Рішення
від 10.01.2024 по справі 921/444/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/444/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участі секретаря судового засідання: Кульчицької Д.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури, вул. Пирогова, 5а, м.Бережани, Тернопільського району, Тернопільської області, 47500;

в інтересах держави в особі:

позивача 1: Міністерства освіти і науки України, пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185;

позивача 2: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, ідентифікаційний код 39766192;

до відповідача 1: Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», Майдан Незалежності, 31, м. Підгайці, 48000, ідентифікаційний код 02547530;

відповідача 2: Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс», вул. Шкільна, 316, с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код 30356854;

про: визнання договору недійсним, звільнення земельної ділянки

За участю представників, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

-прокуратури: Фігель Ольга Тадеївна, прокурор, посвідчення № 071076 від 01.03.2023;

-позивача-1: не з`явився;

-позивача-2: не з`явився;

-відповідача-1: не з`явився;

-відповідача-2: не з`явився.

Суть справи.

Виконувач обов`язків Бережанської окружної прокуратури інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області звернулись до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою № без номера, без дати (вх. №486 від 28.06.2023) до Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» про:

-визнати недійсним договір від 01.09.2022, укладений між державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», в особі в.о. директора Ковалик Н.С. (Майдан Незалежності, 31, м. Підгайці, 48000, ідентифікаційний код 02547530) та приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» в особі генерального директора Барана А.С. (с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

-зобов`язати Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» в особі генерального директора Барана А.С. (юридична адреса: с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код 30356854) звільнити земельну ділянку загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1532, які розташовані на території Підгаєцької об`єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

-стягнути з відповідачів на користь Тернопільської обласної прокуратури (ідентифікаційний код одержувача 02910098, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код економічної класифікації видатків бюджету 2800 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4), судові витрати, які складаються із судового збору, а саме 5 368 гривень, сплачені за подачу даного позову.

Позиція прокуратури.

Виконувач обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорювані земельні ділянки передані навчальному закладу відповідно до ст.80 Закону України «Про освіту» виключно для освітньої діяльності на підставі права постійного користування земельною ділянкою. У даному випадку за умовами оспорюваного договору навчальний заклад передав у користування земельну ділянку, тобто вчинив правочин, не маючи повноважень на його укладення. Зміст погоджених сторонами оспорюваного договору умов свідчить, що навчальний заклад фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та, надавши право обробітку земельної ділянки і збору врожаю ПАП «Агропродсервіс», фактично передав у користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур. Таким чином, договір від 01.09.2022 суперечить вимогам статей 92, 95 ЗК України. У даному випадку метою укладення спірного договору є не здійснення спільної господарської діяльності, а саме можливість користування відповідачем конкретними земельними ділянками навчального закладу для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва зі сплатою коштів за користування землею, що підтверджується умовами оспорюваного договору.

Також, виконувач обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури зазначає, що спірний договір не є договором про спільну господарську діяльність, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «про оренду землі» , та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. А тому наявні правові підстави для визнання договору недійсним відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України та застосування наслідків недійсності правочину на підставі ст. 216 ЦК України.

Позиція позивача-1.

11.08.2023 на поштову адресу суду від представника позивача-1 Міністерства освіти і науки України надійшли Пояснення №14.1/276-23 від 04.08.2023 (вх. №6579 від 11.08.2023), в яких Міністерство заявлені позовні вимоги підтримує повністю, вважає їх обгрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства та зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі-Положення) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2014 р. № 630, Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність пов?язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Звертає увагу суду, що Міністерство освіти і науки України не погоджувало укладання договору про спільну діяльність між державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» та приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» та інформація укладення такого договору у Міністерстві відсутня.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону України «Про професійну технічну освіту» до повноважень міністерства та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні професійно-технічних навчальних закладів.

Земельні ділянки, які використовує інша сторона договору не належали йому ані на праві власності, ані на праві оренди, отже, землекористування здійснюється за відсутності законодавчо визначеної підстави.

Таким чином, використання земельних ділянок іншою стороною договору, наданої на праві постійного користування професійно-технічно навчальному закладі, як спеціальному суб?єкту, суперечить положенням частини першої статті 31 Земельного Кодексу України.

Заклади освіти за земельні ділянки, надані їм для дослідних навчальних цілей, можуть мати право на користування пільгою з земельного податку лише за умови використання землі за призначенням.

Із врахуванням наявних матеріалів справи та доданих до них доказів

Міністерство освіти і науки України вважає, що оскаржуваний договір не відповідає вимогам ст.ст. 1130, 1131, 1137, 1138, 1139 ЦК України, у зв`язку з чим його не можна вважати договором про спільну діяльність; укладення оскаржуваного спірного договору не погоджено із Міністерством освіти і науки України; за спірним договором відбулось розпорядження земельними ділянками не уповноваженим суб?єктом; спірний договір не відповідає вимогам ст. ст. 31, 92, 95 96, 122, 124 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведене вище, Міністерство освіти і науки України просить позовні вимоги виконувача обов?язків керівника Бережанської окружної прокуратури задовольнити у повному обсязі.

Окрім того, Міністерство освіти і науки України просить розгляд справи проводити за відсутності представника Міністерства освіти і науки України.

Позиція позивача-2.

Пояснень від позивача-2 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до матеріалів справи не надходило.

Заперечення відповідача-1.

24.07.2023 на поштову адресу суду від відповідача-1 Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» надійшов Відзив № без номера від 20.07.2023 (вх. №6122 від 24.07.2023), в якому відповідач не погоджується із викладеними у ній аргументами з наступних підстав. У період воєнного стану відсутнє достатнє фінансування закладів освіти, але не зважаючи на дані обставини необхідно забезпечити учнів належною теоретичною та практичною базою. З урахуванням усіх об`єктивних обставин було прийнято рішення про укладення договору з відповідачем-2 ПАП «Агропродсервіс» про спільну господарську діяльність щодо проведення повного комплексу робіт з вирощування продукції рослиництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

ПАП «Агропродсервіс» являється одним з найбільших аграрних холдингів на заході України, має досвід в ефективному вирощуванні сільськогосподарської продукції. У своїй роботі використовує новітню техніку, досвідчений персонал,якісні мінеральні добрива та насіння. Спільна діяльність з підприємством є безцінним досвідом для викладачів та учнів ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей».

Так як у ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» відсутні необхідні потужності, ресурси та обладнання для зберігання, транспортування зернових, було прийнято рішення про розподіл вирощеної сільськогосподарської продукції шляхом переведення в грошовий еквівалент. Дане положення закріплене в п.4.1. Договору.

Відповідач зазначає, що в даному випадку ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» не передавав в користування земельні ділянки на умовах оренди, а лише здійснював спільну діяльність яка передбачена умовами договору.

Таким чином, уклавши договір про спільну діяльність з ПАП «Агропродсервіс» тим самим ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» забезпечив збереження ефективно використання землі, її родючість, застосовуються природоохоронні виробництва, не допускається погіршення екологічної безпеки, вносяться мінеральні добрива, ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» отримує кошти для свого забезпечення має змогу практично проводити навчання на земельних ділянках спільної діяльності. Отже, права держави та ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» під час укладання та виконання договору не порушено, а лише забезпечено збереження земельних ділянок та ефективне їх використання. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечення відповідача-2.

24.07.2023 на поштову адресу суду від відповідача-2 ПАП «Агропродсервіс» надійшов Відзив на позовну заяву №566 від 21.07.2023 (вх. №6124 від 24.07.2023), в якому відповідачем зазначено, що ознайомившись із змістом позовної заяви, ПАП «Агропродсервіс» не погоджується із викладеними у ній доводами з наступних підстав. Одна з найголовніших цілей укладення Договору викладна у п.1.3 та 1.4 вдосконалення практичного навчання учнів ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» та забезпечення набуття учнями знань в галузі сільськогосподарського виробництва. В договорі від 01.09.2022 року відсутні умови передачі ПАП «Агропродсервіс» земельних ділянок і зобов`язання підприємства по їх використанню. За своєю суттю спільна діяльність на основі договору є добровільною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети. У даному випадку, згідно умов оспорюваного договору, не змінено форми власності або правовий статус земельних ділянок, котрі є державною власністю та знаходиться в постійному користуванні ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», земельні ділянки не надано в користування ПАП «Агропродсервіс» в розумінні Закону України «Про оренду землі». ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», згідно умов договору має право контролю щодо діяльності ПАП «Агропродсервіс» по обробітку землі в рамках договору, тобто не втрачає права користування земельними ділянками.

ПАП «Агропродсервіс» надало можливість усім бажаючим пройти виробничу практику на навчально-виробничих ділянках.

Відповідач також зазначає у відзиві, що договір про спільну діяльність був укладений саме в інтересах ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» і держави та відповідає державним інтересам. Так як ефективно використовується земля, зберігається її родючість, застосовуються природоохоронні виробництва, не допускається погіршення екологічної безпеки, вносяться мінеральні добрива, сплачуються податки, ліцей отримує кошти для свого забезпечення, отже даний договір укладений саме інтересах ліцею і не укладення даного договору було б порушенням інтересів ліцею.

Також відповідач звертає увагу, що ПАП «Агропродсервіс» не має наміру користуватись земельними ділянками на умовах оренди, що належать на праві постійного користування ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», а має на меті підтримати освітній процес та допомоги підготувати спеціалістів сільськогосподарської галузі, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідь на відзив відповідача-1 прокуратури.

31.07.2023 на поштову адресу суду від Бережанської окружної прокуратури надійшла Відповідь на відзив №52-3196ВИХ-23 від 28.07.2023 (вх. №6270 від 31.07.2023) відповідача Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» у справі №921/444/23. Бережанська окружна прокуратура не погоджується з доводами ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», зокрема у відповідності до інформації ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» № 225 від 12.05.2023, станом на 12.05.2022 відповідно до договору про навчально-практичну практику від 14.09.2022 лише 2 учнів ліцею на безоплатній основі проходили виробничу практику в період з 23.09.2022 по 14.11.2022 на навчально-виробничих ділянках, визначених відповідно до умов вищевказаного Договору. Хоча згідно інформації ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» № 225 від 12.05.2023, в ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» навчається 181 учень. З огляду на викладене, мета спірного Договору, передбачена Розділом 1 Договору, сторонами не забезпечується. Оскільки за результатами здійснення спільної господарської діяльності відповідно до умов Договору жодних доказів впровадження ПАП «Агропродсервіс» новітніх знань чи технологій в галузі сільськогосподарського виробництва під час професійної підготовки учнів ліцею навчальним закладом не надано.

Зміст погоджених сторонами оспорюваного договору умов свідчить, що навчальний заклад фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та, надавши право обробітку земельної ділянки і збору врожаю ПАП «Агропродсервіс», фактично передав у користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур.

Як вбачається з умов оспорюваного договору, ліцей не отримує частину виробленої сільськогосподарської продукції. Весь урожай (вироблена по Договору сільськогосподарська продукція фактично переходить у власність ПАП «Агропродсервіс». Оплата згідно п.4.1. Розділу 4 вказаного Договору здійснюється наступним чином: ПАП «Агропродсервіс» виплачує ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» 1 400 000,00 (один мільйон чотириста тисяч гривень 00 копійок) в розрахунку 4 640 гривень за 1 га землі, що пребуває в обробітку.

Умови укладеного договору та дії щодо подальшого його виконання свідчать про те, що метою укладення договору є платне користування земельною ділянкою приватним агропромисловим підприємством зі сплатою коштів за користування земельною ділянкою. Таким чином, укладений договір за змістом є фактично договором оренди. Отже, наведені у відзиві ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» аргументи не заперечують доводів позовної заяви, не спростовують тверджень прокурора щодо удаваності укладеного договору та незаконності прихованого правочину, на підставі якого навчальний заклад передав у користування приватному агровиробнику для товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки, які б мали використовуватися у навчальних та дослідних цілях, а тому просить позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Відповідь на відзив відповідача-2 прокуратури.

31.07.2023 на поштову адресу суду від Бережанської окружної прокуратури надійшла Відповідь на відзив №52-3197ВИХ-23 від 28.07.2023 (вх.№6271 від 31.07.2023) відповідача Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» у справі №921/444/23. Бережанська окружна прокуратура не погоджується з доводами ПАП «Агропродсервіс». Як зазначалося у позові, системний аналіз оскаржуваного договору свідчить про те, що спірний правочин містить елементи угоди про оренду земельної ділянки, оскільки навчальний заклад фактично передав земельні ділянки, права розпоряджатися якими не має у користування ПАП «Агропродсервіс».

ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» не забезпечено цільове використання земельних ділянок для дослідних і навчальних цілей, так як вказані земельні ділянки упродовж дії договору використовуються ПАП «Агропродсервіс» для власного товарного сільськогосподарського виробництва, адже саме приватне агропромислове підприємство, а не освітній заклад, вирощує на земельній ділянці сільськогосподарську продукцію, яку збирає та реалізовує. Зазначені обставини вказуть на те, що передані ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» у постійне користування земельні ділянки використовуються не для дослідних і навчальних цілей, а для товарного сільськогосподарського виробництва, тобто не за цільовим призначенням.

Спірний договір не є договором про спільну діяльність, так як всупереч положенням статей 1130-1134 Цивільного кодексу України, його умовами та долученими документами щодо його виконання не підтверджується наявність спільної мети сторін на спільний обробіток земельної ділянки, об`єднання зусиль та певних внесків сторін для досягнення певних навчальних цілей , наведених в предметі договору, та діяльності сторін в досягненні результату співпраці, внаслідок якого сторони отримують прибуток від спільної діяльності, що підлягає розподілу, розмір його та пропорційні частки, право спільної власності на плоди, продукцію, доходи від спільної діяльності. Отже, наведені у відзиві ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» аргументи не заперечують доводів позовної заяви, не спростовують тверджень прокурора щодо удаваності укладеного договору та незаконності прихованого правочину, на підставі якого навчальний заклад передав у користування приватному агровиробнику для товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки, які б мали використовуватися у навчальних та дослідних цілях, а тому просить позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив.

Заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи не надходили.

Заперечення відповідача-2 на відповідь на відзив.

Заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи не надходили.

Рух справи.

Ухвалою від 03.07.2023 прийнято позовну заяву № без номера без дати (вх№486 від 28.06.2023) Виконувача обов`язків Бережанської окружної прокуратури до розгляду та відкрито провадження у справі №921/444/23. Призначено у справі підготовче засідання на 24.07.2023 року на 14 год. 30 хв.

Ухвалою від 24.07.2023 відкладено підготовче засідання на 14.08.2023 року на 15 год. 00 хв.

Ухвалою від 14.08.2023 відкладено підготовче засідання на 25.08.2023 року на 10 год. 40 хв.

Ухвалою від 25.08.2023 задоволено письмове клопотання представника прокуратури про продовження строку підготовчого провадження №б/н від 25.08.2023 та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 04.10.2023 року включно та відкладено підготовче засідання на 04.10.2023 року на 12 год. 40 хв.

25.08.2023 від представника відповідача-2 через систему «Електронний суд» надійшло Клопотання № без номера від 24.08.2023 (вх. №6927 від 25.08.2023) , в якому просить суд закрити провадження у справі, в частині щодо зобов`язання ПАП «Агропродсервіс» в особі генерального директора Барана А.С. звільнити земельну ділянку загальною площею 301,7 га., з яких земельна ділянка площею 218,7 га., з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га., з кадастровим номером 6124885500:01:001:1532, які розташовані на території Підгаєцької об`єднаної громади Тернопільського району Тернопільської області, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Ухвалою (протокольна) від 18.10.2023 повідомлено про відкладення підготовче засідання на 01.11.2023 року на 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 01.11.2023 задоволено Клопотання представника прокуратури про продовження строку підготовчого провадження №24-849ВИХ-23 від 31.10.2023 (вх.№ 8777 від 01.11.2023) та продовжити строк підготовчого провадження після завершення строку проведення підготовчого провадження з врахуванням продовження до 03.11.2023 (включно) на тридцять днів до 05.12.2023 року включно та відкладено підготовче засідання на 22.11.2023 року на 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу № 921/444/23 до судового розгляду по суті на 11.12.2023 року на 14 год. 40 хв.

Ухвалою (протокольна) від 11.12.2023 повідомлено про відкладення розгляду справи по суті на 10.01.2024 року на 11 год. 00 хв.

Явка сторін.

В судове засідання з`явився представник прокуратури, просив суд позов задовольнити, в частині визнання договору недійсним, а в частині щодо звільнення земельної ділянки задовольнити клопотання прокуратури та закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору.

В судове засідання представник позивача-1, представник позивача-2 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

В судове засідання представник відповідача-1 та представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).

Господарський процес.

Судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ №297398 від 28.10.2011 на підставі Розпорядження голови Підгаєцької районної державної адміністрації від 15.07.2011 № 284 Підгаєцькому професійному аграрному ліцею надано земельну ділянку площею 218,7 га для дослідних і навчальних цілей.

Акт містить відмітку про його реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 612480003000013.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ №297675 від 13.09.2012 на підставі Розпорядження місцевої державної адміністрації від 09.02.2012 № 52, в постійне користування Підгаєцькому професійному аграрному ліцею надано земельну ділянку площею 83 га для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства.

Акт містить відмітку про його реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 612480003000027.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.11.2022 №314378543 на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер ЯЯ №297398 від 28.10.2011 видавник: Підгаєцька районна держадміністрація, 01.10.2016 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6124886500:01:001:0743 площею 218,7 га, правокористувач: Підгаєцькиий професійний аграрний ліцей, власник: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

На підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер ЯЯ №297675 від 13.09.2012 видавник: Підгаєцька районна держадміністрація, 01.10.2016 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6124885500:01:001:1532 площею 83 га, правокористувач: Підгаєцькиий професійний аграрний ліцей, власник: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.08.2012 №923 «Про затвердження Статуту державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» Підгаєцькому професійному аграрному ліцею установлено повне найменування юридичної особи: Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей».

Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» є правонаступником Підгаєцького професійного аграрного ліцею.

Відповідно до п.1.1 Статуту Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», затвердженого заступником Міністра освіти і науки України Наказом від 06.04.2014 №338, Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» (далі професійний аграрний ліцей) є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно - технічної та повної загальної середньої освіти.

Головним завданням професійного аграрного ліцею згідно з п. 1.2 Статуту є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб, економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітників.

Відповідно до п. 2.2 Статуту професійний аграрний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатки із своїм найменуванням, в тому числі печатку із зображенням Державного герба України. Професійний аграрний ліцей має право укладати цивільно-правові угоди.

Відповідно до п. 6.1 Статуту управління професійним аграрним ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України та департаментом освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації відповідно до повноважень, визначених законодавством України та іншими нормативно-правовими актами.

Функції управління майном, закріпленим за професійним аграрним ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює у відповідності до п.7.10 Статуту, Міністерство освіти і науки України.

Відповідно до п.7.11 Статуту, професійний аграрний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

01.09.2022 між Державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», (надалі-«сторона 1») та Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» (надалі -«сторона 2») укладено договір.

Відповідно до п.1.1 договору враховуючи взаємність спільних інтересів сторони домовились про спільну господарську діяльність щодо проведення повного комплексу робіт з вирощування продукції рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.1.2 договору сторони за цим Договором зобов?язуються шляхом об?єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері вирощування продукції рослинництва на території Підгаєцького району Тернопільської області, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції для досягнення спільних господарських цілей: підвищення фінансово-господарської діяльності Сторін цього Договору.

Відповідно до п.1.3 договору вдосконалення практичного навчання учнів Підгаєцького професійного аграрного ліцею.

Відповідно до п.1.4 договору забезпечення набуття учнями ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» знань в галузі сільськогосподарського виробництва.

Згідно п.2.2.1 договору сторона-2 зобов`язана власними силами здійснити внесення мінеральних добрив, дискування, сівбу та каткування на площі 301,7 га під посів сільськогосподарських культур.

Згідно п. 2.2.1 договору сторона-2 зобов`язана допускати учнів під керівництвом майстрів в/н під час виробничого навчання брати участь у виконанні певних польових робіт новою імпортовою технікою, яка відсутня у ліцеї.

Відповідно до п.3.1 договору сторони користуються правами визначеними чинним законодавством України стосовно спільної праці: використання матеріальних, технічних та людських ресурсів.

Згідно пункту 3.3. договору керівництво спільною діяльністю за цим Договором, а також ведення загальних справ доручається «Стороні 2».

Розділом 4 Договору передбачено порядок розрахунків.

Відповідно до п.4.1 договору отриманий прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції розподіляється наступним чином: ПАП «Агропродсервіс» виплачує ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» 1 400 000, 00 (один мільйон чотириста тисяч гри. 00 коп.) в розрахунку 4 640 грн. за 1 га землі, що перебуває в обробітку.

Згідно пункту 6.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01 вересня 2023 року.

Відповідно до п.6.4 договору усі спори між сторонами, щодо яких не було досягнуто згоди, вирішуються відповідно до чинного законодавства України в Господарському суді.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Згідно умов договору від 01.09.2022 про спільну діяльність, даний договір укладений між Державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» та Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» для проведення повного комплексу робіт з вирощування продукції рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції на площі 301,7 га, з яких з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:153204,які на праві постійного користування перебувають у ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» на території Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

Бережанською прокуратурою вивчено стан законності у сфері використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих у постійне користування навчальним закладам, за наслідками якого встановлено факт порушення інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Наведене стало підставою для звернення виконувача обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Щодо підстав звернення прокуратури з позовом до суду.

Згідно п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, в тому числі, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді (п. 2 ч.1 ст.2 вказаного Закону).

Відповідно до ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 по справі № 910/7813/18 (п. 31), в Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки, орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Тобто, аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, в постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 «нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Верховний Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Натомість прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в пункті 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 по справі № 903/129/18 сформувала правову позицію, відповідно до якої сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави та територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту таких інтересів, шляхом звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17 та від 08.02.2019 №915/20/18).

В обґрунтування порушення інтересів держави в даному випадку виконувач обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури вказує на те, що пред`явлення прокуратурою даного позову спрямоване, передусім, на захист інтересів держави, порушених незаконним використанням земельної ділянки державної форми власності шляхом вчинення оспорюваного удаваного правочину, під яким відповідачі приховали договір оренди землі, чим порушуються права власника в користуванні та розпорядженні майном.

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, як розпорядник спірних земельних ділянок, а в подальшому, як орган, що здійснює від імені держави повноваження щодо державного нагляду за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження,що полягають у вжитті заходів щодо повернення земельних ділянок державної форми власності,що перебувають у постійному користуванні їх користувачем, у тому числі шляхом звернення до суду.

Відповідно до п.1.1 Статуту ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №338 від 08.04.2014 (далі - Статут) державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної повної середньої освіти.

Згідно п. 6.1 Статуту управління професійним аграрним ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України та департаментом освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації відповідно до повноважень, визначених законодавством України та іншими нормативно-правовими актами.

Функції управління майном, закріпленим за професійним аграрним ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює, у відповідності до п. 7.10 Статуту, Міністерство освіти і науки України.

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована Верховною Радою України в 1997 Законом України №452/97-ВР, набрала чинності для України 01.01.1998) держави - члени Ради Європи, які підписали цю Хартію, врахували, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму та право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами - членами Ради Європи і воно найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні.

У Конституції України місцевому самоврядуванню, як одній з основ демократичного ладу, присвячено спеціальний XI розділ. Не будучи складовою частиною системи державних органів, органи місцевого самоврядування водночас тісно взаємодіють з державними органами і являють собою особливу форму участі громадян в управлінні державними і суспільними справами виключно місцевого значення.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і законів України.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Зі змісту аб. 2 п.п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вбачається, що прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором).

Із наведених вище положень законодавства вбачається, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

«Неналежність» здійснення такого захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 № 914/882/17, від 22.10.2019 № 926/979/19).

Також згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність, коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вказаної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Бережанською окружною прокуратурою 04.05.2023 направлено в Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області лист №52-1709ВИХ-23 з інформацією про те, що 01.09.2022 між ДНЗ «Підгаєцький ПАЛ» та приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» (далі - ПАПІ «Агропродсервіс») укладено договір щодо проведення повного комплексу робіт з вирощування рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції на земельних ділянках загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:153204, які на праві постійного користування перебувають у ДНЗ «Підгаєцький ПАЛ» на території Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області (далі - Договір). Разом з тим, зазначено, що спірний договір не є договором про спільну господарську діяльність, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам ЦК України, Господарського кодексу України, ЗК України,Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, а також те, що є підстави для визнання недійсним спірного договору, через його удаваність та укладення з метою, що суперечить інтересам держави, а земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743, та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:153204, підлягають звільненню приватним агропромисловим підприємством.

Одночасно, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», запитано інформацію про те, чи вживалися (якщо ні, то чи будуть вживатися) заходи, які були б спрямовані на припинення незаконного використання земельних ділянок, щодо яких укладено спірний договір, а саме щодо визнання вказаного договору недійсним та звільнення земельних ділянок, у тому числі, роз?яснено повноваження, надані законодавством щодо звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру y Тернопільській області від 15.05.2023 №10-19-0.181-1641/2-23, управління до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним не зверталося та в майбутньому звертатися не буде, посилаючись на відсутність повноважень згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Таким чином, попри очевидність порушення вимог законодавства, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, як повноважений розпорядник спірних земельних ділянок та як орган, що здійснює від імені держави щодо державного нагляду за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, маючи відповідні повноваження, достовірно знаючи про факт укладення між Державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» та Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» удаваного договору від 01.09.2022, не вжило необхідних та достатніх заходів, направлених на визнання вказаного договору недійсним та звільнення земельних ділянок, шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою, про що свідчить інформація від 15.05.2023 №10-19-0.181-1641/2-23, що є підставою звернення прокурора до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Бережанською окружною прокуратурою 04.05.2023 та 06.06.2023 направлено до Міністерства освіти і науки України листи за №52-1710ВИХ-23 та №52-21855BX-23 з інформацією про укладений 01.09.2022 між ДНЗ «Підгаєцький ПАЛ» та ПАП «Агропродсервіс» договір. Разом з тим, зазначено, що спірний договір є прихованим договором оренди землі, а також те, що є підстави для визнання недійсним спірного договору, через його удаваність та укладення з метою, що суперечить інтересам держави, а земельні ділянки, загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:153204, підлягають звільненню приватним агропромисловим підприємством.

Одночасно, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, відповідно до абз.4 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», запитано інформацію про те, чи вживалися (якщо ні, то чи будуть вживатися) заходи, які були б спрямовані на припинення незаконного використання земельних ділянок, щодо яких укладено спірний договір, а саме щодо визнання вказаного договору недійсним та звільнення земельних ділянок.

Зі змісту листів Міністерства освіти і науки України №1/8466-23 від 13.06.2023 та №1/8914-23 від 21.06.2023 вбачається, що Міністерство до суду з позовом не зверталося та просить окружну прокуратуру вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна, а також запобігти спричиненню значних економічних збитків державі.

Наведене свідчить про бездіяльність уповноважених органів та їх усвідомлену пасивну поведінку щодо захисту інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду, тобто нездійснення ними захисту, що є підставою звернення прокурора з даною позовною заявою.

Таким чином, має місце "нездійснення захисту" Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та Міністерством освіти і науки України, що надає право виконувачу обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури звертатись до суду з позовом у даній справі.

У відповідності до вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення виконувача обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури з позовом у даній справі.

Оцінивши наявні у справі докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 ЦК України.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину (правочинів) та характер спірних правовідносин сторін.

У постанові від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц Верховний Суд зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №923/658/19).

У статті 1130 ЦК України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень статті 1131 ЦК України, умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Як зазначено вище, відповідно до п.1.2 Статуту Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» головним завданням професійного аграрного ліцею є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб, економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітників, тоді як для Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» основною метою є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За умов Договору Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» фактично користується та володіє, експлуатує земельну ділянку загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:153204,які на праві постійного користування перебувають у ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» на території Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

Таким чином, укладаючи договір про про спільну діяльність Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» та Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» мали намір приховати правовідносини оренди землі, оскільки умовами договору передбачено фактичну передачу права користування земельними ділянками з метою здійснення підприємницької діяльності (виробництво сільськогосподарської продукції).

При цьому суд відзначає, що на підставі аналізу норм спірного договору можна дійти висновку, що в цьому правочині не визначено обов`язки навчального закладу, виконання яких призведе до досягнення спільної мети; не зазначено грошову оцінку вкладів учасників за домовленістю сторін; відшкодування збитків за результатами спільних зобов`язань, тощо.

Також за інформацією Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» № 225 від 12.05.2023 станом на 12.05.2022 відповідно до договору про навчально-практичну практику від 14.09.2022 лише 2 учнів ліцею на безоплатній основі проходили виробничу практику в період з 23.09.2022 по 14.11.2022 на навчально-виробничих ділянках, визначених відповідно до умов вищевказаного Договору, проте згідно інформації ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» №225 від 12.05.2023, в ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» навчається 181 учень, а тому мета спірного договору сторонами не забезпечується.

Таким чином, за змістом оспорюваного договору між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов договору вбачається, що Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» фактично передав Приватному агропромисловому підприємству «Агропродсервіс» на платній основі земельну ділянку загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:153204, що перебувають у постійному користуванні навчального закладу Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей».

Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом положень статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Однією з кваліфікуючих ознак договору про спільну діяльність є здійснення його сторонами спільно певної діяльності для досягнення спільної обумовленої мети, що може здійснюватися як за об`єднання вкладів учасників, так і без об`єднання їх вкладів.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України (далі ЗК України)).

Обсяг прав землекористувачів закріплений у статті 95 ЗК України та передбачає, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію тощо.

Статтею 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст.134 ЗК України.

Однак положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, у тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державною на здійснення таких функцій.

Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 03.11.2021 у справі №918/1226/20.

Конституційний Суд України у пункті 5.6 рішення від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (справа про постійне користування земельними ділянками) також наголосив, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Зокрема, власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Отже, сторонами не дотримано встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 10.05.2018 справи № 924/263/17.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року по справі №905/1227/17 зроблено висновок, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Також суд зазначив, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.08.2012 №923 «Про затвердження Статуту державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» Підгаєцькому професійному аграрному ліцею установлено повне найменування юридичної особи: Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей».

Обов`язок землекористувачів використовувати землю за цільовим призначенням, визначений ст.96 ЗК України, означає як обов`язок використання землі в межах основного цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення), так і в межах виду її цільового призначення (для ведення підсобного господарства навчального закладу).

Підгаєцькому професійному аграрному ліцею (правонаступник-Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей») надавалися земельна ділянка площею 218,7 га та земельна ділянка площею 83 га для дослідних і навчальних цілей.

Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» використовувало земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, що порушує принцип цільового використання землі, передбачений ст.96 ЗК України.

Отже, дані земельні ділянки повинні використовуватися навчальним закладом виключно для вказаних цілей, а саме для дослідних і навчальних цілей, адже самостійна зміна виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення її користувачем не допускається.

Відповідно до ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема Касаційним господарським судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 916/935/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №916/933/17.

Державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки (відповідачу-1 Державному навчальньному закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей») надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Оскільки Відповідач-1 Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» як постійний землекористувач не наділений правом розпоряджатися спірними земельними ділянками, зокрема, передавати їх іншим особам, то наявні підстави вважати, що оспорюваний правочин в сукупності складає удаваний договір оренди землі, який суперечить вимогам земельного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до п.4.1 договору отриманий прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції розподіляється наступним чином: ПАП «Агропродсервіс» виплачує ДНЗ «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» 1 400 000, 00 (один мільйон чотириста тисяч гри. 00 коп.) в розрахунку 4640 грн. за 1 га землі, що перебуває в обробітку.

Таким чином, судом встановлено, що спільної діяльності сторонами за спірним договором не здійснювалося, а відбувалось платне користування Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» земельними ділянками, наданими Державному навчальному закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» у користування для отримання прибутку, тобто спірний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, проте сторонами не було дотримано істотних умов та порядку укладення договору оренди землі, визначених Цивільним та Земельним кодексами України, Законом України "Про оренду землі", отже суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного договору, який було вчинено з метою приховати договір оренди земельної ділянки, недійсним. А тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договір від 01.09.2022, укладений між державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», в особі в.о. директора Ковалик Н.С. (Майдан Незалежності, 31, м. Підгайці, 48000, ідентифікаційний код 02547530) та приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» в особі генерального директора Барана А.С. (с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код 30356854) підлягають задоволенню.

У позові виконувач обов`язків Бережанської окружної прокуратури також просив зобов`язати Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» в особі генерального директора Барана А.С. (юридична адреса: с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код 30356854) звільнити земельну ділянку загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1532, які розташовані на території Підгаєцької об`єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

Разом з тим, 17.10.2023 від представник відповідача-2 Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» надійшли Додаткові пояснення у справі,документ сформований в системі «Електронний суд» 17.10.2023 (вх.. № 8343 від 17.10.2023), в яких зазначено, що 01.0.2023 завершився строк дії договору, сторони не продовжували дію договору, таким чином, між Державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» та Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» відсутні будь-які господарські відносини згідно вищевказаного договору у зв`язку із закінченням строку дії та повним його виконанням.

Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» звільнило вказані земельні ділянки. Державний навчальний заклад «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» вільно володіє та користується земельними ділянками, що надані йому на підставі актів на право постійного користування та не обмежується будь-якими діями третіх осіб.

Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» вважає, що провадження у справі № 921/444/23 в частині звільнення земельної ділянки підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

18.10.2023 від виконувача обов`язків Бережанської окружної прокуратури надійшло Клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог № 52-4370ВИХ-23 від17.10.2023 (вх.№ 8361 від 18.10.2023, в якому зазначає що вимоги позовної заяви в частині звільнення Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» земельної ділянки загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1532, які розташовані на території Підгаєцької об`єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, виконано в процесі розгляду господарської справи у добровільному порядку, а тому просить суд закрити провадження у справі № 921/444/23 в частині позовних вимог про зобов`язати Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» в особі генерального директора Барана А.С. (юридична адреса: с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код 30356854) звільнити земельну ділянку загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1532, які розташовані на території Підгаєцької об`єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області та повернути на користь Тернопільської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн. згідно платіжної інструкції №1009 (внутрішній №278292897) від 14.06.2023.

Як слідує з матеріалів справи, 01.09.2023 завершився строк дії договору від 01.09.2022 укладений між Державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» та Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс».

Відповідно до інформації, зазначеної Державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» у Поясненнях від 16.10.2023 № 404, земельні ділянки, які були об`єктом спірного договору, відповідачем-2 Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» звільнено.

Статтею 43 Закону України «Про оренду землі» передбачені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі, а саме: у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, оскільки відповідачем-2 Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» самостійно звільнено земельні ділянки загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1532 та усунуто обставини, що були підставою для звернення прокурора до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача-2 звільнити вказані земельні ділянки, суд доходить висновку про відсутність предмету спору в цій частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, зважаючи на те, що предмет спору в частині зобов`язання відповідача-2 Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» звільнити земельні ділянки існував на момент звернення до суду з позовом та припинив існування під час розгляду справи в суді, провадження у справі у зазначеній частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд зауважує, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Тернопільською обласною прокуратурою за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 5368 грн. згідно платіжної інструкції №1009 (внутрішній №278292897) від 14.06.2023.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 1342,00 грн з кожного, на користь Тернопільської обласної прокуратури.

Згідно п.5 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки, провадження у справі вирішено закрити в частині позовних вимог про зобов`язати Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» звільнити земельну ділянку загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1532, які розташовані на території Підгаєцької об`єднаної територіальної громади Тернопільського району, враховуючи клопотання виконувача обов`язків Бережанської окружної прокуратури про повернення судового збору в сумі 2684 грн., то суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №1009 (внутрішній №278292897) від 14.06.2023 в сумі 2684,00 грн. Тернопільській обласній прокуратурі (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800).

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.46, 73, 74, 76-79, 86, 129, п.2 ч.1 ст.231, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір від 01.09.2022, укладений між державним навчальним закладом «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», в особі в.о. директора Ковалик Н.С. (Майдан Незалежності, 31, м. Підгайці, 48000, ідентифікаційний код 02547530) та приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» в особі генерального директора Барана А.С. (с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

3.Провадження в частині позовних вимог про зобов`язати Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» в особі генерального директора Барана А.С. (юридична адреса: с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код 30356854) звільнити земельну ділянку загальною площею 301,7 га, з яких земельна ділянка площею 218,7 га з кадастровим номером 6124886500:01:001:0743 та земельна ділянка площею 83,0 га з кадастровим номером 6124885500:01:001:1532, які розташовані на території Підгаєцької об`єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області закрити.

4.Стягнути з Державного навчального закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей», Майдан Незалежності, 31, м. Підгайці, 48000, ідентифікаційний код 02547530 на користь Тернопільської обласної прокуратури (ідентифікаційний код одержувача 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, КЕКВ - 2800 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4):

-1342,00 грн.- судового збору в повернення сплачених судових витрат.

5.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс», вул. Шкільна, 316, с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47734, ідентифікаційний код 30356854, на користь Тернопільської обласної прокуратури (ідентифікаційний код одержувача 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, КЕКВ - 2800 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4):

-1342,00 грн.- судового збору в повернення сплачених судових витрат.

6.Повернути з Державного бюджету України судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №1009 (внутрішній №278292897) від 14.06.2023 в сумі 2684,00 грн. Тернопільській обласній прокуратурі (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800).

Платіжну інструкцію №1009 (внутрішній №278292897) від 14.06.2023 залишити в матеріалах справи.

7.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8.Оригінал ухвали направити Тернопільській обласній прокуратурі (вул. Листопадова, 4, м.Тернопіль).

9. Копію рішення направити:

-Бережанській окружній прокуратурі (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»).;

-Міністерству освіти і науки України (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»).;

-Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»).

-Державному навчальному закладу «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

-Приватному агропромисловому підприємству «Агропродсервіс» (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано: 22 січня 2024 року.

Суддя С.О. Хома


Суд	Господарський суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення	10.01.2024
Оприлюднено	24.01.2024
Номер документу	116454062
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди

Хома С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.01.2024 по справі 921/444/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —921/444/23

Рішення від 10.01.2024

Рішення
від 10.01.2024 по справі 921/444/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ