Ухвала

від 22.01.2024 по справі 160/20123/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2024 року

м. Київ

справа №160/20123/22

адміністративне провадження № К/990/2610/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/20123/22 за позовом Малого приватного підприємства «Оріль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №160/20123/22 задоволено позов Малого приватного підприємства «Оріль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 апеляційну скаргу залишено без руху; запропоновано скаржникові протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2023 відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги у наданий судом строк.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, податковим органом 13.11.2023 повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області; апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору, надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №160/20123/22.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 скаржник отримав 11.12.2023 (з огляду на положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 06.12.2023 року в електронний кабінет скаржника в підсистемі «Електронний суд». Однак, у строк, встановлений судом, із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення у строк, встановлений судом, скаржник не звернувся.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/20123/22.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд. Скаржником вказано, що відсутність можливості своєчасної сплати судового збору є поважною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк.

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».

Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не подано обґрунтованого клопотання із наведенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/20123/22.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Л.І. Бившева