Ухвала
від 22.01.2024 по справі 916/5692/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"22" січня 2024 р.м. Одеса № 916/5692/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

дослідивши зареєстровану 27.12.2023 р. за вх. № 6278/23

позовну заяву Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, Код ЄДРПОУ 43115923) в особі Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21а, Код ЄДРПОУ 44005631)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАТІН (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Чорноморська, буд. 1, офіс 1, Код ЄДРПОУ 38794428)

про повернення майна, передано на відповідальне зберігання,

встановив:

Державна митна служба України в особі Одеської митниці звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАТІН повернути товари, передані на відповідальне зберігання відповідно до Акту прийому-передачі № 15 від 02.07.2018 р. та № 16 від 02.07.2018 р. до Договору № 74/2018 від 13.06.2018 р. та Акту прийому-передачі № 20 від 28.11.2020 р. до Договору № 116/2020 від 07.08.2020 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 р. позовній заяві Державної митної служби України в особі Одеської митниці присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/5692/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2023 р. позовну заяву Державної митної служби України в особі Одеської митниці залишено без руху та запропоновано надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 02.01.2024 р. о 17:14 до електронного кабінету Державної митної служби України в особі Одеської митниці доставлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, у той же час, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (приписи частини 6 статті 242 ГПК України).

Враховуючи викладене ухвала Господарського суду Одеської області від 29.12.2023 р. про залишення позовної заяви без руху вважається врученою Державній митній службі України в особі Одеської митниці 03.01.2024 р.

11.01.2024 р. від Державної митної служби України в особі Одеської митниці до господарського суду надійшла заява, в якій посилаючись на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір», велику кількість справи, що потребують оскарження при здійсненні захисту інтересів держави, повідомляє про відсутність можливості вчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору, у зв`язку із чим просить відстрочити сплату судового збору, а у разі неможливості відстрочення продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви. До заяви додано витяг з виписки Одеської митниці станом на 03.01.2024 р. в підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору.

Згідно із частинами 4 та 6 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Приписами статті 7 ГПК України встановлено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на положення цієї статті, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63, 64).

Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір визначено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України „Про судовий збір, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено судом, позовна заява Державної митної служби України в особі Одеської митниці містить дві вимоги немайнового характеру (зобов`язання вчинити певні дії по двом різним договорам), тому розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання відповідної позовної заяви становити 5368,00 грн, однак пред`являючи позовну заяву Державною митною службою України в особі Одеської митниці сплачено до Державного бюджету України 2684,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 14.12.2023 р. № 2709, тобто недоплачено 2684,00 грн.

Зі змісту заяви, вбачається, що наведені у ній доводи є необґрунтованими, а надані докази не підтверджують того, що майновий/фінансовий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обмежене фінансування бюджетної установи наразі не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2024 р. у справі № 9901/369/19, який в силу приписів частини 4 статті 236 ГПК України враховується господарським судом.

Треба визнати, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, в описаному в заяві вигляді не можуть слугувати вагомими підставами для звільнення державного органу від обов`язку своєчасно сплати судовий збір.

У поданій заяві Державна митна служби України в особі Одеської митниці просить у разі неможливості відстрочення сплати судового збору продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви.

Частиною 2 статті 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Приписами статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Поряд з цим частина 8 статті 174 ГПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

При цьому відповідно до приписів "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 р., яка ратифікована Україною 17.07.1997 р. та набрала чинності для України 11.09.1997 р. та сталої практики Європейського суду з прав людини, повернення позовної заяви з підстав, передбачених частини 4 статті 174 ГПК України не є перешкоджанням у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Враховуючи викладене, те, що із представленої 11.01.2024 р. позивачем заяви вбачається відсутність коштів на оплату судового збору станом на 03.01.2024 р., тобто позивачем доводиться до відома суду стан, який існував за тиждень до звернення до заявою, тобто не представлено відповідних доказів відсутності коштів станом на час її пред`явлення, господарськи суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, в описаному в заяві вигляді не можуть слугувати підставою для продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, те, що Державною митною службою України в особі Одеської митниці станом на 22.01.2024 р. не усунуто недоліків позовної заяви (останній день передбаченого частиною 2 статті 174 ГПК України строку припадає на 15.01.2024 р., додатково господарським судом враховано час поштового перебігу з 15.01.2024 р. у випаду надсилання відповідної заяви засобами поштового зв`язку), суд повертає останню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України, оскільки не усунуто недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, у той же час повернення позовної заяви з цих підстав не позбавляє Державну митну службу України в особі Одеської митниці права на повторне зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.119,174,234,235 ГПК України, суд ухвалив:

У задоволенні заяви Державної митної служби України в особі Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 916/5692/23 відмовити.

У задоволенні заяви Державної митної служби України в особі Одеської митниці про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви відмовити.

Повернути позовну заяву (зареєстрована 27.12.2023 р. за вх. № 6278/23) Державної митної служби України в особі Одеської митниці з доданими до неї документами заявнику.

Роз`яснити Державній митній службі України в особі Одеської митниці, що у відповідності до приписів частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Додаток: позовна заява на 11 (одинадцяти) аркушах з додатками на 231 аркушах та конверт.

Суддя С.Ф. Гут

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення22.01.2024
Оприлюднено24.01.2024
Номер документу116453492
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань зберігання

Судовий реєстр по справі —916/5692/23

Ухвала від 22.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гут С.Ф.

Ухвала від 29.12.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гут С.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні