Рішення

від 22.01.2024 по справі 320/9369/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року м. Київ № 320/9369/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропан-Сервіс»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Пропан-Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Пропан-Сервіс») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області) з вимогою скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 08.07.2021 № 2470/10-36-13-09.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення про опис майна у податкову заставу винесено посадовими особами контролюючого органу безпідставно, з порушенням норм законодавства України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про правомірність прийнятого спірного рішення з огляду на наявність у позивача узгодженого податкового боргу.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій останній вказав, що податкове повідомлення - рішення, на підставі якого контролюючим органом було нараховане грошове зобов`язання та прийняте спірне рішення, оскаржується ним в судовому порядку. Тому податковий борг є неузгодженим.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 28.09.2021.

У призначене на 28.09.2021 судове засідання сторони не з`явилися, хоча останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відповідача - ГУ ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) замінено на його правонаступника - ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пропан-Сервіс» (ідентифікаційний код 32214510) зареєстроване 01.10.2002 як юридична особа за адресою: 03027, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Васильківська, буд. 2-А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9-16).

Уповноваженою особою ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 08.07.2021 № 2470/10-36-13-09 про опис майна ТОВ «Пропан-Сервіс» у податкову заставу (а.с.6).

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов`язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

В силу приписів пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого, відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також, на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі, якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі, якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також, на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Системний аналіз наведених норм ПК України дає підстави для висновку, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, тоді як податкова вимога може бути надіслана платнику податку тільки у разі наявності у нього податкового боргу, що також є умовою для прийняття рішення про опис майна платника податків у податкову заставу.

15.08.2018 Верховний Суд в справі № 806/1522/15 досліджував питання виникнення моменту узгодження податкових зобов`язань визначених контролюючим органом. У своїй постанові Верховний Суд встановив, що за змістом пункту 56.18 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 цього Кодексу).

З огляду на викладене податкове зобов`язання платника податків, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні є неузгодженим, у разі оскарження цього рішення контролюючого органу в судовому порядку до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Як убачається з матеріалів справи, рішення відповідача від 08.07.2021 № 2470/10-36-13-09 про опис майна у податкову заставу прийнято виходячи з того, що у позивача наявний податковий борг на суму 91001,33 грн (штрафні санкції, адмінштраф).

На обґрунтування протиправності спірного рішення про опис майна в податкову заставу позивач посилається на неузгодженості вказаного боргу. Пояснює, що сума податкового зобов`язання у розмірі 91001,33 грн була визначена на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.11.2019 № 0001700509, яке наразі оскаржується позивачем в судовому порядку (справа № 320/6324/21).

Водночас з інтегрованої картки платника податків встановлено, що позивачу 01.06.2021 нараховано штрафні санкції в розмірі 91000 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.05.2021 № 8784/0901.

Станом на 01.06.2021 у позивача обліковується податковий борг в розмірі 91000 грн у зв`язку з несплатою вказаного грошового зобов`язання (а.с.36).

Тобто, оскаржуване рішення про опис майна в податкову заставу включило розмір грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2021 № 8784/0901, а не податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2019 № 0001700509.

Доказів того, що це податкове повідомлення-рішення від 13.05.2021 № 8784/0901 оскаржується в судовому порядку чи скасовано судом не надано, отож і сума, визначена цим податковим повідомленням-рішенням є узгодженою.

При цьому, судом встановлено, що 07.06.2021 контролюючим органом було сформовано та направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача податкову вимогу форми «Ф» № 0030170-1309-1013 на загальну суму боргу у розмірі 91001,33 грн (а.с.33).

Також позивачу було направлено лист ГУ ДПС у Київській області від 08.07.2021 № 26713/6/10-36-13-09, в якому зазначено про те, що позивачу необхідно вжити заходи по погашенню податкового боргу або визначенню майна для опису в податкову заставу (а.с.7).

Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області форми «Ф» від 07.06.2021 № 0030170-1309-1013 на загальну суму боргу у розмірі 91001,33 грн або доказів погашення позивачем цього боргу.

Наявність податкового боргу у розмірі 91001,33 грн, наявність податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області форми «Ф» від 07.06.2021 № 0030170-1309-1013 - надають право податкової застави.

Доводи відповідача, щодо неузгодження податкового боргу у зв`язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення від 26.11.2029 № 000170509, суд відхиляє оскільки відповдіно до ухвали Київського коружного адміністративного суду від 26.10.2021 у справі № 320/6324/21, яка набрала законної сили, позов ТОВ «Пропан-Сервіс» залишено без розгляду.

З огляду на викладене, прийняття відповідачем спірного рішення про опис майна у податкову заставу узгоджується із нормами статті 89 ПК України, що вказує на безпідставність позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а також не доведено обставин, які вказують на протиправність оспорюваного рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоводенні позовних вимог.

Ураховуючи відсутність підстав для задоволення позову судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.