Ухвала

від 22.01.2024 по справі 910/2246/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.01.2024Справа № 910/2246/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі № 910/2246/22

за позовом Київського міського центру зайнятості

до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

про стягнення 72 966,65 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення 72 966,65 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь Київського міського центру зайнятості грошові кошти у розмірі 72 966 грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 грн. 00 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/2246/22 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/2246/22 скасовано, ухвалено нове рішення, у задоволенні позову Київського міського центру зайнятості про стягнення з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» 72 966,65 грн. відмовлено в повному обсязі, стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» 3 721,50 грн. 50 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

02.11.2022 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 910/2246/22 видано наказ.

28.12.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" подано скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в обґрунтування якої скаржник зазначає, що рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчука О.В. щодо повернення наказу Господарського суду міста Києві стягувачу без виконання є неправомірним, оскільки рішення суду про стягнення судового збору з Київського міського центру зайнятості на користь ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» має виконуватись у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» органами державної виконавчої служби, а не органами казначейства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 розгляд скарги призначено на 22.01.2024.

У судове засідання 22.01.2024 учасники судового процесу не з`явились.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/2246/22 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 910/2246/22 скасовано, ухвалено нове рішення, у задоволенні позову Київського міського центру зайнятості про стягнення з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» 72 966,65 грн. відмовлено в повному обсязі, стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» 3 721,50 грн. 50 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

02.11.2022 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 910/2246/22 видано наказ.

11.12.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчуком О.В. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами статей 5, 18, 26 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (частина 4 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з приписами пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

У відповідності до пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215 (далі - Положення), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 9 Положення).

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

У розумінні зазначеного Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Отже, Держказначейство є встановленою Порядком №845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів, про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Згідно з пунктом 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

У даному випадку, боржником за наказами Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 є Київський міський центр зайнятості, який згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань є державною установою, що також вбачається з п. 1 Положення про Київський міський центр зайнятості, відповідно до якого, Київський міський центр зайнятості є неприбутковою державною установою, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та у відповідності до приписів п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

Отже, враховуючи приписи ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", Бюджетного кодексу України, Порядку № 845 та Положення про Державну казначейську службу України, виконавчий документ, боржником за яким є Київський міський центр зайнятості, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Подібний висновок викладено зокрема, в постановах Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 233/1979/17, від 06.03.2019 у справі № 199/7250/17, від 16.04.2020 у справі № 804/5950/17, від 30.11.2020 у справі № 52/125, від 13.04.2023 по справі №910/13367/19 (910/13951/21).

При цьому, чинне законодавство України не передбачає механізму та порядку виконання рішення суду про стягнення грошових коштів з бюджетної установи органами державної виконавчої служби. Навпаки, виходячи із приписів ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зокрема, й органи державної казначейської служби, не є органами примусового виконання.

Відтак, враховуючи вищевикладене, зважаючи на положення пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчуком О.В. було правомірно винесено повідомлення від 11.12.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що скарга Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є необґрунтованою.

Згідно зі статтею 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 22.01.2024 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.А. Грєхова