Ухвала

від 11.01.2024 по справі 757/45319/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 11 січня 2024 року апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на наступні речі та документи, які вилучено під час проведення 28.09.2023 обшуку в офісних приміщеннях ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 00480247), а саме на мобільний телефон G8 ThinQ LM-G820UM IMEI НОМЕР_1 з сім карткою НОМЕР_2 , банківську картку «ОЩАДБАНК» НОМЕР_3 (ОСОБА_5), банківську картку «МОНОБАНК» НОМЕР_4 (ОСОБА_5), які належать ОСОБА_5 .

В іншій частині клопотання - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, власник майна ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 07 листопада 2023 року клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власника майна чи його представника, копію оскаржуваного рішення отримано 22 листопада 2023 року, апеляційну скаргу подано 24 листопада 2023 року.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною та невмотивованою.

Зазначає, що ПрАТ «КЕВРЗ» не є замовником в розумінні положень ЗУ « Про публічні закупівлі, а відтак не є суб`єктом на якого поширюється дія такого Закону, натомість підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності.

Крім того, підприємство веде закону і прозору діяльність, своєчасно і у повному обсязі сплачує податки і збори

Звертає увагу, що під час обшуку вилучені речі належні ОСОБА_7 всупереч ухвалі слідчого судді, які не відповідають ознакам речового доказу та завдає істотної шкоди правам та інтересам власника майна, а ОСОБА_7 та посадові особи ПрАТ «КЕВРЗ» не мають жодного відношення до розтрати грошових коштів, про підозру жодній особі не повідомлено.

В судове засідання прокурор та власник майна не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча їх повідомлено у встановленому законом порядку про час та дату розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора та власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Офісом Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 07 листопада 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000001565, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що колишній заступник директора з комерційної діяльності ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , увійшовши у злочинну змову з посадовими особами ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» (далі - ПрАТ «КЕВРЗ»), ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (далі - ПрАТ «ДТРЗ») та ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (далі - ПрАТ «ЛЛРЗ»), запровадив протиправний механізм привласнення коштів зазначених державних підприємств, 100% акцій яких належить АТ «Укрзалізниця», в особливо великих розмірах.

За версією органу досудового розслідування, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 2021 року, ОСОБА_8 залучив до протиправної діяльності директора ПрАТ «КЕВРЗ» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітника відділу з тендерної та договірної роботи ПрАТ «КЕВРЗ» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заступника начальника збирального цеху ПрАТ «ДТРЗ» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також комерційного директора ПрАТ «ЛЛРЗ» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які сприяють підконтрольним ОСОБА_8 та його оточенню суб`єктам підприємницької діяльності - ПП «Альфапроммет» (код ЄДРПОУ 41436345), ТОВ «Алімет» (код ЄДРПОУ 44421231), ТОВ «Метал інвест буд» (код ЄДРПОУ 43316213) в отримані державних замовлень під час закупівлі товарно-матеріальних цінностей (металевих труб, металопрокату, профілів для бандажних кілець, шестернів ГМР та ТЕД, колодок чавунних, зубчастих коліс та ін.), завищуючи при цьому очікувану вартість таких предметів близько на 20-30% від їх ринкової вартості.

28 вересня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2023 року проведено обшук в офісних приміщеннях ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 00480247), де тимчасово вилучено належні ОСОБА_5 мобільний телефон G8 ThinQ LM-G820UM IMEI НОМЕР_1 з сім карткою НОМЕР_2 , банківську картку «ОЩАДБАНК» НОМЕР_3 (ОСОБА_5), банківську картку «МОНОБАНК» НОМЕР_4 (ОСОБА_5), з`ємний носій інформації на який було скопійовано відомості із електронної поштової скрині ІНФОРМАЦІЯ_6

28 вересня 2023 року постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_12 зазначені речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні так як вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

29 вересня 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 направив поштовим зв`язком до Печерського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення 28 вересня 2023 року обшуку в офісних приміщеннях ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року клопотання прокурора задоволено частково.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022000000001565, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно частково накласти арешт.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_7 з потребами кримінального провадження та його зв`язок із кримінальним правопорушенням.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.

Доводи апелянта, що під час обшуку вилучені речі належні ОСОБА_7 всупереч ухвалі слідчого судді, які не відповідають ознакам речового доказу та завдає істотної шкоди правам та інтересам власника майна, а ОСОБА_7 та посадові особи ПрАТ «КЕВРЗ» не мають жодного відношення до розтрати грошових коштів, про підозру жодній особі не повідомлено не заслуговують на увагу, з наступних підстав.

З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга власника майна ОСОБА_5 , - задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15

Єдиний унікальний № 757/45319/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_16

Справа № 11сс/82/617/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК