Рішення

від 15.01.2024 по справі 927/1542/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1542/23 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укр Нано Хім», пр-т. Миру, 53, оф. 562, м. Чернігів, 14005;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар +»,

вул. Гонча, 23, офіс 408, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про стягнення 7923522,84 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Коленченко О.О. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1069092, виданий 07.11.2023;

від відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні 15.01.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

11.11.2023, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Укр Нано Хім (далі ТОВ ВКФ Укр Нано Хім) до Товариства з обмеженою відповідальністю Украгростар +</a> (далі - ТОВ Украгростар +) про стягнення заборгованості в сумі 7923522,84 грн за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 31-01-2022/Д-ФД від 31.01.2022, № 18-05-2022/Д-ФД від 18.05.2022 та № 13-06-2022/Д-ФД від 13.06.2022. Позов обґрунтований порушенням відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення отриманих коштів у формі безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Суд прийняв дану позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначив на 04.12.2023 об 11:30; установив учасникам справи строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог (ухвала від 15.11.2023).

Відповідач проти заявленого позову не заперечив, правом на подання позову не скористався.

04.12.2023, у підготовче засідання, прибули повноважні представники сторін. Представник відповідача повідомив про визнання суми заборгованості в повному обсязі. Сторони не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні, подали відповідні заяви.

Суд, керуючись частиною 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), постановив задовольнити заяви сторін щодо розгляду справи по суті в даному судовому засіданні, закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті на 04.12.2023 об 11:40.

Суд розпочав розгляд справи по суті.

04.12.2023, суд, керуючись частиною 2 статті 216 ГПК України, постановив оголосити перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 18.12.2023 о 12:00.

18.12.2023, в судове засідання прибули повноважні представники сторін, які заявили усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Суд постановив задовольнити усне клопотання сторін, оголосив перерву в судовому засіданні до 15.01.2024 о 10:30.

15.01.2024, у судове засідання прибув повноважнийпредставник позивача; представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав повноважного представника позивача, який повідомив, що сторонами не досягнуті домовленості щодо мирного врегулювання спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Спір розглянутий судом у межах розумного строку, з огляду на необхідність сторін у додатковому часі для врегулювання спору в позасудовому порядку.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, заслухав повноважного представника позивача, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

31.01.2022, ТОВ «ВКФ «Укр Нано Хім» (позикодавець) та ТОВ «Агростар+» (позичальник) уклали договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 31-01-2022/Д-ФД, за умовами якого (п. 1.1.) позикодавець зобов`язався передати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму 1826000,00 грн (що на дату укладення даного Договору дорівнює 64087,60 доларів США за курсом НБУ згідно з даними https://minfin.com.ua/currency/nbu/), де 1 долар США = 28,5 грн, а позичальник зобов`язався прийняти вищевказану безвідсоткову поворотну фінансову допомогу та повернути зазначену суму в порядку та на умовах, установлених даним Договором.

18.05.2022, ТОВ «ВКФ «Укр Нано Хім» (позикодавець) та ТОВ «Агростар+» (позичальник) уклали договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 18-05-2022/Д-ФД, за умовами якого (п. 1.1.) позикодавець зобов`язався передати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму 1775000,00 грн (що на дату укладення даного Договору дорівнює 64994,51 доларів США за курсом НБУ згідно з даними https://minfin.com.ua/currency/nbu/), де 1 долар США = 27,31 грн, а позичальник зобов`язався прийняти вищевказану безвідсоткову поворотну фінансову допомогу та повернути зазначену суму в порядку та на умовах, установлених даним Договором.

Також, 13.06.2022, ТОВ «ВКФ «Укр Нано Хім» (позикодавець) та ТОВ «Агростар+» (позичальник) уклали договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 13-06-2022/Д-ФД, за умовами якого (п. 1.1.) позикодавець зобов`язався передати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму 190000,00 грн (що на дату укладення даного Договору дорівнює 6957,16 доларів США за курсом НБУ згідно з даними https://minfin.com.ua/currency/nbu/), де 1 долар США = 27,31 грн, а позичальник зобов`язався прийняти вищевказану безвідсоткову поворотну фінансову допомогу та повернути зазначену суму в порядку та на умовах, установлених даним Договором.

За умовами п. 1.2. указаних Договорів надання грошових коштів проводиться на основі безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в національній валюті України і не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (відповідно до п. 14.1.257. Податкового кодексу України).

За умовами п. 2.1. Договорів позикодавець надає безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в безготівковій формі шляхом перерахування суми грошових коштів у національній валюті України (гривні), яка зазначена в п. 1.1. Договорів, на поточний рахунок позичальника, вказаний в Договорах. Надання фінансової допомоги може провадитися рівновеликими сумами (частинами) за вибором позикодавця.

Пунктом 2.2. Договорів сторони передбачили, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в безготівковій формі шляхом перерахування вказаних сум грошових коштів у національній валюті України (гривні), яка зазначена в п. 1.1. Договорів, на поточний рахунок позикодавця в строк не пізніше 25.10.2022 (включно) за курсом НБУ згідно з встановленими даними https://minfin.com.ua/currency/nbu/ відповідної валюти (долар США) на день платежу.

Відповідно до п. 2.3. Договорів повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги може провадитися рівновеликими сумами (частинами) за вибором позичальника на поточний рахунок позикодавця, вказаний в Договорах, однак остаточний розрахунок повинен бути проведений не пізніше 25.10.2022.

Повна сума безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові суми: 64087,60 доларів США за договором № 31-01-2022/Д-ФД; 64994,51 доларів США за договором № 18-05-2022/Д-ФД та 6957,16 доларів США за договором № 13-06-2022/Д-ФД, по курсу НБУ згідно з даними https://minfin.com.ua/currency/nbu/, на день платежу.

Безвідсоткова поворотна фінансова допомога вважається повернутою позикодавцю з моменту зарахування всієї суми грошових коштів у національній валюті України (гривні), яка зазначена в п. 1.1. Договорів, фактично перерахованих за даним Договорами на поточний рахунок позикодавця (п. 2.6. Договорів).

За п. 3.2., п.3.3. та п. 3.5. Договорів за прострочення строку повернення суми поворотної фінансової допомоги позичальник, за попередньою письмовою вимогою позикодавця, зобов`язаний сплатити на користь позикодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У випадку прострочення строків оплати, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позичальник за попередньою письмовою вимогою позикодавця зобов`язаний сплатити позикодавцю суму основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню за п. 3.2. Договорів, а також 36 % річних від простроченої суми.

Сторони домовилися, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафних санкцій за цими Договорами складає три роки. При нарахуванні пені за Договорами не застосовуються положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Договори є укладеними з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін, і діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 4.1. Договорів).

Предметом позову в даній справі є стягнення поворотної безпроцентної фінансової допомоги, неустойки (в формі пені) за порушення грошових зобов`язань по своєчасному її поверненню, а також відсотків річних та інфляційних втрат, право на нарахування та стягнення яких обумовлені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Відтак до обставин, які входять до предмету доказування в даній справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт отримання поворотної фінансової допомоги, погодженої сторонами; порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення отриманої поворотної фінансової допомоги; наявність достатніх правових підстав для застосування до нього штрафних санкцій (неустойки), стягнення 36 % річних та інфляційних втрат за фактом порушення грошових зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2022, на виконання умов Договору № 31-01-2022/Д-ФД, за платіжною інструкцією № 1264 (безготівковий переказ в національній валюті) позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 1826000,00 грн з призначенням платежу: «надання безвідсоткової поворотної допомоги згідно договору № 31-01-2022/Д-ФД від 31.01.2022».

За платіжними інструкціями № 1395 (безготівковий переказ в національній валюті) від 18.05.2022 на суму 75000,00 грн та № 1398 (безготівковий переказ в національній валюті) від 01.06.2022 на суму 1700000,00 грн з призначенням платежу «надання безвідсоткової поворотної допомоги згідно договору 18/05-2022/Д-ФД від 18.05.2022» позивач перерахував кошти на виконання умов Договору № 18-05-2022/Д-ФД.

Платіжною інструкцією № 1475 (безготівковий переказ в національній валюті) від 14.06.2022 позивачем перераховані кошти на суму 190000,00 грн на підставі Договору № 13-06-2022/Д-ФД від 13.06.2022.

Факт отримання коштів в загальній сумі 3791000,00 грн у формі поворотної фінансової допомоги за вказаними платіжними документами, відповідач не спростовує.

Зобов`язальні відносини сторін підпадають під дію положень глави 71 ЦК України, що виникли з моменту отримання відповідачем позики (поворотної фінансової допомоги) за платіжними документами, наявними в матеріалах справи.

За визначенням, наведеним в абзаці 7 п. 14.1.257. статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Виходячи з правового характеру договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає в власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Тобто даний вид правочину підпадає під поняття реального договору, що є укладеним з моменту вчинення сторонами певних дій, зокрема передачі позикодавцем позичальнику грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а в випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлене договором.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Виходячи з умов п. 2.2. та п. 2.3. Договорів сторони передбачили, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в безготівковій формі шляхом перерахування вищевказаної суми грошових коштів у національній валюті України (гривні), яка зазначена в п. 1.1. цих Договорів, на поточний рахунок позикодавця в строк не пізніше 25.10.2022 (включно) за курсом НБУ згідно з установленими даними https://minfin.com.ua/currency/nbu/ відповідної валюти (долар США) на день платежу.

Повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги може провадитися рівновеликими сумами (частинами) за вибором позичальника на поточний рахунок позикодавця, вказаний в Договорах, однак остаточний розрахунок повинен бути проведений не пізніше 25.10.2022.

Повна сума безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові суми 64087,60 доларів США (договір № 31-01-2022/Д-ФД), 64994,51 доларів США (договір № 18-05-2022/Д-ФД) та 6957,16 доларів США (договір № 13-06-2022/Д-ФД) за курсом НБУ за даними https://minfin.com.ua/currency/nbu/.

За даними https://minfin.com.ua/currency/nbu/ курс долара НБУ станом на 25.10.2022 становив 36,5686 грн.

Отже, враховуючи п. 2.2 Договорів, відповідач, станом на 25.10.2022, повинен був сплатити позивачу поворотну фінансову допомогу з урахуванням курсу долара США, що становить за Договором № 31-01-2022/Д-ФД - 2343593,81 грн; за Договором № 18-05-2022/Д-ФД - 2376758,24 грн та за Договором № 13-06-2022/Д-ФД - 254413,61 грн.

Відповідач частково повернув позивачу поворотну фінансову допомогу за Договором № 18-05-2022/Д-ФД платіжними інструкціями: № 2423853098 (безготівковий переказ в національній валюті) від 01.06.2022 в сумі 75000,00 грн, № 1398 (безготівковий переказ в національній валюті) від 16.02.2023 в сумі 400000,00 грн та № BKLN47O79KBS9.1 (безготівковий переказ в національній валюті) від 07.04.2023 в сумі 200000,00 грн.

Платіжною інструкцією № 888 (безготівковий переказ в національній валюті) від 27.01.2023 відповідач частково повернув безвідсоткову поворотну фінансову допомогу по Договору № 31-01-2022/Д-ФД в сумі 300000,00 грн.

Відповідач порушив зобов`язання, в установлені строки безвідсоткову поворотну фінансову допомогу за спірними правочинами в повному обсязі не повернув.

12.10.2023, позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою щодо повернення поворотної фінансової допомоги в повному обсязі за спірними договорами (поштове відправлення 1400606888629).

Вимога позивача щодо повернення поворотної фінансової допомоги за спірними договорами залишена відповідачем без виконання.

На момент ухвалення рішення в справі, строк щодо повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги настав, заборгованість за Договором № 31-01-2022/Д-ФД становить 2043593,81 грн; за Договором № 18-05-2022/Д-ФД 1701758,24 грн та за Договором № 13-06-2022/Д-ФД 254413,61 грн. Відтак, позов у частині вимоги про стягнення суми основного боргу є правомірним, обґрунтованим, таким, що підтверджується наявними матеріалами справи, підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, установлений договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних (якщо інший розмір не погоджений сторонами) входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Пунктом 3.3. Договорів сторони обумовили, що в випадку прострочення строків оплати, відповідно до статті 625 ЦК України, позичальник, за попередньою письмовою вимогою позикодавця, зобов`язаний сплатити позикодавцю суму основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню за п. 3.2. Договорів, а також 36 % річних від простроченої суми.

Позивач, з огляду на порушення грошового зобов`язання щодо своєчасного повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, врахувавши умови Договорів, заявив до стягнення з відповідача: за Договором № 31-01-2022/Д-ФД - 96743,89 грн інфляційних втрат за період з листопада 2022 по вересень 2023 року та 789414,37 грн 36% річних за період з 26.10.2022 по 07.11.2023; за Договором № 18-05-2022/Д-ФД - 95706,88 грн інфляційних втрат за період з листопада 2022 по вересень 2023 року та 711187,02 грн 36% річних за період з 26.10.2022 по 07.11.2023; за Договором № 13-06-2022/Д-ФД - 11339,90 грн інфляційних втрат за період з листопада 2022 по вересень 2023 року та 94850,97 грн 36% річних за період з 26.10.2022 по 07.11.2023.

Суд установив, що розрахунок інфляційних втрат проведений позивачем з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ згідно з листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань за спірними Договорами, суд, керуючись наведеними нормами, перевірив розрахунок позивача, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 96743,89 грн інфляційних втрат та 789414,37 грн відсотків річних за Договором № 31-01-2022/Д-ФД; 95706,88 грн інфляційних втрат та 711187,02 грн відсотків річних за Договором № 18-05-2022/Д-ФД та 11339,90 грн інфляційних втрат та 94850,97 грн відсотків річних за Договором № 13-06-2022/Д-ФД.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Сторони встановили, що приписи частини 6 статті 232 ГК України на спірні правовідносини не поширюють свою дію (п. 3.5. Договорів)

Частинами 4 та 6 статті 231 ГК України унормовано, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань установлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Статтями 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 № 543/96-ВР установлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведених норм, розмір неустойки (пені) за порушення грошових зобов`язань установлюється сторонами в договорі в відсотковому співвідношенні до суми невиконаного зобов`язання, однак не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, якщо інше не передбачене в спеціальному нормативно-правовому акті, що регулює спірні правовідносини сторін.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Керуючись наведеними нормами та пунктами 3.2., 3.5. Договорів позивач заявив до стягнення неустойку (в формі пені) в розмірі: 1049714,13 грн за період з 26.10.2022 по 07.11.2023 за Договором № 31-01-2022/Д-ФД; 948875,74 грн за Договором № 18-05-2022/Д-ФД та 125924,28 грн за Договором № 13-06-2022/Д-ФД за аналогічний період.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договорами, суд, керуючись наведеними нормами, перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 1044339,21 грн пені за Договором № 31-01-2022/Д-ФД; 944399,87 грн за Договором № 18-05-2022/Д-ФД та 125255,16 грн за Договором № 13-06-2022/Д-ФД.

У решті вимог у частині стягнення 5374,92 грн пені за Договором № 31-01-2022/Д-ФД, 4475,87 грн пені за Договором № 18-05-2022/Д-ФД та 669,12 грн пені за Договором № 13-06-2022/Д-ФД суд відмовив у зв`язку з необґрунтованістю. Позивач не врахував зміну облікової ставки НБУ, що станом на 27.10.2023 складала 16% (замість 20% яку застосовано позивачем у розрахунку).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Частинами 2 та 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в їх сукупності, довів порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо повернення поворотної фінансової допомоги за Договором № 31-01-2022/Д-ФД в сумі 2043593,81 грн; за Договором № 18-05-2022/Д-ФД в сумі 1701758,24 грн та за Договором № 13-06-2022/Д-ФД в сумі 254413,61 грн, у зв`язку з чим правомірно нарахував та заявив до стягнення з відповідача окрім суми основного боргу, ще 96743,89 інфляційних втрат, 789414,37 грн відсотків річних та 1044339,21 грн пені за Договором № 31-01-2022/Д-ФД; 95706,88 грн інфляційних втрат, 711187,02 грн відсотків річних та 944399,87 грн пені за Договором № 18-05-2022/Д-ФД; 11339,90 грн інфляційних втрат, 94850,97 грн відсотків річних та 125255,16 грн пені за Договором № 13-06-2022/Д-ФД.

Суд відмовив у частині стягнення 5374,92 грн пені по Договору № 31-01-2022/Д-ФД; 4475,87 грн пені по Договору № 18-05-2022/Д-ФД та 669,12 грн пені по Договору № 13-06-2022/Д-ФД в зв`язку з необґрунтованістю.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. З огляду на зміст наведеної норми, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 118695,04 грн пропорційно задоволеним вимогам.

У позовній заяві позивач повідомив, що розмір витрат на правничу допомогу в цій справі складає 15500,00 грн

На підтвердження обсягу та вартості заявлених витрат, до матеріалів справи надав договір про надання правової допомоги № 11 від 28.07.2020; додаткову угоду № 8 від 12.10.2023 до Договору про надання правової допомоги № 11 від 28.07.2020; платіжну інструкцію № 2759 від 12.10.2023 на суму 3000,00 грн; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000052, видане Коленченко О.О. на підставі рішення Ради адвокатів міста Чернігівської області від 07.11.2015 № 26; додаткову угоду № 8-1 від 24.10.2023 до Договору про надання правової допомоги № 11 від 28.07.2020; акт прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг від 10.11.2023 до Додаткової угоди № 8 від 12.10.2023 та Додаткової угоди № 8-1 від 24.10.2023 до Договору про надання правової допомоги № 11 від 28.07.2020; платіжну інструкцію № 2849 від 09.11.2023 на суму 12500,00 грн.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін, у тому числі чи міг її результат вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

За умовами Договору № 11 від 28.07.2020 (п.2.1), адвокат Коленченко О.О. взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту (ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Укр Нано Хім») і при виникненні необхідності представляти його інтереси в відносинах із третіми особами, в тому числі в суді, господарському (третейському) суді, адміністративному суді, усіх інстанцій, а також представляти інтереси клієнта в відносинах з іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями будь-яких форм власності і громадянами, здійснювати захист його законних прав і інтересів, і надавати правову допомогу в об`ємі і на умовах, передбачених даним Договором, а клієнт зобов`язався прийняти і здійснити оплату послуг адвоката в порядку, визначеному даним Договором.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 8 клієнт та адвокат домовилися, що орієнтовний загальний розмір винагороди (гонорару) адвоката за надання правової допомоги клієнту в зв`язку з необхідністю підготовки та подання претензії-вимоги від імені клієнта до ТОВ «Агростар+» щодо наявної заборгованості останнім перед ТОВ «ВКФ «Укр Нано Хім» за Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги складає 3000,00 грн.

Отримання винагороди адвокатом відбувається в формі внесення клієнтом гонорару на розрахунковий рахунок адвоката після підписання сторонами даної угоди наступним чином: 3000,00 грн протягом дня з фактичного моменту надання послуг (п. 3 Додаткової угоди № 8).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 8-1 клієнт та адвокат домовилися, що орієнтовний загальний розмір винагороди (гонорару) адвоката за надання правової допомоги клієнту в зв`язку з необхідністю підготовки та подання позовної заяви від імені клієнта до ТОВ «Агростар+» щодо наявної заборгованості останнього перед ТОВ «ВКФ «Укр Нано Хім» за Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за № 31-01-2022/Д-ФД; № 18-05-2022/Д-ФД та № 13-06-2022/Д-ФД складає 15500,00 грн та складається з суми у розмірі 3000,00 грн за підготовку та надсилання претензії-вимоги на адресу ТОВ «Агростар» відповідно до умов Додаткової угоди № 8 від 12.10.2023 до Договору про надання правової допомоги № 11 від 28.07.2020 та 12500,00 грн за підготовку та подання позовної заяви від імені клієнта до ТОВ «Агростар+» щодо наявної заборгованості останнього перед ТОВ «ВКФ «Укр Нано Хім» за Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за №№ 31-01-2022/Д-ФД; № 18-05-2022/Д-ФД та № 13-06-2022/Д-ФД.

Отримання винагороди адвокатом відбувається в формі внесення клієнтом гонорару на розрахунковий рахунок адвоката після підписання сторонами даної угоди наступним чином: 12500,00 грн протягом дня з фактичного моменту надання послуг (п. 3 Додаткової угоди № 8-1).

За актом прийому-передачі виконаних робіт і / чи наданих послуг від 10.11.2023 до Додаткової угоди № 8 від 12.10.2023 та Додаткової угоди № 8-1 від 24.10.2023 до Договору, адвокат надав наступні послуги: підготував та подав претензію-вимогу на адресу ТОВ «Агростар+» - витрачений час 3 години, вартість 3000,00 грн; підготував та подав до Господарського суду Чернігівської області від імені клієнта позовну заяву до ТОВ «Агростар+» щодо наявної заборгованості ТОВ «Агростар+» перед ТОВ «ВКФ «Укр Нано Хім» за Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за № 31-01-2022/Д-ФД, № 18-05-2022/Д-ФД та № 13-06-2022/Д-ФД витрачений час 10 годин, вартість 12500,00 грн.

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

ТОВ «ВКФ «Укр Нано Хім» повністю розрахувався за отримані послуги, перерахувавши адвокату кошти в сумі 3000,00 грн за платіжною інструкцією № 2759 від 12.10.2023 та в сумі 12500,00 грн за платіжною інструкцією № 2849 від 09.11.2023.

Відповідно до частин 4 - 6 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

В разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу не заперечив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлена правова позиція, за якою домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, установлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження в справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, за якою інші судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Матеріалами справи підтверджено, що під час судового розгляду даної справи, адвокат позивача фактично надав правову допомогу, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності, розумності та обґрунтованості: підготовка та подання претензії-вимоги, підготовка та подання позовної заяви.

Врахувавши ступінь складності справи, ціну позову, виходячи з принципу розумності, справедливості, з метою дотримання балансу майнових інтересів обох сторін, за відсутності заперечень відповідача, суд, керуючись частиною 4 статті 129 ГПК України, вирішив покласти на відповідача відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15479,42 грн, виходячи з критеріїв обумовлених приписами частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, що документально підтвердженні.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, частиною 2 статті 178, статтями 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укр Нано Хім» (пр-т. Миру, 53, оф. 562, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 43262179) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар +» (вул. Гонча, 23, офіс 408, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 40604441) про стягнення 7923522,84 грн, задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар +» (вул. Гонча, 23, офіс 408, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 40604441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укр Нано Хім» (пр-т. Миру, 53, оф. 562, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 43262179) заборгованість за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 13-06-2022/Д-ФД від 13.06.2022 у розмірі основного боргу в сумі 254413,61 грн, інфляційних нарахувань у сумі 11339,90 грн, відсотків за користування коштами в сумі 94850,97 грн та пені в сумі 125255,16 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар +» (вул. Гонча, 23, офіс 408, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 40604441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укр Нано Хім» (пр-т. Миру, 53, оф. 562, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 43262179) заборгованість за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 18-05-2022/Д-ФД від 18.05.2022 у розмірі основного боргу в сумі 1701758,24 грн, інфляційних втрат у сумі 95706,88 грн, відсотків за користування коштами в сумі 711187,02 грн та пені в сумі 944399,87 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар +» (вул. Гонча, 23, офіс 408, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 40604441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укр Нано Хім» (пр-т. Миру, 53, оф. 562, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 43262179) заборгованість за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 31-01-2022/Д-ФД від 31.01.2022 у розмірі основного боргу в сумі 2043593,81 грн, інфляційних нарахувань у сумі 96743,89 грн, відсотків за користування коштами в сумі 789414,37 грн та пені в сумі 1044339,21 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар +» (вул. Гонча, 23, офіс 408, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 40604441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укр Нано Хім» (пр-т. Миру, 53, оф. 562, м. Чернігів, 14005; код ЄДРПОУ 43262179) 118695,04 грн судовий збір та витрати на правову допомогу в сумі 15479,42 грн.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

7. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 22.01.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко