Рішення

від 15.01.2024 по справі 235/1115/23

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/1115/23

Номер провадження 2/235/31/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 січня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Юриної К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дитину - ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 у свідоцтві про народження НОМЕР_1 від 07.09.2023 р. ОСОБА_3 записаний батьком дитини.

Дитина відповідачки фактично проживає з позивачем з дня народження. Весь цей час дитина перебуває на його повному утриманні. Відповідачка грошей на потреби дитини не дає.

Відповідачка своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на її виконання. Будь-яких перешкод для виконання нею своїх обов`язків, позивач не чинив. Зокрема, неодноразово пропонував їй спілкуватися з дитиною, купувати їй одяг і іграшки, брати іншу участь у її вихованні та утриманні. Але цього робити вона не бажає, свідомо ухиляючись від виконання своїх батьківських обов`язків. Вона зовсім не цікавиться розвитком, станом здоров`я сина, не дбає про його інтереси.

ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи з дитинства. 26.06.2023 року ОСОБА_2 написала заяву, де вказала, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав (справжність підпису ОСОБА_2 засвідчено приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Толочко А.Г.).

Згідно із ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Оскільки дитина проживає з позивачем, то він вправі звернутися до суду з позовом про позбавлення матері, ОСОБА_2 її батьківських прав відносно дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як вбачається із абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначити його - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та передати дитину йому на виховання.

Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розпочате підготовче провадження.

Ухвалою суду від 06.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області до судового засідання не з`явився.

Відповідачку було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи шляхом надіслання на її адресу судових повісток-повідомлень, телефонограмою та розміщено інформацію про судові засідання на сторінці Красноармійського міськрайонного суду Донецької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет. Однак, відповідачка в судове засідання не прибула, про наявність поважних для цього причин суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Частина 4 цієї статті передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частина 1 статті 280 ЦПК України передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави 11 розділу ІІІ ЦПК України.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . У свідоцтві про народження батьками зазначені: мати ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_1 (а.с.11). Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане повторно Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції 07 вересня 2023 року.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною комісією серія 12 ААВ № 798821 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом третьої групи з дитинства, інвалідність встановлена на строк до 01 липня 2023 року (а.с.15).

Згідно заяви від 26 червня 2023 року ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зміст ст.166 Сімейного кодексу України їй нотаріусом роз`яснено. Приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Толочко А.Г. засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 , який зроблено у її присутності (а.с.14).

Наказом №17 від 05.07.2023 року Служби у справах дітей Удачненської селищної ради тимчасово влаштовано малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в родину знайомого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Проведено роботу з родиною ОСОБА_5 з питання подальшого влаштування малолітнього ОСОБА_3 , 2022 року народження до сімейних форм виховання (а.с.13).

Згідно довідки Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області №1/239 від 11.09.2023 року ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 , але фактично проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 і має склад сім`ї: ОСОБА_6 , 1962 року народження - дружина, ОСОБА_4 , 2022 року народження - син (а.с.7).

Органом опіки та піклування при виконкому Удачненської селищної ради до суду надано висновок від 06.11.2023 року № 162/02-23 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . В даному висновку зазначено, що Службою у справах дітей Удачненської селищної ради розглянуто та вивчено документи, представлені громадянином ОСОБА_1 , який виховує малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо позбавлення батьківських прав його матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлено, що громадяни не перебували у зареєстрованому шлюбі. Юлія народила дитину і покинула в родині ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , 2022 року фактично проживає з ОСОБА_1 з дня народження, мати ОСОБА_8 ніде не працює, дитину не виховує, не утримує.

ОСОБА_2 зовсім не цікавиться малолітнім сином, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дитиною, хоча ніхто з родини ОСОБА_5 не чинить перешкод для зустрічей матері з дитиною.

Неодноразово спеціалістами служби у справах дітей, спеціалістом з соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» родина, де проживає малолітній ОСОБА_9 , 2022 р. н. відвідувалась, проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що будинок складається з 4-х кімнат, окрема кухня, коридор, ванна та санвузол. Умови проживання добрі, дитина забезпечена усім необхідним для комфортного перебування малолітнього, виховання та проведення дозвілля. Наказом служби у справах дітей №17 від 05.07.2023 «Про тимчасове влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » малолітній влаштований в родину, де йому створені всі умови.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.

Враховуючи наведене, вважають, що доцільно позбавити громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частини 1 статті 151 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Статтею 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, крім іншого, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, що знайшло повне відображення в поведінці відповідача.

Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та інше, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) у параграфі 100 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Як Суд зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulinger and Shuruk v. Switzerland), ([ВП], заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року).

Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany), [ВП], заява № 25735/94, п. 50, ЄСПЛ 2000-VIII, та у справі «Марсалек проти Чехії» (Marsalek v. the Czech Republic), заява № 8153/04, п. 71, від 4 квітня 2006 року).

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Частинами 4, 5, 6 статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В даній справі висновок органу опіки та піклування обґрунтований, не суперечить інтересам малолітньої дитини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Сукупністю досліджених доказів встановлено і доведено позивачем, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків у відношенні свого малолітнього сина: не піклується, не забезпечує належних умов для проживання, не працює, не займається вихованням дитини, навіть, не намагається з ним контактувати. Усунувшись у повній мірі від виховання дитини, відповідачка не здійснює жодного заходу для встановлення способу своєї участі у її вихованні.

Судом не встановлено будь-яких поважних причин, через які відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, не проявляє до нього належної батьківської турботи. Тривалість невиконання відповідачем батьківських обов`язків стосовно дитини свідчить про свідоме нехтування нею цими обов`язками, тому суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав задля захисту інтересів дитини є доцільним та необхідним.

Аргументи, наведені на переконання щодо позбавлення батьківських прав, є достатніми для виправдання застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав, тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню, оскільки це є в інтересах малолітніх дітей. Проте як, відмова у задоволенні позову, може привести до тяжких наслідків.

Враховуючи викладене позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Дитина у віці до 14 років, відповідно до ст.6 СК України, вважається малолітньою.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Статтею 169 СК України передбачено, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Частина 4 цієї статті передбачає, що суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Таким чином, відповідач не позбавлена права поновити батьківські права.

Крім того, позивачем заявлена вимога про призначення його опікуном сина ОСОБА_4 , та передання дитини на його виховання.

Відповідно до частини 3 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Проте відповідного подання суду не надано. Таким чином така вимога не підлягає задоволенню, що не позбавляє права позивача на встановлення опіки над малолітнім сином відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 79, 150, 151, 152, 155, 164, 165, 166, 167, 169, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 81, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . РНОКПП НОМЕР_2 . Місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . РНОКПП НОМЕР_3 . Місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, адреса: Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, буд.53, код ЄДРПОУ 43991050.

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2024 року.

Суддя Хмельова С.М.