Постанова

від 16.01.2024 по справі 906/662/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/662/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І.,

та представників:

прокурора - Підяш О. С.,

позивача - 1 - не з`явився,

позивача - 2 - Паршаков О. В. (в режимі відеоконференції),

відповідача - 1 - не з`явився,

відповідача - 2 - Липовенко Г. В.,

відповідача - 3 - Реуса Д. С.,

відповідача - 4 - не з`явився,

відповідача - 5 - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023

та рішення Господарського суду Житомирської області від 27.03.2023

у справі № 906/662/21

за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

2. Малинської міської ради Житомирської області

до:

1. Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашківське-земля"

3. Фермерського господарства "Еко-Свинка"

4. Товариства з обмеженою відповідальне "Агрітрейдінг"

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок-Агро"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганни Олександрівни

про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Коростенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, позивач - 1), Малинської міської ради Житомирської області (далі - міська рада, позивач-2) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" (далі - СВК "Недашківський", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашківське-земля" (далі - ТОВ "Недашківське-земля", відповідач -2), Фермерського господарства "Еко-Свинка" (далі - ФГ "Еко-Свинка", відповідач-3) про скасування державної реєстрації права приватної власності за відповідачем - 1 на земельні ділянки загальною площею 678,5166 га згідно з переліком, наведеного в позовній заяві; витребування у відповідача-2 до комунальної власності територіальної громади позивача -2 земельних ділянок загальною площею 643,4745 га згідно з переліком, наведеного в позовній заяві; витребування у відповідача - 3 до комунальної власності територіальної громади позивача -2 земельних ділянок загальною площею 31,0442 га згідно з переліком, наведеного в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що СВК "Недашківський" без будь-яких правових підстав набув право приватної власності на спірні земельні ділянки, які відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" передані у комунальну власність. В подальшому, останній неправомірно передав 55 земельних ділянок загальною площею 643,4745 га ТОВ "Недашківське-земля" згідно з розподільчого балансу від 06.10.2020, а на підставі договору від 10.03.2021 - в оренду ФГ "Еко-Свинка" 5 земельних ділянок загальною площею 31,0442 га на 49 років. На думку прокурора, вищевказані обставини свідчать про вибуття спірного майна поза волею власника та є підставою для витребування такого майна у відповідачів - 1, - 2, - 3 на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України.

У червні 2022 року прокурор звернувся до суду із заявою про часткову зміну предмета позову та просив:

-скасувати державну реєстрацію права приватної власності за відповідачем - 1 на земельні ділянки із закриттям розділу: 1) площею 4,8789 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0268 (запис про державну реєстрацію права власності від 18.10.2019 № 49274364); 2) площею 3,9992 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0263 (запис про державну реєстрацію права власності від 18.10.2019 № 49273285); 3) площею 11,6224 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0260 (запис про державну реєстрацію права власності від 18.10.2019 № 49272024); 4) площею 1,5091 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0242 (запис про державну реєстрацію права власності від 17.10.2019 № 49248798); 5) площею 10,8718 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0154 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2019 № 49233940); 6) площею 2,163 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0268 запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2019 № 49274364);

-витребувати у відповідача - 1 до комунальної власності територіальної громади Малинської міської ради земельні ділянки: 1) площею 3,9992 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0263 (запис про державну реєстрацію права власності від 18.10.2019 № 49273285);

-витребувати у відповідачів - 1, - 3 до комунальної власності територіальної громади Малинської міської ради земельні ділянки: 1) площею 10,8718 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0154 (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41055664); 2) площею 1,5091 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0242 (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41054263); 3) площею 4,8779 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0268 (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41055365); 4) площею 2,163 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0268) (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41054581); 5) площею 11,6224 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0260 (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41054933);

- витребувати у відповідачів - 2, - 4 (ТОВ "Агрітрейдінг") до комунальної власності територіальної громади Малинської міської ради земельні ділянки: 1) площею 57,3846 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0258 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38765228); 2) площею 2,6356 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0267 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38742540); 3) площею 29,9065 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0265 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38763497); 4) площею 1,6547 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0153 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38739119); 5) площею 5,7685 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0165 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38755310); 6) площею 7,4569 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0261 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38756827); 7) площею 3,4149 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0100 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38744164); 8) площею 15,1418 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0105 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38761293); 9) площею 40,3042 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0245 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38764516); 10) площею 8,1582 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0162 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38757451); 11) площею 2,2692 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0275 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38741562); 12) площею 4,0684 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0157 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38754047); 13) площею 0,8844 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0160 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 8734896); 14) площею 15,0221 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0096 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38760934); 15) площею 4,1811 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0244 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38754549); 16) площею 5,6634 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0259 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38754915); 17) площею 6,9489 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0110 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38755576); 18) площею 0,9592 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0211 (запис про державну реєстрацію права власності від 17.10.2020 № 38735781); 19) площею 13,6277 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0213 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38760314); 20) площею 14,7154 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0243 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38760590); 21) площею 0,8952 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0109 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38735321); 22) площею 1,0586 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0241 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38737660); 23) площею 38,1133 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0097 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38764230); 24) площею 2,2122 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0099 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38741289); 25) площею 2,0963 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0239 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38741029); 26) площею 1,0402 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0098 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38736268); 27) площею 1,8907 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0271 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38739387); 28) площею 3,7294 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0166 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38753369); 29) площею 0,632 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0164 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38734480); 30) площею 1,1545 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0152 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38737985); 31) площею 9,931 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0155 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38758663); 32) площею 15,7168 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0161 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38761817); 33) площею 2,659 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0163 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38743176); 34) площею 21,2561 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0156 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38763074); 35) площею 8,2704 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0273 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38757879); 36) площею 4,1021 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0274 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 387543189); 37) площею 3,239 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0272 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38743589); 38) площею 21,7746 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0266 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38763279); 39) площею 7,1658 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0214 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38755812); 40) площею 1,9405 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0269 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38739634); 41) площею 9,4189 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0108 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38758205); 42) площею 1,3881 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0158 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38738852);

- витребувати у відповідачів - 2, - 4, - 5 (ТОВ "Городок-Агро") до комунальної власності територіальної громади Малинської міської ради земельні ділянки: 1) площею 12,1294 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0212 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38759210); 2) площею 13,2126 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0101 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38759855); 3) площею 13,1306 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0106 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38759569); 4) площею 32,4264 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0159 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38763754); 5) площею 7,3923 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0104 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38756184); 6) площею 44,2175 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0270 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38764851); 7) площею 18,705 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0240 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38762380); 8) площею 34,3057 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0210 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38763984); 9) площею 20,4638 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0267 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38762882); 10) площею 16,4074 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0102 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38762140); 11) площею 3,9034 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0107 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38753673); 12) площею 8,0325 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0103 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38757141); 13) площею 19,2962 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0262 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38762656).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.03.2023 (суддя - Кудряшова Ю. В.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 (головуючий суддя - Василишин А. Р., судді - Філіпова Т. Л., Бучинська Г. Б.), відмовлено у задоволенні позову.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Недашківської сільської ради від 26.05.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Гагаріна (далі - КСП ім. Гагаріна) видано Державний акт на право колективної власності на землю загальною площею 2 538 га серії II - ЖТ № 000112, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 17-16-000001; площа сільськогосподарських угідь складала 2 224,8 га, в тому числі, рілля - 1 573,7 га, сіножаття - 281,2 га, пасовища - 357,2 га, багаторічні насадження (сад) - 12,7 га.

07.03.2000 відбулися загальні збори КСП ім. Гагаріна, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 1, серед іншого, вирішено провести реорганізацію КСП ім. Гагаріна, створити СВК "Недашківській" та припинити діяльність відповідного КСП.

На загальних зборах відповідача 17.03.2000 було прийнято рішення внести змін до Статуту, шляхом доповнення його п. 2.2 такого змісту: кооператив є правонаступником КСП ім. Гагаріна.

У акті прийомки-передачі від 21.03.2000 зазначено, що КСП ім. Гагаріна передало відповідачу - 1 земельні ділянки згідно з Державного акта на право колективної власності на землю від 05.11.1995 серії II - ЖТ № 000112.

04.04.2000 вище вказані зміни зареєстровано Малинською районною адміністрацією.

За розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації від 29.04.2001 № 203 КСП ім. Гагаріна було ліквідовано 28.04.2001, про що також свідчить інформація Головного управління статистики у Житомирській області від 11.02.2021 № 03.5-07/08-21, а розпорядженням цієї ж адміністрації від 04.06.2004 № 272 (із змінами) - надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованих КСП, у тому числі, і КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради Малинського району.

Судами встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру, 28.04.2001 КСП ім. Гагаріна (код ЄДРПОУ 02138406) ліквідовано, а 17.03.2000 - створено відповідача-1 (код ЄДРПОУ 30878939) із загальною кількістю (засновників) членів кооперативу 40 осіб.

Протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна від 05.04.2005 затверджено акт обстеження сільськогосподарських угідь реформованого КСП ім. Гагаріна, згідно з якого прийнято до розпаювання загальну площу сільськогосподарських угідь площею 1736, 8 га та вилучено із розпаювання сільськогосподарські угіддя площею 544, 32 га (у тому числі, чагарники - 162, 85 га, болота - 79, 09 га, ділянки під громадський випас - 213, 38 га, в тому числі: рілля - 55, 64 га, пасовища - 127, 13 га, сіножаття - 30, 61 га) і передано їх до земель запасу Недашківської сільської ради. Крім цього зазначено, що 8 власників сертифікатів набули право власності на земельні ділянки площею 32,68 га, в тому числі, ріллю - 24,11 га, сіножаття - 6,23 га та пасовища - 2,34 га.

Актом обстеження сільськогосподарських угідь реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради Малинського району, затвердженого протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна від 05.04.2005, встановлено зменшення сільськогосподарських угідь.

Відповідно до протоколу загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради від 27.01.2006 затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради, згідно з якого площа земель, що підлягає паюванню складає 1 708,52 га (з них у спільній частковій власності - 127,44 га).

Рішенням 24 сесії 4 скликання Недашківської сільської ради від 09.01.2006 (зі змінами) погоджено припинення колективної власності на земельні ділянки та виведення їх із сільськогосподарського обороту реформованого КСП ім. Гагаріна загальною площею 483,6 га, в тому числі, ріллю - 162,03 га, сіножаття - 108,982 га, пасовища - 212,74 га; вирішено зарахувати до земель запасу Недашківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 455,32 га, в тому числі, чагарники - 162,85 га, болота - 79,09 га, рілля - 51,35 га, громадські випаси площею 213,38 га, в тому числі: сіножаття - 30,61 га, пасовища - 127,13 га; вирішено зарахувати до земель загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 28,28 га, в тому числі, ріллю - 18,46 га, пасовища - 3,53 га, сіножаття - 6,29 га.

Розпорядженням Малинської районної державної адміністрації від 13.02.2006 № 32 (зі змінами) затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради; припинено право колективної власності на земельні ділянки щодо реформованого КСП ім. Гагаріна загальною площею 483,6 га, в тому числі, ріллю - 162,03 га, сіножаття - 108,82 га, пасовища - 212,75 га та зараховано до земель запасу Недашківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 455,32 га, в тому числі, чагарники - 162,85 га, болота - 79,09 га, громадські випаси - 213,38 га; вирішено віднести до земель загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 28,28 га.

На підставі розподільчого балансу від 06.10.2020 відповідач -1 передав новоствореному підприємству (відповідач - 2) 55 земельних ділянок загальною площею 643,4745 га.

За договором оренди від 10.03.2021 відповідач -1 передав відповідачу -3 в оренду 5 земельних ділянок площею 31,0442 га на 49 років, а відповідач - 2 передав відповідачу - 4 в оренду 55 зареєстрованих на праві приватної власності спірних земельних ділянок.

У подальшому відповідач - 4 передав відповідачу - 5 в суборенду 13 земельних ділянок.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- у цьому випадку відбулася реорганізація КСП ім. Гагаріна, а не ліквідація, з набуттям правонаступником СВК "Недашківський" прав та обов`язків реорганізованого КСП і такий перехід відбувся в момент перетворення;

- дійшли висновку, що жодної із підстави, передбаченої ст. 140 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) для припинення права власності на земельні ділянки в рішенні Недашківської сільської ради від 09.01.2006 не зазначено; крім того, відповідач - 1 як правонаступник КСП ім. Гагаріна не відмовлявся від права колективної власності у встановленому законом порядку;

- визнали безпідставними посилання прокурора на рішення Недашківської сільської ради від 09.01.2006 (зі змінами) та протокол загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП від 27.01.2006 № 2 як на доказ припинення права колективної власності КСП ім. Гагаріна та відповідача - 1;

- невідповідність кількості учасників нової юридичної особи кількості членів КСП допускалась чинним на той момент законодавством;

- із наявних у справі доказів вбачається, що відповідачем - 1 були проведені всі дії з метою визначення площі угідь, яка підлягала розпаюванню та проведено виділення земельних часток паїв усім учасникам на підставі заяв та рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна, і як наслідок розроблено та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, які були не розпайовані та залишилися після проведення такого паювання (та разом складають площу земельних ділянок речове право на котрі оформлено відповідачем - 1);

- законодавство не передбачає автоматичного переходу чи набуття речового права на спірні земельні ділянки за позивачем - 2 та, що відповідна позовна вимога є лише завуальованим бажанням автоматично закріпити речове право на спірні земельні ділянки за позивачем - 2;

- відсутності доказів, які б свідчили про факт передачі (чи перебування) спірних земельних ділянок в комунальній власності.

З урахуванням вищевказаних обставин, господарські суди дійшли висновку, що СВК "Недашківський", як правонаступник КСП ім. Гагаріна, підставно володіє спірними земельними ділянками згідно з Державного акта на право колективної власності на землю від 05.11.1995 серії II-ЖТ № 000112.

Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує на прийняття судових рішень без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 щодо систематичного застосування ст. 75 ГПК України, ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", п. п. 6, 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/987/21, зазначає, що хоча КСП і визначалося як суб`єкт права власності, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі, шляхом отримання державного акта на землю, однак власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

Вважає, що судами застосовано ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст. ст. 7-10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", указ Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 № 720/95 без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та у постановах Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 906/986/21, від 19.07.2023 у справі № 906/987/21, від 13.09.2022 у справі № 925/461/21, від 20.12.2022 у справі № 924/250/19.

Посилається на відсутність висновку про те, що право власності на земельні ділянки колективного сільськогосподарського підприємства, які не підлягали паюванню та не були розпайовані, набувалося державою в силу вимог закону - ч. 4 ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній до 01.01.2019) та рішення загальних зборів; у подальшому вказані права на зазначені земельні ділянки набували органи місцевого самоврядування виходячи із норми ч. 4 ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній з 01.01.2019 (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України).

Обґрунтовує касаційну скаргу також і такими обставинами:

- СВК "Недашківський" створено з новою організаційно-правовою формою, а також із новим складом його учасників, ніж було у КСП ім. Гагаріна, а тому перетворення КСП ім. Гагаріна у СВК "Недашківський" не відбулося, що не враховано судами попередніх інстанцій;

- судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення законодавства, яке регулює порядок реорганізації, а не ліквідації підприємств, а також того, що датою створення нового підприємства СВК "Недашківський" є 17.03.2000, а датою припинення КСП ім. Гагаріна - 28.04.2001;

- посилаючись на п. 7.1 Статуту СВК "Недашківський", зазначає, що відповідачем не надано доказів отримання державного акта на право колективної власності саме на ім`я СВК "Недашківський"; підставою для реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки був Державний акт на право колективної власності на землю від 05.11.1995 серії II - ЖТ № 000112, виданий КСП ім. Гагаріна, а не передача власниками своїх паїв як внесків до СВК "Недашківський";

- вважає необґрунтованим посилання суду і на акт прийомки - передачі землі від 21.03.2000, який має формальний характер, не містить жодних відомостей щодо площі земельних ділянок, які за ним передаються; не може він свідчити і про наявність волі усіх членів КСП ім. Гагаріна щодо передачі права на земельні частки (паї) іншій юридичній особі - СВК "Недашківський"; до того ж, акт датований 2000 року, а процес розпаювання співвласниками земель розпочався у 2004 році та стосувався земель КСП ім. Гагаріна, а не СВК "Недашківське", що також свідчить про відсутність правонаступництва між зазначеними юридичними особами;

- судом апеляційної інстанції взято до уваги висновки, викладені у рішеннях Малинського районного суду від 23.10.2018 у справі № 283/1466/18, від 24.04.2018 у справі № 283/1539/17 та у рішенні Господарського суду Житомирської області від 06.11.2019 у справі № 906/797/20, в яких зазначено, що СВК "Недашківський" є правонаступником КСП ім. Гагаріна; у той же час, необґрунтовано залишено поза увагою протилежний висновок Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 906/797/20 за позовом СВК "Недашківський" до ТОВ "Недашки", ТОВ "Недашки збут ЛТД" про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;

- документами у справі підтверджується наявність у Недашківської сільської ради, а в подальшому у Малинської міської ради права комунальної власності на спірні земельні ділянки, набуте відповідно до рішень загальних зборів власників земельних часток (паїв), реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради від 05.04.2005, від 27.01.2006 та рішення Недашківської сільської ради від 09.01.2006 (зі змінами), розпорядження Малинської РДА від 13.02.2006 № 32 (зі змінами) та згідно з Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)";

- вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність порушеного права позивача у цьому випадку.

Верховний Суд ухвалою від 23.11.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 27.03.2023 у справі № 906/662/21 з підстав, передбачених п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надав строк для подання відзивів на касаційну скаргу до 11.12.2023.

У справі оголошувалася перерва з 19.12.2023 до 16.01.2024.

Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

За п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема, у такому: у різному тлумаченні судами змісту відповідних норм, що зумовлює відмінність у висновках про наявність чи відсутність суб`єктивних прав та обов`язків учасників певних правовідносин; у різному застосуванні правил вирішення колізій між нормами права з урахуванням їх юридичної сили, а також дії у часі, просторі та за колом осіб; у застосуванні різних норм права для регулювання аналогічних правовідносин або у поширенні дії норми на певні відносини в одних випадках і незастосуванні цієї норми до аналогічних відносин в інших випадках; у різному застосуванні аналогії права чи закону у подібних правовідносинах (такий висновок викладений у п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц).

Щодо подібності правовідносин, необхідно зазначити, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (подібний висновок викладений в п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Зі змісту норми п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст. 14 Конституції України).

Загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, а також справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 ЦК України. Разом з тим суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону (абз. 2 ч. 2 ст. 373 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 ЗК України (тут і далі у редакції, чинній відносно дати видачі державного акта) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Статтею 4 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Положеннями ст. 5 вказаного Кодексу визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки (ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у відповідній редакції) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Положення ч. ч. 2, 3 ст. 8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" унормовано, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

Здійснивши аналіз вказаних вище норм матеріального права, Верховний Суд у п. 6.15 постанови від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 сформулював висновок, що хоча КСП і визначався як суб`єкт права власності у підприємстві, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

Згідно зі ст. 37 ЦК УРСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

За змістом ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Верховний Суд у п. 6.19 постанови від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 дійшов висновку, що відповідно до ст. 37 ЦК УРСР, ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

У постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 925/461/21 міститься висновок про те, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало; у контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (ст. ст. 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (ст. ст. 316-319 ЦК України (подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 924/250/19).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у цьому випадку відбулася реорганізація КСП ім. Гагаріна і, що до СВК "Недашківський" як його правонаступника перейшли права на спірні земельні ділянки, про що свідчать наявні у матеріалах справи документи - акт прийомки-передачі від 21.03.2000; виписка із протоколу загальних зборів від 17.03.2000 № 2, на яких вирішено доповнити Статут пунктом про те, що відповідач - 1 є правонаступником КСП ім. Гагаріна; протокол загальних зборів КСП ім. Гагаріна від 07.03.2000 № 1, на яких вирішено доручити головному економісту з реорганізації відповідача - 1 здійснити заходи щодо передачі земель та майнових прав, всіх будівель та земель під господарськими дворами після розпаювання відповідачу-1; розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації від 23.03.2003 № 68 про затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна; акт обстеження земельних угідь реформованого КСП ім. Гагаріна, згідно з якого проведено обстеження земельних угідь реформованого КСП ім. Гагаріна; розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації нерозподілених земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна.

Однак, при цьому господарські суди не врахували вищевказаних норм матеріального права, а також висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування, на які посилається прокурор на обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Залишили поза увагою те, що на зборах від 07.03.2000, на яких приймалося, серед іншого, рішення про створення СВК "Недашківський" та передачу йому всіх майнових та земельних часток реорганізованого КСП, що залишилося в його розпорядженні згідно з Державного акта, а також було вирішено залишити в користуванні кооперативу невитребувані земельні та майнові паї до появи спадкоємців, були присутні 158 чоловік, а у виписці із цього протоколу, що знаходиться в реєстраційній справі СВК "Недашківський" (а. с. 130, т. 1), містяться відомості про уповноважених 153 чоловік та присутніх на зборах 120 чоловік, що свідчить про те, що суди належним чином не встановили загальної кількості членів КСП ім. Гагаріна, яким належало право колективної власності на землю, а також, чи було належним волевиявлення членів відповідного КСП щодо прийнятих на них рішень.

Посилаючись також на те, що наявність меншої кількості засновників у СВК "Недашківський", ніж було у КСП ім. Гагаріна, не протирічить чинному законодавству на момент такого перетворення, суди при цьому не зазначають якому конкретно та всупереч ч. 4 ст. 236 ГПК України не враховують висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. 7.33 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 про те, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Верховний Суд зазначає, що встановлення тотожності складу учасників відповідного КСП та осіб, перелік яких наведено в статуті СВК "Недашківський" як засновників останнього має вирішальне значення для констатації факту правонаступництва з огляду на визначений чинним на момент створення відповідача-1 законодавством правовий режим колективної власності на землю (узгоджується також із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.09.2022 у справі № 912/929/21).

Отже, дійшовши висновку про підтвердження факту правонаступництва КСП ім. Гагаріна, господарські суди належним чином не встановили ні загальної кількості членів КСП, яким належало право колективної власності на землю на підставі Державного акта на право колективної власності на землю від 05.11.1995 серії № II - ЖТ 000112, як і того скільки членів, за твердженням відповідача-1, стали засновниками СВК "Недашківський", враховуючи, що відповідно до установчого договору про створення та діяльність СВК "Недашківський" його засновниками є 40 осіб, а згідно з статуту СВК "Недашківський" (в редакції, затвердженій рішенням установчих зборів від 07.03.2000) - 7 осіб, а відповідно до статуту в редакції 2016 року - 5 осіб.

Всупереч ст. 86 ГПК України не здійснили належної оцінки і акта прийомки -передачі від 21.03.2000, у якому зазначено про те, що СВК "Недашківський" було прийнято від КСП земельні ділянки згідно з Державного акта на право колективної власності на землю від 05.11.1995 серії ЖТ № 000112, крім розпайованих земель, а також і розпайовані земельні ділянки (вирішили залишити їх в користуванні СВК), які не витребувані їх власниками до їх витребування у встановленому законом порядку; не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та Верховного Суду, що містяться у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 про те, що передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до указів Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 № 720/95, "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 № 1529/99, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок.

Також поза увагою та належної оцінки господарських судів залишився і те, що згідно з п. 5.1 установчого договору про створення та діяльність СВК "Недашківський" кооператив набуває права власності на частину землі КСП після одержання Державного акта на право колективної власності на землю на ім`я кооперативу, а відповідно до п. 7.1 його Статуту (в редакції, затвердженій рішенням установчих зборів від 07.03.2000) кооператив набуває права власності на землю відповідно до кількості переданих членами кооперативу часток (паїв) на землях КГСП після одержання державного акта на право колективної власності на ім`я кооперативу; до списку, що додається до даного державного акта, вносяться лише імена тих членів кооперативу, які внесли свої земельні частки (паї) з метою формування земельної ділянки кооперативу.

Не дали суди належної оцінки і тому, що на загальних зборах власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна, прийняті на яких рішення оформлено протоколом від 05.04.2005 № 1, на яких були присутні 255 чоловік із загальної кількості власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) - 483 чоловік (131 чоловік - померло), було вирішено, серед іншого, прийняти до розпаювання загальну площу сільськогосподарських угідь - 1 736, 8 га; вилучити із земель, переданих у колективну власність, земельні ділянки площею 455, 32 га і передати їх до земель запасу Недашківської сільської ради та передати власникам земельних часток (паїв) у спільну часткову власність багаторічні насадження та частину кормових угідь. Не дослідили чи після створення СВК "Недашківський" продовжувалося/не продовжувалося розпаювання земель КСП ім. Гагаріна.

Також, вказуючи на те, що заявлена позовна вимога є фактично завуальованим бажанням автоматично закріпити право на спірні земельні ділянки за позивачем-2, не дали належної оцінки наявним у матеріалах справи документам, серед іншого, рішенням 24 сесії 4 скликання Недашківської сільської ради від 09.01.2006 (зі змінами) та розпорядженням Малинської районної державної адміністрації від 13.02.2006 (зі змінами) згідно з норм ст. 86 ГПК України та неправильно застосували до спірних правовідносин норми Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" з огляду на висновки, сформульовані у п. 5.4 постанови Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 924/250/19.

Верховний Суд зазначає також і те, що апеляційний господарський суд взяв до уваги встановлену у справах № 283/1539/17, № 283/1466/18 обставину про наявність правонаступництва СВК "Недашківський", водночас не вмотивовано відхилив посилання прокурора на справу № 906/797/20, в якій суд дійшов протилежних висновків щодо правонаступництво СВК "Недашківський", зазначивши лише те, що ці висновки зроблені у послідуючій в часовому вимірі постанові.

Оскільки під час розгляду справи суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права - ст. ст. 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та процесуального права - ст. 86, 236 ГПК України; належним чином не перевірили чи є СВК "Недашківський" правонаступником КСП ім. Гагаріна щодо спірних земельних ділянок на підставі всіх наявних у матеріалах справи документів відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, а також наявності/відсутності у позивача-2 відповідного права чи законного інтересу, за захистом якого він звернувся до суду, та їх порушення/не порушення у цьому випадку; ухвалили рішення без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, на які посилається прокурор на обґрунтування доводів касаційної скарги, то Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, керуючись ст. 300 ГПК України, дійшов висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи необхідно врахувати викладене вище, для правильного вирішення спору більш ретельно на підставі наявних у матеріалах справи документів повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням прокурору, сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 236 - 238 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 27.03.2023 у справі № 906/662/21 скасувати.

Справу № 906/662/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О.В.