Рішення

від 22.01.2024 по справі 580/11437/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року справа № 580/11437/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс авто маркет» про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

30.11.2023 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс авто маркет» (18001, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Надпільна, буд.248А; код ЄДРПОУ 43283157) (далі відповідач) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та за рахунок готівки коштів на користь бюджету в сумі 301214,39грн.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Боржнику сформовано податкову вимогу, яку направлено листом з повідомленням. Станом на дату звернення до суду заборгованість непогашена.

Ухвалою суду від 05.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалу суд направив на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та відомостях ЄДРПОУ.

Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідач згідно з даними ЄДРПОУ зареєстрований, як суб`єкт господарювання юридична особа. Основний вид діяльності - «49.41 Вантажний автомобільний транспорт». Перебуває на податковому обліку позивача.

Відповідно до довідки позивача від 03.11.2023 №8180/5/23-00-13-04-11 відповідач має 2 відкритих рахунки у банку в національній валюті та 1 рахунок в іноземній валюті.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання позивач сформував податкову вимогу форми «Ю» від 17.04.2023 №0003261-1304-2300 на загальну суму 132237,00грн. Вказану вимогу позивач направив на адресу відповідача, однак вона повернулася з довідкою поштового відділення про причини не вручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно з даними зворотнього боку облікової картки відповідач має не погашену недоїмку з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 301214,39грн, що виник згідно з такими документами:

уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань від 01.10.2022 №9133342070 на суму 111711,00грн терміном сплати 08.06.2023, з урахуванням сплати у розмірі 17802,00грн залишок непогашеного зобов`язання складає 93909,00грн;

уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань від 01.11.2022 №9133342309 на суму 30435,00грн терміном сплати 08.06.2023;

уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань від 01.04.2023 №9133343181 на суму 4313,00грн терміном сплати 08.06.2023;

уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань від 01.11.2022 №9163393816 на суму 5092,00грн терміном сплати 07.07.2023;

уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань від 01.02.2023 №9163601477 на суму 93143,00грн терміном сплати 07.07.2023;

уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань від 01.06.2023 №9217686841 на суму 59241,00грн терміном сплати 27.08.2023;

податковим повідомленням-рішенням (далі ППР) від 20.03.2023 №0027230403 на загальну суму 14265,76грн терміном сплати 15.05.2023;

залишок несплаченої пені відповідно до ст.129 Податкового кодексу України становить 815,63грн.

Оскільки недоїмка не погашена позивач звернувся до суду зі вказаним вище позовом.

21.12.2023 ухвалою суд задовольнив клопотання (вх.№57041/23) позивача щодо зменшення суми спірної заборгованості до 226214,39грн та продовжив судовий розгляд справи в межах підтриманих позовних вимог.

Для вирішення спору суд урахував.

Наявність недоїмки з податку на додану вартість згідно з даними зворотнього боку облікової картки на час розгляду справи та відсутність доказів сплати або оскарження їх нарахування свідчать про наявність заборгованості відповідача.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 266.1.1. п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з п.42.1. ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Тобто, документи мають бути надіслані або податковою адресою, або за іншою дійсною за місцезнаходженням платника.

Згідно з п.42.3. ст.42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Докази повідомлення відповідачем позивача про зміну адреси місце знаходження, яка вказана в ЄДРПОУ, відсутні.

Відповідно до п.42.5. ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Вказані вище ППР, акт від 07.02.2023 №1185/23-00-04-03-04/43283157 та податкова вимога направлені відповідачу на його податкову адресу, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про поштові вручення.

Враховуючи вказані вище норми ПК України та відсутність повідомлення відповідачем позивача про зміну податкової адреси, вони вважаються врученими відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Суд врахував відсутність доказів оскарження відповідачем результатів вказаних вище акту, ППР та податкової вимоги або їх оплати. Факти їх надсилання відповідачу підтверджені повідомленнями про вручення поштової кореспонденції від позивача. Факт їх несплати підтверджені даними інтегрованих карток позивача в матеріалах справи. Отже, спірна сума коштів є податковим боргом відповідача.

Згідно з підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікових карток суд також встановив, що недоїмка відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривалася. Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.95.1.ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті ПК України).

Згідно з п.95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов`язання та податкового боргу, різниця згідно з п.95.6 ст.95 ПК України перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 зі змінами та доповненнями (далі Порядок № 1244).

Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 95.4 ст. 95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПК України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Податок на додану вартість згідно з підп.9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України належить до загальнодержавних податків. Отже, його зарахування здійснюється саме до вказаного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути через Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс авто маркет» (18001, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Надпільна, буд.248А; код ЄДРПОУ 43283157), та за рахунок готівки податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 226214,39грн (двісті двадцять шість тисяч двісті чотирнадцять гривень тридцять дев`ять копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 22.01.2024.