Постанова

від 22.01.2024 по справі 520/13951/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 р. Справа № 520/13951/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/13951/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ»

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративниим позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 43983495): №8274350/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 16.11.2022 до податкової накладної №2 від 28.04.2022; №8274351/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 18.11.2022 до податкової накладної №4 від 30.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» (код ЄДРПОУ 33901492) розрахунки коригування кількісних та вартісних показників: №1 від 16.11.2022 до податкової накладної №2 від 28.04.2022, датою його подання на реєстрацію - 15.12.2022; №3 від 18.11.2022 до податкової накладної №4 від 30.04.2022, датою його подання на реєстрацію - 15.12.2022.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 43983495): №8274350/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 16.11.2022 до податкової накладної №2 від 28.04.2022 та №8274351/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 18.11.2022 до податкової накладної №4 від 30.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» (код ЄДРПОУ 33901492) розрахунки коригування кількісних та вартісних показників №1 від 16.11.2022 до податкової накладної №2 від 28.04.2022, датою його подання на реєстрацію - 15.12.2022 та №3 від 18.11.2022 до податкової накладної №4 від 30.04.2022, датою його подання на реєстрацію - 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ» (ЄДРПОУ 33901492) сплачену суму судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. та судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (ЄДРПОУ 43983495).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ» (ЄДРПОУ 33901492) сплачену суму судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. та судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393).

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ», не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, подало апеляційну скаргу, у якій просить останнє скасувати в частині часткового стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000,00 грн. та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 18000,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 залишити без змін.

Відповідно до ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ», є юридичною особою приватного права - підприємство, основними видами діяльності якого є (КВЕД) 42.11 Будівництво доріг і автострад; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах тощо.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» використовує наступні об`єкти оподаткування, а саме, нерухоме майно:

- офісне приміщення за адресою: м. Харків, вул. Поздовжня, буд.2;

- виробнича ділянка за адресою: м. Лозова, вул. Академіка Павлова, буд.3-а;

- складське приміщення за адресою: м. Харків, вул. Поздовжня, буд.2;

рухоме майно - транспортні засоби:

- причіп для дорожніх робіт двовісний (активний), реєстраційний номер Н009824;

- фургон RENAULT новий МАSТЕR;

- фургон RENAULT МАSТЕR малотонажний.

Використання вказаних об`єктів оподаткування в своїй господарській діяльності підтверджується відповідними повідомленнями за формою №20-ОПП від 29.10.2020, від 11.12.2020, від 22.02.2022.

ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» починаючи з 01.08.2022 для здійснення своєї діяльності використовує найману працю осіб за рахунок власних штатних працівників у кількості 12 осіб: директор, інженер із впровадження нової техніки і технологій, головний інженер, слюсар-монтажник приладового устаткування тощо. Факт використання найманої праці підтверджується штатним розписом від 01.08.2022, поданим об`єднаним звітом з ЄСВ та ПДФО/ВЗ (Податковий розрахунок за 4 квартал 2022).

Згідно відомостей з електронного кабінету платника, станом на 31.05.2023 товариство не є «ризиковим», тобто не включено до переліку ризикових платників податків.

Враховуючи викладене, можна дійти до висновку, що ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» має обґрунтовані та підтверджені документально потужності для здійснення свого основного виду діяльності, та ресурси для їх здійснення.

15 квітня 2022 року між ТОВ «АЛЬФА ВТД» (Покупець) та ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» (Постачальник) було укладено договір поставки №15/04 від 15.04.2022 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити в порядку і на умовах, викладених в Договорі, непродовольчі товари (п.1.1. Договору). Згідно з п.п. 1.2 і 1.3 Договору поставка товару здійснюється партіями. Загальна ціна Договору складається із вартостей всіх партій товару, які будуть поставлятися згідно з Договором. Асортимент (номенклатура) та ціна товару визначається у видаткових/товарно-транспортних накладних або інших документах, що складаються Постачальником відповідно до цього Договору (п.1.4. Договору).

У відповідності до умов вказаного Договору Позивачем на користь Покупця було поставлено товар за наступними видатковими накладними, а саме:

- ВН №5 від 28.04.2022 на загальну суму 385 615,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 64 269,28 грн.);

- ВН №8 від 30.04.2022 на загальну суму 410 274,42 грн. (у т ч ПДВ - 68 379,07 грн.).

Факт перевезення та транспортування вказаного товару підтверджується ттн №Р5 від 28.04.2022 і №Р8 від 30.04.2022. На отримання вказаного товару було видано і довіреність №3 від 28.04.2022.

У відповідності до вимог ст.187 і ст.201 ПК України (за настанням першої події - факту відвантаження товару) ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» в установленому законом порядку було сформовано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні №2 від 28.04.2022 на суму 385 615,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 64 269,28 грн.) і №4 від 30.04.2022 на суму 410 274,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 68 379,07 грн.).

Проте, у листопаді 2022 у зв`язку з неможливістю ТОВ «АЛЬФА ВТД» (Покупець) оплати поставленого Позивачем вищевказаного товару, між сторонами було досягнуто домовленість про повернення ТОВ «АЛЬФА ВТД» раніше поставленого товару на користь ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ». ТОВ «АЛЬФА ВТД» здійснило повернення раніше поставленого товару на користь ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ».

Так, повернення товару, поставленого за ВН №5 від 28.04.2022, підтверджується накладною на повернення товару №2 від 16.11.2022 на суму 385 615,68 грн. (у т. ч. ПДВ - 64 269,28 грн.). Транспортування та перевезення повернутого товару підтверджується ттн №1611 від 16.11.2022.

Повернення товару, поставленого за ВН №8 від 30.04.2022, підтверджується накладною на повернення товару №4 від 18.11.2022 на суму 410 274,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 68 379,07 грн.). Транспортування та перевезення повернутого товару підтверджується ттн №1811 від 18.11.2022.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/ послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до норм ст.192 і ст.201 ПК України ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» сформувало та направило на погодження контрагенту ТОВ «АЛЬФА ВТД» розрахунок коригування №1 від 16.11.2022 до податкової накладної №2 від 28.04.2022 на суму коригування 385 615,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 64 269,28 грн.) та розрахунок коригування №3 від 18.11.2022 до податкової накладної №4 від 30.04.2022 на суму коригування 410 274,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 68 379,07 грн.).

З огляду на наведене, складення спірних РК №1 від 16.11.2022 і №3 від 18.11.2022 підтверджується наступними первинними документами, а саме:

- договором поставки №15/04 від 15.04.2022;

- видатковими накладними на поставку товару №5 від 28.04.2022 та №8 від 30.04.2022;

- ттн №Р5 від 28.04.2022 та №Р8 від 30.04.2022;

- довіреністю на отримання товару №3 від 28.04.2022;

- зареєстрованими в ЄРПН ПН №2 від 28.04.2022 і №4 від 30.04.2022;

- накладними на повернення товару №2 від 16.11.2022 і №4 від 18.11.2022;

- ттн №1611 від 16.11.2022 і №1811 від 18.11.2022;

- актом звірки від 31.12.2022.

Таким чином, РК №1 від 16.11.2022 і №3 від 18.11.2022 були складені ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» за фактом повернення товару на виконання дійсних господарських відносин з ТОВ «АЛЬФА ВТД», що підтверджується необхідними первинними документами.

15.12.2022 ТОВ «АЛЬФА ВТД» підтвердило РК №1 від 16.11.2022 до ПН № 2 від 28.04.2022 на суму коригування 385 615,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 64 269,28 грн.) та РК №3 від 18.11.2022 до ПН №4 від 30.04.2022 на суму коригування 410 274,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 68 379,07). Проте вказані РК були безпідставно зупинені податковим органом в їх реєстрації в ЄРПН.

Вказані РК були направлені Позивачем у відповідності до норм податкового законодавства для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте до вказаних РК були отримані квитанції про зупинення в їх реєстрації, а саме: квитанція від 15.12.2022 до РК №1 від 16.11.2022 наступного змісту: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 16.11.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 8302, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/ послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник "D"=1.4199%, "Р"=5792706.85». Квитанція від 15.12.2022 до РК №3 від 18.11.2022 наступного змісту: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 18.11.2022 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 8205, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/ послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РКв ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник "D"=1.4199%, "Р"=5792706.85».

На виконання наказу Мінфіну №520 «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН» (далі - Порядок №520) Позивачем було направлено на адресу регіональної комісії ДПС у Харківській області наступні повідомлення про надання пояснень, а саме: повідомлення №1 від 09.02.2023 до РК №1 від 16.11.2022 разом із додатками у кількості 10 шт. (письмові пояснення, договір, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення товару, податкові накладні, картка рахунку 201, акт звірки тощо); повідомлення №2 від 09.02.2023 до РК №3 від 18.11.2022 разом із додатками у кількості 10 шт. (письмові пояснення, договір, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення товару, податкові накладні, картка рахунку 201, акт звірки тощо).

За результатами розгляду цих пояснень і копій документів комісією ГУ ДПС у Харківській області були прийняті рішення про відмову в реєстрації вказаних РК, а саме: рішення №8274350/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації РК №1 від 16.11.2022. Підстава відмови: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім цього, в спірному рішенні додатково зазначено, що відсутні складські документи, місце зберігання повернутого товару, відсутній лист від покупця щодо повернення ТМЦ; рішення №8274351/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації РК №3 від 18.11.2022. Підстава відмови: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім цього, в спірному рішенні додатково зазначено, що відсутні складські документи, місце зберігання повернутого товару, відсутній лист від покупця щодо повернення ТМЦ.

У відповідності до Постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 «Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної», позивачем в електронному вигляді на адресу центрального податкового органу - ДПС України були подані електронні скарги разом із доданими до них документами.

За результатами розгляду вищевказаних скарг ДПС України були прийняті наступні рішення: рішення №25089/33901492/2 від 10.03.2023 про залишення скарги на рішення №8274350/33901492 без задоволення; рішення №25053/33901492/2 від 10.03.2023 про залишення скарги на рішення №8274351/33901492 без задоволення. Підстава відмови: ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Таким чином, під час процедури адміністративного оскарження вищевказані скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації спірних РК - без змін.

Вважаючи рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації поданого розрахунку коригування протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС України у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8274350/33901492 від 16.02.2023; №8274351/33901492 від 16.02.2023, не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже підлягає скасуванню, як протиправне.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі за текстом - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 за № 520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацами першим, третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 за №1246 зі змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Пунктом 17 Порядку № 1246, визначено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати:

1) порядковий номер та дату складення податкової накладної;

2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;

3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію та податкової накладної.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165)

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Згідно з п. п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті ПК України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (далі за текстом - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, які надаються на підтвердження господарської операції, не встановлено.

Проте, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як установлено судовим розглядом, зі змісту квитанції вбачається, що серед підстав для зупинки реєстрації розрахунку коригування владний суб`єкт обрав п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, за змістом п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій підставою для зупинки послугувало твердження про: «Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 p., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 p., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги».

Водночас контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування не вказано конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо його реєстрації в ЄРПН.

Отримавши квитанцію про зупинення реєстрації розрахунку коригування, якою запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якого зупинено

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування.

Водночас, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення №8274350/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 16.11.2022 до податкової накладної №2 від 28.04.2022; №8274351/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 18.11.2022 до податкової накладної №4 від 30.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8274350/33901492 від 16.02.2023, №8274351/33901492 від 16.02.2023, а тому позовні вимоги в частині визнання таких рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 16.11.2022 до податкової накладної №2 від 28.04.2022 та №3 від 18.11.2022 до податкової накладної №4 від 30.04.2022, складена ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі №2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмова у реєстрації розрахунку коригування визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 16.11.2022 до податкової накладної №2 від 28.04.2022 та №3 від 18.11.2022 до податкової накладної №4 від 30.04.2022, складена ТОВ «ІНТЕР-ФОРТ» за датою їх подання на реєстрацію 15.12.2022.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19.02.2021 у справі № 820/3072/18.

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним до суду першої інстанції надано: договір №29/05-23 від 29 травня 2023 року про надання правової (правничої) допомоги, рахунок фактура №СФ-1 від 29.05.2023 на суму 10000.00 грн, рахунок фактура №СФ-2 від 16.06.2023 на суму 4000.00 грн, платіжна інструкція №709 від 01.06.2023, платіжна інструкція №761 від 21.06.2023, акт наданих послуг №1 від 3 липня 2023 року по наданню правової (правничої) допомоги за договором №29/05-23 від 29.05.2023

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно акту виконаних робіт від 03.07.2023 №1 адвокат надав, а клієн прийняв наступну правову (правничу) допомогу:

- підготовка та складення позовної заяви до суду про визнання протиправними і скасування рішень комісії податкового органу регіонального рівня №8274350/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації РК №1 від 16.11.2022, №8274351/33901492 від 16.02.2023 про відмову в реєстрації РК №3 від 18.11.2022 та зобов`язання вчинити певні дії, а також процесуальне супроводження (ведення) справи №520/13951/23- вартість 18000,0 грн.

Таким чином, враховуючи обставини цієї справи та надані позивачем докази в їх сукупності та, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в розмірі 4000,00 грн.

Таким чином, суд, переглянувши, у межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянтів спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ФОРТ» - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 по справі № 520/13951/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк