Рішення

від 19.01.2024 по справі 906/1358/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1358/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку"

Житомирської обласної ради

до Громадської організації "Спортивний клуб "Сокіл-Житомир"

про розірвання договору оренди та стягнення 314 419,81грн.

Процесуальні дії по справі.

Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради звернулося до господарського суду з позовом до Громадської організації "Спортивний клуб "Сокіл-Житомир" про розірвання договору оренди нерухомого майна №2162 від 04.02.2020 та стягнення 314 419,81грн заборгованості, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 16.10.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.11.2023.

Ухвалою суду від 07.11.2023 відкладено підготовче засідання на 28.11.2023.

Ухвалою суду від 28.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1358/23 до судового розгляду по суті на 19.12.2023.

Господарський суд ухвалою від 19.12.2023 заяву Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради від 19.12.2023 про збільшення розміру позовних вимог залишив без розгляду; відклав розгляд справи по суті на 19.01.2024.

03.01.2024 від КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви позивача від 19.12.2023 про збільшення позовних вимог.

Сторони своїх представників в судове засідання 19.01.2024 не направили.

Від представника позивача 03.01.2024 через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. В даній заяві також зазначено, що позивач підтримує позов у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неможливості направлення представника для участі в судовому засіданні не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до частин 3,7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується як реєстром згрупованих відправлень рекомендованих листів Господарського суду Житомирської області, так і шляхом направлення ухвали суду на повідомлену представником позивача електронну адресу відповідача.

Також з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ 21.12.2023 було розмішено оголошення про призначення розгляду по суті справи №906/1358/23 на 19.01.2024 о 10:00.

Окрім того, забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи. Вищезазначені положення у сукупності зобов`язують відповідача до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування господарського процесу.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 р.).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав. Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника відповідача в судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за його відсутності.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №2162 від 04.02.2020 в частині внесення орендної плати за користування нежитловими приміщеннями.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. З огляду на те, що неявка в засідання суду позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Суд, розглянувши клопотання позивача від 03.01.2024 про залишення без розгляду заяви позивача від 19.12.2023, залишив його без розгляду, оскільки дане питання вже було вирішено судом в ухвалі від 19.12.2023.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.02.2020 між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (орендодавець, позивач) та Громадською організацією "Спортивний клуб "Сокіл-Житомир" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (далі - Договір) (а.с. 14-16).

Згідно п.1.1 зазначеного Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 38, загальною площею 1225,10кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 3394218,42грн без ПДВ. Майно передано в оренду з метою розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності та приміщення гаражу.

Відповідно до п.2.1 Договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаного майна.

Приміщення вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.3 договору).

У розділі 3 договору сторони погодили умови щодо орендної плати, зокрема:

3.1. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

3.2. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради, і становить, без ПДВ, за базовий місяць оренди - листопад 2019 р., 21 807,71 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2020 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2019 року, січень, лютий 2020 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

3.3. Орендна плата за кожний наступний місяць визначаться шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

3.6. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі.

3.8. У день підписання договору орендар перераховує авансовий платіж у розмірі ста відсотків орендної плати за перший місяць оренди на рахунок орендодавця, який буде частково врахований за останній місяць оренди. У разі невиконання чи неналежного виконання орендарем своїх обов`язків, першочергове стягнення штрафних санкцій, передбачених цим договором або чинним законодавством України, здійснюється за рахунок вищезазначеного платежу.

Згідно з пп.6.8, 6.19 договору, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку орендодавця).

Даний договір діє з 04.02.2020 по 03.02.2027 включно (п.8.1 договору). Зміна умов або розірвання даного договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом місяця з дня отримання пропозицій (п.8.2 договору).

Одностороння відмова від договору оренди не допускається, крім випадків передбачених чинним законодавством та цим договором (п.8.6 договору).

Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем (п.8.7 договору).

Відповідно до Розрахунку плати за оренду приміщень, орендованих ГО "Спортивний клуб "Сокіл-Житомир", вартість орендної плати за базовий місяць оренди - листопад 2019 погоджено у розмірі 21 808,71 грн без ПДВ (а.с.10).

Згідно з актом приймання - передачі від 04.02.2020, балансоутримувач передає, а орендар приймає відповідно до договору оренди нерухомого майна: - нежилі приміщення, розташовані на першому поверсі (інв.№5-5,5-6) та нежитлові приміщення на другому та третьому поверхах (інв.№6-15, 6-16, 6-17, 6-18, 6-19, 6-20, 7-15, 7-21, 7-22, 7-23, 7-24, 7-25, 7-26, 7-27, 7-28, 7-29, 7-30, 7-31, 7-32 7-33,7-34, 7-35, 7-36, 7-37, 7-38, 7-39, 7-40) в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Домбровського загальною площею 1021,10кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 2999487,09грн без ПДВ, станом на 31.08.2018; - нежилі приміщення на першому поверсі буд. "Б" (інв. № 1-2, 1-3), нежилі приміщення на першому поверсі буд. "А" (5-3, 5-4 та частина інв. №5-1) та нежиле приміщення гаражу буд. "Г" (інв. № 1-1) в будівлях за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 38, загальною площею 204,00 кв.м. вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 394731,33 грн., без ПДВ, станом на 31.10.2018.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату за користування орендованими приміщеннями за період січень 2023 - вересень 2023 року на загальну суму 354 680,43грн (а.с.18-21).

Відповідачем за цей період сплачено лише 40 260,62грн, що вбачається з акту звірки (а.с.22). Непогашеною залишилась заборгованість в сумі 314 419,81грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача. Також у зв`язку з порушенням умов договору в частині своєчасної сплати орендної плати, позивач просить розірвати укладений між сторонами Договір оренди нерухомого майна від 04.02.2020 року.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, за ст.174 ГК України, є господарський договір.

Положеннями ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна від 09.01.2019 №1965.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем у користування нерухомого майна комунальної власності за договором оренди від 04.02.2020.

Відповідно до ч.1-2, ч.5 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.1, 4 ст. 286 ГК України).

Частиною 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як зазначалось вище, умови щодо орендної плати погоджено сторонами у розділі 3 договору, зокрема у п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.6 договору.

З поданого позивачем акту взаємних розрахунків за період 01.01.2023-10.10.2023 вбачається, що за період дії договору оренди - з січня 2023 по вересень 2023 року у відповідача виникла заборгованість з нарахованої орендної плати в сумі 314 419,81грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, судом встановлено, що він є правильнним та обґрунтованим, позивачем вірно обраховано щомісячну орендну плату, виходячи з розміру ставки за базовий місяць з врахуванням коригування на індекс інфляції за наступні місяці.

Доказів сплати вказаного боргу матеріали справи не містять.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 314 419,81грн за договором оренди нерухомого майна від 04.02.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна від 04.02.2020, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як судом зазначалося вище, згідно п.7.1 даний Договору діє з 04.02.2020 по 03.02.2027 року включно.

Згідно ч.1, ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Частиною 1 статті 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За змістом п.8.3 Договору, даний Договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадку невиконання умов даного договору та інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Підставою для розірвання спірного договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності, є порушення відповідачем істотної умови договору, а саме - систематична несплата орендних платежів, що вбачається зі змісту позовних вимог та розрахунку позивача згідно з акту взаємних розрахунків за період 01.01.2023-10.10.2023.

Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

При цьому, істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, систематично не вносив орендну плату, в зв`язку з чим, на кінець кожного з місяців - з січня 2023 по червень 2023 та з серпня 2023 по вересень 2023 спірного періоду за відповідачем рахувалась заборгованість. Сплачено було орендну плату лише за липень 2023 в сумі 40 260,62грн.

З огляду на допущене відповідачем порушення, зобов`язання фактично позбавило орендодавця за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, таке порушення Громадською організацією "Спортивний клуб "Сокіл-Житомир" свідчить про наявність обставини істотного порушення умов спірного договору, а отже вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна від 04.02.2020 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна від 04.02.2020, укладений між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 12, код ЄДРПОУ 32744337) та Громадською організацією "Спортивний клуб "Сокіл-Житомир" (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, буд.33 кв. 1, код ЄДРПОУ 38918424), зареєстрований в реєстрі за №75 та посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І.

3. Стягнути з Громадської організації "Спортивний клуб "Сокіл-Житомир" (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, буд.33 кв. 1, код ЄДРПОУ 38918424) на користь Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 12, код ЄДРПОУ 32744337):

- 314 419,81грн заборгованості з орендної плати;

- 7 400,03грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 22.01.24

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу,

2 - позивачу - через систему "Електронний суд",

3 - відповідачу - (код ЄДРПОУ 38918424) за двома адресами

- м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд.33, кв.1 (рек )

- м.Житомир, вул. Домбровського 38 (рек.)

та на ел. пошту відповідачу: agingizov@gmail.com.