Ухвала

від 22.01.2024 по справі 520/9709/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2024 р. Справа № 520/9709/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 520/9709/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОНОПТ»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 задоволено позов ТОВ «КАРБОНОПТ» до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

29.11.2023 на рішення суду ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення від 14.06.2023 підстави пропуску строку неповажними, апеляційна скарга залишена без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та наданий 10 денний строк для усунення її недоліків шляхом направлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав такого пропуску.

19.01.2024 апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання вказано, що вперше апеляційна скарга подана своєчасно, проте ухвалою суду від 11.10.2023 її повернуто заявнику. Повторно апеляційну скаргу подано у найкоротший строк з моменту, коли відповідач дізнався про повернення апеляційної скарги.

Вказує на введення в країні воєнного стану, знаходження м. Харкова в районі проведення воєнних (бойових) дій, постійних ракетних обстрілів, пошкодженням комп`ютерної техніки, перебоями з електроенергією, обмеженого доступу до мережі "Інтернет", часткової мобілізації працівників відповідача, великого навантаження на юридичний відділ, обмеженого фінансування, що унеможливело вчасне подання апеляційної скарги.

Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду ухвалено 14.06.2023, в порядку письмового провадження, без участі сторін, копію якого отримано скаржником 15.06.2023 о 15:24, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд" (а.с. 139).

Апеляційна скарга подана вперше 11.07.2023, тобто, в строки встановлені ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копія ухвали суду про повернення апеляційної скарги отримана апелянтом 12.10.2023 о 10:12, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд" (а.с. 176).

29.11.2023 ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Як на поважність обставин пропуску строку апелянт посилається на введення воєнного стану, відсутність коштів для сплати судового збору, кадровий дефіцит.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Суд вказує, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

В свою чергу, належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі Завалій та інші проти України.

Судом встановлено, що вперше апелянтом своєчасно подано апеляційну скаргу, проте з підстав не сплати судового збору ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 її повернуто, повторно подано апеляційну скаргу 29.11.2023.

Проте, відповідачем не надано суду доказів вчинення послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування у період з 14.06.2023 (з дня постановлення судового рішення) по 29.11.2023 (по день повторного подання апеляційної скарги).

Суд не заперечує права апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою, однак, враховує, що з часу прийняття рішення суду першої інстанції (14.06.2023) до часу повторного звернення минуло більше п`яти місяців.

Доказів неможливості сплатити судовий збір з дати подання апеляційної скарги вперше до дня його фактичної сплати відповідач не надав.

Суд вказує, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суд зазначає, що вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.

Також суд враховує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Щодо посилання апелянта на введення в Україні воєнного стану колегія суддів зазначає, що зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Натомість, апелянт не зазначає та не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Суд враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про воєнний стан від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану, зокрема, органи державної влади здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Крім того, суд також зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.

Таким чином, апелянтом не підтверджено поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження з 14.06.2023 (день прийняття судового рішення) до 29.11.2023 (дня повторної подачі апеляційної скарги), а тому суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 520/9709/23, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 520/9709/23 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головнього управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 520/9709/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОНОПТ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова С.П. Жигилій