ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5327/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватерлінія", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення коштів в сумі 6 343,87 грн.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватерлінія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 6 061,39 грн., що складають суму заборгованості за договором № 2018-49 від 11.10.2018, 282,48 грн. - річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2018-49 від 11.10.2018 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що обов`язковою передумовою здійснення відповідачем оплати за партію товару є надання позивачем повного пакету документів, передбачених, зокрема, пунктом 2.3 договору. У випадку не виконання цього обов`язку позивачем у відповідача не настає обов`язок здійснювати оплату за товар, а 3% річних за користування чужими грошовими коштами не нараховуються та не сплачуються відповідачем.
Так, ПрАТ "Суха Балка" у відзиві на позовну заяву вказує, що позивачем не додано до позовної заяви доказів надання його підприємству повного пакету документів, передбачених положеннями договору, зокрема, рахунку-фактури, що є передумовою для здійснення оплати за поставлений товар.
Відтак, на думку відповідача, у нього не настав обов`язок здійснити оплату за спірним договором внаслідок прострочення позивача, у зв`язку з чим і нараховані річні за вказаний у позовній заяві період є необґрунтованими та неправомірними.
Крім того, ПрАТ "Суха Балка" зазначає, що 28.02.2022 листом № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту Торгово-промислової палати України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв`язку з введенням воєнного стану, у зв`язку з чим сторони на підставі положень пункту 10.1. спірного договору звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань.
15.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує на те, що будь-яких повідомлень в порядку пункту 4.3. спірного договору щодо ненадання повного пакету документів від відповідача не надходило.
Посилається позивач у відповіді на відзив і на практику Верховного Суду, в якій викладено правову позицію про те, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.
Крім того, ТОВ "Ватерлінія" зазначає про те, що відповідачем не було повідомлено його підприємство про настання форс-мажорних обставин у відповідності до пункту 10.4. спірного договору; лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 не підлягає застосуванню у зв`язку з тим, що форс-мажорні обставини підтверджуються сертифікатом ТПП в кожному конкретному випадку.
До того ж, за твердженнями позивача, у відповідача було достатньо часу на оплату товару до початку впровадження воєнного стану.
Ухвалою від 11.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватерлінія" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
17.11.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим ухвалою від 22.11.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/5327/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
УСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за договором № 2018-49 від 11.10.2018.
11.10.2018 Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" (далі - покупець, відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватерлінія" (далі - постачальник, позивач у даній справі) укладено договір № 2018-49 від 11.10.2018 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених договором умовах.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 1.2. договору номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами у специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною договору.
Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом (пункт 2.1. договору).
Згідно з пунктом 2.2. договору базисні умови, терміни поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до даного договору.
Датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком). Право власності на товар, а також всі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права на товар, визначений у специфікаціях (додатках) (пункт 2.4. договору).
Згідно з пунктом 3.1. договору ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до пункту 1.2. договору.
Відповідно до умов пункту 3.2. договору загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних до договору, які є невід`ємною частиною договору.
У розділі 4 договору сторонами були визначені умови платежу, зокрема:
- оплата вартості партії товару (платежі) здійснюються в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у договорі, на умовах оплати, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками) (пункт 4.1. договору);
- підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є вставлений постачальником рахунок (пункт 4.2. договору);
- у випадку, коли документи, зазначені у пункті 2.3. договору, не надані постачальником у встановлений в пункті 2.3. договору у строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3. договору, покупець має право затримати оплату товару для надання постачальником повного комплекту належними чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1. договору збільшується на період надання документів, зазначених у пункті 2.3. договору, оформлених належним чином. Також, в даному випадку штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, 3% річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем (пункт 4.3. договору).
Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов?язань у разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили після укладення Договору (пункт 10.1.).
За приписами пункту 10.2. договору до форс-мажорних обставин належать: війна і військові конфлікти, терористичні акти, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем Сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.
До обставин непереборної сили відносяться: стихійні лиха, пожежа, землетрус, повінь, епідемії та інші природні явища, що знаходяться поза контролем Сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули на виконання Сторонами зобов?язань за цим Договором.
Відповідно до пункту 10.3. договору у разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили строк виконання зобов?язань за Договором відповідно відсувається на час, протягом якого діяли такі обставини.
Згідно з пунктом 10.4. договору сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов?язань за Договором, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили. зобов?язана сповістити іншу Сторону про це в письмовому вигляді протягом 10-ти (десяти) календарних днів (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни по факсу або телеграмою) про настання, терміни можливого їх припинення, характер несприятливих обставин, що наступили і можливі наслідки.
Зазначені обставини і момент їх настання повинні бути належним чином підтверджені Торгово-промисловою палатою України.
Відповідно до пункту 12.2. договору будь-які зміни і доповнення до ньогоу є дійсними, тільки якщо вони зроблені письмово і належним чином підписані уповноваженими представниками зацікавлених Сторін.
У пункті 13.5. договору сторони визначили, що останній набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці договору.
Спірний договір неодноразово було пролонговано, про що сторонами укладались додаткові угоди № 1 від 24.12.2019, № 2 від 30.12.2020, № 3 від 31.12.2021.
Так, відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 3 від 31.12.2021 сторони дійшли згоди пролонгувати договір № 2018-49 від 11.10.2018 до 31.12.2022, у зв`язку з чим пункт 13.5. викласти у новій редакції, а саме: "13.5. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього Договору.".
17.01.2022 сторонами було складено, підписано та скріплено печатками їх підприємств специфікацію № 44 на суму 6 061,39 грн. з ПДВ, в якій визначено найменування товару, код УКТ ЗЕД, од. вим., кількість, ціну (грн. без ПДВ) та суму (грн. без ПДВ).
Так, у пункті 3 специфікації визначені умови оплати, а саме: по факту поставки в термін 30 календарних днів з моменту поставки товару. У пункті 4 специфікації сторонами визначено умови поставки: DDP - склад покупця, м. Кривий Ріг (в редакції Інкотермс 2010), обов`язкова наявність товарно-транспортної накладної.
Умова про перехід права власності на товар від постачальника до покупця - при перевезенні автомобільним транспортом право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати поставки (пункт 5 специфікації).
У пункті 6 специфікації сторонами погоджено терміни (строки) поставки, а саме: впродовж 14 календарних днів з моменту підписання даної специфікації, з правом дострокової поставки.
На виконання умов договору позивач у період з листопада 2021 по січень 2022 поставив відповідачеві товар на загальну суму 183 985,95 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 1994 від 16.11.2021 на суму 94 063,20 грн., № 2070 від 26.11.2021 на суму 83 861,36 грн. та № 131 від 28.01.2022 на суму 6 061,39 грн.
Відповідачем було сплачено частково за поставлений товар суму 177 924,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 16949 від 25.01.2022 на суму 47 031,60 грн., № 17096 від 27.01.2022 на суму 47 031,60 грн., № 17289 від 03.02.2022 на суму 41 930,68 грн. та № 18046 від 15.02.2022 на суму 41 930,68 грн.
Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 6 061,39 грн. за специфікацією № 44 до спірного договору, що й стало причиною виникнення спору.
Позивач звертався до відповідача із претензіями № 1 від 05.04.2023, № 2 від 30.06.2023 з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 6 061,39 грн., докази надсилання яких містяться в матеріалах справи.
Вказані претензії залишились відповідачем без відповіді та належного реагування, що й стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже було зазначено вище, у пункті 3 специфікації № 44 до спірного договору сторонами визначені умови оплати, а саме: по факту поставки в термін 30 календарних днів з моменту поставки товару.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар за специфікацією № 44 до спірного договору на суму 6 061,39 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 01.03.2022 по 18.09.2023 в сумі 282,48 грн.
Розрахунок річних позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказана у ньому сума підлягає до примусового стягнення.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються з огляду на таке.
У пункті 2.3. договору сторонами узгоджено, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:
- рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал);
- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, засвідчений печаткою постачальника);
- видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;
- інші документи, перераховані в специфікації (додатку).
Зазначені документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця. В зазначених документах поруч з найменуванням товару зазначається код УКТ ЗЕД також товару з дотриманням вимог, вказаних у пункті 1.2. договору.
У випадку, коли документи, зазначені у пункті 2.3. договору, не надані постачальником у встановлений в пункті 2.3. договору у строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3. договору, покупець має право затримати оплату товару для надання постачальником повного комплекту належними чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1. договору збільшується на період надання документів, зазначених у пункті 2.3. договору, оформлених належним чином. Також, в даному випадку штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, 3% річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем (пункт 4.3. договору).
Відповідно до частин 1, 2 статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доказів, які б свідчили про те, що позивачем не надано відповідачеві разом з поставленим товаром в день його приймання ПрАТ "Суха Балка" повного пакету документів, передбачених зазначеними вище положеннями договору, зокрема, рахунку-фактури, останнім суду не надано, як і не надано доказів звернення до ТОВ "Ватерлінія" з повідомленням в порядку пункту 4.3. спірного договору щодо ненадання повного пакету документів.
З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин господарський суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору № 2018-49 від 11.10.2018, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.
Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.
Слід також відзначити що держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
У даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.
Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, код ЄДРПОУ 00191329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватерлінія" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, буд. 36, прим. 31, код ЄДРПОУ 32974279) 6 061,39 грн. - основного боргу, 282,48 грн. - річних, 2 684,00 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 9 027,87 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 22.01.2024.
Суддя І.Ф. Мельниченко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2024 |
Оприлюднено | 24.01.2024 |
Номер документу | 116444371 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні