Ухвала

від 19.01.2024 по справі 460/120/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

19 січня 2024 року м. Рівне№460/120/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовом Рівненської організації Національної спілки письменників України до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання недійсною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Рівненська організація Національної спілки письменників України звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у якому просить суд визнати недійсною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 28.01.2022 про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000 гривень за примусове виконання рішення суду та визнати недійсною та скасувати постанову державного виконавця № 68045458 про примусове звільнення Рівненською організацією Національної спілки письменників України нежитлових приміщень за адресою: вул. С, Петлюри, 1, м. Рівне, в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 26000 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

16.01.2024 на виконання вимог ухвали суду позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Позивач зазначає, що Рівненська організація Національної спілки письменників України є професійною творчою спілкою, не провадить господарської діяльності та відповідно до рішення ГУ ДПС у Рівненській області № 1717164600301 від 08.06.2017 є неприбутковою організацією. Зауважує, що державне чи інше фінансування організації не здійснюється.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заявленого клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Таким чином, судовий збір (Court fees) - це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03 листопада 2022 року № 2710-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684 гривні.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить вимогу майнового характеру. Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону № 3674-VI норма якої є спеціальною.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону № 3674-VI), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом № 3674-VI визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 України № 3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідна позиція наведена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, що також враховується судом при вирішенні питання про звільнення юридичної особи від сплати судого збору.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною третьою статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

За приписами частини шостої статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 05.01.2024, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 2684,00 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Рівненської організації Національної спілки письменників України про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Продовжити Рівненській організації Національної спілки письменників України процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 05.01.2024, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Поліщук