Рішення

від 22.01.2024 по справі 904/5988/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5988/23

за позовом Державного підприємства "Шосткинський завод "Імпульс", м. Шостка Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно", м. Дніпро

про стягнення 33 503,67 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Шосткинський завод "Імпульс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" на свою користь основний борг у сумі 24 000,00 грн, пеню у сумі 3 480,00 грн, штраф у сумі 1 680,00 грн, відсотки у сумі 4 343,67 грн. Судові витрати просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору №258/022-11П від 14.11.2022 в частині недопоставки товару на суму 24 000,00 грн. Позивач зазначає, що у зв`язку із порушенням зобов`язання в частині поставки товару направив відповідачу претензію з вимогою здійснити поставку товару або повернути кошти. За прострочення поставки товару позивачем відповідно до пункту 5.6 договору нараховані штрафні санкції (штраф та пеня), а також відсотки за користування коштами відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/5988/23 яка була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" (пр. Богдана Хмельницького, буд. 106 А, кімн. 2.14, Дніпро, 49053) повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області 30.11.2023 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від

18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/5988/23 направлялась на офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки 20.11.2023.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

14.11.2022 між Державним підприємством "Шосткинський завод "Імпульс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" (постачальник) укладено договір поставки товару №258/022-11/П, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності товар, номенклатура, кількість, ціна якого визначається в специфікації (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною договору.

Загальна сума договору становить 118 000,00 грн та включає у себе вартість тари та упаковки товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження, гарантійного обслуговування та всі інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього договору (пункт 3.1 договору).

Ціна товару визначається в національній валюті України та є сталою і не може бути змінена (пункт 3.2 договору).

Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем впродовж строку і на умовах, зазначених у специфікації, за умови відсутності зауважень покупця до змісту та форми документів щодо оплати (пункт 3.3 договору).

Оплата здійснюється в національній валюті України, у безготівковій формі, із застосуванням платіжних доручень. Покупець в обов`язковому порядку вказує номер та дату цього договору в платіжному дорученні (пункт 3.4 договору).

У разі потреби, на вимогу будь-якої сторони, сторони проводять звірку взаємних розрахунків з наступним оформленням акту (пункт 3.5 договору).

Доставка товару покупцю здійснюється транспортом постачальника або перевізника на DDР (41101, Україна, Сумська область, місто Шостка, вул. Заводська, буд. 41) передбачених міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010", з урахуванням умов і особливостей поставки, передбачених цим договором. Доставка товару на склад покупця підтверджується товарно-транспортною накладною (пункт 4.1 договору).

Приймання товару проводиться на території покупця (41101, Україна, Сумська область, місто Шостка, вул. Заводська, буд. 41) (пункт 4.5 договору).

Згідно з пунктом 4 Специфікації оплата товару здійснюється шляхом передплати у розмірі 100% впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору Державне підприємство "Шосткинський завод "Імпульс" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" 118 000,00 грн згідно платіжного доручення № 3327 від 17.11.2022 (а.с.20).

11.04.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1, в якій домовились викласти пункт 4.3 договору у такій редакції" "Доставка товару здійснюється в строк до 31.05.2023 включно" та продовжили строк дії договору до 31.12.2023 (а.с. 15).

Відповідно до видаткової накладної № РН-000011 від 26.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" поставило Державному підприємству "Шосткинський завод "Імпульс" два комплекти калібр-кільце СП Д27,15х14 ниток. Кл.2 ПР/НЕ та два комплекти калібр-кільце СП Д27.15х14 на загальну суму 94 000,00 грн. (а.с.16).

Державне підприємство "Шосткинський завод "Імпульс" направило на адресу відповідача претензію № 11-08/5/23/406 від 31.07.2023 з вимогою сплатити штрафні санкції, поставити товар або повернути сплачені кошти.

Як зазначає позивач, на момент направлення позову відповіді на претензію позивач не отримував, товар не поставлений, кошти не повернуті. Таким чином, відповідач недопоставив позивачу один комплект калібр-кільце СП Д27.15х14 ниток. Кл.2 ПР/НЕ на суму 24 000,00 грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 24 000,00 грн, пеню у сумі 3 480,00 грн, штраф у сумі 1 680,00 грн, відсотки у сумі 4 343,67 грн.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки товару №258/022-11/П від 14.11.2022, факт перерахування попередньої оплати за товар, факт поставки / не поставки товару в повному обсязі, наявність підстав для повернення передоплати та нарахування штрафних санкцій.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підставі пунктом 4.3 договору здійснено попередню оплату на загальну суму 118 000,00 грн. на підставі платіжного доручення №3327 від 17.11.2022.

Пунктом 4.3 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 11.04.2023) передбачено, що доставка товару здійснюється в строк до 31.05.2023 включно.

Між тим, відповідно до видаткової накладної № РН-000011 від 26.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" поставило Державному підприємству "Шосткинський завод "Імпульс" два комплекти калібр-кільце СП Д27,15х14 ниток. Кл.2 ПР/НЕ та два комплекти калібр-кільце СП Д27.15х14 на загальну суму 94 000,00 грн., тобто вартість недопоставленого товару складає 24 000,00 грн.

Державне підприємство "Шосткинський завод "Імпульс" направило на адресу відповідача претензію № 11-08/5/23/406 від 31.07.2023 з вимогою сплатити штрафні санкції, поставити товар або повернути сплачені кошти.

Доказів поставки товару в повному обсязі або повернення суми невикористаної попередньої оплати у сумі 24 000,00 грн. відповідач до суду не надав.

Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

Відповідно до частин другої та третьої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.

Державне підприємство "Шосткинський завод "Імпульс" направило на адресу відповідача претензію № 11-08/5/23/406 від 31.07.2023 з вимогою сплатити штрафні санкції, поставити товар або повернути сплачені кошти у розмірі 24 000,00 грн.

Відповідач доказів повернення суми передоплати у розмірі 24 000,00 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.

За таких обставин позовні вимоги в частині з відповідача на користь позивача 24 000,00 грн коштів за непоставлений товар є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 стаття 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.6 договору за прострочення постачання чи недопоставку товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% вартості не поставленого в термін товару за кожний день прострочення, а при прострочені більш ніж на 30 днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7% вартості недопоставленого в термін товару.

Постачальник сплачує неустойку й відсотки за користування коштами покупця незалежно від відшкодування збитків (пункт 5.8 договору).

Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення (пункт 5.9 договору).

Сплата неустойки (штрафу, пені), відсотків за користування коштами, а також відшкодування збитків не звільняє сторону від необхідності виконання зобов`язань за договором (пункт 5.10 договору).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за несвоєчасну поставку товару штраф в розмірі 1 680,00 грн. (7% від вартості непоставленого товару у сумі 24 000,00 грн.) та пеню у розмірі 3 480,00 грн. за період з 01.06.2023 по 23.10.2023 (0,1% від вартості непоставленого товару у сумі 24 000,00 грн.).

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Також позивач, посилаючись на приписи статті 1048 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 4 343,67 грн. відсотків за користування коштами (у сумі 24 000,00 грн.) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.06.2023 по 24.10.2023.

Щодо нарахованих відсотків за користування коштами господарський суд зазначає таке.

Так, за приписами частин другої та третьої статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Господарський суд враховує, що Державне підприємство "Шосткинський завод "Імпульс" у претензії № 11-08/5/23/406 від 31.07.2023 вимагало сплатити штрафні санкції (нараховані за прострочення поставки товару відповідно до пункту 5.6 договору) та здійснити поставку товару або повернути сплачені кошти у розмірі 24 000,00 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" мало або поставити недопоставлений товар (комплект калібр-кільце СП Д27.15х14 вартістю 24 000,00 грн.) або повернути отримані кошти у розмірі 24 000,00 грн.

Враховуючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 000,00 грн. (суми невикористаної передоплати), а також стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару за період з 01.06.2023 по 23.10.2023 (тобто за порушення зобов`язання саме з прострочення поставки товару неналежного виконання немайнового зобов`язання), господарський суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача 4 343,67 грн. відсотків за користування коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.06.2023 по 24.10.2023.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 29 160,00 грн. (24 000,00 грн вартість непоставленого товару + 3 480,00 грн пеня за непоставлений товар + 1 680,00 грн штраф за непоставлений товар).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Шосткинський завод "Імпульс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" про стягнення 33 503,67 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємства Калібр-Техно" (49033, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 106А, кім. 2.14, ідентифікаційний код 43750822) на користь Державного підприємства "Шосткинський завод "Імпульс" (41101, Сумська область, місто Шостка, вулиця Заводська, 41, ідентифікаційний код 14314452) 24 000,00 грн (двадцять чотири тисячі гривень 00 копійок) заборгованості, 3 480,00 грн (три тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) пені, 1 680,00 грн (одну тисячу шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) штрафу, 2 336,03 грн (дві тисячі триста тридцять шість гривень 03 копійки) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.01.2024

Суддя Ю.А. Бажанова