Ухвала

від 17.01.2024 по справі 991/10280/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/10280/23

Провадження №11-сс/991/4/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2023 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2023 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_11 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9 ; застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; визначено строк дії ухвали про тримання під вартою до 19.01.2024 включно; визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 100 000 000 грн.; у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

-прибувати до детектива, прокурорів, слідчого судді або суду, за кожним їхнім викликом та вимогою;

-не відлучатися із м. Києва та Бориспільського району Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утриматись від спілкування з підозрюваною ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та іншими свідками у провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором;

-носити електронний засіб контролю.

Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_6 та прокурор САП ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.

15 грудня 2023 року прокурор САП ОСОБА_10 подала доповнення до апеляційної скарги.

18 грудня 2023 року захисник ОСОБА_6 подала доповнення до апеляційної скарги.

19 грудня 2023 року та 17 січня 2024 року захисник ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді від 24.11.2023.

Захисник ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 991/10280/23 та у випадку, якщо суд дійде висновку про необхідність у застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 - застосувати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного, ніж той, який було застосовано слідчим суддею.

Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтовані тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгруктованою виходячи з наступного:

-сторона обвинувачення не надала доказів та не довела фактів наявності повноважень у Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_16 щодо змін та розірвання договорів від 09.12.2022 між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс»;

-слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали проігнорував очевидну необґрунтованість підозри та відсутність вагомих доказів, які її підтверджують;

-сторона обвинувачення жодним чином і жодним доказом не спростувала ситуацію, за якої неправомірна вигода пропонувалася та надавалася: 1) посадовій особі до повноважень якої не належить вирішення питань, за які начебто пропонувалася та надавалася неправомірна вигода; 2) за вирішення питань (проблем), яких насправді не існувало, адже підстав для розірвання чи зміни вказаних договорів не існувало;

-сторона обвинувачення умисно не надала суду перелік свідків для виклику і допиту в судове засідання, однак маніпулюючи матеріалами кримінального провадження з обвинувальним ухилом надали лише протоколи допиту заявника та свідка в одній особі, щоб створити видимість начебто наявності вагомих доказів, які, по своїй суті, відсутні у сторони обвинувачення;

-є очевидним, що у поданих заявах, показаннях ОСОБА_15 , інших поданих документах сторони обвинувачення відсутній логічний і зрозумілий зв`язок між фактичними обставинами, твердженнями заявника, поведінкою підозрюваного та інкримінованим йому діянням, що не дозволяє встановити наявність доказів про вчинення особою кримінального правопорушення, в якому повідомлено про підозру;

-покладення слідчим суддею на ОСОБА_5 обов`язку утриматися від спілкування з «іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором» не ґрунтується на положеннях КПК України, а отже є незаконним;

-зобов`язавши ОСОБА_5 утримуватися від спілкування з ОСОБА_17 , детектив НАБУ порушив конституційне право підозрюваного ОСОБА_5 на захист;

-перший допита ОСОБА_15 відбувся поза межами строків досудового розслідування, що ставить під сумнів як достовірність його письмових показань, так і законність досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні;

-існують сумніви щодо достовірності протоколу прийняття заяви ОСОБА_15 від 03 серпня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення;

-дослідження клопотання детектива НАБУ про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та доданих до нього копій матеріалів, які обгрунтовують це клопотання, вказує на наявність у діях ОСОБА_15 ознак провокації підкупу;

-слідчий суддя безпідставно визнав існування ризиків, які стали підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

-слідчим суддею визначено ОСОБА_5 розмір застави без належного урахування обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, відсутності реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор САП ОСОБА_10 у своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить:

1. скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі № 991/10280/23;

2. постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити повністю, застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000358 ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів;

3. при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 74 515 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 998 260 гривень;

4. У разі внесення підозрюваним застави покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їхнім викликом та вимогою;

- не відлучатися із м. Києва та Бориспільського р-ну Київської обл. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором;

- носити електронний засіб контролю.

Апеляційна скарга прокурора САП ОСОБА_10 та доповнення до неї обґрунтовані тим, що висновок слідчого судді щодо достатності визначеного розміру застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, є таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

На думку прокурора, слідчим суддею не повною мірою враховано:

1. рівень доходів підозрюваного;

2. приналежність підозрюваному 100 % корпоративних прав у ТОВ «ХОЛД ГРУП» (код ЄДРПОУ 36385304), розмір статутного капіталу якого становить 7 500 000 грн.;

3. здійснення підозрюваним фактичного контролю над суб`єктами господарювання, сумарний розмір статутного капіталу яких становить 882 421 800 грн.;

4. дохід батька підозрюваного ОСОБА_18 від підприємницької діяльності за 2014-2020 роки в сумі 629 818 391 грн.;

5. наявність значної кількості дороговартісного майна, яке належить підозрюваному.

Окрім того, прокурор звертає увагу на те, що 11.12.2023 під час огляду телефону, вилученого 21.11.2023 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , встановлено, що на одному з його рахунків зберігається криптовалюта в розмірі, еквівалентному 1 466 300 євро.

Захисник ОСОБА_7 в запереченнях від 19.12.2023 та 17.01.2024 на апеляційну скаргу прокурора САП просить:

- залишити апеляційну скаргу прокурора САП на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 без задоволення;

- скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 та обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, у вигляді застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.

На думку захисника ОСОБА_7 :

-прокурором САП не враховано, що рівень доходів підозрюваного з 1998 року по 2 квартал 2023 року від податкових агентів в сумі 17 632 429 грн. та від підприємницької діяльності за період з 2015 року по 2 квартал 2023 року у розмірі 20 969 681 грн., не свідчить про фактичну наявність вказаних грошових коштів у ОСОБА_5 на даний момент;

-належність ОСОБА_5 двох компаній ТОВ «Холд груп» (код ЄДРПОУ 36385304) та ПП «Бельдевер-О» (код ЄДРПОУ 33164120) із загальним статутним капіталом в розмірі 7 500 200 грн. не може свідчити про фактичну наявність вказаних грошових коштів у ОСОБА_5 та можливість їх внесення в якості застави. До того ж вказаний розмір статутного капіталу в 26 разів менший за розмір застави, про який просив прокурор САП (199 998 260 грн.);

-протокол огляду від 11.12.2023, складений детективом НАБУ ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 52023000000000358, не може враховуватись судом як доказ матеріального стану підозрюваного ОСОБА_5 ;

-ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 накладено арешт на все майно та активи ОСОБА_5 і він жодним чином не зможе використати вказане майно для внесення за себе застави.

В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та прокурори САП ОСОБА_19 , ОСОБА_10 .

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , просили задовольнити її у повному обсязі, заперечили проти апеляційної скарги прокурора САП, думку прокурорів САП, які просили задовольнити апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_10 та заперечили проти апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання прокурора САП слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановив, що застосування такого запобіжного заходу на цьому етапі кримінального провадження є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження.

Згідно матеріалів провадження, детективи НАБУ проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

За версією органу досудового розслідування в межах цього кримінального провадження розслідуються факти того, що протягом серпня - листопада 2023 року ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 , за її посередництва, а в подальшому особисто від імені та в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», кінцевим бенефіціарним власником якого він є, висловив Віце-прем`єр Міністру з відновлення України - Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_16 пропозицію надати йому неправомірну вигоду в розмірі 2 % від площі об`єкта, який в майбутньому буде збудовано на земельній ділянці загальною площею 11,15002 га, розташованій по АДРЕСА_1 , що складає від 4200 до 4900 кв. м, за невнесення змін та не розірвання договорів від 09.12.2022 між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс», а також за сприяння в реалізації вказаних договорів.

05 жовтня 2023 року ОСОБА_5 через ОСОБА_15 передав для ОСОБА_16 уточнений розрахунок розміру неправомірної вигоди, згідно з яким розмір неправомірної вигоди у вигляді частки в розмірі 2 % від площі об`єкта, який в майбутньому буде збудовано на земельній ділянці загальною площею 11,15002 га, розташованій по АДРЕСА_1 , становитиме 5257,36 кв. м.

У період з 29.09.2023 по 17.11.2023 ОСОБА_5 надав ОСОБА_16 частину неправомірної вигоди, шляхом оформлення на довірену особу ОСОБА_16 - ОСОБА_16 майнових прав на 15 квартир, розташованих по АДРЕСА_2 , загальною площею 785,01 кв. м.

Крім того, 10.11.2023 ОСОБА_5 організував здійснення реєстрації права власності на довірену особу ОСОБА_16 - ОСОБА_16 на одну з 15 квартир згаданих вище квартир - квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 39,81 кв. м.

21 листопада 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, та наданні такої вигоди за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.

На стадії досудового розслідування суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року).

Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення підозри ОСОБА_5 існували факти та інформація, які свідчили про те, що він міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази та документи:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.08.2023 директора департаменту управління об`єктами державної власності та економічного планування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_15 , відповідного до якого заявник звернувся із відповідною заявою щодо висловлення фактичними контролерами чи бенефіціарними власниками ТОВ «Сітігазсервіс» ( ОСОБА_5 ) через ОСОБА_12 пропозиції надати Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_16 неправомірну вигоду (а.с. 38-40);

- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 03.08.2023, в якому останній повідомив, що у нього під час вивчення договорів від 09.12.2022, укладених між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» виникли обґрунтовані сумніви щодо доцільності їх укладання, у звязку з чим він 02.08.2023 зустрівся із директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_12 та висловив їй свої сумніви щодо їх законності. У свою чергу ОСОБА_12 повідомила ОСОБА_15 , що «інвестори» (інвестор в розумінні ОСОБА_12 - ОСОБА_5 ) ТОВ «Сітігазсервіс» «розуміють всі ризики і беруть на себе всі витрати» та готові «закрити питання», але для цього вони повинні знати умови, або ОСОБА_12 сама дізнається в них умови та повідомить їх ОСОБА_15 (а.с. 41-44);

- протоколи додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 28.08.2023, згідно з якими свідок зазначив, що під час зустрічі 10.08.2023 ОСОБА_12 повідомила, що «інвестори» ТОВ «Сітігазсервіс» сформують пропозицію щодо надання неправомірної вигоди для ОСОБА_16 , яку вона передасть ОСОБА_15 . Також вона зазначила, що «інвестори» хочуть сприяння Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України в отриманні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, а також хочуть отримати ще одну земельну ділянку поблизу вказаної ділянки (а.с. 45-65);

- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 21.09.2023, відповідно до якого 23.08.2023 ОСОБА_15 зустрівся з ОСОБА_5 , який повідомив, що ТОВ «Сітігазсервіс» належить йому. Також у подальшому ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_16 та висловив останньому свою пропозицію щодо співпраці, надавши довідку щодо алгоритму та схеми взаємодії МІНІНФРАСТРУКТУРИ та ГРУПИ КОМПАНІЙ «СКМ-ГРУП» в майбутніх проектах. Під час зустрічі ОСОБА_5 зазначив про необхідність у сприянні модернізації державним коштом ліній електромереж по новим земельним ділянкам, які він просить виділити додатково також за неправомірну вигоду (а.с. 66-70);

- протокол за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 22.09.2023, в якому зафіксовані зустрічі ОСОБА_15 із директором ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_12 , які відбувались 10.08.2023, 16.08.2023 та 23.08.2023. Під час таких зустрічей директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_12 здійснила висловлювання, які можуть вказувати на її наміри надати у співучасті з іншою особою («інвестором») неправомірну вигоду Міністру за сприяння Міністерства в отриманні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва для «інвестора», а також за отримання ще однієї ділянки поблизу (а.с. 71-95);

- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 16.10.2023, в якому зафіксовані показання свідка щодо його зустрічі з ОСОБА_5 29.08.2023, під час якої останній розповів про проблеми в отриманні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1. Зазначив, що вже звертався до уповноважених органів з вищевказаного питання, але йому було відмовлено, на підтвердження чого надав копії листів від Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Також ОСОБА_5 вказав, що оцінка земельної ділянки є заниженою, оскільки при оцінці враховувалося, що на ділянці не можна здійснювати будівництво. Серед іншого, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_15 поїхати на об`єкти житлової нерухомості, зокрема «Кришталеві Джерела», та обрати нерухомість, яку він надасть ОСОБА_16 в якості неправомірної вигоди (а.с. 96-106);

- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 16.10.2023, в якому містяться показання щодо його зустрічі з ОСОБА_5 01.09.2023 біля триповерхового скляного офісу з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Під час цієї зустрічі ОСОБА_5 відвіз свідка у житлові комплекси: «Кришталеві Джерела», «42 Авеню», « Феофанія Сіті », «Дніпровський», щоб продемонструвати квартири, які він може надати ОСОБА_16 в якості неправомірної вигоди (а.с. 107-113);

- протокол за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 26.09.2023, в якому зафіксовані зустрічі ОСОБА_15 із ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , а також ОСОБА_16 із ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , які відбувались 29.08.2023, 01.09.2023, 03.09.2023, та які містять спілкування про які зазначав свідок ОСОБА_15 під час допитів (а.с. 112-129);

- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 16.10.2023, в якому містяться показання, що 19.09.2023 ОСОБА_5 під час зустрічі з ним та ОСОБА_16 повідомив, що надасть першу частину неправомірної вигоди після того, як отримає містобудівні умови та обмеження від департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації або шляхом отримання «мовчазної згоди». Також під час розмови ОСОБА_5 повідомив, що для реалізації передачі майна на фізичну особу (в якості неправомірної вигоди для ОСОБА_16 ) необхідні паспорт та ідентифікаційний код, а також підкреслив, що він організує здійснення фінансових операцій таким чином, щоб уникнути контролю зі сторони органів фінансового моніторингу, що в нього є люди з легальними доходами, які за необхідності можуть укласти з довіреною особою ОСОБА_16 фіктивні договори, за якими начебто нададуть безвідсоткові позики. Окрім того, 29.09.2023 ОСОБА_5 , перебуваючи в офісному приміщенні з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване біля супермаркету NOVUS по вул. Метрологічній у м. Києві, здійснив оформлення на довірену особу ОСОБА_16 майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 , надавши підпорядкованим йому працівникам доручення укласти з довіреною особою ОСОБА_16 фіктивний договір про участь у фонді фінансування будівництва з ТОВ «ФК «Сістемінвест», внести від імені довіреної особи ОСОБА_16 на рахунок ТОВ «ФК «Сістемінвест» кошти за виконання договору та видати довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування. Також 05.10.2023 ОСОБА_5 особисто передав свідку схему надання неправомірної вигоди, що становить 2 % від площі об`єкта нерухомості, який буде збудовано на об`єкті по АДРЕСА_1 , а саме 5257,36 кв. м. Водночас ОСОБА_5 надав підготовлений ним від імені ОСОБА_16 проєкт листа Мінінфраструктури щодо розгляду справи № 910/11827/21, де позивачем до ДП «Укркомунобслуговування» є колишній орендар, у якому висловлена позиція щодо законності розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , з попереднім орендарем, та попросив, щоб ОСОБА_16 , використовуючи свій вплив та зв`язки, пов`язані з посадою, яку він займає, забезпечив доведення цієї позиції до відома відповідальних осіб Офісу Президента України та керівництва Верховного суду, а також надати відповідні заперечення під час судового розгляду справи № 910/11827/21 з метою сприяння в реалізації договорів щодо здійснення будівництва на вказаній земельній ділянці (а.с. 130-139);

- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 16.10.2023, відповідно до якого 10.10.2023 ОСОБА_15 зустрівся з ОСОБА_5 , який передав ОСОБА_15 листок з конкретним переліком квартир, які він надасть ОСОБА_16 шляхом реєстрації на наданих ним довірених осіб, загальною вартістю 80 476 660 грн та запропонував надати дані довірених осіб, на яких будуть зареєстровані вказані квартири та розпочати процес їх оформлення (а.с. 140-142);

- роздруківка, яка містить перелік квартир, розташованих по АДРЕСА_5 (а.с. 142);

- протокол за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 25.10.2023, в якому зафіксовані зустрічі між ОСОБА_15 ОСОБА_5 та ОСОБА_16 , які відбувалися 19.09.2023, 29.09.2023, 04.10.2023, 05.10.2023 та 10.10.2023. Під час вказаних зустрічей зафіксовані розмови, що по змісту відповідають наданими свідком ОСОБА_15 показань під час допиту 16.10.2023 (а.с. 143-173);

- протокол огляду від 04.10.2023, в якому зафіксований огляд папки з документами, що надавалися особі, на яку оформлялась об`єкти нерухомості (неправомірна вигода), та були надані підлеглими ОСОБА_5 під час оформлення 29.09.2023, в тому числі: договору №91/896 про участь у Фонді фінансування будівництва від 29.09.2023, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» (ЄДРПОУ 42428759) та ОСОБА_16 (Довіритель) щодо об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . Дані про об`єкт інвестування: номер будинку АДРЕСА_6 , кількість кімнат 1, проектна площа 39,81 кв.м. без оздоблення; квитанції про сплату 310 712,20 грн та 7 767,80 грн за вказану квартиру; довідки № 1/896 про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування від 29.09.2023; ключі від кварти в кількості 10 одиниць (а.с. 174-175);

- протокол огляду від 27.10.2023, в якому зафіксований огляд папки з документами, що надавалися особі, на яку оформлялась об`єкти нерухомості (неправомірна вигода), та були надані підлеглими ОСОБА_5 під час оформлення 26.10.2023 на «довірену особу» ОСОБА_16 речових прав на квартири, зокрема 14 договорів про участь у Фонді фінансування будівництва від 26.10.2023, укладених між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» (ЄДРПОУ 42428759) та ОСОБА_16 (Довіритель) щодо 14 квартир (а.с. 176-180);

- протокол огляду від 03.11.2023, в якому під час огляду мобільного телефону ОСОБА_15 , зафіксовано пересилання від абонента « ОСОБА_21 » ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_15 30.10.2023 файл з назвою «графік» у форматі хls щодо строків оплати за квартири, стану виконання оплати та оформлення права власності. У вказаному файлі в першому рядку стоїть знак «+», що вказує на виконання по першому пункту (а.с. 181-182);

- протокол огляду від 07.11.2023, в якому зафіксований огляд папки з документами, що надавалися особі, на яку оформлялась об`єкти нерухомості (неправомірна вигода), та були надані підлеглими ОСОБА_5 під час оформлення 06.11.2023 на «довірену особу» ОСОБА_16 речових прав на квартири, зокрема 6 квитанцій про сплату коштів за договорами про участь у Фонді фінансування будівництва від 26.10.2023, укладеними між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» (ЄДРПОУ 42428759) та ОСОБА_16 (Довіритель) щодо 6 квартир (а.с. 183-190);

- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 06.11.2023, відповідно до якого свідок повідомив, що 26.10.2023 ОСОБА_5 , перебуваючи в офісному приміщенні з вивіскою «KSM GROUP», розташованому біля супермаркету «NOVUS» по вул. Метрологічній у м. Києві, щодо оформлення квартир на довірену особу ( ОСОБА_16 ) ОСОБА_16 , повідомив, що його працівники відведуть довірену особу ( ОСОБА_16 ) ОСОБА_16 в банк та будуть оформляти багато договорів, які потім віддадуть йому, а платежі по ним будуть здійснюватися поступово, згідно графіку (а.с. 191-194);

- протокол за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 07.11.2023, в якому зафіксовані зустрічі між ОСОБА_15 . ОСОБА_5 , які відбувалися 11.10.2023, 19.10.2023, 23.10.2023 та 26.10.2023. Під час вказаних зустрічей зафіксовані розмови, що по змісту відповідають наданими свідком ОСОБА_15 показань під час допиту 16.10.2023 (а.с. 195-112);

- інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.11.2023, відповідно до якої квартира за адресою: АДРЕСА_7 зареєстрована 08.11.2023 за ОСОБА_16 на підставі договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 29.09.2023 (а.с. 213-214);

- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 14.11.2023, відповідно до якого свідок повідомив, що 06.11.2023 ОСОБА_5 засобами зв`язку повідомив його про те, що довіреній особі ОСОБА_16 необхідно прибути до приміщення КСМ груп для підписання квитанцій про здійснення оплати за договорами про участь у Фонді фінансування будівництва. Після прибуття ОСОБА_15 і довіреної особи до офісне приміщення з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 повідомив про те, що найближчим часом буде оформлено право власності на квартиру, яка передавалася перша. Серед іншого ОСОБА_5 повідомив про те, що реальна ціна на квартири значно дорожча, ніж та, за якою передаються квартири на довірену особу ОСОБА_16 . В цей же день було надано платіжні інструкції від різних дат про оплату 6 квартир. 10.11.2023 ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_15 про те, що здійснив реєстрацію однієї квартири та здійснив ще 5 платежів за довірену особу ОСОБА_16 (а.с. 226-228);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 13.11.2023, в якому зафіксована зустріч ОСОБА_15 з ОСОБА_22 06.11.2023 (а.с. 215-225).

- протокол огляду документів від 18.11.2023, в якому оглядалися, зокрема квитанцій до платіжних інструкцій про сплату коштів за договорами про участь у Фонді фінансування будівництва від 26.10.2023, укладеними між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» (ЄДРПОУ 42428759) та ОСОБА_16 (Довіритель) щодо 14 квартир (а.с. 229-232).

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурорами САП матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного ОСОБА_5 з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 369 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у матеріалах провадження доказів на підтвердження події вказаного кримінального правопорушення та можливої причетності до його вчинення ОСОБА_5 , оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Безпідставними є й доводи щодо недопустимості окремих доданих доказів. Визнання слідчим суддею недопустимими доказів на стадії досудового розслідування можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість певного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Однак доводи сторони захисту не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доданих до клопотання доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо наявності у цьому кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Перевіряючи доводи клопотання детектива НАБУ на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, а колегія суддів погоджується, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання детектив НАБУ послався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Інкримінований йому злочин, відповідно примітки до ст. 45 КК України, віднесено до корупційних. При цьому КК України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Про це, як встановлено слідчим суддею, свідчить також:

-наявність у підозрюваного ОСОБА_5 та членів його родини значних майнових ресурсів (грошових коштів, рухомого та нерухомого майна) (том 1, а.с. 238-276);

-наявність у підозрюваного ОСОБА_5 паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_2 ) та те, що навіть в період воєнного стану безперешкодно перетинав державний кордон України (том 1, а.с. 233, 237).

Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину про підозру у якому повідомлено ОСОБА_5 , обставини його вчинення, наявність достатніх майнових ресурсів, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність високого ступеня ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зважаючи на наявність вагомих доказів того, що ОСОБА_5 ймовірно виступив як організатор підписання фіктивних правочинів про участь у фонді фінансування будівництва з ТОВ «ФК «Сістемінвест», здійснення відкриття рахунків на довірену особу ОСОБА_16 - ОСОБА_16 , внесення без участі довіреної особи ОСОБА_16 на рахунки ТОВ «Сістемінвест» коштів нібито від імені ОСОБА_16 , підписання ОСОБА_16 платіжних інструкцій минулими датами, видачу довідки про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування, з метою надання неправомірної вигоди Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Колегія суддів погоджується також із висновком слідчого судді, що ризик незаконного впливу на свідків є належно обґрунтованим.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Обґрунтованими слід вважати доводи органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_5 , користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення вказаного злочину. Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим авторитетом підозрюваного як керівника багатьох підприємств.

Колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді щодо існування ризику перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, бізнес-структур, суб`єктами уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 . Адже, наявні в матеріалах провадження протоколи за результатами проведення НС(Р)Д свідчать як про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень, так і про можливе існування намірів їх вчинити.

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності фактів наявності повноважень у Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_16 щодо змін та розірвання договорів від 09.12.2022 між ДП «Укркомунобслуговування та ТОВ «Сітігазсервіс» та погоджується із висновком слідчого судді про те, що за статусом та можливостями ОСОБА_16 очевидно міг сприйматися підозрюваним як особа, яка спроможна вчинити необхідні йому в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища. Окрім того, зазначені доводи сторони захисту досить детально та аргументовано спростовані слідчим суддею в пунктах 36-42 оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо безпідставності на даному етапі кримінального провадження твердження сторони захисту про можливу провокацію підозрюваного ОСОБА_5 на вчинення кримінального правопорушення. Адже дана версія не підтверджується матеріалами провадження, а сам підозрюваний ОСОБА_5 не визнає навіть самого факту висловлення ним пропозиції та надання неправомірної вигоди, що фактично виключає можливість доводів про провокацію злочину.

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про визнання недопустимим показань свідка ОСОБА_15 , які були отримані під час його першого допиту зважаючи на стадію кримінального провадження.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони захисту щодо порушення конституційного права підозрюваного ОСОБА_5 на захист у зв`язку з покладанням обов`язку на підозрюваного утримуватися від спілкування з ОСОБА_17 та відхиляє доводи сторони захисту щодо незаконності формулювання слідчим суддею обов`язку утриматися від спілкування в частині з «іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором», оскільки:

- під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 24 листопада 2023 року захист підозрюваного ОСОБА_5 здійснювали три професійні захисники ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 );

- можливість покладення обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якою особою передбачена ст. 194 КПК України;

- постанова детектива НАБУ від 27 листопада 2023 року «Про визначення підозрюваному обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні» не є предметом оскарження в даному провадженні;

- зазначені захистом доводи жодним чином не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для задоволення клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що у протоколі огляду від 11.12.2023 зазначено іншу модель мобільного телефону, ніж в протоколі обшуку від 29.11.2023 (як наслідок він не може бути врахований як доказ матеріального стану підозрюваного), оскільки в обох протоколах (протоколі обшуку від 21 листопада 2023 року та протоколі огляду від 11 грудня 2023 року) зазначений мобільний телефон з один і тим же IMEI НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, який є тяжким корупційним злочином, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком про неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування, зокрема - щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Колегія суддів погоджується, що з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_5 , його особи, обставин кримінального правопорушення й встановлених ризиків, застава у розмірі 100 000 000 грн. є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків з врахуванням тих документів, які було надано органом досудового розслідування слідчому судді. 24.11.2023 року застава була внесена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для задоволення клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 та можуть бути, зокрема, перевірені в ході досудового розслідування чи судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд також враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3