Постанова

від 16.01.2024 по справі 240/14981/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14981/23

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

16 січня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук І.А,

представника позивача: Гречківського В.Д.,

представника відповідача: Шевчук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №9 від 14.10.2022 року, №9, №10 та №11 від 15.02.2023 року і №13 та №14 від 20.02.2023 року, зобов`язання вчинити дії щодо їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 06.04.2023 року:

- № 8582008/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" в реєстрації податкової накладної №9 від 14.10.2022 року;

- № 8582007/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" в реєстрації податкової накладної №11 від 15.02.2023 року;

- № 8582006/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" в реєстрації податкової накладної №14 від 20.02.2023 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" №9 від 14.10.2022 року, №11 від 15.02.2023 року та №14 від 20.02.2023 року днем їх фактичного подання до податкового органу.

В задоволенні інших позовних вимог, а саме в частині щодо визнання протиправним рішення відповідача-1 №8582005/44787916 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 15.02.2023 року, №8582004/44787916 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.02.2023 року, №8582003/44787916 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 20.02.2023 року відмовлено.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" у вигляді судового збору в сумі 8052,00 грн. та витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 5000,00 грн. стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Так, апелянт вказав на те, що судом першої інстанції не досліджено належним чином договір №001-09-2022-2 від 01.09.2022 та не враховано доводи контролюючого органу, що відповідно до п.8.2 термін дії Договору закінчується не пізніше 31.12.2022 без можливої подальшої пролонгації, що в свою чергу є свідченням неможливості здійснення господарських операцій у 2023 році. Скаржник зазначив, що позивачем на розгляд комісії не надано повний пакет відповідних документів, що підтверджують здійснення господарської операції. Крім того, апелянт не погоджується із висновком суду щодо розподілу судових витрат, оскільки друга позовна вимога сформована до ДПС України, яка також є відповідачем у справі, а тому стянення судового збору має проводитись з Головного управління ДПС у Житомирській області та ДПС України по 50% сплаченого позивачем судового збору.

Позивач не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову також подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду в цій частині та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що позивачем подавались усі документи через електронний кабінет платника податків та усі документи підписувались електронним цифровим підписом. Зазначає, що судом зроблено хибний та без обгрунтований висновок про те, що лише один недолік у вигляді надання незавірених підписом та печаткою копій договору від 01.09.2022 №2-0212 є повноцінною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними рішень контролюючого органу №8582005/44787916 від 06.04.2023, №8582004/44787916 від 06.04.2023 та №8582003/44787916 від 06.04.2023. На думку апелянта, договір купівлі-продажу №2-012 не є первинним документом в розумінні законодавства про бухгалтерський облік.

Також позивач просить визнати стягнення витрат на надання правової допомоги в заявленому розмірі 40 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі товариства та просив суд рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та заперечила проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.09.2022 між ТОВ "Втеплі інновації" (Продавець) та Приватним підприємством "Україна-Агро-2С" (Покупець) укладено договір №2-0212 від 01.09.2022, відповідно до якого Продавець зобов`язується постановити та передати у власність покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товар у повному розмірі на умовах та у порядку, визначених цим договором. Асортимент та ціна товару, що постачається, визначається рахунками-фактурами та видатковими накладними.

Також, позивачем з Приватним підприємством "Україна-Агро-2С" був укладений договір №001/09/2022-2 від 01.09.2022 року про надання послуг та виконання робіт. Види послуг та робіт за цим договором сторонами визначені в дослідженій судом копії специфікації до вказаного договору.

Позивачем в підтвердження господарських відносин з Приватним підприємством "Україна-Агро-2С" за договором №001/09/2022-2 від 01.09.2022 року про надання послуг були видані податкові накладні №9 від 14.10.2022 року, №11 від 15.02.2023 року та №14 від 20.02.2023 року. На підтвердження господарських відносин з Приватним підприємством "Україна-Агро-2С" за договором купівлі-продажу №2-0212 від 01.09.2022 року були видані податкові накладні №9 і №10 від 15.02.2023 року та № 13 від 20.02.2023 року.

Позивачем подано до Державної податкової служби України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №9 від 14.10.2022, №9 від 15.02.2023, №10 від 15.02.2023, №11 від 15.02.2023, №13 від 20.02.2023, №14 від 20.02.2023, які було доставлено до ДПС України, документ прийнято, але відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України їх реєстрацію зупинено. Обсяг постачання товару/послуги 7412, 8413, дорівнює або перевищує величину обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу цого постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, додавши до вказаного повідомлення копії додатків, зокрема:

- договори укладені з ПП "УКРАЇНА-АГРО-2С" від 01.09.2022 №2-0212 та від 01.11.2021 №1;

- специфікації дговорів;

- акти надання послуг;

- видаткові накладні та товарно-транспортні накладні щодо постачання товару ПП "УКРАЇНА-АГРО-2С", документи щодо наявності у ТОВ "Втеплі Інновації" траноспортного засобу;

- договори, видаткові накладні тощо, що підтверджують придбання ТОВ "Втеплі Інновації" відповідних матеріалів (товару) у підприємств-постачальників;

- рахунки на оплату;

- платіжні інструкції та банківські виписки;

- договір від 01.11.2021 суборенди ТОВ "Втеплі Інновації" офісних, виробничих та складських приміщень.

Проте, рішеннями Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.04.2023 №8582008/44787916, від 06.04.2023 №8582005/44787916, №8582004/44787916, №8582007/44787916, №8582003/44787916, №8582006/44787916 відмовлено позивачу в реєстрації податкових накладних №9 від 14.10.2022 року, №9, №10 та №11 від 15.02.2023 року і №13 та №14 від 20.02.2023 року. Причиною зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: не завірено печаткою та підписом уповноваженої особи (орендаря) договір суборенди нежитлового приміщення від 01.11.2021 №1; не завірено печаткою та підписами уповноважених осіб договір від 01.09.2022 №2-0212.

Вважаючи протиправними рішення від 04.04.2023 №8582008/44787916, від 06.04.2023 №8582005/44787916, №8582004/44787916, №8582007/44787916, №8582003/44787916, №8582006/44787916, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції про часткове задоволення позову дійшов висновку, що оскаржувані рішення Відповідача-1 від 06.04.2023 року № 8582008/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ""Втеплі Інновації"" в реєстрації податкової накладної №9 від 14.10.2022 року, № 8582007/44787916 про відмову в реєстрації податкової накладної №11від 15.02.2023 року, № 8582006/44787916 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 20.02.2023 року прийнято без врахування первинних документів бухгалтерського обліку, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд дійшов висновку, що скаржувані рішення Відповідача-1 від 06.04.2023 року №8582005/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" в реєстрації податкової накладної №9 від 15.02.2023 року, № 8582004/44787916 про відмову в реєстрації податкової накладної №10від 15.02.2023 року, № 8582003/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ""Втеплі Інновації"" в реєстрації податкової накладної №13 від 20.02.2023 року узгоджуються із вимогами чинного законодавства і скасуванню не підлягають.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно п.201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246), визначає, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно 4, 5 пунктів Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (Порядок №1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, у рішеннях від 06.04.2023 № 8582008/44787916, № 8582007/44787916, № 8582006/44787916 в якості підстав прийняття вказано надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено про надання копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме не завірено печаткою та підписом уповноваженої особи (орендаря) договір суборенди нежитлового приміщення від 01.11.2021 №1.

Судом встановлено, що позивачем з Приватним підприємством "Україна-Агро-2С" був укладений договір №001/09/2022-2 від 01.09.2022 року про надання послуг та виконання робіт. Види послуг та робіт за цим договором сторонами визначені в дослідженій судом копії специфікації до вказаного договору (а.с.16 т.2).

Згідно дослідженої судом копії платіжного доручення №3627 від 14.10.2022 року ПП "Україна-Агро-2С" перерахувало Позивачу 256415,00грн., в тому числі 42735,83 грн ПДВ за виконані роботи згідно рахунку №3 від 02.09.2022 року (а.с.17 т.2).

Згідно дослідженої судом копії акту надання послуг від 09.11.2022 року Позивачем ПП "Україна-Агро-2С" надані послуги та виконано робіт на загальну суму 256415,00грн., в тому числі 42735,83 грн ПДВ (а.с.15 т.2).

В підтвердження таких податкових зобов`язань Позивачем була складена податкова накладна №9 від 14.10.2022 року та подана до податкового органу для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Весь перелік вказаних документів податкового та бухгалтерського обліку Позивачем подавався до Відповідача-1 одночасно із відповідними листами-поясненнями.

Тобто, на вимогу податкового органу Позивачем для проведення реєстрації зазначеної податкової накладної був наданий весь пакет первинних документів щодо надання послуг з оренди автомобілів.

Відтак, як правильно зазначено судом першої інстанції, безпідставне неврахування податковим органом зазначених первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарської операції Позивача щодо наданих послуг та виконаних робіт в інтересах ПП "Україна-Агро-2С" на загальну суму 256415,00 грн., в тому числі 42735,83 грн. ПДВ вплинули на обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного рішення, що призвело до його (рішення) протиправності.

Також, згідно дослідженої судом копії платіжного доручення №609 від 15.02.2023 року ПП "Україна-Агро-2С" перерахувало Позивачу 171504,00 грн., в тому числі 28584,00 грн. ПДВ за виконані роботи згідно рахунку №13 від 11.02.2023 року (а.с.34 т.2).

Згідно копії акту надання послуг №4 від 28.02.2023 року Позивачем ПП "Україна-Агро-2С" надані послуги та виконано робіт на загальну суму 171504,00 грн., в тому числі 28584,00 грн. ПДВ (а.с.32 т.2).

В підтвердження таких податкових зобов`язань Позивачем була складена податкова накладна №11 від 15.02.2023 року та подана до податкового органу для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Весь перелік вказаних документів податкового та бухгалтерського обліку Позивачем подавався до Відповідача-1 одночасно із відповідними листами-поясненнями.

Тобто, на вимогу податкового органу Позивачем для проведення реєстрації зазначеної податкової накладної був наданий весь пакет первинних документів щодо надання послуг з оренди автомобілів.

Таким чином, безпідставне неврахування податковим органом зазначених первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарської операції Позивача щодо наданих послуг та виконаних робіт в інтересах ПП "Україна-Агро-2С" на загальну суму 171504,00 грн., в тому числі 28584,00 грн. ПДВ вплинули на обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного рішення, що свідчить про його протиправність.

Крім того, у відповідності до вимог договору №001/09/2022-2 від 01.09.2022 року згідно дослідженої судом копії платіжного доручення №302 від 20.02.2023 року ПП "Україна-Агро-2С" перерахувало Позивачу суму 175700,00 грн., в тому числі 29283,33 грн ПДВ за виконані роботи згідно рахунку від 14.02.2023 року (а.с.41 т.2).

Згідно копії акту надання послуг №5 від 28.02.2023 року Позивачем ПП "Україна-Агро-2С" надані послуги та виконано робіт на загальну суму 175700,00 грн, в тому числі 29283,33 грн ПДВ(а.с.32 т.2).

В підтвердження таких податкових зобов`язань Позивачем була складена податкова накладна №14 від 20.02.2023 року та подана до податкового органу для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Весь перелік вказаних документів податкового та бухгалтерського обліку Позивачем подавався до Відповідача-1 одночасно із відповідними листами-поясненнями.

Тобто, на вимогу податкового органу Позивачем для проведення реєстрації зазначеної податкової накладної був наданий весь пакет первинних документів щодо надання послуг з оренди автомобілів.

Відтак, безпідставне неврахування податковим органом зазначених первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарської операції Позивача щодо наданих послуг та виконаних робіт в інтересах ПП "Україна-Агро-2С" на загальну суму 175700,00 грн., в тому числі 29283,33 грн. ПДВ вплинули на обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного рішення, що призвело до його (рішення) протиправності.

Таким чином, доводи відповідача про надання платником для підтвердження вказаних господарських операцій належним чином не завіреної копії договору суборенди нежитлового приміщення, що є підставою для відмови в реєстрації таких податкових накладних не відповідають ні вимогам Податкового кодексу України ні вимогам Порядку № 1246.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про те, що термін дії договіру про надання послуг №0001/09/2022-2 від 01.09.2022 закінчився 31.12.2022 без можливої подальшої пролонгації, що в свою чергу єсвідченням неможливості здійснення господарських операцій у 2023 році, то слід зазначити, що в оскаржуваних рішеннях відповідача жодним чином не йдеться про закінчення терміну дії Договору №001/09/2022-2, як на підставу для відмови в реєстрації податкових накладних, а тому й не являлась підставою для їх прийняття.

Таким чином, у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №9 від 14.10.2022 року, №11 від 15.02.2023 року, №14 від 20.02.2023 року.

Отже, як правильно визначив суд першої інстанції, порушене право Позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту та поновленню шляхом скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 06.04.2023 року №8582008/44787916, №8582007/44787916 та №8582006/44787916 відповідно про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ""Втеплі Інновації"" в реєстрації податкових накладних №9 від 14.10.2022 року, №11 від 15.02.2023 року і №14 від 20.02.2023 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання до податкового органу.

Тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення вказаних вимог, а доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині висновку суду не спростовують.

Крім того, у рішеннях від 06.04.2023 №8582005/44787916, №8582004/44787916, №8582003/44787916 в якості підстав прийняття вказано надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено про надання копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме не завірено печаткою та підписами уповноважених осіб договір від 01.09.2022 №2-0212.

Судом встановлено, що спірні податкові накладні №9 і №10 від 15.02.2023 року та № 13 від 20.02.2023 року були видані на підтвердження господарських відносин з Приватним підприємством "Україна-Агро-2С" за договором купівлі-продажу №2-0212 від 01.09.2022 року.

Суд зазначає, що відповідно до вимог абзацу другого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Однак, матеріалами справи підтверджується, що договір купівлі-продажу №2-0212 від 01.09.2022 року не завірено печаткою та підписами уповноважених осіб, а тому він є недійсним.

За приписами ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Зазначене свідчить, що в розумінні вимог ст.201 Податкового кодексу України такі дії сторін на могли призвести до виникнення у Позивача податкових зобов`язань і, як наслідок, для складання спірних податкових накладних та подачі їх для державної реєстрації.

Суд вважає безпідставними доводи представника Позивача, що спірні господарські відносини між сторонами підтверджуються реальністю передачі товару на відповідні суми, що також призвело до виникнення відповідних податкових зобов`язань, оскільки платник в своїх поясненнях до податкового органу та в скаргах на оскаржувані рішення прямо зазначав, що спірні податкові зобов`язання зумовлені саме договором купівлі-продажу №2-0212 від 01.09.2022 року.

Позивачем не надана до суду договір купівлі-продажу №2-0212 від 01.09.2022 року за підписами уповноважених осіб.

Крім того, платник не позбавлений можливості та права належного оформлення спірних господарських відносин з постачання (продажу) Приватному підприємству "Україна-Агро-2С" відповідних товарів у відповідності до вимог чинного законодавства та повторно подати відповідні податкові накладні, в яких будуть відображені відповідні податкові зобов`язання, на державну реєстрацію.

Таким чином, оскаржувані рішення Відповідача-1 від 06.04.2023 року:

- № 8582005/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ""Втеплі Інновації"" в реєстрації податкової накладної №9 від 15.02.2023 року;

- № 8582004/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ""Втеплі Інновації"" в реєстрації податкової накладної №10від 15.02.2023 року;

- № 8582003/44787916 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ""Втеплі Інновації"" в реєстрації податкової накладної №13 від 20.02.2023 року узгоджуються із вимогами чинного законодавства і скасуванню не підлягають.

Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої існтанції про те, що позовні вимоги Позивача в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача стосовно висновку суду першої інстанції в частині зменшення розміру судових витрат за надання професійної правничої допомоги з 40000 грн до 5000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи понесені витрати на правову допомогу, подав суду:

- угода про надання юридичної допомоги від 26.04.2023;

- додаткова угода від 05.07.2023 до Угоди про надання юридичної допомоги від 26.04.2023;

- акт прийому-здачі виконаних послуг від 05.07.2023 до Угоди про надання юридичної допомоги від 26.04.2023.

Понесені витрати на професійну правничу допомогу склали 40000,00 грн.

Суд зауважує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наданий розрахунок правничої допомоги завищений у співвідношенні до обсягу наданих Позивачу послуг, оскільки дана справа є справою незначної складності, тому підготовка позовної заяви, не потребує значної витрати часу, судова практика з вирішення даного спору судом є незмінною, сталою та чисельною, а обсяг наданих адвокатом послуг є незначним.

Оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги відповідно до представлених документів суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, типовою справою про реєстрацію податкових накладних, містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, підготовка та написання позовної заяви професійним/кваліфікованим адвокатом у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Пошук та аналіз судової практики по суті зводиться до дублювання висновків судів про релевантні норми права, аналіз та спосіб їх застосування.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат за надання професійної правничої допомоги з урахуванням складності позовної заяви, які суд оцінює в розмірі 5000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч.1. ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, судом першої інстанції стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області сплачені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8052,00 грн. та витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 5000,00 грн.

Проте, колегія суддів зазначає, що оскільки в даній справі є два відповідачі Головне управління ДПС у Житомирській області та ДПС України і судом першої інстанції задоволено позовні вимоги щодо двох відповідачів, то відповідно судовий збір та витрати на правничу допомогу, які сплачено позивачем при поданні позовної заяви підлягають стягненню з Головного управління ДПС у Житомирській області та ДПС України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити в частині стягнення з відповідачів судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу.

В решті рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування у цій частині є відсутніми.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Абзац шостий резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року викласти в наступній редакції:

"Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" витрати на правничу допомогу у сумі 2500 грн та судовий збір у сумі 4026 грн та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеплі Інновації" витрати на правничу допомогу у сумі 2500 грн та судовий збір у сумі 4026 грн."

В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 січня 2024 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.