Рішення

від 22.01.2024 по справі 314/879/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/879/23

Провадження № 2/314/74/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.01.2024 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Капітонова Є.М., секретар судового засідання Кравець К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на території Павлівської сільської ради за адресою АДРЕСА_2 проживала сім`я ОСОБА_2 , 1992 року народження, яка знаходиться на обліку служби у справах дітей та на соціальному супроводі КУ «Центр надання соціальних послуг» як родина, що перебуває у складних життєвих обставинах. Причини встановлення родини на облік: не виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживання нею спиртними напоями.

Знайомство з сім`єю ОСОБА_2 відбулося в лютому 2023 року за повідомленням депутата Павлівської сільської ради про те, що вказана сім ї, яка нещодавно приїхала в село Значкове з села Малотокмачка Оріхівського району, проживає у мешканки с. Значкове, у будинку, який взагалі не пристосований до проживання: в ньому немає світла, опалення, водопостачання. Після відвідування сім`ї службою у справах дітей та фахівцями КУ « Центр надання соціальних послуг» з`ясувалось, що господар будинку вигнала сім`ю ОСОБА_2 з будинку за зловживання жінкою спиртними напоями. Сім`ї дозволила у себе переночувати мешканка АДРЕСА_1 , але проживати дітям в антисанітарних умовах та в холоді було неможливо. Дітей у ОСОБА_2 було вилучено службою у справах дітей та рішенням засідання комісії по захисту прав дитини Павлівської сільської ради від 07.02.2023 № 2 влаштовано дітей на тимчасове проживання до мешканця села Значкове, ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 . На час виявлення сім`я е не мала постійного місця проживання, діти не відвідували школу, буди недоглянуті, брудні, голодні, дівчинка страждала на педикульоз. Жінці призупинено виплати на дітей, як внутрішньо переміщеним особам. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати дітей- ОСОБА_2 померла. Батько хлопчика ОСОБА_1 , 1991 року народження, відмовився від утримання сина, а батько дівчинки записаний на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, посильної духовної, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, позивач розцінює як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, тому просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на утримання дитини.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.164 СК України, батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Поведінка відповідача, який тривалий час взагалі не спілкується із дитиною, не виховує, не утримує матеріально, що свідчить про його байдуже ставлення до дитини та про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 16.02.2010, відповідач по справі є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку Служби у справа дітей Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 07-30/139 від 30.03.2023, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи інтереси дитини, забезпечуючи надійний захист інтересів дитини та отримання ним надійного стабільного матеріального утримання, суд приходить до висновку що позовна вимога підлягають задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів на користь установ або осіб на утриманні яких буде перебувати дитина, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто 09.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684, 00 грн.

На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 5,6,10-13, 81, 206, 128, 141,263-265,280-285,353,354 ЦПК України, ст.ст.24, 55,180, 181, 182, 191 СК України, ст.ст.3, 27 Конвенції про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Служби у справах дітей Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини- задовольнити часково.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь установ або осіб на утриманні яких буде перебувати дитина, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір у сумі 3757, 60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Євген Миколайович Капітонов

22.01.2024