Рішення

від 19.01.2024 по справі 240/22262/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/22262/23

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська асоціація народної медицини» до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська асоціація народної медицини» (далі - товариство, ТОВ "Українська асоціація народної медицини", позивач) із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії державного кадастрового реєстратора Відділу №1 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які полягають у архівуванні земельної ділянки за кадастровим номером 1810136300:11:007:0058;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області внести відомості (зміни до них) про об`єкт Державного земельного кадастру, а саме, земельну ділянку, яка була зареєстрована - архівний кадастровий номер 1810136300:11:007:0058.

В обґрунтування позовних вимог вказало, що товариство на підставі договору від 08.04.2002 та здійсненої державної реєстрації отримало право тимчасового користування земельною ділянкою загальною площею 1,09995 га за кадастровим номером 1810136300:11:007:0058, однак згідно з рішенням державного кадастрового реєстратора відомості про вказану земельну ділянку, внаслідок виправлення помилки, набули статусу архівних та перебувають в архівному шарі даних геоінформаційної системи.

Ухвалою суду від 02.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та за наявними у справі матеріалами.

23.08.2023 представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач, Держгеокадастр) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Пояснила, що державним кадастровим реєстратором прийнято рішення з приводу архівування земельної ділянки, яка перебувала у тимчасовому користуванні товариства з підстав: недотримання вимог ст.55 Закону України "Про землеустрій"; відсутності погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами згідно з вимогами ст.198 Земельного кодексу України; наявності у розробленій документації будівель, які фактично не перебувають на земельній ділянці; невідповідності переліку обмежень додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" переліку обмежень у використанні земельної ділянки; наявної помилки при створенні заявки на реєстрацію земельної ділянки. Як стверджує представник відповідача, наявність вказаних підстав призвели до появи недостовірних відомостей в Державному земельному кадастрі, що стало підставою для їх виправлення, при цьому відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації щодо реєстрації або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування реєстрації, набувають статусу архівних за рішенням державного кадастрового реєстратора. З огляду на що, державний кадастровий реєстратор при винесенні рішення щодо архівування земельної ділянки за кадастровим номером 1810136300:11:007:0058 діяв в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, судом встановлено наступне.

ТОВ "Українська асоціація народної медицини" на підставі договору на право тимчасового користування землею від 08.04.2002 (далі - Договір), користується земельною ділянкою загальною площею 1,0995 гектарів за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.2. Договору земельна ділянка надана на умовах тимчасового довгострокового користування строком на двадцять п`ять років, тобто до 08.04.2027.

За інформацією наявною у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4600524352022 реєстрація такої здійснена 29.06.2022 в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1810136300:11:007:0058, місце розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; площею 1,0995 га; цільове призначення: 06.01 Для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складена ФОП ОСОБА_1

15.02.2023 листом №6-0-2-530/2-23 та додатково листом від 09.06.2023 за №9-6-2-1992/2-23 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило товариство, що згідно з рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:11:007:0058 внаслідок виправлення помилки набули статусу архівних та перебувають в архівному шарі даних геоінформаційної системи.

Такі дії державного кадастрового реєстратора товариство вважає протиправними, а права позивача порушеними, у зв`язку із чим звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" №3613-VI від 07.07.2011 (далі - Закон №3613-VI) передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Відповідно до частин 1, 5 статті 5 Закону №3613-VI, ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 21 Закону №3613-VI відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до ч. 3 ст. 5 вказаного Закону порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).

Підпунктом 3, 9, 12, 17 п. 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, згідно з пунктами 21-23 цього Порядку; відомості про контури, координати поворотних точок, назви, адреси будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікатори об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру також на підставі інформації, отриманої в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону 3613-VI, у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із пунктом 138 Порядку № 1051, помилками у Державному земельному кадастрі є: технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою); помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру:

- набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;

- відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;

- зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Відповідно до п. 150 Порядку № 1051, якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для їх внесення, але потребують виправлення у зв`язку з виявленням технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє про це заявникові згідно з додатком 34 із зазначенням документів та технічних помилок у них, виправлення яких має передувати виправленню відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації (п. 153 Порядку №1051).

Підпунктом 7 пункту 205 Порядку №1051 передбачено №1051, що адміністратор Державного земельного кадастру здійснює технічне і технологічне забезпечення зберігання та архівування відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Спірні правовідносини виникли з приводу архівування земельної ділянки за кадастровим номером 1810136300:11:007:0058, право тимчасового користування якою має товариство.

Як свідчать матеріали справи, при виправленні помилки у відомостях Державного земельного кадастру, допущеної під час державної реєстрації земельної ділянки, державним кадастровим реєстратором складено протокол №8298036, в якому також зазначено про закриття (за необхідності) поземельної книги за номером 1810136300110070058.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 25 Закону №3613-VI Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Частиною 10 ст. 24 Закону №3613-VI, яка кореспондується з положеннями пункту 114 Порядку №1051 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав (ч.11 ст.24 Закону №3613-VI).

Абз.6 пункту 114 Порядку № №1051 визначено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:

- набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;

- відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;

- зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Під час судового розгляду справи встановлено, що підставами для віднесення вищевказаної земельної ділянки до архівного шару даних геоінформаційної системи слугував факт того, що земельна ділянка за кадастровим номером 1810136300:11:007:0058 зареєстрована за невірним типом транзакції, адже в документації із землеустрою наявний правовстановлюючий документ - договір на право тимчасового користування землею. Крім того документація із землеустрою розроблена з порушенням наступних норм закону, зокрема ст. 55 Закону України "Про землеустрій" № 858-IV від 22 травня 2003 року, ст. 198 Земельного кодексу України та Порядку №1051.

При цьому, як пояснює представник відповідача, земельну ділянку, якою на підставі Договору користувалося товариство, віднесено до архівного шару даних геоінформаційної системи з підстав: недотримання вимог ст.55 Закону України "Про землеустрій"; відсутності погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами згідно з вимогами ст.198 Земельного кодексу України; наявності у розробленій документації будівель, які фактично не перебувають на земельній ділянці; невідповідності переліку обмежень додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" переліку обмежень у використанні земельної ділянки; наявної помилки при створенні заявки на реєстрацію земельної ділянки.

Як пояснює представник позивача, товариство 01.12.2021 звернулося до Житомирської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, але Житомирська міська рада у місячний строк не надала ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу, що надало право ТОВ «Українська асоціація народної медицини» замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості.

При цьому, у спростування таких тверджень представника позивача, представник відповідача зауважила, що Земельним кодексом та Закон України «Про землеустрій» №858-IV від 22 травня 2003 року, діючими на момент подання товариством заяви від 01.12.2021, не передбачено розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі "мовчазної згоди" органу уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою.

Крім того, за матеріалами справи відслідковується, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості розроблена ОСОБА_1 , якому анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, у зв`язку з допущеними порушеннями законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,0995 та ТОВ "Українська асоціація народної медицини» для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів (06.01) за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 147-в, відповідно до наказу Держгеокадастру від 13.10.2022 №300. Така інформація не спростована матеріалами справи.

Під час розгляду питання дотримання розробником технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості встановлено, що проміри меж земельної ділянки відображені на кадастровому плані який є складовою частиною розробленої ОСОБА_1 . Технічної документації не відповідають промірам визначеним у договорі на тимчасове користування землею від 08.04.2002. Тобто при виконанні кадастрової зйомки, інженером-розпорядником не виконані вимоги статті 198 Земельного кодексу України в частині погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Разом з тим, згідно з правовстановлюючими документами ТОВ "Українська асоціація народної медицина" має у власності цілісний майновий комплекс загальною площею 3891,20 кв.м частина якого, а саме бесідки розташовані на земельній ділянці право тимчасового користування на яку, відповідно до договору від 08.04.2002 має товариство, однак такі не відображені у розробленій технічній документації. Також при виготовлені Технічної документації безпідставно змінено цільове призначення земельної ділянки з «для оздоровчого призначення» як визначено Договором на «для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів» без відома власника (розпорядника) земельної ділянки, тобто Житомирської міської ради. При цьому, слід відмітити, що зазначена зміна цільового призначення порушує вимоги частини другої статті 61 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкта (про що зазначено у матеріалах самої документації) де забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Додатково представник відповідача пояснює, що при створенні заявки на реєстрацію земельної ділянки розробником обрано невірний тип транзакції "Реєстрація земельної ділянки, яка утворена шляхом передачі у власність/оренду із земель державної чи кoмyнaльної власності", яка призначена для несформованих ділянок, замість "Реєстрація земельної ділянки, що надана в оренду без присвоєння кадастрового номеру".

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлені помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки призвели до появи недостовірних відомостей в Державному земельному кадастрі, чим порушено законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що у свою чергу слугувало підставою для їх виправлення.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, здійснюється державним кадастровим реєстратором після внесення змін до такої документації.

Отже, товариство, яке на даний час є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 18110136300:11:007:0058, відповідно до Договору, згідно з статтею 20 Земельного кодексу України має право звернутись до власника земельної ділянки з відповідним клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, після чого можуть бути внесені зміни.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що державний кадастровий реєстратор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та в повній мірі його дії відповідали встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Питання про розподіл судових витрат, вирішується відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська асоціація народної медицини» (проспект Науки, буд.63, м.Київ, 03083. РНОКПП: 20054417) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м.Житомир,10002. ЄДРПОУ: 39765513) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 19 січня 2024 р.