Ухвала

від 11.01.2024 по справі 760/16274/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 11 січня 2024 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року,

за участі:

представника власника майна-

адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на тимчасово вилучене майно, а саме:

- довідку про відкриття рахунку ФОП « ОСОБА_5 » в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок № НОМЕР_1 на 1 арк.;

- лист від 04.02.2022 №381/1 від адвоката ОСОБА_8 (філія «Вокзальна компанія» АТ «Укрзалізниця» до ФОП « ОСОБА_5 » щодо оплати неустойки за неналежну поставку продукції - Ялинки штучної із додатками: описом щодо отримання листа від філії «Вокзальна компанія» АТ «Укрзалізниця»; ордером про представництво індересів філії «Вокзальна компанія» АТ «Укрзалізниця» у ФОП « ОСОБА_5 » ОСОБА_8 ; рахунком №1 від 04.02.2022; рахунком №2 від 04.02.2022; рахунком №3 від 04.02.2022; конверт щодо відправлення до ФОП « ОСОБА_5 » на 7 арк.;

- рахунок - фактура №1458 від 29.12.2021 щодо нарахування пені за договором №УЗ/ВК-21381/Ю на суму 56088,00 гривень на 1 арк.;

- лист від ФОП « ОСОБА_5 » до філії «Вокзальна компанія» вих. Ь№1/02 від 21.02.2022 на 1 арк.;

- платіжне доручення №359 від 10.01.2022 на суму 8208,00 від ФОП « ОСОБА_5 » до філії «Вокзальна компанія» АТ «УЗ» на 1 арк.;

- платіжне доручення №358 від 10.01.2022 на суму 47880,00,00 від ФОП « ОСОБА_5 » до філії «Вокзальна компанія» АТ «УЗ» на 1 арк.;

- договір поставки №30-1 від 30.11.2021 між ТОВ «Квазар» та ФОП « ОСОБА_5 » на закупівлю Ялинки штучної із Додатком №1 (оригінал) на 5 арк.;

- видаткову накладну №144 від 22 грудня 2021 щодо придбання у ТОВ «КВАЗАР» ОСОБА_9 на суму 339 516,00 гривень (оригінал) на 1 арк.;

- відомості про вантаж - Ялинка Олівія 12 м - сума 339 516,00 гривень, оригінал на 1 арк.;

- копія акту надання послуг №47 від 23.12.2021 щодо перевезення вантажу із м. Городок між ФОП « ОСОБА_10 » та ФОП « ОСОБА_5 » на 1 арк.;

- відомості про вантаж - Ялинка Олівія 12 м - сума 339 516,00 гривень, оригінал на 1 арк.;

- оригінал заявки на перевезення заявника ФОП « ОСОБА_5 » - Ялинка штучна» 1 арк.;

- оригінал рахунку - фактури №47 від 22.12.2021 про перевезення товару ФОП « ОСОБА_5 » Ялинка штучна на 1 арк.;

- оригінал акту надання послуг №47 від 23.12.2021 щодо перевезення вантажу із м. Городок між ФОП « ОСОБА_10 » та ФОП « ОСОБА_5 » на 1 арк.;

- оригінал рахунку на оплату №150 від 10.12.2021 ТОВ «КВАЗАР» сума 339 516,00 гривень на 1 арк.;

- оригінал видаткової накладної №КА - 0000001 від 23.12.2021 на суму 684 000,00 гривень на оплату Ялинка штучна на 1 арк.;

- оригінал договору №УЗ/ВК-21381/Ю від 07.12.2021 між філія « ВК » АТ «УЗ» та ФОП « ОСОБА_5 » із специфікацією на 13 арк.;

- оригінал рознарядки щодо прийняття товару - Ялишки штучної на суму договору 684 000,00 гривень на 1 арк.;

- мобільний телефон марки «Honor - 20» IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; SN НОМЕР_5 із карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_4 »;

- системний блок «Asus» моделі CM 6870 - RU0050, SN C4PDCG000MRT;

- ноутбук марки «Lenovo» SN PF1FJLHR.

Не погоджуючись з таким рішенням представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на системний блок «Asus» моделі CM 6870 - RU0050, SN C4PDCG000MRT; ноутбук марки «Lenovo» SN PF1FJLHR; мобільний телефон марки «Honor - 20» IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; SN НОМЕР_5 із карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_4 », та повернути вказане майно ОСОБА_5 , як власнику майна.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною та невмотивованою, через істотні порушення норм КПК України та прав ОСОБА_5 .

Зазначає, що до клопотання не долучено будь-якого належного та допустимого доказу, який би доводив факт обмеження власником майна доступу до комп`ютерної техніки та телефону, із клопотання не вбачається, що ОСОБА_11 вчиняла під час обшуку активні дії, які орган досудового розслідування міг прийняти за перешкоджання доступу до комп`ютерної техніки та телефону.

Також, до клопотання долучено клопотання про призначення комп`ютерно - технічної експертизи, яке датоване 25.07.2023 року, при цьому під час судового розгляду клопотання, яке проводено 27.07.2023 року, прокурором долучено до матеріалів протокол огляду вмісту лише ноутбука, датований 26-27 липня 2023 року.

Як вбачається із протоколу огляду ноутбука, який датований 26-27 липня 2023 року, на сторінці 3 цього протоколу зазначено, що ноутбук не містить паролю -системи логічного захисту, тобто доступ до вмісту ноутбуку у органу досудового розслідування був і на обшуку і у органу досудового розслідування були всі можливості оглянути та скопіювати інформацію, що містилася на ноутбуку, проте, в порушення ухвали слідчого судді вказаний ноутбук вилучено.

Зауважує, що ОСОБА_11 , як власник майна, станом на 19.07.2023 року (день проведення обшуку) не була підозрюваною у кримінальному провадженні, на допит як свідок у цьому провадженні її не викликали, а станом на 27.07.2023 року у кримінальному провадженні відсутній потерпілий.

Вважає, що будь-які належні та допустимі докази, які б надавали підстави вважати, що арештоване маймо (ноутбук, системний блок та телефон) є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину відсутні.

Серед іншого, системний блок, що був вилучений під час обшуку, є частиною комп`ютера, яким користувалися як чоловік ОСОБА_11 та їх малолітня дитина, яка використовувала цей системний блок під час онлайн - навчання у школі, відтак орган досудового розслідування, фактично позбавив малолітню дитину ОСОБА_11 доступу до отримання освіти.

Слідчий суддя не встановив чи становитиме арешт майна наслідків для третіх осіб, зокрема чоловіка ОСОБА_5 та їхньої дитини, чим порушила вимоги передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України.

На думку апелянта, обмеження права власності ОСОБА_11 на мирне володіння своїм майном (ноутбуком, системним блоком та телефоном) є непропорційним із завданнями кримінального провадження, а накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча його повідомлено про час та дату судового засідання у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Оскільки вказана ухвала слідчого судді оскаржена, в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Honor - 20» IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; SN НОМЕР_5 із карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_4 »; системний блок «Asus» моделі CM 6870 - RU0050, SN C4PDCG000MRT; ноутбук марки «Lenovo» SN PF1FJLHR, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Солом`янською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 грудня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021102090000250, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364 КК України.

У клопотанні прокурора зазначено, що службовими особами філії «Вокзальна компанія» АТ «Укрзалізниця» здійснено сприяння підконтрольним суб`єктам підприємницької діяльності ФОП « ОСОБА_5 », ФОП « ОСОБА_12 » та ПОГ «Ініціативи столичні» у визначенні переможця під час проведення державних закупівель послуг в рамках організації святкових заходів та укладенні договорів.

Зокрема, службові особи АТ «Укрзалізниця», філії «Вокзальна компанія»» використовуючи службове становище, організували злочину схему з метою заволодіння коштами державного підприємства шляхом сприяння підконтрольним суб`єктам підприємницької діяльності ФОП « ОСОБА_5 » (код ЄРДПОУ НОМЕР_6 ), ФОП « ОСОБА_12 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), ПОГ «ІНІЦІАТИВИ СТОЛИЧНІ» (код ЄДРПОУ 39984367) та ФОП « ОСОБА_13 », що діє відповідно до запису в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20250000000011536 від 18.09.2013 визначені переможцями під час проведення державних закупівель та укладанні договорів.

19 липня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено речі та документи, зазначені в прохальній частині клопотання.

19 липня 2023 року постановою старшого слідчого слідчого відділу солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021102090000250.

20 липня 2023 прокурор Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 поштовим зв`язком направив до Солом`янського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Солом`янської районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42021102090000250 про накладення арешту на майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Посилання апелянта, що ОСОБА_11 , як власник майна, станом на 19.07.2023 року (день проведення обшуку) не була підозрюваною у кримінальному провадженні, на допит як свідок у цьому провадженні її не викликали, а станом на 27.07.2023 року у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, а відтак арешт майна є необгрунтованим, не заслуговують на увагу.

З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Всі інші доводи на які посилається апелянт, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17

Єдиний унікальний № 760/16274/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_18

Провадження № 11сс/824/635/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК