Рішення

від 22.01.2024 по справі 280/8931/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Справа № 280/8931/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3, кв. 21, код ЄДРПОУ 31676992)

до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 009772 від 11.09.2023, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Анатолієм Романенком, якою з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вантажний автомобіль був з повною масою 3 500 кг, тобто не понад ніж 3,5 тонни, про що свідчать відомості у товарно-транспортній накладній № 0908/2 від 09.08.2023, відтак, на нього не поширюються вимоги пункту 6.1 Положення № 340 щодо забезпечення водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія. Враховуючи наведене, вважає, що ТОВ «ПРЕМ`ЄР» не припускалось порушення вимог ст.34, ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ № 340 від 07.06.2010, що зумовлює відсутність підстав для застосування до позивача адмімістративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також зазначає, що оскільки на момент проведення посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті перевірки транспортного засобу PENAULT MASTER вантажний, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , діяла надзвичайна ситуація воєнного характеру, посилання на невиконання вимог Положення №340, яке не має застосовуватись під час надзвичайних ситуацій, є незаконним. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві на позовну заяву вх. № 52973 від 28.11.2023 посилається на те, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий нас і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010. Зазначає, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку тахокаоти, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Вважає, що посилання представника позивача на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24,02.2022 у зв`язку і військовою агресією Російської Федерації проти України є безпідставними. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8931/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

09 серпня 2023 року о 10 год. 10 хв. на 440 км. + 330 м. а/д Н08 Бориспіль-Дніпро- Запоріжжя-Маріуполь старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контро лю) у Запорізькій області Чернявським К.Ф. та старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Гаук Д.С. було зупинено та проведено перевірку транспортного засобу PENAULT - вантажний, державний номер НОМЕР_1 під керу ванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірок складено акти № 004294 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09 серпня 2023 року, згідно яких під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 або копія графіка замінності водіїв, чим порушено п.63 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 в тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

31 серпня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області направлено на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке призначено на 11.09.2023 з 10:00 год. до 12:00 год.

Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 11.09.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ009772 до ТОВ ПРЕМ`ЄР у сумі 17000 грн.

Вважаючи протиправною постанову № ПШ009772 від 11.09.2023 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон України "Про автомобільний транспорт") (ст. 3 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2 Порядку №1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку №1567).

Приписами пункту 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, поряд з іншим: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Також пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

За змістом пункту 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначений перелік не є вичерпним, а положеннями статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством.

За частиною другою статті 49 Закону України Про автомобільний транспорт водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (п. 1.3. Положення №340).

Відповідно до п.6.1. Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 6.3 Положення № 340 передбачено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно до ст.18 Закону № 2344, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Згідно з положеннями ст.49 Закону №2344, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку. Так, під час рейдової перевірки було встановлено, що транспортний засіб не обладнаний тахографом і тому відповідно у водія мала бути індивідуальна контрольна книжка.

Так, згідно долученої до матеріалів справи ТТН № 0908/2 від 09.08.2023 автомобільний певевізник ТОВ ПРЕМ`ЄР дійсно здійснював перевезення вантажу автомобілем PENAULT - вантажний, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

В ході перевірки було встановлено, що у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія та/або копія графіка замінності водіїв, що було відображено в акті від 09.08.2023 № 004294 і не заперечується позивачем.

Водночас, щодо доводів про те, що на нього не поширюються вимоги пункту 6.1 Положення № 340, оскільки вантажний автомобіль був з повною масою 3 500 кг, а не понад ніж 3,5 т, суд зазначає наступне.

Так, як вже було зазначено вище, положення пункту 6.1 Положення № 340 дійсно встановлють вимоги щодо обладнанняя діючими та повіреними тахографами вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн.

Оскільки вантажний автомобіль позивача менше вказаної ваги, то обладнання його тахографом не вимагається.

Відповідач зазначив в акті перевірки про відсутність індивідуальної контрольної книжки водія та копії графіка змінності водіїв, як це передбачено Пунктом 6.3 Положення №340. Суд зауважує, що норми Пунктом 6.3 Положення № 340 вимагають наявності вказаних документів у всіх автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами, без зауважень стосовно маси.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується, а позивачем не спростовано вчинення ТОВ ПРЕМ`ЄР порушення, зафіксованого в акті перевірки від 09.08.2023 № 004294.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для застосування до спірних відносин приписів Положення №340 з огляду на запровадження на території України на момент проведення перевірок режиму надзвичайної ситуації, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану», суд зазначає наступне.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку визначає Положення №340, згідно з пунктом 7.1 якого, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

У свою чергу пунктом 1.4 Положення №340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її складових, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 11 Кодексу цивільного захисту України, встановлюються за рішенням Кабінету Міністрів України - для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для кількох окремих її функціональних чи територіальних підсистем.

Однак, на думку суду, дія пункту 1.4 Положення №340 розповсюджується на перевізників у випадках, коли така надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.

Проте, позивач не навів жодних обставин, які б свідчили про перевезення вантажу з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків та не повідомив обставин, які би унеможливлювали або перешкоджали виконанню ним вимог пункту 6.1 Положення №340.

У свою чергу, сам лише факт запровадження в Україні воєнного стану жодним чином не свідчить про здійснення всіх перевезень без виключень з метою ліквідації наслідків цієї надзвичайної ситуації та не є безумовною підставою для перевізників не дотримуватися вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, посилання позивача щодо існування, як на дату проведення перевірки, так і на момент прийняття спірної постанови, режиму воєнного стану є безпідставними.

Поряд з цим, слід також зауважити, що Положення №340 не встановлює відповідальності за відсутність окремих документів у водія транспортного засобу на момент проведення рейдової перевірки, а лише врегульовує особливості робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Так, згідно з приписами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Беручи до уваги, що під час перевірки посадовими особами відповідача встановлено відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки водія та/або копії графіка замінності водіїв, що в силу вимог Положення №340 є обов`язковими під час перевезення вантажу у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №ПШ 009772 від 11.09.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу згідно із абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 17 000,00 грн за даними акта проведення перевірки від 09.08.2023 №004294 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у законний спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. З огляду на відсутність належних доказів на підтвердження доводів зазначених позивачем, суд дійшов висновку про їх не обгрунтованість.

Суд на підставі наданих доказів сукупно, системного аналізу положень законодавства, дійшов висновку, що порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт є доведеними відповідачем, у зв`язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими, у задоволенні яких належить відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3 кв. 21, код ЄДРПОУ 31676992) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.01.2024.

Суддя Л.Я. Максименко