Рішення

від 10.01.2024 по справі 908/2700/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/164/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024 Справа № 908/2700/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2700/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю МОНТАЖСТАЛЬ, 03179, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 131, прим. 3

адреса для листування: 49080, м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, буд. 7, до запитання

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72

про стягнення коштів

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Базюкевич Є.В., ордер АЕ №1147808 від 10.10.22

від відповідача: Прокопенко М.О., ордер АР №1105537 від 28.11.23

СУТЬ СПОРУ:

25.08.23 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю МОНТАЖСТАЛЬ (далі ТОВ МОНТАЖСТАЛЬ) за вих. від 23.08.23 з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС (далі ТОВ МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС) про стягнення заборгованості у сумі 2 680 457,31 грн, з яких: сума основного боргу 2 095 870,51 грн, пеня 97 995,13 грн, 3% річних 80 543,94, інфляційні втрати 406 047,73 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2700/23 між суддями, 25.08.23 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 30.08.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2700/23. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання на 26.09.23 о/об 11 год. 30 хв.

19.09.23 через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято до розгляду в судовому засіданні 26.09.23.

Ухвалою від 26.09.23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 28.11.23 включно та відкладено підготовче засідання у справі на 31.10.23 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 28.09.23 задоволено частково заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство МОНТАЖСТАЛЬ Базюкевича Є.В. за вих. від 26.09.23 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/2700/23 та дозволено представнику позивача брати участь в судовому засіданні 31.10.23 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

31.10.23 через систему Електронний суд від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору та заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.

В судовому засіданні 31.10.23 від представника позивача надійшло усне клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів (викладене в позовній заяві).

Ухвалою від 31.10.23 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.23 об 11 год. 30 хв.

В судових засіданнях оголошувалася перерва без винесення ухвали до 19.12.23 та 21.12.23.

В судовому засіданні 19.12.23 судом встановлено, що при формуванні позивачем позовної заяви з додатками в системі Електронний суд з технічних причин відсутній вміст у файлі 12, 13, 14 Повідомлення, реєстри 1, 2, ДУ 4 і 5 до факторингу. Тобто, відсутні документи, які є додатками до позовної заяви, а саме: 12) копія повідомлення АТ ПУМБ про повернення права вимоги від 08.06.23; 13) копії реєстрів повернення права вимоги №1 і №2 від 08.06.23; 14) копії додаткових угод №4 і №5 до договору факторингу.

19.12.23 Господарським судом Запорізької області складено відповідний акт про неможливість перегляду вищевказаного файлу через помилку Вміст файлу відсутній.

19.12.23 до суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів: копії повідомлення АТ ПУМБ про повернення права вимоги від 08.06.23; копій реєстрів повернення права вимоги №1 і №2 від 08.06.23; копій додаткових угод №4 і №5 до договору факторингу.

В судовому засіданні 21.12.23 представником позивача заявлено усне клопотання про продовження строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи відповідних документів, поданих 19.12.23. В обґрунтування клопотання посилається на те, що представнику позивача до 19.12.23 було невідомо про таку помилку в системі Електронний суд, та, відповідно, про відсутність поданих в обґрунтування позовних вимог доказів представнику стало відомо лише 19.12.23.

Ухвалою від 21.12.23 задоволено усне клопотання представника позивача Базюкевича Є.В. про продовження строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи поданих доказів. Продовжено позивачеві строк на подання доказів. Прийнято до розгляду подані позивачем докази, а саме: копії повідомлення АТ ПУМБ про повернення права вимоги від 08.06.23; копії реєстрів повернення права вимоги №1 і №2 від 08.06.23; копії додаткових угод №4 і №5 до договору факторингу.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 21.12.23 оголошено перерву без винесення ухвали до 09.01.24 до 10 год. 30 хв.

04.01.24 представником позивача у системі «Електронний суд» сформовано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

08.01.24 представником позивача у системі «Електронний суд» сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 09.01.24 оголошено перерву до 10.01.24 до 13 год. 00 хв.

09.01.24 представником відповідача у системі «Електронний суд» сформовано заперечення на клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 10.01.24, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення по суті спору.

В обґрунтування вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань по договору субпідряду №3159 від 08.05.20 на суму 2 095 870,51 грн.

В судовому засіданні 10.01.24 представник позивача підтримав позовні вимог з підстав, викладених у позові.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що наявні в матеріалах справи документи не підтверджують доводи позивача стосовно направлення спірних актів, їх узгодження та наявності заборгованості. Також зазначається, що є безпідставними посилання позивача на те, що відповідачем визнавалися позовні вимоги у справі №908/1899/22.

В судовому засіданні 10.01.24 представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Також просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08.05.20 між ТОВ Метінвест-Промсервіс (Генпідрядник, відповідач у справі) та ТОВ Будівельне підприємство Монтажсталь (Субпідрядник, позивач у справі) укладено договір субпідряду № 3159 технічне обслуговування і ремонти обладнання (надалі Договір), за умовами п. 2.1 якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку і на умовах даного договору технічне обслуговування и ремонт об`єктів, а також інші види ремонтних робіт (далі роботи), а Генпідрядник зобов`язується прийняти завершені роботи на об`єктах та оплатити їх ціну.

Генпідрядник зобов`язується надати Підряднику об`єкти Замовника для виконання робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку і строки, передбачені даним договором (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строк виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) зазначаються у Специфікаціях до цього договору. У разі потреби сторони можуть оформити Графік виконання робіт за договором. Строк виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття Об`єкта (ів) відповідно до п. 6.4 договору. У разі невчасного прийняття об`єкта робіт термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного п. 6.4 даного договору.

За визначенням п.п. 3.4, 3.5 Договору, фактичний строк закінчення робіт за окремими об`єктами (обсягів, етапів, видів робіт) визначається датою підписання Генпідрядником Акта (ів) приймання-передачі виконаних робіт. Оформлення Акт(ів) прийому-передачі виконаних робіт, а також його погодження службами Генпідрядника здійснює Субпідрядник.

Ціна договору визначена сторонами у розділі 4 договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору, ціна робіт за цим договором зазначається у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору та визначається на підставі узгоджених сторонами: калькуляцій; норм часу та вартості 1 (одного) нормо-години виконання робіт; кошторисів.

Ціна робіт може бути змінена Сторонами, виключно шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору, яким затверджуються зміни до п. 4.1, п. 4.2. цього Договору, Специфікації, нова редакція Специфікації або додаткова Специфікація (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата Генпідрядником виконаних робіт проводиться на умовах, обумовлених у специфікаціях.

Акти приймання-передачі виконаних робіт формує Субпідрядник, беручи до уваги встановлену цим договором ціну та фактично виконаний обсяг робіт. Всі помилки/недоліки в розрахунках об`ємів робіт та/або їх цін, відносяться на рахунок субпідрядника і не є підставою для змін ціни за договором (п. 5.2 Договору).

Згідно із п. 5.8 Договору, якщо при прийманні робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини Субпідрядника (в т.ч. у частині кількості, якості та норми витрат матеріалів), сторонами оформляється дефектний акт. Дефектний акт складається Генпідрядником/Замовником, який вказує перелік недоліків у виконаних роботах та строки їх усунення. Субпідрядник зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів, з моменту отримання дефектного акта підписати його та направити Генпідряднику/Замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не надсилання чи несвоєчасне направлення Субпідрядником дефектного акта прирівнюється до безумовної згоди Субпідрядника зі змістом дефектного акта, складеним Генпідрядником/Замовником. Генпідрядник не підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт, затримує оплату неякісно виконаних робіт Субпідряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених Субпідряднику сум, компенсації вартості використаних Субпідрядником матеріалів Генпідрядника, які Субпідрядник зобов`язаний повернути/компенсувати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вимоги Генпідрядника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться Субпідрядником за власний рахунок, у строки та на умовах, обумовлених сторонами у дефектному акті.

Генпідрядник має право відмовитись від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути збережені. У цьому випадку Генпідрядник здійснює розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок субпідрядника, в т.ч. шляхом її утримання, на підставі сум, що підлягають сплаті Субпідряднику за виконані Роботи (п. 5.10 Договору).

Пунктами 9.3, 9.4 Договору узгоджено, що Генпідрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів із моменту отримання всіх документів, зазначених у п. 10.1 договору, здійснює їх перевірку та за умови відсутності зауважень до обсягу та якості виконаних робіт, а також до переліку та змісту наданих документів - підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт та повертає один примірник Акту приймання-передачі виконаних робіт Субпідряднику у строк, що не перевищує 10 (Десяти) робочих днів від дати його підписання. Якщо в процесі приймання робіт виявлено недоліки, Генпідрядник не підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт і надає Субпідряднику мотивовану відмову, в якій вказує перелік недоліків та/або порушених зобов`язань та строк їх усунення. Субпідрядник не має права включати такі роботи до Акту приймання-передачі виконаних робіт за звітний період. Роботи, за якими були виявлені недоліки при їх прийманні у звітному періоді, після усунення виявлених недоліків, підлягають включенню до Акту приймання-передачі виконаних робіт приймань майбутніх періодів. Усунення недоліків/виконання порушених зобов`язань провадиться Субпідрядником власним коштом, у строки та на умовах, обумовлених сторонами у мотивованій відмові, але в обов`язковому порядку без продовження загальних строків виконання робіт.

Відповідно до п. 9.5 Договору, Субпідрядник має право отримувати оплату за виконані роботи у розмірах та у строки, обумовлені в цьому Договорі.

Генпідрядник зобов`язаний прийняти роботи, виконані Субпідрядником, провести огляд їх результатів; при виявленні відступлень від умов цього Договору або інших недоліків заявити про них Субпідряднику (п. 9.6 Договору).

Здача-приймання робіт обумовлена сторонами у розділі 10 Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору, здача-приймання Робот здійснюється сторонами у такій послідовності. Для підтвердження обсягів фактично виконаних робіт Субпідрядник надає Куратору для перевірки на предмет повноти та правильності оформлення проекти Актів приймання-передачі виконаних робіт, розроблені на підставі змінних завдань, чек-листів, табелів обліку фактично відпрацьованого часу. За відсутності зауважень, Куратор попередньо підтверджує зазначені в Акті обсяги та види виконаних робіт шляхом візування документації (п. 10.2 Договору).

Після виконання п. 10.2 Договору, на підставі фактично виконаних обсягів робіт, підтверджених Куратором, Субпідрядник формує у 4 (чотирьох) примірниках Акти приймання-передачі виконаних робіт, але не більше узгоджених Сторонами у Специфікаціях (п. 10.3 Договору).

Субпідрядник пред`являє в ОСР ПУ Генпідрядника Акт(и) приймання-передачі виконаних робіт. Інженер ОСР ПУ здійснює відповідну перевірку наданих документів (п.10.4 Договору).

Субпідрядник вчиняє дії, передбачені п.10.2.-10.4. Договору у строк до 20 (двадцятого) числа звітного місяця. У разі вчинення зазначених дій після 20 (двадцятого) числа звітного місяця фактично виконані Роботи підлягають прийманню та оплаті в наступному звітному періоді (п. 10.5 Договору).

У разі, якщо у представників Генпідрядника, виникають зауваження до документів, що надаються, та/або до пред`явлених для приймання робіт (до обсягу, якості виконаних робіт, до переліку, змісту та оформлення наданих документів), Генпідрядник має право відмовитись від візування/підписання Акта(ів) приймання-передачі виконаних робіт, надавши письмову мотивовану відмову з переліком виявлених порушень та/або Недоліків. До усунення виявлених порушень та/або Недоліків Субпідрядником, Субпідрядник не має права включати такі роботи до Акту здачі-приймання виконаних робіт за звітний період та дані роботи підлягають прийманню в періоді, коли Недоліки/порушення були усунені. У будь-якому із зазначених у цьому пункті випадків вся відповідальність за можливе порушення строків виконання робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов`язані з подальшим порушенням Сторонами своїх зобов`язань та обов`язків за Договором, покладається на Субпідрядника (п. 10.6 Договору).

Відповідно до п. 10.7 Договору, Субпідрядник передає Генпідряднику Акт приймання-передачі виконаних робіт, оформлений та підписаний у строки, згідно з п.10.5. цього договору; чек-лист або змінне завдання (при виконанні робіт по нормо-годинам); рахунок-фактуру на суму виконаних робіт у звітному періоді; Акт на матеріали, деталі, вузли, конструкції, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності Генпідрядника, витрачені під час проведення робіт.

Згідно із пунктами 13.1., 13.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання прийнятих він зобов`язань у натурі. У разі порушення строку оплати виконаних робіт Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за період прострочення.

Відповідно до п. 18.4 Договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, діє до 30 квітня 2022 р. та поширює свою дію на взаємовідносини сторін, що виникли з 01 травня 2020 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії Договору зобов`язань, у т.ч. гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до моменту фактичного виконання зобов`язань.

08.12.21 сторонами підписано Додаткову угоду №4 до договору субпідряду №3159 від 05.08.20, за умовами п. 1 якої сторони дійшли згоди, що оплата генпідрядником заборгованості перед субпідрядником за наступними актами прийому-передачі виконаних робіт: №253 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 17 817,48 грн, №256 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 73 096,56 грн, №254 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 5 123,88 грн, №259 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 8 916,48 грн, №260 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 8 916,48 грн, №263 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 32 074,56 грн, №264 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 10 681,20 грн, №255 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 7 120,80 грн, №257 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 6 037,20 грн, №258 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 21 408,84 грн, №262 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 8 916,48 грн, №261 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 17817,48 грн, №266 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 373 842,00 грн, №265 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 33 916,68 грн, №252 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 9 705,96 грн, №267 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 179 428,68 грн, №268 від 30.11.21 на суму (з ПДВ) 137 833,92 грн, всього на загальну суму 952 654,68 грн в т.ч. ПДВ 158 775,78 грн, проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди, в безготівковій формі за наступними реквізитами (реквізити).

01.02.22 сторонами підписано Додаткову угоду №5 до договору субпідряду №3159 від 08.05.20, за умовами п. 1 якої сторони дійшли згоди, що оплата генпідрядником заборгованості перед субпідрядником за наступними актами прийому-передачі виконаних робіт: №271 від 30.12.21 на суму (з ПДВ) 9 504,13 грн, №270 від 30.12.21 на суму (з ПДВ) 9 538,62 грн, №272 від 31.12.21 на суму (з ПДВ) 139 691,52 грн, №269 від 31.12.21 на суму (з ПДВ) 291 952,80 грн, №273 від 31.12.21 на суму (з ПДВ) 47 910,60 грн, №274 від 31.12.21 на суму (з ПДВ) 186 921,00 грн, всього на загальну суму 685 518,67 грн, у т.ч. ПДВ 114 253,11 грн, проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї Додаткової угоди, в безготівковій формі за наступними реквізитами (реквізити).

03.02.22 між сторонами підписано Додаткову угоду №6 до договору субпідряду №3159 від 08.05.20, за умовами п. 1 якої сторони дійшли згоди, що оплата генпідрядником заборгованості перед субпідрядником за наступними актами прийому-передачі виконаних робіт: №277 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 12 089,88 грн, №276 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 8 157,96 грн, № 289 від 31.01.22 на суму (з ПДВ)16439,76 грн, №288 від 31.01.22 на суму (з ПДВ)16 393,32 грн, №280 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 8 901,00 грн, №278 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 8 901,00 грн, №279 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 7 136,28 грн, №281 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 8 901,00 грн, №283 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 48 080,88 грн, №282 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 7 120,80 грн, №284 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 16 021,80 грн, №285 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 26 703,00 грн, №286 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 21 362,40 грн, №287 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 90 883,08 грн, №275 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 128 561,40 грн, №292 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 21 362,40 грн, №293 від 31.01.22 на суму (з ПДВ) 10 681,20 грн, всього на загальну суму 457 697,16 грн, у ьт.ч. ПДВ 76 282,86 грн, проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї Додаткової угоди, в безготівковій формі за наступними реквізитами (реквізити).

17.04.20 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» - банк, фактор та ТОВ «Будівельне підприємство «Ментажсталь» - клієнт укладено договір факторингу з регресом №МБ-Ф-DNI-3277 (надалі Договір факторингу) (з доповненнями та змінами, внесеними додатковими угодами), за умовами п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується здійснювати факторингове фінансування Клієнта за плату на умовах факторингу з регресом. Ліміт факторингового фінансування за цим Договором встановлюється в розмірі 2 000 000,00 грн зі строком дії до « 01» серпня 2022 року.

Відповідно до п.1.3 Договору факторингу, право вимоги є відступленим Клієнтом (набутим Фактором) з моменту належного підписання Реєстру, що містить таке Право вимоги.

За умовами п. 1.5. Договору факторингу, внаслідок відступлення Права вимоги Фактор замінює Клієнта як кредитора Боржника, у зв`язку з чим до Фактора переходять відповідні права кредитора за Контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукшї)/виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за Контрактом.

Разом із відступленням Права вимоги на користь Фактора відступаються всі інші права вимог Клієнта до Боржника, що випливають із Контракту з ним. Зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане Боржником за таким Контрактом тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).

Як свідчать матеріали справи, між Фактором та Клієнтом були підписані відповідні Реєстри, які є невід`ємною частиною Договору факторингу та містять умови придбання Фактором Права вимоги, за якими Фактором було своєчасно та в повному обсязі перераховано Клієнту авансові платежі, а Клієнтом відступлені Фактору Права вимоги за Договором субпідряду № 3159 від 08,05.20, укладеним між ТОВ «БП «МОНТАЖСТАЛЬ» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС».

У тому числі були підписані наступні Реєстри:

-15.12.21 було підписано Реєстр № 12, згідно умов якого Клієнт відступив Фактору Права вимоги за вищевказаним Договором субпідряду № 3159 від 08.05.20 за актами виконаних робіт №№ 252 - 268 на загальну суму 952 654,68 грн, а Фактором було перераховано Клієнту авансовий платіж в сумі 905 021,95 грн;

-09.02.22 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «БП «МОНТАЖСТАЛЬ» було підписано Реєстр № 13, згідно умов якого Клієнт відступив Фактору Права вимоги за вищевказаним Договором субпідряду № 3159 від 08.05.20 за актами виконаних робіт №№ 269 - 289, 292 - 293 на загальну суму 1 143 215,83 грн, а Фактором було перераховано Клієнту авансовий платіж в сумі 1 086 055,04 грн.

У пункті 5 вищевказаних Реєстрів зазначено, що Клієнт підтверджує, що на дату підписання Реєстру Боржниками одержаний товар/прийняті роботи/послуги від Клієнта на Вартість Прав вимог, а також у Боржників відсутні будь-які претензії до Клієнта стосовно строків, кількості і якості поставлених товарів/продукції/робіт/послуг.

Про перехід до АТ «ПУМБ» права вимоги за договором субпідряду №3159 від 08.05.20 банк повідомив відповідача у даній справі Вимогою за вих. №07/04-2023 від 07.04.23.

У листі АТ «ПУМБ» за вих. №08/06/23-1 від 08.06.23, надісланим на адресу ТОВ «Будівельне підприємство «Монтажсталь» (Клієнт за Договором факторингу), зазначено наступне. Пунктом 9.1, Договору факторингу передбачено, то Фактор має право здійснити Повернення Прав вимоги у випадках та на умовах, встановлених ст. 9 Договору факторингу, шляхом направлення Клієнту відповідного письмового повідомлення. Цим листом Клієнт повідомляється Про застосування Фактором вищевказаної процедури Повернення набутих Фактором Прав вимоги за вищевказаним Договором факторингу (відповідно до прикладених до цього листа реєстрів). Повернення Прав вимоги здійснюється у зв`язку з настанням Несприятливої події, визначеної п. 8.2. Договору факторингу, а саме: невиконання Боржником своїх зобов`язань за Контрактом. В Реєстрах повернення, що додаються до цього повідомлення, зазначено перелік Прав вимоги, щодо яких здійснюється Повернення, та сума Факторингового фінансування, яку Клієнт повинен повернути Фактору у зв`язку з Поверненням Прав вимоги. Строк на повернення Факторингового фінансування відповідно до пункту 9.4. Договору факторингу з регресом - 5 робочих днів з дня отримання Клієнтом цього Повідомлення (не рахуючи цей день).

Відповідно до Реєстрів повернення прав вимоги №1 та №2, Банком Фактором повернуто Клієнту ТОВ «БП «Монтажсталь» права вимоги від ТОВ «Метінвест-Промсервіс» заборгованості за договором субпідряду №3159 від 08.05.20, а саме: за актами приймання-передачі виконаних робіт, які є предметом додаткових угод до договору субпідряду №3159: №4 від 08.12.21 на суму 952 654,68 грн, №5 від 01.02.22 на суму 685 518,67 грн, №6 від 03.02.22 на суму 457 697,16 грн.

Відповідно до листа АТ «ПУМБ» за вих. №08/07/23-1 від 08.08.23, надісланим на адресу ТОВ «Будівельне підприємство «Монтажсталь» (Клієнт за Договором факторингу), даним листом АТ «ПУМБ» підтверджує, що ТОВ «БП «Монтажсталь» належним чином виконані зобов`язання за Додатковою угодою №5 щодо погашення заборгованості за Договором факторингу в сумі 1 200 000,00 грн у строки, встановлені Додатковою угодою №5. Таким чином, ТОВ «БП «Монтажсталь» вважається таким, що виконало свій обов`язок з повернення Факторингового фінансування, у зв`язку з чим до ТОВ «БП «Монтажсталь» перейшли Права вимоги, вказані у Повідомленні про Повернення Прав вимоги вих. № 08/06/23 від 08.06.23. Детальний перелік Прав вимоги, щодо яких здійснено Повернення Прав вимоги, зазначено в Реєстрах Повернення Права вимоги № 1 від 08.06.23 та № 2 від 08.06.23.

Несплата відповідачем заборгованості по договору субпідряду №3159 від 08.05.20 у загальній сумі 2 095 870,51 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідачем не повернуто підписані акти виконаних робіт на загальну сум 457 697,16 грн, а саме: №1 від 31.12.21 на суму 25 280,82 грн, від 31.01.2022 на загальну суму 674 300,88 грн за наступним переліком: №275 на 128 561,40 грн, №276 на 8157,96 грн, №277 на 12089,88 грн, №278 на 8 901,00 грн, №279 на 7 136,28 грн, №280 на 8 901,00 грн, №281 на 8 901,00 грн, №282 на 7 120,80 грн, №283 на 48 080,88 грн, №284 на 16 021,80 грн, №285 на 26 703,00 грн, №286 на 21 362,40 грн, №287 на 90 883,08 грн, №288 на 16 393,32 грн, №289 на 16 439,76 грн, №290 на 23158,08 грн, №291 на 7120,80 грн, №292 на 21 362,40 грн, №293 на 10 681,20 грн, №294 на 8 196,48 грн, №295 на 92 570,40 грн, №296 на 85 557,96 грн.

При цьому, як вказує позивач, всього не повернуті відповідачем підписані сторонами акти виконаних робіт в межах цього позову складені на суму: 674 300,88 + 25280,82, від яких слід відняти розглянуті в іншій справі (№908/1899/22) (25280,82 8196,48 23158,08 7120,80 92570,40 85557,96) = 457 697,16 грн що відповідає сумі актів в додатковій угоді №6 від 03.02.2022.

В той же час, сторонами підписано додаткову угоду № від 03.02.22 до договору субпідряду №3159 від 08.05.20, за умовами якої сторони визначили строк оплати заборгованості за актами прийому-передачі, зазначеними вище, на загальну суму 457 697,16 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що підписавши додаткову угоду №6, ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» /генпідрядник/ визнало факт виконання ТОВ «БП «Монтажсталь» /субпідрядник/ обумовлених робіт та, відповідно, прийняття генпідрядником таких робіт за вищевказаними актами на загальну суму 457 697,16 грн.

Листом за вих. №256 від 25.08.22 позивач звертався до відповідача з вимогою повернути підписані акти виконаних робіт та сплатити заборгованість. Про отримання листа відповідачем свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповіді на вказаний лист не надано та акти позивачеві не повернуто.

Таким чином, заперечення відповідача щодо (дослівно) «направлення спірних актів, їх узгодження та наявності заборгованості за вказаний період» є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до приписів ст. 853 ЦК України, та умов укладеного сторонами Договору обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника/Генпідрядника. Відповідачем в порушення ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України не доведено таких обставин.

З огляду на викладені вище норми чинного законодавства, неповернення/непідписання генпідрядником актів приймання виконаних робіт на суму 457 697,16 грн з ПДВ не звільняє замовника від обов`язку щодо його оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковими угодами №4 від 08.12.21, №5 від 01.02.22 та №6 від 03.02.22 сторони визначили строк погашення заборгованості протягом 119 календарних днів від дати підписання додаткової угоди. Відповідно, строк оплати настав 07.04.22, 01.06.22 та 03.06.22.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін виконаних позивачем робіт суд визнає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення представника відповідача щодо неповідомлення відповідача про повернення до позивача права вимоги по договору факторингу №МБ-Ф-DNI-3277 від 17.04.20 та, відповідно, відсутність у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача заборгованість виходячи з наступного.

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (1). Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (2). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (3).

За умовами п. 9.3. договору факторингу, у разі Зворотного відступлення, Фактор зобов`язаний самостійно надіслати відповідним Боржникам повідомлення про Зворотне відступлення, а у разі недотримання цього обов`язку і отримання від Боржників коштів за Правами вимоги, щодо яких здійснюється Зворотне відступлення, Фактор зобов`язаний здійснити переказ таких коштів Клієнту не пізніше Банківського дня, наступного за днем їх отримання за умови, що Клієнт не має боргових зобов`язань перед Фактором за цим договором.

Як вбачається з вимоги за вих. №07/04-2023 від 07.04.23, надісланої Банком на адресу ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», останнього було повідомлено про укладення між Банком та позивачем у даній справі договору факторингу №МБ-Ф-DNI-3277 від 17.04.20 та про обов`язок сплатити заборгованість, яка є предметом спору у справі №908/2700/23.

Натомість, відповідачем така заборгованість (прострочена на момент надсилання вимоги) не сплачена ані на користь Банку, ані на користь позивача.

Матеріали справи не містять доказів надсилання Банком на адресу відповідача повідомлення про Зворотне відступлення права вимоги на суму 2 095 870,51 грн.

В той же час, обов`язок повідомлення про Зворотне відступлення відповідача покладено саме на Банк, а не на позивача. Не виконання Банком свого зобов`язання щодо повідомлення Боржника про Зворотне відступлення не позбавляє відповідача обов`язку сплатити заборгованість.

Відповідачем доказів оплати заборгованості по договору субпідряду №3159 від 08.05.20 чи то на користь Банку, чи то на користь позивача не надано.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» на користь ТОВ «БП «Монтажсталь» заборгованості по договору субпідряду у сумі 2 095 870,51 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 97 995,13 грн пені, 80 543,94 грн 3 % річних та 406 047,73 грн інфляційних втрат, нарахованих окремо по кожній додатковій угоді.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Факт прострочення здійснення оплати підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (далі Закон), платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, ст. 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.

Позивачем вимога про стягнення 97 995,13 грн пені заявлена на підставі п. 13.2 Договору, згідно з яким, у разі порушення строку оплати виконаних робіт, Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Отже, положення договору містять вказівку на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України. А тому, підстави для застосування цієї норми відсутні.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що за заявлений позивачем період розмір пені становить 97 995,13 грн, як і визначено позивачем. При цьому, розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за відповідні періоди. Вимога про стягнення пені задовольняється в сумі 97 995,13 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Відповідно до розрахунку суду (проведеним за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО), позивачем вірно здійснені розрахунки 3% річних та інфляційних втрат. Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних у сумі 80 543,94 грн та індекс інфляції у сумі 406 047,73 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, у клопотанні про стягнення судових витрат, яке сформовано представником позивача у системі «Електронний суд» 04.01.24, останній просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 70 845,00 грн.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з позовною заявою, позивач (відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України) зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 45 000,00 грн.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг з надання правової допомоги представником позивача надано: копію договору про надання професійної правової/правничої допомоги №69/ГП-2022 від 08.08.22, додаткову угоду цього до договору від 08.08.22 та Акт передання-прийняття послуг від 03.01.24 за договором про надання професійної правової/правничої допомоги №69/ГП-2022 від 08.08.22.

08.08.22 адвокатом Базюкевичем Євгеном Вікторовичем (надалі - Адвокат) та ТОВ Будівельне підприємство Монтажсталь (Довіритель) укладено Договір про надання професійної правової/правничої допомоги №69/ГП-2022, за умовами п. 1.1. якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати Довірителю необхідну правову/правничу допомогу в будь-яких спорах, судових справах, що стосуються чи можуть стосуватись прав, обов`язків чи інтересів Довірителя. Адвокат за цим Договором є представником Довірителя в судах при розгляді заяв, позовів, скарг, у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях. Адвокат з метою представництва використовує передбачені Конституцією, Кодексами та Законами України, іншими нормативно-правовими актами засоби, способи і методи захисту та відновлення порушених, оспорюваних або невизнаних прав та законних інтересів Довірителя, а Довіритель, зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги, а також компенсувати Адвокату чи сплачувати самостійно витрати, пов`язані з виконанням цього Договору. Права і повноваження Адвоката за цим договором не обмежуються.

Відповідно до п. 3.2 договору, Довіритель зобов`язаний здійснити оплату або доручити (за погодженням з Адвокатом) здійснення оплати послуг Адвоката згідно з цим Договором, своєчасно сплачувати судовий збір та інші обов`язкові платежі, що необхідні та пов`язані з наданням Адвокатом правової допомоги за цим Договором, а також компенсувати додаткові витрати Адвоката, пов`язані з наданням правової допомоги, у тому числі - технічні, поштові, транспортні, витрати на відрядження та будь-які інші витрати, що виникають та необхідні при наданні Адвокатом правової допомоги Довірителю.

Пунктом 4.1 договору обумовлено, що виплата гонорару Адвокату здійснюється Довірителем у погодинному розмірі, встановленому в додаткових угодах до цього договору.

Додатковою угодою від 08.08.22 до цього договору визначено, що відповідно до п.4.1 договору сторони домовились про погодинну оплату наданих Адвокатом послуг в розмірі 1500,00 грн за одну годину; розмір погодинної оплати погоджується в межах послуг Адвоката, що надаватимуться у всіх майбутніх судових справах за позовом Довірителя до товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс (ідентифікаційний код 39641616). Довіритель оплачує послуги Адвоката, які полягають у вивченні та аналізі документів, визначенні правової позиції по справі, ознайомленні з матеріалами справи, складанні позовної заяви, підготовки до судових засідань, збиранні доказів, аналізі та систематизації висновків Верховного Суду з подібних питань, участі в судових засіданнях на всіх стадіях та інстанціях судового розгляду, вивченні та складанні будь-яких процесуальних та інших документів і доказів, що подаються до справи сторонами, складанні апеляційних, касаційних скарг, відзивів, заперечень на відзиви, відповідей на заперечення, пояснень, клопотань, всіх інших процесуальних документів. Перелік наданих послуг та кількість витраченого часу зазначається сторонами в звітах, актах чи інших подібних документах, що є невід`ємною частиною цієї угоди. Оплата наданих та прийнятих послуг здійснюється Довірителем протягом 20 днів з моменту прийняття відповідного обсягу послуг, що посвідчується підписанням стороною Довірителя одного з документів, зазначених в пункті 4 цієї угоди.

В наданому суду Акті передання-прийняття послуг від 03.01.24 за договором про надання професійної правової/правничої допомоги №69/ГП-2022 від 08.08.22, визначено, що відповідно до Додаткової угоди від 08.08.22 до договору Адвокат виконав і передав, а Довіритель прийняв наведені в акті послуги у справі №908/2700/23 Господарського суду Запорізької області за позовом Довірителя до ТОВ Метінвест-Промсервіс (ідентифікаційний код 39641616) про стягнення грошових коштів.

В Акті наведено зміст наданих послуг та кількість витрачених годин, які включені в оплату послуг Адвоката:

- попередні консультації, аналіз документів щодо правовідносин з ПУМБ, напрацювання правової позиції у справі 22.08.23 3,5 год.;

- складання тексту позовної заяви про стягнення коштів за актами, право вимоги за якими повернулось від АТ ПУМБ 23.08.23 6,5 год.;

- збір доказів, оформлення позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу і в суд 24.08.23 4,75 год.;

- аналіз ухвали суду про відкриття провадження у справі, підготовка і подання суду клопотання про участь в засіданні в режимі ВКЗ 04.09.23 0,75 год.;

- вивчення і аналіз відзиву на позов 19.09.23 3 год.;

- аналіз ухвал суду про подовження підготовчого провадження (від 26.09.2023) та про часткове задоволення клопотання щодо ВКЗ (28.09.2023) 31.10.23 0,5 год.;

- підготовка і участь в судовому засіданні (підготовче провадження) 31.10.23 - 1,50 год.;

- складання і подання в суд заяви на вимогу суду про відсутність листування між сторонами 31.10.23 0,25 год.;

- отримання в підсистемі "Електронний Суд" заперечення про надання доказів і пояснення відповідача по суті спору, аналіз отриманих документів, напрацювання позиції по суті отриманих документів 31.10.23 1,75 год.;

- аналіз ухвали суду про закриття підготовчого провадження 01.11.23 0,25 год.;

- поїздка в Господарський суд Запорізької області, участь в судовому засіданні, аналіз документів за результатами судового засідання (акти, додатки) 21.11.23 4,5 год.;

- аналіз документів та доводів відповідача за результатами судового розгляду, напрацювання правової позиції 22.11.23 0,75 год.;

- аналіз актів виконаних робіт, підписаних двома сторонами, консультації клієнта з поточних питань 27.11.23 0,5 год.;

- консультації з поточних питань 28-29 листопада 28.11.23 0,25 год.;

- поїздка в Господарський суд Запорізької області, участь в судовому засіданні, складання і подання клопотання про залучення документів до справи (канцелярія не роздрукувала додатки 12-15) пакету документів про факторинг) 19.12.23 4,50 год.;

- підготовка до судового засідання 21.12.2023, напрацювання правової позиції щодо залучення документів па стадії розгляду справи по суті 20.12.23 1,25 год.;

- поїздка в Господарський суд Запорізької області, участь в судовому засіданні, аналіз ухвали про подовження строку на подання доказів 21.12.23 4,00 год.;

- поїздка в Господарський суд Запорізької області, участь в судовому засіданні 09.01.24 4,00 год.

Всього витрачено часу 41,5 год., загальна вартість наданих послуг 62 250,00 грн (із розрахунку 1 500,00 грн за 1 год.) + витрати 8 595,00 грн (поштова відправка позову з додатками, поїздки в Запоріжжя 21.11.23, 19.12.23, 21.12.23, 09.01.24) = 70 845,00 грн.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач (в особі уповноваженого представника) проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив. Визнав їх розмір непідтвердженим та завищеним. Просив суд розмір заявлених витрат на правову допомогу зменшити до 5000,00 грн.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Проаналізувавши акт передання-прийняття послуг від 03.01.24, судом встановлено, що реальний обсяг послуг, наданих Адвокатом ТОВ Будівельне підприємство Монтажсталь не відповідає обсягу послуг, зазначеному в Акті передання-прийняття послуг від 03.01.24, виходячи з наступного.

Послуги « -попередні консультації, аналіз документів щодо правовідносин з ПУМБ, напрацювання правової позиції у справі 22.08.23 3,5 год.; - складання тексту позовної заяви про стягнення коштів за актами, право вимоги за якими повернулось від АТ ПУМБ 23.08.23 6,5 год.; - збір доказів, оформлення позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу і в суд 24.08.23 4,75 год.» - загальний витрачений час 14,75 год. - фактично охоплюються послугою (роботою) - підготовка позовної заяви з додатками.

Крім того, судом прийнято до уваги, що адвокат Базюкевич Є.В. приймав участь у справі №908/1899/22 між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за договором субпідряду №3159 від 08.05.20. Тобто, адвокат вже був обізнаний щодо правовідносин, які склались між сторонами. До того ж, адвокатом не надано доказів на підтвердження того, які саме докази ним збиралися окрім тих, що були надані позивачем для підготовки матеріалів позовної заяви (адвокатські запити, надані відповіді на такі запити тощо).

Більш того, оформлення позовної заяви з додатками та направлення її відповідачу та в суд не є різновидом правничої допомоги та не вимагає застосування професійних знань адвоката. Тому, такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.20 у справі №808/1849/19.

Також суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача витрат на послуги «аналіз ухвалу суду; аналіз документів та доводів відповідача за результатами судового розгляду, напрацювання правової позиції; отримання в системі «Електронний суд» заперечення про надання доказів і пояснення відповідача по суті спору, аналіз отриманих документів, напрацювання позиції по суті отриманих документів», оскільки такі витрати не відносяться до неминучих та таких, що мають бути покладені на відповідача беззаперечно. За результатами таких аналізів представником позивача не надавалося жодних письмових пояснень, з викладеною правовою позицією позивача.

Щодо послуги «вивчення і аналіз відзиву на позов», на думку суду, витрачений адвокатом час 2 години є завищеним, оскільки відзив складено на 6 аркушах, та він містить лише посилання на приписи норм чинного законодавства та умови договору.

Щодо послуг «- аналіз актів виконаних робіт, підписаних двома сторонами, консультації клієнта з поточних питань 27.11.23 0,5 год.; - консультації з поточних питань 28-29 листопада 28.11.23 0,25 год.» судом також відмовляється у відшкодуванні їх вартості за рахунок відповідача виходячи з того, що акти виконаних робіт, підписані сторонами вже досліджувались адвокатом при підготовці позовної заяви. Послуга «консультації клієнта з поточних питань» не є неминучою та не зрозуміло з яких саме поточних питань відбувались такі консультації, чи мають такі питання відношення до розгляду справи №908/2700/23.

Судом не приймається до уваги зазначення в акті послуги «- підготовка до судового засідання 21.12.2023, напрацювання правової позиції щодо залучення документів па стадії розгляду справи по суті 20.12.23 1,25 год.» оскільки усне клопотання про долучення до матеріалів справи доказів було заявлено представником позивача в судовому засіданні 19.12.23 і в ому ж засіданні представником позивача була озвучена правова позиція з приводу клопотання. Будь-яких письмових пояснень представником позивача з приводу заявленого клопотання не подавалося.

Більше того, судом критично розцінюється зазначення адвокатом в акті послуги «складання і подання клопотання про залучення документів до справи (канцелярія не роздрукувала додатки 12-15) пакету документів про факторинг)» (зазначено не окремим рядком, а в складі послуги «- поїздка в Господарський суд Запорізької області, участь в судовому засіданні, складання і подання клопотання про залучення документів до справи (канцелярія не роздрукувала додатки 12-15) пакету документів про факторинг) 19.12.23 4,50 год.)».

Так, судом в судовому засіданні 19.12.23 було встановлено, що позовна заява подана через підсистему Електронний суд шляхом формування заявником шаблону супровідного листа з переліком додатків, при цьому сама позовна заява та клопотання про витребування доказів завантажені у вигляді окремих pdf-файлів. Додатками до позовної заяви є перелік завантажених файлів до підсистеми Електронний суд. Додані до позовної заяви документи відповідають переліку завантажених файлів. Разом з тим, встановлено, що при огляді додатку № 13 (файл під назвою 12,13,14 Повідомлення, реєстри 1,2, ДУ 4 і 5 до факторингу.pdf) з`являється спливаюче вікно з текстом Помилка. Вміст файлу відсутній, що унеможливлює його перегляд.

Тобто, під час формування позовної заяви з додатками в системі «Електронний суд» сам представник позивача не пересвідчився у коректному формуванні таких додатків та прикріпленні відповідних файлів та документів до позовної заяви.

При цьому, ксерокопії відповідних додатків були виготовлені за дорученням судді помічником судді, представнику позивача для заповнення було надано відповідний бланк заяви про долучення документів та особисто помічником судді заява була передана до канцелярії суду для відповідної реєстрації.

Щодо участі представника позивача в судових засіданнях.

Протоколи судових засідань свідчать, що:

- судове засідання 31.10.23 тривало 37 хв.,

- судове засідання 21.11.23 тривало 54 хв.,

- судове засідання 19.12.23 тривало 40 хв.,

- судове засідання 21.12.23 тривало 45 хв.,

- судове засідання 09.01.24 тривало 5 хв.

В акті від 03.01.24 представником позивача зазначено витрати часу та такі судові засідання 1,5, 4,50, 4,50, 4,00 та 4,00 години та вказано, що представником здійснювалися поїдки до Господарського суду Запорізької області для участі в судових засіданнях. При цьому, представником не надано доказів здійснення таких поїдок та не обґрунтовано витрати часу на такі поїдки.

Відтак, судом задовольняються частково витрати на участь адвоката в судових засіданнях.

Крім того, в акті вказано про наявність витрат у сумі 8 595,00 грн (поштова відправка позову з додатками, поїздки в Запоріжжя 21.11.23, 19.12.23, 21.12.23, 09.01.24). Проте, будь-яких доказів понесення таких витрат суду не надано. За таких обставин, судом відмовляється у відшкодування витрат у сумі 8 595,00 грн за рахунок відповідача.

Зважаючи на наведене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 70 845,00 грн порівняно зі складністю справи є не співмірними та достатньо завищеними, тому обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача у даній справи є 10 950,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 39641616) на користь товариства з обмеженою відповідальністю МОНТАЖСТАЛЬ (03179, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 131, прим. 3, код ЄДРПОУ 42884999) - 2 095 870 (два мільйона дев`яносто п`ять тисяч вісімсот сімдесят) грн 51 коп., 97 995 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять ) грн 13 коп. пені, 80 543 (вісімдесят тисяч п`ятсот сорок три) грн 94 коп. 3% річних, 406 047 (чотириста шість тисяч сорок сім) грн 73 коп. інфляційні втрати, 40 206 (сорок тисяч двісті шість) грн 86 коп. судового збору та 10 950 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на правову допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 22.01.2024.

Суддя В.Л. Корсун