Рішення

від 10.01.2024 по справі 927/1304/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1304/23 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянув у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/1304/23

за позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури, код 02910114

вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;

в інтересах держави в особі

Парафіївської селищної ради, код 04412521,

вул. Тараса Шевченка, 62, смт. Парафіївка, Прилуцький р-он, Чернігівська обл., 16730;

до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код 39764881

вул. П"ятницька, 11 А, м. Чернігів, 14000;

відповідача 2: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокім",

код 32370430, вул. Слобідська, б.22, смт Мала Дівиця, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17523.

про зобов"язання повернути земельні ділянки та скасування речових прав на земельні ділянки;

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1: Бойко Т.М.,

від відповідача 2: не з`явився,

від третьої особи : не з`явився,

представник прокуратури: Лепська Н.П.

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про:

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути Парафіївській селищній раді Прилуцького району Чернігівської області земельні ділянки площею 3 га ріллі (кадастровий номер 7421788500:04:000:0699), площею 11,4215 га ріллі (кадастровий номер 7421788500:04:000:0723), площею 16,0817 га ріллі (кадастровий номер 7421788500:04:000:0724), які знаходяться за межами населеного пункту на територіх Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

- усунення перешкод власнику - територіальній громаді в особі Парафіївської селищної ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 3 га ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699 площею 3 га (реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна 1600853674217) за ОСОБА_1 (номер запису про інше речове право 27085315 від 16.07.20018), а також право суборенди за ТОВ "Агрокім" (номер запису про інше речове право 48580026 від 28.11.2022).

- усунення перешкод власнику - територіальній громаді в особі Парафіївської селищної ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 11,4215 га ріллі з кадастровим номером 7421700:04:000:0723 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788500:04:000:0723 площею 11,4215 га (реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна 1973839074217) за ОСОБА_1 (номер запису про інше речове право 34386466 від 26.11.2019), а також право суборенди за ТОВ "Агрокім" (номер запису про інше речове право 48580223 від 28.11.2022).

- усунення перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Парафіївської селищної ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 16,0817 га ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724 площею 16,0817 га (реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна 1973664374217) за ОСОБА_1 (номер запису про інше речове право 34383092 від 26.11.2019), а також право суборенди за ТОВ "Агрокім" (номер запису про інше речове право 48580459 від 28.11.2022).

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокім», встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових пояснень, підготовче засідання призначено на 31.10.2023.

У підготовчому засіданні 31.10.2023 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2023.

У підготовчому засіданні 05.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.12.2023.

Ухвалою суду від 18.12.2023 суд повідомив сторін про те, що судове засідання, призначене на 20.12.2023 не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, повідомлено сторін про те, що судове засідання відбудеться 10.01.2024.

10.01.2024 судом у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції, розписками та довідками про доставку електронного листа.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що на момент прийняття наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та укладення договорів оренди, ОСОБА_1 вже створив та зареєстрував ФГ «Роїщанське» та неодноразово отримував земельні ділянки для здійснення фермерської діяльності. Отримання земельних ділянок у 2019 році мало б відбуватися за результатами проведення земельних торгів як для юридичної особи.

17.10.2023 відповідачем 1 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області надано відзив на позов, відповідно до якого проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач 1 посилається на наступне:

- Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не є належним відповідачем;

-на момент звернення ОСОБА_1 із заявами про надання йому дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства Головне управління не мало законних підстав для відмови в наданні такого дозволу;

- договори оренди не є нікчемними, як стверджує прокурор, це оспорювані правочини, недійсність яких має встановити суд.

Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.

30.10.2023 на електронну пошту суду та 17.11.2023 через засоби поштового зв`язку до суду надійшла відповідь прокурора на відзив відповідача 1.

Так, прокурор зазначає, що у зв`язку з тим, що дії відповідача 1 та відповідача 2 визнаються як такі, що не відповідають вимогам законодавства, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області залучене у даній справі в якості відповідача як сторона правочину, яка допустила порушення, належним чином не перевіривши подані ОСОБА_1 документи та не перевіривши доводи, викладені у заяві, не перешкодило такому зловживанню отримання земельних ділянок.

Крім того, прокурор вкотре наголосив, що додаткові земельні ділянки громадянин або фермерське господарство може отримати на конкурентних засадах через участь у торгах; до кожної із заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо спірних земельних ділянок ОСОБА_1 надано відомості з ЄДРПОУ, що в свою чергу свідчило про намір отримати земельні ділянки для уже створеного фермерського господарства в обхід конкурсних процедур, передбачених ст.124,134 ЗК України; про відсутність наміру створювати фермерське господарство свідчать і послідуючі дії ОСОБА_1 , зокрема передача отриманих спірних ділянок у суборенду ТОВ «Агрокім».

Прокурор також зазначає, що законодавством не перебачено обмеженою щодо створення фізичною особою фермерських господарств. В свою чергу, за сталою судовою практикою відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки.

Прокурором у відповіді на відзив заявлено клопотання про поновлення строку для подання останньої.

В обґрунтування поважності пропуску строку для подання відповіді на відзив прокурор посилається на те, що останній було направлено відповідачем 1 на електронну пошту прокуратури і надійшло у розділ «Спам», у зв`язку з чим не було своєчасно виявлено, що призвело до пропуску строку.

З урахуванням положень ст. 119 ГПК України та враховуючи принципи господарського судочинства, для забезпечення рівності всіх сторін суд визнає причини пропуску поважними та вважає за можливе поновити пропущений строк для подання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

20.10.2023 відповідачем 2 подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач 2 зазначає, що прийняття ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області наказів про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою здійснено в межах повноважень як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до діючого на той час законодавства.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області як фізична особа саме з заявою про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. У Земельному кодексі України не встановлено жодних обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути отримані фізичними особами в оренду.

Відзив на позов прийнятий судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.

Третя особа пояснень та заперечень не надала.

Щодо представництва заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури

інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Парафіївської селищної ради.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. ст.1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

З огляду на приписи ст. 14 Конституції України та норми Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №32-ОТГ від 09.12.2020 «Про деякі питання передачі земельних ділянок державної власності до комунальної власності» земельні ділянки, в тому числі з кадастровими номерами: 7421788500:04:000:0699; 7421788500:04:000:0723 та 7421788500:04:000:0724 були передані у комунальну власність Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 30.01.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7421788500:04:000:0699; 7421788500:04:000:0723 та 7421788500:04:000:0724 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства зареєстровано право комунальної власності в особі Парафіївської селищної ради.

З урахуванням ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до підпункту 4 пункту "а" та підпункту 1 пункту "б" ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Отже, на даний час повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 7421788500:04:000:0699; 7421788500:04:000:0723 та 7421788500:04:000:0724, які знаходиться на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, що перебувають у фактичному користуванні ТОВ «Агрокім» за Договорами суборенди без номера від 04.01.2021 належить до компетенції Парафіївської селищної ради.

Прилуцькою окружною прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді направлено листа від 10.04.2023 №54-75-2494 вих-23 до Парафіївської селищної ради у якому проінформовано про виявлені порушення щодо неповернення державі спірних земельних ділянок загальною площею понад 30 га, які знаходяться на території Тростянецького старостинського округу Парафіївської селищної ради Прилуцького району. У листі також поставлено питання щодо вжиття заходів, зокрема в судовому порядку, спрямованих на усунення порушень законодавства при користуванні зазначеною земельною ділянкою державної власності.

Листом № 03-11/1691 від 24.04.2023 Парафіївською ОТГ надана відповідь де остання зазначила, що дії органу місцевого самоврядування не перешкоджають прокуратурі у здійснені її функцій, а повідомлення прокуратури не має реальної мети захистити порушені, не визнані чи оспорювані права держави.

Таким чином, уповноважений (компетентний) орган у спірних правовідносинах Парафіївська селищна рада, не здійснює захист інтересів держави щодо припинення протиправного використання земельних ділянок та їх повернення у судовому порядку, що у свою чергу дає законні підстави для вжиття заходів реагування прокурором.

Приймаючи до уваги те, що представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави, невжиття самостійно уповноваженим органом у спірних правовідносинах, ефективних заходів щодо усунення виявлених порушень, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації та звернення до суду із вказаним позовом у цій справі.

Надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів щодо порушення інтересів держави, необхідності їх захисту та обґрунтованості підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку про те, що прокурор підтвердив наявність у нього законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст.23 Закону України Про прокуратуру, в особі Парфіївської селищної ради у суді при зверненні із цим позовом.

Обставини справи встановлені судом.

14.12.2015 ОСОБА_1 звернувся із заявами до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області щодо надання в оренду земельних ділянок орієнтовною площею 3 га, 13 га та 17 га на території колишньої Тростянецької сільської ради за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення для введення фермерського господарства.

Наказами ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 16.06.2016 за № 25-572/14-16-сг, № 25-573/14-16-сг, № 25-571/14-16-сг ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення технічної документації на земельні ділянки.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-18726/14-17-гс від 19.12.2017 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території колишньої Тростянецької сільської ради та передано в оренду земельну ділянку площею 3га ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699 для введення фермерського господарства.

На підставі наказу управління № 25-18726/14-17-гс від 19.12.2017 між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 07.06.2018 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3 га ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699 з цільовим призначенням для введення фермерського господарства, який був зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.07.2018.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 25.09.2019 № 25-6626/14-19-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території колишньої Тростянецької сільської ради та передано в оренду земельну ділянку площею 11,4215 га ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0723 з цільовим призначенням для введення фермерського господарства

Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 25.09.2019 № 25-6627/14-19-сг ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території колишньої Тростянецької сільської ради та передано в оренду: земельну ділянку площею 16,0817 з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724 з цільовим призначенням для введення фермерського господарства.

На підставі наказів між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 13.11.2019 було укладено відповідні договори оренди земельних ділянок площею 11,4215 га ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0723 та площею 16,0817 ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724 з цільовим призначенням для введення фермерського господарства, які були зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.11.2019.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 16.07.2018 проведено державну реєстрацію речового права ТОВ «Агрокім» (суборенди) - договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699, зі строк дії 7 років. 28.03.2019 проведено державну реєстрацію припинення договору суборенди; підстава угода про розірвання договору суборенди від 01.03.2019.

28.11.2022 проведено державну реєстрацію речового права ТОВ «Агрокім» (суборенди):

- договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699 від 04.01.2021; строк дії договору 14 років,5 міс., 3 дн.; номер запису речового права 48580026;

- договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0723 від 04.01.2021; строк дії договору 15 років,10 міс., 9 дн.; номер запису речового права 48580223;

- договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724 від 04.01.2021; строк дії договору 15 років,10 міс., 9 дн.; номер запису речового права 48580459.

Крім того, в матеріалах справи наявні наступні відомості.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 02.11.2015 проведено державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства «Роїщанське», відповідно до якого єдиним засновником і керівником є ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 протягом 2015-2016 років отримав земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Чернігівської області, загальна площа яких становить понад 1612 га.

Так, протягом 2015 року ОСОБА_1 отримав в оренду земельні ділянки державної власності для введення фермерського господарства:

на території Малодівицької ОТГ Прилуцького р-ну:

з кадастровими номерами: № 7424186600:02:000:0999 площею 12,143 га, № 7424186600:02:000:0858 площею 39,0093 га, № 7424186600:02:000:0997 площею 17,6251 га, № 7424186600:02:000:0998 площею 19,2662 га (Петрівська с/о) речове право оренди зареєстроване 04.02.2015;

в адміністративних межах смт. Мала Дівиця Прилуцького району: №7424155900:06:000:0635 площею 26,392 га-речове паво зареєстроване 11.12.2015, № 7424155900:06:0000634 площею 7,2457 га, № 7424155900:06:000:0633 площею 93,3716 га речові права зареєстровані 12.12.2015;

на території Шибиринівського старостинського округу Михайло Коцюбинівської ОТГ Чернігівського району: земельні ділянки з кадастровими номерами № 7425589900:04:000:2008 площею 40,9413 га, № 7425589900:05:000:2010 площею 31,4558 га, № 7425589900:07:000:2005 площею 38,0426 га, № 7425589900:08:000:2012 площею 18,7683 га, № 7425589900:06:000:2025 площею 8,5826 га, № 7425589900:05:000:2008 площею 12,0738 га, № 7425589900:05:000:2009 площею 27,8742 га, № 7425589900:08:000:2013 площею 27,5556 га, № 7425589900:06:000:2024 площею 10,3975 га, № 7425589900:06:000:2023 площею 7,3202 га, № 7425589900:06:000:2022 площею 17,2003 га речове право оренди земель зареєстроване 02.09.2015;

на території Пльохівського старостинського округу Михайло Коцюбинівської ОТГ Чернігівського району з кадастровими номерами 7425587200:08:000:4007 площею 24,3796 га, речове право зареєстроване 25.09.2015, № 7425587200:03:000:0146 площею 16,1452 га речове право зареєстроване 21.12.2015 та 7425584600: 06:000:5006 площею 16,152 га (Левковицька с/о) речове право зареєстроване 25.09.2015.

на території Новобілоусівської ОТГ: земельні ділянки з кадастровим номерами: № 725587500:04:000:2020 площею 38,2688 га та № 7425587500:05:000:3002 площею 79,6183 га (Роїщенський с/о), №7425581900:09:000:4018 площею 9,2569 га (Довжицький с/о) речові права оренди зареєстровані 25.09.2015. Земельні ділянки з кадастровими номерами № 7425589100:01:000:0525 площею 7,6273 га (Халявинський с/о) та № 7425582500:04:000:7000 площею 10,8642 га (Халявинський с/о), речові права оренди зареєстровані 20.10.2015, № 7425587700:04:000:5004 площею 15,3369 га (Рудківський с/о) речове право зареєстроване 09.11.2015,

на території Любецької ОТГ: земельні ділянки з кадастровими номерами: № 7424480800:10:001:0369 площею 42,4568 га, № 7424480800:10:001:0370 площею 30,5594 га, №7424480800:10:001:0371 площею 15,1474 га (Великозліївський с/о) речове право зареєстроване 03.11.2015.

на території Ріпкинської ОТГ земельні ділянки з кадастровими номерами: №7424480400:07:001:0152 площею 19,468 га, №7424480400:03:001:0162 площею 17,5126 га, № 7424480400:05:001:0255 площею 18,0286 га (Великовіський с/о) зареєстроване 04.11.2015.

Протягом 2016 року ОСОБА_1 як фізичній особі із земель державної та комунальної власності без проведення торгів передано в оренду земельні ділянки з цільовим призначенням для введення фермерського господарства в різних територіальних громадах Чернігівської області, а саме:

в адміністративних межах Михайло-Коцюбинської ОТГ: № 7425584600:06:000:5010 площею 26,8371 га (Левковицький с/о), № 7425589900:04:000:2009 площею 57,4265 га та 7425589900:04:000:2010 площею 10,7466 га (Шибиринівський с/о ), 7425587700:05:000:4008 площею 93,1384 га (Рудківська с/о) речові права зареєстровані 03.02.2016, №7425589900:04:000:4000 площею 6,8592 га та № 7425589900:08:000:4000 площею 6,9846 га (с. Антоновичі) речове право зареєстроване 09.06.2016, № 7425582500:04:000:7001 площею 15,6988 га (с. Жукотківське);

в адміністративних межах Ріпкинскої ОТГ: земельні ділянки № 7424480400:03:001:0190 площею 35,4131 га речове право зареєстроване 01.03.2016, № 742481500:06:000:0058 площею 21,3717 га (Голубицький с/о), № 7424481500:06:001:0061 площею 7,919 га (с. Голубицька) речове право зареєстроване 16.08.2016;

в адміністративних межах Новобілоуської ОТГ: земельні ділянки, № 7425587700:05:000:4007 площею 13,6102 га (с. Рудка), 7425589100:05:000:6001 площею 4,2241 га (с. Халявино) - речові права зареєстровані 11.03.2016, № 742558910005:000:6009 площею 33,6152 га (с.Халявино) речове право зареєстроване 01.04.2016, № 7425589300:08:0009223 площею 56,1728 га (с. Хмільниця), № 7425587500:02:000:4004 площею 52 га (с. Роїще) речові права зареєстровані 04.04.2016, № 7425585500:07:000:4000 (с. Новий Білоус) площею 33,0426 га речове право зареєстроване 18.05.2016, №7425589100:04:000:3002 площею 18,1548 га(с. Халявино) речове паво зареєстроване 06.06.2016, № 7425585500:08:000:7017 площею 8,9445 га, № 7425585500:07:000:4003 площею 7,4849 га та № 7425585500:06:000:3014 площею 13,6504 га (с. Новий Білоус) речові права зареєстровані 16.08.2016, № 7425587500:03:000:3004 площею 10 га (с. Роїще), № 7425587700:04:000:5109 площею 12,507 га (с.Рудка), № 7425587500:03:000:3005 (с. Роїще) речові права зареєстровані 16.08.2016, № 7425585500:07:000:4002 площею 7,1505 га (с. Новий Білоус), № 7425589100:01:000:0528 площею 7,8219 га (с. Халявин) речове паво зареєстроване 04.02.2016, № 7425589300:05:000:5003 площею 7,3232 га та № 7425589300:07:000:6323 площею 13,3371 га(с. Хмільниця), №742558500:07:000:4001 площею 11,8458 га (с. Новий Білоус) речові права зареєстровані 16.08.2016;

в адміністративних межах Малодівицької ОТГ: земельні ділянки № 7424186600:02:000:0860 площею 20,0218 га, № 7424186600:02:000:0857 площею 27,0766 га (Петрівський с/0) - речові право зареєстровані 16.03.2016, № 7424186600:02:000:0859 площею 7 га, № 7424186600:02:000:0856 площею 21,3742 га (Петрівська с/о) речові права зареєстровані 17.03.2016;

в адміністративних межах Бобровицької ОТГ: земельну ділянку№ 7420683200:05:000:0002 площею 18,3411 га (с. Горбачі) речове право зареєстроване 02.06.2016;

в адміністративних межах Ніжинського району Лосинівської селищної ради земельна ділянка з кадастровим номером № 7423355400:13:001:0024 площею 56,9905 га речове право зареєстроване 08.09.2016;

земельна ділянка з кадастровим номером №7424480800:08:001:0061 площею 20 га (Великозліївський с/о Любецька ОТГ) речові права зареєстровані 08.04.2016.

Дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо надання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок прокурор вважає незаконними, оскільки відповідач 2 від Головного управління Держгеокадастру Чернігівській області фактично отримав земельні ділянки не для ведення фермерського господарства, а для іншої підприємницької діяльності, оскільки на час передачі в користування спірних земельних ділянок ОСОБА_1 вже було створено фермерське господарство та мав у користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які використовував для ведення фермерського господарства.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини друга, четверта статті 7 Закону України "Про фермерське господарство").

Таким чином, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 Земельного кодексу України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, при вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціального щодо статті 123 Земельного кодексу України.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

При цьому, суд зазначає, що дії особи спрямовані, на отримання інших земельних ділянок після отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у передбаченому законодавством спрощеному порядку до моменту реєстрації фермерського господарства, не відповідають критеріям справедливості, добросовісності, розумності та фактично спрямовані на обхід законодавчо встановленого порядку набуття права на земельну ділянку.

Суд враховує, що у випадку отримання земельної ділянки та створення фермерського господарства, як це передбачено законодавством, наступні земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності можуть бути отримані у користування виключно у порядку, передбаченому статтею 134 Земельного кодексу України, що і підтверджується усталеною практикою суду касаційної інстанції, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15-ц, від 25.09.2019 у справі № 397/30/17 та від 30.06.2021 у справі № 917/1134/19.

З огляду на викладене, доводи прокурора є обґрунтованими, оскільки Держгеокадастром не дотримано вимог законодавства, що призвело до незаконної передачі у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності ОСОБА_1 , за спрощеною процедурою без проведення обов`язкових земельних торгів (аукціону).

Водночас, позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі №910/1809/18).

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановлений законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За умовами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За змістом частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як встановлено судом, спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передані в оренду відповідачу-1 з порушенням норм земельного законодавства, а саме поза процедурою земельних торгів.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктами "б", "ґ" ст. 5 ЗК України унормовано, що земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неконкурентне надання землі у користування не відповідає зазначеним принципам.

Разом з тим, згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, договір оренди земельної ділянки, укладений без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

У постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 922/1832/19 зазначено, якщо існує зловживання громадянином такими пільговими умовами, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен не допустити надання йому земельної ділянки на пільговій (позаконкурентій) основі, однак якщо і орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування не перешкоджає такому зловживанню, то ці особи (громадянин та відповідний орган) створюють незаконні передумови для отримання громадянином земельної ділянки на пільговій (позаконкурентій) основі, а правочин, укладений за наслідками таких діянь, спрямований на отримання земельної ділянки без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, то він відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

Враховуючи, що договори оренди землі від 07.06.2018 (земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699), від 13.11.2019 (земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0723), від 13.11.2019 (земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724) укладені без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, визначених частиною другою статті 134 ЗК України, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, такі договори, згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України, є нікчемним.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц звертала увагу, що якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

За змістом ст. 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті).

У разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що договори оренди землі від 07.06.2018 (земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699), від 13.11.2019 (земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0723), від 13.11.2019 (земельної ділянки з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724), а також договори суборенди спірних земельних ділянок від 04.01.2021 є нікчемними в силу положень ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18), від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20).

З огляду на те, що судом встановлено нікчемність договорів оренди земельних ділянок, а також договорів суборенди, земельні ділянки з кадастровими номерами 7421788500:04:000:0699, 7421788500:04:000:0723, 7421788500:04:000:0724, передані ОСОБА_1 підлягають поверненню Парафіївській сільській раді.

Щодо вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права оренди та права суборенди.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягає, зокрема, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, в тому числі, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Так, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

У розумінні положень наведеної норми ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є:

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

За таких обставин, враховуючи нікчемність договорів оренди земельних ділянок, а також договорів суборенди, земельні ділянки з кадастровими номерами 7421788500:04:000:0699, 7421788500:04:000:0723, 7421788500:04:000:0724, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації речових прав оренди за ОСОБА_1 , а також прав суборенди за ТОВ "Агрокім".

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням обставин справи, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, за рахунок відповідачів має бути відшкодований судовий збір у розмірі 16104 грн (в рівних частинах, по 8052 грн з кожного).

У той же час, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду, зокрема, позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (станом на дату подачі позовної заяви) установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що прокурором заявлено шість вимог немайнового характеру.

Відтак, судовий збір становить 16104 грн (6*2684).

До позовної заяви прокурором додано примірник платіжної інструкції № 2131 від 28.08.2023, відповідно до якої останнім сплачено судовий збір у розмірі 10736 грн.

Отже, недоплата судового збору становить 5368 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь Державного бюджету України 5368 грн недоплаченого судового збору.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради, код 04412521 до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, код 39764881, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокім», код 32370430 про зобов`язання повернути земельні ділянки та скасування речових прав на земельні ділянки задовольнити повністю.

2. Зобов"язати ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 повернути Парафіївській селищній раді Прилуцького району Чернігівської області земельну ділянку площею 3 га ріллі (кадастровий номер 7421788500:04:000:0699), яка знаходяться за межами населеного пункту на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

3. Зобов"язати ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 повернути Парафіївській селищній раді Прилуцького району Чернігівської області земельну ділянку площею 11,4215 га ріллі (кадастровий номер 7421788500:04:000:0723), яка знаходяться за межами населеного пункту на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

4. Зобов"язати ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 повернути Парафіївській селищній раді Прилуцького району Чернігівської області земельну ділянку площею 16,0817 га ріллі (кадастровий номер 7421788500:04:000:0724), яка знаходяться за межами населеного пункту на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

5. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Парафіївської селищної ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 3 га ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788500:04:000:0699 площею 3 га (реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна 1600853674217) за ОСОБА_1 (номер запису про інше речове право 27085315 від 16.07.20018), а також право суборенди за ТОВ "Агрокім" (номер запису про інше речове право 48580026 від 28.11.2022).

6. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Парафіївської селищної ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 11,4215 га ріллі з кадастровим номером 7421700:04:000:0723 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788500:04:000:0723 площею 11,4215 га (реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна 1973839074217) за ОСОБА_1 (номер запису про інше речове право 34386466 від 26.11.2019), а також право суборенди за ТОВ "Агрокім" (номер запису про інше речове право 48580223 від 28.11.2022).

7. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Парафіївської селищної ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 16,0817 га ріллі з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788500:04:000:0724 площею 16,0817 га (реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна 1973664374217) за ОСОБА_1 (номер запису про інше речове право 34383092 від 26.11.2019), а також право суборенди за ТОВ "Агрокім" (номер запису про інше речове право 48580459 від 28.11.2022).

8. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, вулю П`ятницька, 11А, м. Чернігів, 14000, код 39764881 на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114; отримувач: Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) судовий збір в сумі 8052 грн.

9. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114; отримувач: Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, судовий збір в сумі 8052 грн.

10. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

11. Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114 на користь Державного бюджету України (отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рах. UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 5368 грн судового збору.

12. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 22.01.2024.

Суддя М.П. Ноувен