, в порядку, визначеному статтею 45 КУзПБ, тобто за власною волею трансформувати позовну вимогу у вимогу конкурсного кредитора до боржника в розумінні статей 1, 45 КУзПБ.

Оскільки майнові вимоги кредиторів у розумінні статті 1 КУзПБ не тотожні позовним майновим вимогам (предмет позову) до боржника, які підлягають розгляду в порядку статті 7 КУзПБ, суд не може на власний розсуд трансформувати позовні вимоги у вимоги до кредиторів, що подаються відповідно до статті 45 КУзПБ.

Рішення про задоволення вимог позивача у такій справі (позовного провадження), що набрало законної сили в порядку ГПК України, саме по собі не є підставою для набуття статусу конкурсного кредитора та внесення відповідних відомостей до реєстру вимог кредиторів, а отже, і задоволення таких вимог у процедурах банкрутства, адже не є результатом визначеного законодавцем процесуального порядку визнання і задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство - ухвалою суду за результатами розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника в порядку реалізації норм спеціального закону - статей 39, 45 КУзПБ.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.04.2022 у справі N 925/162/20(711/6697/19).

Керуючись ст.ст. 20, 30-31, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації до Комунального підприємства Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської обласної ради, Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 384 650 грн 79 коп. передати до Господарського суду Волинської області, в провадженні якого перебуває справа №903/1244/23 за заявою боржника Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» про банкрутство

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 22.01.2024.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук