Ухвала

від 22.01.2024 по справі 910/650/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

22.01.2024Справа № 910/650/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК» (вул. Дмитра Чижевського, буд. 7, м. Київ, 03148; ідентифікаційний код 40877502)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеф - Монтаж» (вул. Кулібіна, 4/2, офіс 7, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 41916689)

про стягнення 4 550 111, 72 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський БКК» (далі за текстом - ТОВ «Київський БКК», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеф - Монтаж» (далі за текстом - ТОВ «Шеф - Монтаж», Відповідач) про стягнення 4 550 111, 72 грн (5 378 990, 06 грн з ПДВ) у якості збитків за неналежне виконання Відповідачем договору підряду № 11/05-23 від 11.05.2023.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Суд вказує, що Позивачем у позовній заяві не вказано інформацію щодо наявності чи відсутності електронного кабінету у Відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд вказує, що Позивачем у якості доказів направлення копії позову з додатками до суду надано опис вкладення у цінний лист № 0314605584432 з відбитком поштового штемпеля від 15.01.2024 та поштову накладну від 15.01.2024.

З наданого Позивачем опису вкладення вбачається, що лист № 0314605584432 направлений на невірну (неповну) адресу Відповідача - « 03062, м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2», в той час як згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційною адресою місцезнаходження Відповідача є «вул. Кулібіна, 4/2, офіс 7, м. Київ, 03062».

Пунктами 3 - 5 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З прохальної частини позову вбачається, що Позивач зазначає суму стягнення 4 550 111, 72 грн, яка з ПДВ становить 5 378 990, 06 грн.

При цьому Позивач в тексті позовної заяві посилається на неоднакову практику фіскальних органів щодо включення суми відшкодованого збитку до бази оподаткування та зазначає про необхідність звернутися до контролюючих органів з детальним описом конкретної ситуації для вирішення даного питання.

З огляду на зазначене, на переконання суду, невірним з боку Позивача є зазначення в прохальній частині позову одночасно двох сум стягнення (з та без ПДВ), допущення альтернативи, що є доказом невизначеності Позивача.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 1, 3, 4 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд зазначає, що в даному випадку Позивач повинен мати сформовану правову позицію в частині порядку нарахування суми ПДВ та наявності підстав для її заявлення чи не заявлення до стягнення з Відповідача даним позовом, а не покладатися на розсуд суду оскільки в даному випадку суд може оцінює вже надані сторонами докази на обґрунтування доводів та задля встановлення обставин по справі.

Так, суд вказує, що зазначення Позивачем у прохальній частині позову одночасно двох сум є необґрунтованим, призводить до неналежного оформлення прохальної частини позову та є недоліком поданого позову.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зважаючи на те, що Позивачем не дотримано вимог статті 162, 164 та 172 ГПК України, враховуючи, що приписи статті 174 ГПК України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись частинами 1, 2 статті 174 та статтями 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК» - залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський БКК» п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Відповідача;

- докази направлення копії позовної заяви з додатками на вірну адресу місцезнаходження Відповідача;

- уточненої позовної заяви з приведеною у відповідність прохальною частиною позову.

3. Попередити Позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 22.01.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Антон ПУКАС