Рішення

від 22.01.2024 по справі 915/1708/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Справа № 915/1708/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 02910025)

в інтересах держави в особі:

позивач 1: Кіровоградська обласна військова адміністрація (код ЄДРПОУ 00022543, адреса: пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006)

позивач 2: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37472062, адреса: пр. Берестейський, 14, м. Київ, 01135)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні акватехнології (код ЄДРПОУ 43875420, адреса: вул. Спаська, 75А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Акціонерне товариство Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150)

про: стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені за договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання для забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. №15/2-644вих-23 від 01.11.2023 в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні акватехнології, якою просить суд:

- стягнути з ТОВ «Сучасні акватехнології» (код ЄДРПОУ 43875420) до Державного бюджету України внаслідок порушення грошового зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів, укладеного 28.03.2022 з Кіровоградською обласною військовою адміністрацією, інфляційні втрати за період з 08.04.2022 по 27.07.2022 у сумі 22 521,82 гривень;

- стягнути з ТОВ «Сучасні акватехнології» (код ЄДРПОУ 43875420) до Державного бюджету України внаслідок порушення грошового зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів, укладеного 28.03.2022 з Кіровоградською обласною військовою адміністрацією, три відсотки річних за період з 08.04.2022 по 27.07.2022 у сумі 2 050,52 гривень;

- стягнути з ТОВ «Сучасні акватехнології» (код ЄДРПОУ 43875420) до Державного бюджету України внаслідок порушення грошового зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів, укладеного 28.03.2022 з Кіровоградською обласною військовою адміністрацією, пеню за період з 01.04.2022 по 26.07.2022 у сумі 82 020,82 гривень та за договором на постачання продовольчих товарів від 31.03.2022 за період з 07.04.2022 по 11.04.2022 в сумі 920,55 гривень, що разом становить 82 941,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач усупереч умовам укладеного договору постачання придбаного товару для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану не здійснив поставку згідно рахунку № 1 від 28.03.2022, отриманий аванс, який згідно з Порядком № 528 є субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, у сумі 226800 грн повернув з порушення установлених договором термінів, а товар на суму 336000 грн згідно рахунку №31/03 від 31.03.2022 поставив з порушенням строку встановленого договором, що є порушенням майнових інтересів держави в бюджетній сфері.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.112023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1708/23 та визначено головуючим у справі суддю Смородінову О.Г.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 93 від 14.11.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1708/23 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Смородінової О.Г.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.112023 визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено: справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Акціонерне товариство Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150); встановлено відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

23.11.2023 Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України подано до господарського суду пояснення по суті позову.

Позивач 2 просить суд позовні вимоги Кіровоградської обласної прокуратури у справі № 915/1708/23 задовільнити повністю, розгляд справи здійснити за відсутності Мінінфраструктури.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану» закупівля товарів, одержувачами яких визначено обласні, Київську міську військові адміністрації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (далі Постанова № 185) за рахунок коштів державного бюджету, передбачених за програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», якою уповноважено АТ «Укрзалізниця» в умовах воєнного стану виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, iз здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави. Між Кіровоградською ОДА (ОВА) як замовником, АТ «Укрзалізниця» як платником і ТОВ «Сучасні акватехнології», як постачальником укладено тристоронній договір на поставку продовольчих товарів, який оприлюднено на вебсайті АТ «Укрзалізниця» за бюджетною програмою 3101710 КЕКВ 2620. На виконання п. 2.2. договору по першій заявці 29.03.2022 АТ «Укрзалізниця» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Сучасні акватехнології» попередню оплату вартості товару (аванс) у розмірі 226 800, 00 грн (30% від загальної вартості), по другій заявці 04.04.2022 АТ «Укрзалізниця» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Сучасні акватехнології» попередню оплату вартості товару (аванс) у розмірі 100 800, 00 грн (30% від загальної вартості) Згідно з п. 5.4. договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. З урахуванням сплати авансового платежу 29.03.2022 (по першій заявці) поставка товару за договором мало бути здійснено до 31.03.2022, з урахуванням сплати авансового платежу 04.04.2022 (по другій заявці) поставка товару за договором мало бути здійснено до 06.04.2022. Проте, як вбачається з матеріалів справи, поставка продукції за першою заявкою Кіровоградській ОДА (ОВА) не відбулась, поставка продукції за другою заявкою відбулась 12.04.2022, тобто з порушенням строку встановленого умовами договору. Зазначене з урахування всіх обставин, дає підстави для притягнення до відповідальності.

03.12.2023 відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву.

Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Кіровоградської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України стосовно стягнення з ТОВ «Сучасні акватехнології» пені у розмірі 82 941,37грн., з підстав пропущення строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовної вимоги в цій частині.

Відповідач погоджується з розрахунками позивача стосовно правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних по рахунку №1 від 28.03.2022року з ТОВ «Сучасні акватехнології» за період з 08.04.2022 по 27.07.2022, а саме інфляційні втрати у сумі 22 521,82 грн та 3% річних у сумі 2 050,52 грн. Стосовно правомірності нарахування пені, відповідно до п.6.1. за непоставку та прострочення поставки товару за рахунками, посилаючись на норми ст.252-258, 262, 267, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, відповідач зазначає, що в даному випадку, сума передплати була повернута Відповідачем платнику 27.07.2022 року, а отже, термін звернення до суду про стягнення нарахування пені за період з 08.04.2022року по 27.07.2022року сплив 27.07.2023року (12 місяців). Договором не було встановлений інший термін застосування строку позовної давності стосовно стягнення пені за порушення п.6.1. договору. Позивач звернувся до суду в листопаді 2023року поза межами річного строку, установленого законом для вимог про стягнення неустойки у вигляді пені, і відповідач заявляє у зв`язку з цим вимогу про застосування наслідків спливу строку позовної давності стосовно нарахування і стягнення пені у розмірі 82 941,37грн.

12.12.2023 прокурором подано до суду відповідь на відзив.

Прокурор посилаючись на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2І20-ІХ від 15.03.2022, яким внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, і293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії», вважає, що строк позовної давності в один рік, визначений ст. 258 ЦК України продовжено, відповідно строк звернення до суду про стягнення нарахованої пені не сплив.

Інших заяв по суті справи та з процесуальних питань до господарського суду не надійшло.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі», водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначаються рішенням державних замовників у сфері оборони; для інших закупівель - рішенням органу управління державним майном суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Про деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 185) уповноважено АТ «Укрзалізниця» в умовах воєнного стану виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 193 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Постанова № 193) з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528 (далі - Порядок № 528), головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Положеннями п.п. 3-5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

З метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період воєнного стану Кіровоградською ОВА здійснено закупівлю продовольчих товарів у постачальника, включеного до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2022 № 148.

На офіційному веб-сайті АТ «Укрзалізниця» за посиланням: https://uz.gov.ua/about/procurement/ опубліковано проект договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання, форму та умови якого затверджено рішенням правління АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до п. 11.2 проекту цього договору він може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому.

На виконання вимог указаних постанов Уряду України між Кіровоградською ОВА, як замовником, АТ «Укрзалізниця», як платником та ТОВ «Сучасні акватехнології», як постачальником, 28.03.2022 укладено тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та / або пакувальних товарів для їх фасування (тушонку рибну у скляних банках в кількості 10000 штук та тушонку рибну у бляшанці в кількості 10 000 штук (код ДК15240000-2), який оприлюднено на веб-сайті АТ «Укрзалізниця» в редакції, затвердженій рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 12.03.2022, за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620 (далі -Договір).

За умовами п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та / або пакувальні товари для їх фасування, перелік, кількість, ціна, умови оплати та поставки яких зазначаються замовником у заявках, замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору.

Відповідно до п.5.4.-5.5. Договору товар повинен бути поставлений протягом двох календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати. Датою постачання товару є дата приймання Замовником його партії та підписання відповідних документів.

Відповідно до п. 6.8 Договору, постачальник зобов`язаний у разі нездійснення ним поставки Товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка.

Відповідно до п. 10.1. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За п. 11.2. Договору доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх його умов (акцептом) є факт направлення ним на адресу постачальника заявки, а доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов договору (акцептом) - факт направлення ним на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату).

Відповідно до п. 11.3. Договору, постачальник не має права змінювати умови договору, а лише може до них приєднатися.

Замовник має право вносити зміни у цей договір за погодженням з платником. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для Сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному вебсайті: http://uz.gov.ua (п. 11.4 договору).

Відповідно до умов Договору Кіровоградською обласною військовою адміністрацією 28.03.2022 складено та направлено постачальнику заявку «Про замовлення нагальних потреб в умовах воєнного стану», за яким просила відпустити тушонку рибну у скляних банках в кількості 10 000 штук та тушонку рибну у бляшанці в кількості 10 000 штук (код ДК15240000-2), за бюджетною програмою 3101710 на формування гуманітарного вантажу для потреб Запорізької області.

ТОВ «Сучасні акватехнології» (далі - Постачальник) надано рахунок на оплату №1 від 28.03.2022 до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та / або пакувальних товарів для їх фасування № 28 від 28.03.2022 на консерву рибну у скляній банці (вага брутто 500 гр) в кількості 10 000 штук на загальну суму 756 000,00 гривень.

Указаний рахунок на оплату погоджено Замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України та платником - АТ «Укрзалізниця» відповідно до платіжного доручення №707 від 29.03.2022 здійснено перерахування коштів на рахунок постачальника в сумі 226 800,00 грн, що є авансовим платежем за постачання товару.

Відповідно до п. 5.4. Договору, з урахуванням здійсненої попередньої оплати, постачальник мав поставити товар до 31.03.2022 включно.

Постачальником поставку товару не здійснено, натомість листом від 02.04.2022 №02/4-1 останній просив Кіровоградську ОВА відтермінувати поставку товару, зазначеного у заявці та рахунку на оплату №1 від 28.03.2022 до 15.07.2022, у зв`язку з виробничими проблемами підприємства, та у разі неможливості поставки, підприємство поверне авансовий платіж з урахуванням п. 6.8. Договору.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що у випадку не отримання відповіді на нього у триденний термін, термін поставки до 15.07.2022 вважається погодженим.

За інформацією платника (лист від 19.10.2023 №Ц-8-91/2450-23) Кіровоградська обласна військова адміністрація не зверталася до АТ «Укрзалізниця» щодо внесення змін до договору в частині зміни строків поставки товару за рахунком на оплату № 1 від 28.03.2022 (а.с.64).

Відповідно до листа АТ «Укрзалізниця» від 04.08.2022 № Ц-7-88/1728-22, скерованого на адресу Кіровоградської ОВА, ТОВ «Сучасні акватехнології» суму авансового платежу в розмірі 226 800,00 грн повернуто 27.07.2022.

Крім того, ТОВ «Сучасні акватехнології» на адресу Кіровоградської ОВА скеровано рахунок №31/03 від 31.03.2022 до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та / або пакувальних товарів для їх фасування № 28 від 28.03.2022 на консерву рибну у бляшанці (вага нетто 240 гр) в кількості 10 000 штук на загальну суму 336 000 грн.

Указаний рахунок на оплату погоджено Замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України та платником - АТ «Укрзалізниця», відповідно до платіжного доручення №1084 від 04.04.2022 здійснено перерахування коштів на рахунок постачальника в сумі 100 800,00 грн, що є авансовим платежем за постачання товару.

Відповідно до п. 5.4. Договору, з урахуванням здійсненої попередньої оплати, поставку товару мало бути здійснено до 06.04.2022 включно.

За інформацією платника (лист від 27.09.2023 №Ц-8-91 /2216-23) Кіровоградська ОВА не зверталася до АТ «Укрзалізниця» щодо внесення змін до договору в частині зміни строків поставки товару за рахунком на оплату № 31/3 від 31.03.2022.

Підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України стало те, що відповідач усупереч умовам укладеного договору постачання придбаного товару для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану не здійснив поставку згідно рахунку № 1 від 28.03.2022, отриманий аванс, який згідно з Порядком № 528 є субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, у сумі 226800 грн повернув з порушення установлених договором термінів, а товар на суму 336000 грн згідно рахунку №31/03 від 31.03.2022 поставив з порушенням строку, встановленого договором.

Предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат за період з 08.04.2022 по 27.07.2022 у сумі 22521,82 грн, 3% річних за період з 08.04.2022 по 27.07.2022 у сумі 2050,52 грн, пені за період з 01.04.2022 по 26.07.2022 у сумі 82020,82 грн нарахованих внаслідок порушення грошового зобов`язання за договором постачання продовольчих товарів, укладеного 28.03.2022, також пені за період з 07.04.2022 по 11.04.2022 у сумі 920,55 грн нарахованої за порушення грошового зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів від 31.03.2022.

Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов?язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов?язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов?язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об?єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов?язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов?язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

При вирішенні даної справи судом враховано наступне.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне за змістом правило сформульоване і в ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за яким суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із частинами 1, 4 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором приєднання с договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З зазначеного витікає, що виконання зобов`язання в належний строк - це один з ключових елементів належного виконання зобов`язання, що припиняє його існування. У договорах поставки цей елемент зумовлює інтерес покупця, як сторони договору щодо придбання товару саме в певний період часу, своєчасно, тобто тоді, коли це потрібно покупцю. У разі порушення постачальником строків поставки, покупець може втратити інтерес до придбання такого товару.

Саме тому ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено можливість пред`явлення покупцем до постачальника альтернативних вимог - або передати обумовлені договором поставки товари, за які вже попередньо здійснена оплата, в разі наявності у покупця такого інтересу, або вимагати повернення сплачених за товар коштів, якщо інтерес до отримання товару втрачено. Право вибору при цьому належить саме покупцю.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами п. 6.8. Договору було встановлено строк повернення авансового платежу у разі нездійснення поставки товару з будь-яких причин, а саме не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з моменту, коли мало бути здійснене постачання.

Таким чином, авансовий платіж за рахунком №1 від 28.03.2022, з урахуванням строків поставки товару, передбачених п. 5.4 Договору, мав бути повернутий до 07.04.2022 (включно), проте вказане зобов`язання постачальником виконано лише 27.07.2022.

Щодо неналежного виконання умов договору за рахунком 31/03 від 31.03.2022, то в даному випадку з урахуванням дати перерахування авансового платежу АТ «Укрзалізниця» на рахунок ТОВ «Сучасні акватехнології», товар мав бути поставлений до 06.04.2022 включно, натомість поставку ТОВ «Сучасні акватехнології» здійснено лише 12.04.2022.

Зазначені обставини не спростовані та не заперечені відповідачем.

Щодо стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3 % річних від несвоєчасно повернутої суми попередньої оплати (авансу), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 сі. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 відступила від правових висновків Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку прострочення зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару.

Суд зазначив, що, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

За змістом ст. 509, 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, у якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

У ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань,

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошові зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

Враховуючи, що ТОВ «Сучасні акватехнології» прострочило виконання грошового зобов`язання та не повернуло до 07.04.2022 (включно) 226800,00 грн отриманої попередньої оплати (авансу) за рахунком № 1 від 28.03.2022, прокурором правомірно нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних за період з 08.04.2022 по 27.07.2022.

Судом перевірено розрахунок прокурора щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат за допомогою комп`ютерної програми IpLex та встановлено, що прокурором правильно визначено періоди та суми нарахувань.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2050,52 грн за період з 08.04.2022 по 27.07.2022 та інфляційних втрат в сумі 22521,82 грн за період з 08.04.2022 по 27.07.2022.

Ураховуючи, що кошти попередньої оплати (авансу) є субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам і виділялися безпосередньо з резервного фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620 з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, нараховані суми інфляційних втрат та 3 % річних у зв`язку з неповерненням відповідачем сум попередньої оплати (авансу) підлягають стягненню з ТОВ «Сучасні акватехнології» безпосередньо до Державного бюджету України.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) за невиконання договірних зобов`язань, суд зазначає наступне.

За ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із таких правових наслідків є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. У свою чергу, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За правилами ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За п. 6.4 Договору у разі невиконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та цього договору, за винятком випадків, коли виконання таких стає неможливим в силу обставин форс-мажору, зміни законодавства та інше.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі затримки поставки товару або постачання не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договору, враховуючи обставини справи, прокурором правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пені.

Судом перевірено розрахунок пені, заявленої до стягнення та встановлено, що прокурором правильно визначено суми нарахувань.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі за період з 08.04.2022 по 27.07.2022 у сумі 82020,82 грн за рахунком №1 від 28.03.2022 та з 07.04.2022 по 11.04.2022 у сумі 920,55 грн за рахунком №31/03 від 31.03.2022.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності стосовно нарахування і стягнення пені у розмірі 82 941,37 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у відзиві посилається на те, що сума передплати була повернута платнику 27.07.2022року, а отже, термін звернення до суду про стягнення нарахування пені за період з 08.04.2022року по 27.07.2022року сплив 27.07.2023року (12 місяців). Договором не було встановлений інший термін застосування строку позовної давності стосовно стягнення пені за порушення п.6.1. договору. Позивач звернувся до суду в листопаді 2023року поза межами річного строку, установленого законом для вимог про стягнення неустойки у вигляді пені, і відповідач заявляє у зв`язку з цим вимогу про застосування наслідків спливу строку позовної давності стосовно нарахування і стягнення

пені у розмірі 82 941,37грн.

Заперечення відповідача суд вважає безпідставними оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого щоразу подовжувався відповідними Указами Президента України та в останнє подовжено Указом Президента України від 06.11.2023 №734/23 з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року на 90 діб.

З зазначеного вбачається, що строк позовної давності в один рік, визначений ст. 258 ЦК України продовжено, відповідно строк звернення до суду з вимогою про стягнення нарахованої пені не сплив.

Отже, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності стосовно нарахування і стягнення пені у розмірі 82 941,37 грн відсутні.

Надаючи правову оцінку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі компетентного органу на здійснення такого захисту в спірних правовідносинах, зазначених прокурором при зверненні з позовом, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості з огляду на таке.

Статтею 1311 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття «інтереси держави» на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого воно є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, пунктом 3 вказаного рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю та комунальне майно, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі ,4° 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява №42454/02, п. 35; рішення від 01.04.2010 у справі «Корольов проти Росії», заява № 5447/03, п. 38).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Цим Указом Кабінету Міністрів України доручено невідкладно ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні та забезпечити відповідне фінансування.

Обласні, Київську міську державні адміністрації, органи місцевого самоврядування зобов`язано утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнною стану.

На виконання зазначеного Указу Президента України з метою гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України Урядом України прийнято низку підзаконних нормативно-правих актів, якими запроваджено спрощені механізми здійснення видатків з Державного бюджету України для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

Так, Постановою №185 від 02.03.2022 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» уповноважено АТ «Укрзалізниця» в умовах воєнного стану виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (абз. 3 п. 1).

Згідно з п. 2 Постанови № 193 від 02.03.2022 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528 (далі Порядок №528), головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Положеннями п.п. 3-5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 328) встановлено, що на період дії воєнного стану з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави забезпечення населення територіальних громад областей та м. Києва, на території яких тривають активні бойові дії, продовольчими товарами тривалого зберігання, хлібом та хлібобулочними виробами нетривалого зберігання здійснюється безоплатно.

У пп. 3 п. 1 Постанови № 328 зазначено, що на період дії воєнного стану для безоплатного забезпечення населення продовольчими товарами можуть використовуватися товари, закуплені за рахунок коштів державного бюджету, зокрема передбачених за програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (бюджетна програма 3101710).

Також зазначеною постановою визначено обласні, Київську міську військові адміністрації одержувачами продовольчих товарів тривалого та нетривалого зберігання, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Постанови № 185 (п.п. 3, 5 Постанови № 328).

За рішенням Уряду України до Переліку та обсягів продовольчих товарів, що використовуються для безоплатної видачі населенню, затвердженого Постановою №328, зокрема, включено консерви рибні, які видаються в установленому обсязі на місяць на одну особу.

Отже, як убачається з аналізу зазначених рішень Уряду України, закупівля державою продовольчих товарів тривалого зберігання для безоплатної видачі населенню на територіях, на яких тривають активні бойові дії, є одним із першочергових заходів задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану та є однією із найважливіших складових забезпечення інтересів національної безпеки і оборони.

Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Судом установлено, що укладений між Кіровоградською обласною військовою адміністрацією та ТОВ «Сучасні Акватехпології» договір поставки фінансувався державою за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка виділялася безпосередньо з резервного фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 3101710 (КВКВ 2620).

З зазначеного витікає, що державний інтерес у спірних правовідносинах полягає насамперед у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договором, який укладався з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану та на фінансування яких державою виділялись бюджетні кошти у великому розмірі.

Метою визначення договором таких стислих строків поставки товару була саме нагальність у забезпеченні людей необхідними продуктами харчування, що в умовах збройної агресії Російської федерації є надзвичайно важливим, у тому числі з урахуванням положень ст. 3 Конституції України, за якими людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Визначення у договорі строків повернення авансового платежу також зумовлено необхідністю своєчасного визначення замовником іншого постачальника, який належним чином може виконати зобов`язання за договором задля оперативного забезпечення такими важливими товарами мешканців територіальних громад, які постраждали від збройної агресії.

Невиконання постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів, а також неповернення перерахованих коштів у вигляді попередньої оплати (авансу) у визначені договором строки унеможливило їх витрачання на інші цілі, пов`язані з виконанням державою своїх функцій, зокрема на укріплення обороноздатності в умовах збройної агресії російської федерації проти України, що беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.

Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів із постачальника до Державного бюджету України сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Недотримання постачальником договірних зобов`язань перед державою в умовах воєнного стану, а також безпідставне утримання коштів державного бюджету протягом тривалого часу беззаперечно не відповідає суспільному інтересу.

Ураховуючи наведене, у вказаному випадку має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

В умовах воєнного стану на виконання ст. 4 указаного Закону відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», утворено Кіровоградську обласну військову адміністрацію.

Обласні військові адміністрації є тимчасовими державними органами, які утворюються на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дій Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

За п. 1 Постанови № 185 військові адміністрації є замовниками за тристоронніми договорами щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих та медичних товарів).

Пунктами 3, 5 Постанови № 328, зокрема, Кіровоградську обласну військову адміністрацію визначено одержувачем продовольчих товарів тривалого та нетривалого зберігання, закупівля яких здійснюється відповідно до вимог Постанови № 185.

Разом з цим, згідно з умовами укладеного договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та / або пакувальних товарів для їх фасування Кіровоградська обласна військова адміністрація є його стороною (замовником), до прав та повноважень якої належить прийняття товару, перевірка відповідності його асортименту, кількості, якості прийнятого товару, а також строків його прийняття, ініціювання вирішення спорів за договором у судовому порядку (п. 1.1.,6.5., 9.3. Договору).

Кіровоградська обласна військова адміністрація здійснюючи закупівлі продовольчих товарів тривалого зберігання фактично виконувала делеговані державою повноваження, які полягали у задоволенні нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

Таким чином, Кіровоградська обласна військова адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Крім того, суб`єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке є співпозивачем у справі з огляду на таке.

Як зазначено вище, відповідно до п. 2 Постанови № 193 з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком № 528 головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Пунктами 3-5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством Інфраструктури України на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Відповідно до п. 9 Порядку № 528 розпорядники субвенції за місцевими бюджетами подають щомісяця до 10 числа Міністерству інфраструктури України звіт про її використання. У свою чергу Міністерство інфраструктури України як головний розпорядник субвенції щомісяця до 25 числа подає Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції, здійснюючи контрольні повноваження щодо її використання, а отже, є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Таким чином, відповідно до вимог бюджетного законодавства Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як головним розпорядником коштів державного бюджету забезпечено виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку, та здійснено заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій у частині отриманих місцевими бюджетами доходів.

З урахуванням викладеного, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах та є належним позивачем у даній справі.

Другим елементом, який становить невід`ємну частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень.

При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Так, у постанові від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 Верховний Суд зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).

У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 9 і 2/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

Згідно з абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Кіровоградська обласна прокуратура на виконання вимог, визначених абз. 4 ч. 4 ст. 23 указаного Закону, листами від 13.09.2023 № 15/2-551 вих-23, № 15/2-549вих-23 повідомила Кіровоградську обласну військову адміністрацію та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про існування порушення інтересів держави у зв`язку з невиконанням ТОВ «Сучасні акватехнології», як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також тривалого неповернення перерахованих йому коштів у вигляді попередньої оплати (авансу) і наявності підстав для стягнення у судовому порядку штрафних санкцій за порушення зобов`язань.

Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

Водночас, у відповіді від 21.09.2023 № 01-29/980/0.2, Кіровоградська обласна військова адміністрація повідомила про відсутність правових підстав для стягнення пені за невиконання зобов`язань за договорами, оскільки такі порушення сталися внаслідок обставин непереборної сили та за домовленістю сторін.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, будь-які документи, які б свідчили про зміну умов договору (строку поставки) Кіровоградською обласною військовою адміністрацією не надано.

Крім того у вказаному листі Кіровоградською ОВА зазначено, що нею враховано офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, у якому ТПП України підтверджує, що військова агресія Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року до її офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами і виконання зобов`язань за договорами стає неможливим у встановлені терміни внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вказане твердження Кіровоградської ОВА лише підтверджує бездіяльність уповноваженого органу та не вжиття заходів до відновлення порушених інтересів держави.

Адже, відповідно до п. 8.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення цього Договору та виникли поза волею Сторін.

Пунктами 8.2, 8.3 Договору визначено, що Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням протягом 20 календарних днів підтверджуючих документів. Належним доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональними представництвами.

Матеріалами справи підтверджено, що Договори укладено після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, відповідно нових обставин, які б свідчили про наявність непереборної сили, зазначеної у листі ТПП України, на який зроблено посилання Кіровоградською ОВА не було.

Листом від 26.09.2023 № 16271/34/10-23 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило обласну прокуратуру про те, що міністерство не є стороною за укладеним Договором, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для вжиття останнім заходів щодо стягнення з ТОВ «Сучасні акватехнології» штрафних санкцій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з позовом.

Отже, з боку органів, уповноважених державою на захист її інтересів (Кіровоградської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України), допущено неналежне здійснення відповідного захисту порушених інтересів держави.

У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Однак, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Унаслідок невжиття вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються иезахищеними.

У зв`язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати па їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.

Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується наявним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх захисту, оскільки ТОВ «Сучасні акватехнології» не тільки не виконало взятих на себе договірних зобов`язань зі своєчасної та в повному обсязі поставки продовольчих товарів тривалого зберігання, що поставило під загрозу забезпечення належного задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а й незаконно утримувало у себе протягом тривалого часу перераховані йому бюджетні кошти у вигляді попередньої оплати (авансу) у сумі 226 800 гривень; органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.

Прокурором дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

На виконання зазначених норм Кіровоградською обласною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листами від 12.10.2023 № 15/2-611вих-23 та №15/2-612вих-23 повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Таким чином, оскільки уповноважений державою орган упродовж тривалого часу самостійно не вжив заходів до захисту порушених інтересів держави, прокурор, у відповідності з вимогами ст. 1311 Конституції України, ст. 53 ГПК України, має всі правові підстав для звернення до суду з даним позовом з метою забезпечення належного та своєчасного захисту порушених інтересів держави.

Таким чином, з зазначеного витікає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурором даний позов подано до господарського суду 06.07.2023.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет на 2023 рік установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 107513,71 грн, отже за її подання до господарського суду позивачем мало бути сплачено судовий збір відповідно до приписів пп.1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у сумі 2684,00 грн.

За подання даного позову до господарського суду Кіровоградською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 8052,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція №2382 від 13.10.2023.

З зазначеного витікає, що з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідного клопотання про повернення судового збору до господарського суду не надходило.

Керуючись ст. ст. 53, 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні акватехнології (код ЄДРПОУ 43875420, адреса: вул. Спаська, 75А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001) до Державного бюджету України внаслідок порушення грошового зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів, укладеного 28.03.2022 з Кіровоградською обласною військовою адміністрацією, інфляційні втрати за період з 08.04.2022 по 27.07.2022 у сумі 22521,82 гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні акватехнології (код ЄДРПОУ 43875420, адреса: вул. Спаська, 75А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001) до Державного бюджету України внаслідок порушення грошового зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів, укладеного 28.03.2022 з Кіровоградською обласною військовою адміністрацією, три відсотки річних за період з 08.04.2022 по 27.07.2022 у сумі 2050,52 гривень.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні акватехнології (код ЄДРПОУ 43875420, адреса: вул. Спаська, 75А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001) до Державного бюджету України внаслідок порушення грошового зобов`язання за договором на постачання продовольчих товарів, укладеного 28.03.2022 з Кіровоградською обласною військовою адміністрацією, пеню за період з 01.04.2022 по 26.07.2022 у сумі 82020,82 грн за рахунком №1 від 28.03.2022 та за рахунком на оплату № 31/3 від 31.03.2022 за період з 07.04.2022 по 11.04.2022 в сумі 920,55 гривень.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні акватехнології (код ЄДРПОУ 43875420, адреса: вул. Спаська, 75А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 25006, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4, код СДРПОУ 02910025, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

8.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

особа, яка звернулась за захистом інтересів держави: Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 02910025)

в інтересах держави в особі:

позивач 1: Кіровоградська обласна військова адміністрація (код ЄДРПОУ 00022543, адреса: пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006)

позивач 2: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37472062, адреса: пр. Берестейський, 14, м. Київ, 01135)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Сучасні акватехнології (код ЄДРПОУ 43875420, адреса: вул. Спаська, 75А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Акціонерне товариство Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150).

Судове рішення складено та підписано судом 22.01.2024.

Суддя В.О.Ржепецький