Ухвала

від 09.01.2024 по справі 757/29711/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.07.2023 задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, виявлене під час проведення обшуку 11.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, 20 850 євро, 264 800 гривень, печатку компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida», мобільний телефон iPhone XS, імеі: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , флеш носій чорного кольору «Kingston», об`ємом 128 Gb з інформацією.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та повернути ОСОБА_5 вилучене майно, посилаючись на те,

---

Справа 757/29711/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/103/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.06.2023 надано дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення вичерпного переліку документів та їх копій, однак в частині надання дозволу на вилучення флеш накопичувачів, телефонів, печаток та грошових коштів відмовлено.

Слідчим суддею, в порушення вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна розглянуто без повідомлення власника такого майна.

Апелянт зазначав, що органом досудового розслідування, всупереч заборони на вилучення та наявний дозвіл на зняття інформації, вилучено флеш носій чорного кольору «Kingston», об`ємом 128 Gb, який знаходився серед інших флеш-накопичувачів в межах його робочого місця, та містив, у тому числі документи, які стосуються його професійної адвокатської діяльності, що місять адвокатську таємницю.

Вилучений флеш-накопичувач із документами жодним чином не стосується даного кримінального провадження, оскільки він містив проекти документів щодо господарських взаємовідносин компанії нерезидента «NISО-1 International Corp. Florida», яка не пов`язана із організацією фумігаційних послуг.

ОСОБА_5 вказував на те, що у ході обшуку ним добровільно надано мобільний телефон iPhone XS на огляд та вказано до нього пароль доступу. При цьому телефон був оглянутий співробітниками, які проводили обшук, та ніякої інформації, яка б мала відношення до будь-якого кримінального правопорушення, він не містив. Посилання сторони обвинувачення на наявність у вилученому телефоні номеру ОСОБА_8 , на думку апелянта, не є підставою для його вилучення, оскільки він надає послуги правничої допомоги останньому відповідно до договору від 01.07.2022.

Вилучений телефон також містить документи, які містять адвокатську таємницю.

Апелянт зазначав про безпідставність вилучення печатки компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida», зокрема протокол обшуку не містить обґрунтування необхідності вилучення такого майна. Вилучення печатки фактично призупиняє господарську діяльність компанії. Печатка компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida» перебувала у нього, оскільки він надає послуги вказаній компанії по веденню її діяльності за господарськими операціями, пов`язаними із організацією замовлення і надання послуг на території України українським та іноземних суб`єктам господарювання.

Вилучені грошові кошти є частиною доходів, отриманих ним від здійснення підприємницької діяльності в 2022 році по наданню юридичних послуг та здачею в оренду спеціалізованого майна. Вказані кошти належним чином задекларовані. У ході обшуку кошти не приховувалися.

Слідчим суддею постановлено ухвалу після граничного строку, встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України.

Крім того, апелянт вказував на те, що із матеріалами судового провадження та змістом оскаржуваної ухвали він ознайомився 01.09.2023, а тому апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження.

Прокурор, власник майна ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_9 у судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином та клопотань про відкладення судового розгляду не подавали.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, власника майна та його представника, які не прибули в судове засідання.

Дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без повідомлення у відсутності власника майна та його представника.

Як зазначено в апеляційній скарзі, та підтверджується даними наявної у матеріалах судового провадження розписки /а.с. 175 зв./, із матеріалами судового провадження представник ОСОБА_9 в інтересах власника майна ОСОБА_5 ознайомився 01.09.2023 та цього ж дня отримав копію ухвали слідчого судді, тоді як подано апеляційну скаргу 06.09.2023, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000912 від 08.07.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно восени 2022 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , будучи місцевим жителем м. Ізмаїл Одеської області, в якому розташований Ізмаїльський морський торговельний порт - державне підприємство у галузі морського транспорту - багатопрофільний порт, та будучи обізнаним із порядком та умовами видачі фітосанітарних сертифікатів, надання фумігаційних послуг, а також маючи опосередкований вплив на діяльність ТОВ «Каліпсо В» (код ЄДРПОУ 33373249), в якому його дружина ОСОБА_10 є співзасновником, видами діяльності якого є оптова торгівля хімічними продуктами та допоміжна діяльність у рослинництві, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив розпочати злочинну діяльність, пов`язану із одержанням ним неправомірної вигоди за здійснення незаконного впливу на прийняття рішення службовими особами Державної установи «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» (код ЄДРПОУ 38438855) та службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) щодо складання ними висновків фітосанітарних експертиз (аналізів) та видачі фітосанітарних сертифікатів.

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння, з метою одержання бажаного для себе результату, ОСОБА_8 розробив план вчинення тяжкого злочину, згідно якого мав отримувати від працівників ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» інформацію стосовно суб`єктів господарювання, які виступають замовниками послуг з відбору зразків і проведення лабораторних досліджень, після чого зустрічатись з ними та пропонувати їм свої послуги з вирішення питань стосовно нібито проведення фумігації працівниками ТОВ «Каліпсо В» та здійснення впливу на працівників ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області з метою гарантованого отримання фітосанітарних сертифікатів, за що отримувати грошову винагороду в установленій ним сумі, а саме 0,40 доларів США за кожну тонну експортованого вантажу.

Крім того, з метою маскування злочинної діяльності ОСОБА_8 вказав, що обумовлену ним суму в розмірі 0,40 доларів США з розрахунку кожної тонни вантажу необхідно перераховувати на рахунок компанії - нерезидента «Niso-1 InternationalCorp.» або ж передавати йому особисто з урахуванням комісії, яка буде додатково складати 0,05 доларів США за кожну тонну вантажу.

Проведеними слідчими та процесуальними діями встановлено, що до реєстрації та діяльності юридичної особи-нерезидента «Niso-1 InternationalCorp.» причетний ОСОБА_5 . Згідно з відомостями Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва № 1698, виданого 04.11.2008 Радою адвокатів Кіровоградської області.

22.03.2023 у рамках даного кримінальному провадження ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.06.2023 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 .

Згідно даних протоколу обшуку від 11.07.2023, складеного старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 , цього ж дня проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено майно, у тому числі грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, 20 850 євро, 264 800 гривень, печатку компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida», мобільний телефон iPhone XS, імеі: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , флеш носій чорного кольору «Kingston», об`ємом 128 Gb з інформацією.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 від 12.07.2023 вищевказане майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022000000000912 від 08.07.2022.

13.07.2023 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням від 12.09.2023, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, виявлене під час проведення обшуку 11.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, 20 850 євро, 264 800 гривень, печатку компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida», мобільний телефон iPhone XS, імеі: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , флеш носій чорного кольору «Kingston», об`ємом 128 Gb з інформацією.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.07.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, виявлене під час проведення обшуку 11.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, 20 850 євро, 264 800 гривень, печатку компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida», мобільний телефон iPhone XS, імеі: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім карткою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , флеш носій чорного кольору «Kingston», об`ємом 128 Gb з інформацією.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, печатку, мобільний телефон та флеш-носій, вилучені під час проведення обшуку 11.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 42022000000000912 від 08.07.2022, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучені грошові кошти, печатку, мобільний телефон та флеш носій, вилучені під час проведення обшуку 11.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до його знищення, перетворення або відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як убачається з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З урахуванням наведеного, відсутність флеш-носіїв, мобільних телефонів, печаток та грошових коштів у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.06.2023 про дозвіл на обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна за умови дотримання вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Посилання ОСОБА_5 на порушення органом досудового розслідування вимог ст. 168 КПК України, не можуть бути безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання.

Так, як убачається із матеріалів судового провадження, під час здійснення попереднього огляду інформації, яка міститься на флеш носії «Kingston», об`ємом 128 Gb, встановлено на ньому наявність електронних документів, сторонами в яких виступають компанія «Niso-1 International Сorp. Florida» та різні суб`єкти господарювання, інформація щодо заборгованості підприємств перед вказаною компанією.

Крім того, під час огляду належного ОСОБА_5 мобільного телефону виявлені контакти підозрюваного ОСОБА_8 , які підписані як « ІНФОРМАЦІЯ_1» та « ОСОБА_14 », що на думку органу досудового розслідуваня, також може свідчити і про наявну переписку з вказаним контактом, яка могла бути видалена.

Таким чином, враховуючи те, що вилучені флеш-носій та мобільний телефон можуть містити відомості, які мають значення для подальшого досудового розслідування, а також необхідність їх детального огляду та призначення відповідних судових експертиз, доводи апелянта у цій частині є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи ОСОБА_5 про незаконність проведеного обшуку, у тому числі з тих підстав, що він є спеціальним суб`єктом - адвокатом, фактично зведені до питання належності та допустимості доказів, отриманих під час проведення обшуку, що підлягає встановленню під час судового розгляду справи по суті та не є предметом оцінки суду на даній стадії досудового розслідування.

Твердження апелянта про невідповідність вилученого майна критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені грошові кошти можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом, а вилучені печатка, мобільний телефон та флеш-носій можуть зберегли на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Доводи апелянта про законність походження вилучених у нього грошових коштів, не спростовують правильність висновків слідчого судді на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, проте підлягають встановленню і перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Як убачається із матеріалів судового провадження, органом досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Посилання власника майна на те, що слідчим суддею в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не повідомлено власника майна про розгляд клопотання прокурора, не є підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді, оскільки, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання про арешт майна, на переконання колегії суддів, саме по собі не може бути безумовною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що накладення арешту на печатку компанії нерезидента «Niso-1 International Сorp. Florida» фактично призупиняє господарську діяльність компанії, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Колегією судів не встановлено недотримання слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України або невідповідності оскаржуваної ухвали вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3