Рішення

від 19.01.2024 по справі 280/9422/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року Справа № 280/9422/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС (вул. Патріотична, 64Д, оф.6, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 41205522)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 № 22014;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість з внесенням відповідних відомостей до баз податкових органів.

Обґрунтовуючи заявлений позов вказує, що всі первинні документи за господарськими операціями визначеними в оскаржуваному рішенні від 02.10.2023 № 22014 не мають дефекту форми, змісту або походження, відповідають вимогам Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості. Отже, визначені в рішенні від 02.10.2023 № 22014 господарські операції позивача не можуть бути підставою для визнання позивача ризиковим. Вважає, що оспорюване рішення податкового органу, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення податковим органом принципу «належного урядування», призводить до непрозорості га непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність. Позивач наголошує, що прийняття негативного для платника податків рішення у разі визнання контролюючим органом необґрунтованості первинної підстави для втручання у діяльність такого платника податків є наочним свідченням порушення контролюючим органом принципу «належного урядування». На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 29.11.2023 до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №53059), в якому зазначає, що з урахуванням отриманих від ТОВ "ПРОФІТ- СІДС" інформації та копій документів відповідно до повідомлення № б/н від 22.09.2023, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від № 22014 від 02.10.2023 щодо відповідності платника податку п.8 Критеріїв ризиковості. Посилається на те, що позивачем не вказано жодних підтверджених доказами фактичних негативних обставин, які вже відбулись (зупинення реєстрації ПН у ЄРПН, розірвання угод з контрагентами, повне зупинення господарської діяльності). Зазначає, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Вказує, що визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації. Зазначає, що спірне рішення не утворює у відношенні позивача жодних прямих та невідворотніх наслідків, та не порушує його прав. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/9422/23 без виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС зареєстроване 10.03.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 22.03.2017 зареєстрований платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер: 412055208298). Основний вид діяльності (КВЕД) Позивача: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 22014 від 02.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображеній у податковій накладній, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування;

18 керівник та / особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж п`яти (включино) платників податку;

13- придбання товарів (послуг) у платника податку щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій.

У графі «Інформація, за якою встановлена відповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку»вказано: тип операції: придбання, постачання; період здійснення господарських операцій: з 08.02.2023 по 02.10.2023; код згiдно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1001; податковий номер платника податку, задiяного в ризиковій операції 33490638, 41205522, 39409123, 42999389.

Не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС, звернулось до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (тут і далів редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платникподаткузобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз.абз.1-2 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платникподатку- продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платникомподатку,який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сумподатку,що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (даліПорядок №1165).

Згідно з визначеннями, наведеними у п.2 цього Порядку:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригуваннякритеріямоцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платникомподаткуна додану вартість (далі - платникподатку) виконання свого податкового обов`язку;

Відповідно до п.5 Порядку №1165, платникподатку,яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідностікритеріям ризиковості платника податку(додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історіяплатника податку(додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операційкритеріям ризиковостіздійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платникподатку,яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критеріюризиковості платника податку,реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідностіплатника податку критеріям ризиковості платника податкурозглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідностіплатника податкухоча б одному з критеріївризиковості платника податкукомісією регіонального рівня приймається рішення про відповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включенняплатника податкудо переліку платників, які відповідаютькритеріям ризиковості платника податку,здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платникподаткуотримує рішення про відповідністькритеріям ризиковості платника податкучерез електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідностіплатника податку критеріям ризиковості платника податкузгідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідністькритеріям ризиковості платника податку,тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номерплатника податку,задіяного в ризиковій операції, дата включенняплатника податку,задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідаютькритеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідністьплатника податкувимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку,виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідностіплатника податку критеріям ризиковості платника податкузгідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідністькритеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідністькритеріям ризиковості платника податкуплатникподаткумає право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключенняплатника податкуз переліку платників, які відповідаютькритеріям ризиковості платника податку,у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку,та/або отримання інформації та копій відповідних документів відплатника податку,що свідчать про невідповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податкуплатникподаткуотримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключенняплатника податкуз переліку платників, які відповідаютькритеріям ризиковості платника податку,можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органуплатника податку,якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересахплатника податкудля здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платникомподатку,комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення провідповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку,яке платникподаткуотримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідністькритеріям ризиковості платника податкуза результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку,попереднє рішення про відповідністькритеріям ризиковості платника податкувтрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податкуплатникподаткуотримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку(додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідністькритеріям ризиковості платника податку,зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платникомподатку,який може/які можуть свідчити про невідповідністькритеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем облікуплатника податкувиключаєплатника податкуз переліку платниківподатку,які відповідаютькритеріям ризиковості платника податку.

Згідно п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критеріюризиковостіздійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платникомподатку,який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критеріїризиковості платника податкуна додану вартість, зокрема: 8.«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку,визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.».

Поряд з тим, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення провідповідність/невідповідність платника податкуна додану вартістькритеріям ризиковості платника податку.

Так, у разі відповідності пункту 8 критеріївризиковості платника податкузазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідністьплатника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, судом встановлено, що підставою для прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області оскаржуваного рішення від 02.10.2023 року №22014 слугувала відповідність позивача п.8 Критеріївризиковості платника податкуу зв`язку із наявністю наступної податкової інформації: Коди 03, 07, 13, 18.

Наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідністьплатника податкуна додану вартістькритеріям ризиковості платника податку,зокрема:

03- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображеній у податковій накладній, відсутнє придбання послуг оренди обьектів оподаткування, послуг транспортування;

18 керівник та / особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж п`яти (включино) платників податку;

13- придбання товарів (послуг) у платника податку щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, контрагентами позивача, про яких зазначено у спірному рішенні є ТОВ «ЮГ АГРО СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 33490638) щодо придбання товару з кодом УКТЗЕД 1001; ТОВ «АГРОЮНА» (Код ЄДРПОУ 39409123) щодо придбання товару з кодом УКТЗЕД 1001 (пшениця); ТОВ «В-ВЕРСІЯ» (Код ЄДРПОУ 42999389) щодо придбання послуг за кодом ДКПП 49.41 (вантажний автомобільний транспорт); ТОВ «ПРОФІТ-СІДС» (код ЄДРПОУ 41205522) щодо постачання продукції за кодом ДКПП 49.21.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Щодо відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображеній у податковій накладній, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, позивач пояснив наступне. Так, з огляду на специфіку укладених договорів щодо придбання товару/супутніх послуг (перевезення, послуги порту), а саме те, що означені договори передбачають фактичне отримання/перевезення/передання товару працівниками контрагентів, які надають відповідні супутні послуги, позивач не має необхідності забезпечувати особисту участь власних працівників під час фактичного придбання товарів у виробників сільськогосподарської продукції/отримання товару в порту/перевантаження товару в порту/експортування товару. Також вказує, що для здійснення господарської діяльності та розміщення робочого офісу позивач орендує приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64 Д, оф. 6, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 02.01.2020 № 3.

Також, суд враховує і те, що поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Поряд з тим, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісностіплатника,тобто з презумпції економічної виправданості дійплатника,що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітностіплатника.

Термін «добросовісний платник», який вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення уплатникадодаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А, відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

До всього, відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії, не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлені законодавством.

Щодо порядку прийняття спірного рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу положень Порядку №1165 слідує, що у ньому передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого може бути прийнято рішення провідповідність/невідповідність платника податкуна додану вартістькритеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідностікритеріям ризиковості платника податкута показникам, за якими визначається позитивна податкова історіяплатника податку,підлягає лише той платникподатку,яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідністьплатника податкуна додану вартістьКритеріям ризиковості платника податкуна додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідностіплатника податку Критеріям ризиковості платника податкумає передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингуплатника податку,податкової накладної/розрахунку коригування.

Водночас встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідностіплатника податку Критеріям ризиковості платника податкуна додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингуплатника податкуі податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання провідповідність/невідповідність платника податкуна додану вартістьКритеріям ризиковості платника податкусамостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

Втім, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідністьТовариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС п.8 Критеріївризиковості платника податкуне за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингуплатника податку,моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що, в свою чергу, суперечить положенням Порядку №1165.

Подібне правозастосування викладено у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідностіплатникаподатківкритеріям ризиковостіє превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платникомподаткукопіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідностіплатникаподатківкритеріям ризиковості,є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 та від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19.

Однак суд не враховує вказані посилання відповідача, адже ці правові позиції Верховного Суду стосуються правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку №117 (який втратив чинність з 01.02.2020 року). Разом з тим, спірні правовідносини у цій справі пов`язані із застосуванням положень Порядку №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року.

Додатково необхідно зазначити, що Додатком 4 Порядку №1165 затверджено форму рішення провідповідність/невідповідність платника податкуна додану вартістькритеріям ризиковості платника податку,яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження дляплатника податку.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.

Недотримання ж податковим органом вимог п.6 Порядку №1165 в частині мотивування оскаржуваного рішення, суд уважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд враховує, що положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключаєплатника податкуз переліку платниківподатку,які відповідаютькритеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платниківподатку,які відповідаютькритеріям ризиковості,є належним і ефективним способом захисту його порушеного права. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 7000,00 грн., суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем та адвокатом Остопарченко Лідією Володимирівною було укладено договір про надання правничої допомоги від 20.10.2023 та додаткову угоду від 20.10.2023 № 1 до договору про надання правничої допомоги від 20.10.2023.

Згідно п. 1. Додаткової угоди від 20.10.2023 № 1 до договору про надання правничої допомоги від 20.10.2023 адвокат зобов`язується надати клієнту наступну правничу допомогу: надати консультацію щодо порядку та строків оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 № 22014скласти позовну заяву ТОВ «ПРОФІТ- СІДС» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 № 22014 та зобов`язання виключити ТОВ «ПРОФІТ-СІДС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість з внесенням відповідних відомостей до баз податкових органів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В межах розгляду даної справи представником позивача було надано інші види правової допомоги (складання процесуальних документів).

Згідно до акту про надання правничої допомоги від 31.10.2023 адвокатом була надана наступна правнича допомога: надано правову консультацію щодо порядку та строків оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 № 22014; складено позовну заяву ТОВ «ПРОФІТ-СІДС» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку па додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.10.2023 № 22014 та зобов`язання виключити ТОВ «ПРОФІТ- СІДС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість з внесенням відповідних відомостей до баз податкових органів.

Судом встановлено також, що пунктами 2.1., 2.2. Додаткової угоди від 20.10.2023 № і до договору про надання правничої допомоги від 20.10.2023, а також п. 4 акту про надання правничої допомоги визначено, що клієнт сплачує гонорар, за фактом надання правової допомоги, шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок або в касу адвоката до 29 лютого 2024 року.

У відздиві на позовну заяву відповідач вказав, що вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. по справі №280/9422/23 не підлягають задоволенню, оскільки є не співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Посилався на те,що справа є типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, не співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Cуд зауважує, що згідно позиції ВС від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат дійсно повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тож, перевіривши зміст наведених документів, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 4000,00 грн.

Відповідно до частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовну заяву задоволено, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн. та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС (вул. Патріотична, 64Д, оф.6, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 41205522) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.10.2023 № 22014 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00коп. за рахунок бюжетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 січня 2024 року.

Суддя Л.Я. Максименко