Рішення

від 18.01.2024 по справі 134/2201/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/134/71/2024

Справа № 134/2201/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 січня 2024 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Цибуляк А.С.

представника позивача: Глушкової О.І. представника відповідача: Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради про визнання права на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И В :

Своїм позовом до суду позивач просила визнати за нею право на спадщину як спадкоємця першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 59,2 кв.м, житловою площею 19,5 кв.м., до складу якого входить: житловий будинок - «А», веранда - «а», ганок - «а1», літня кухня - «Б», погріб з шиєю - «Бп», сарай - «В», огорожа-«1-3». Вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одесі помер її батько ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі померла її мати ОСОБА_2 .

Після смерті матері ОСОБА_2 залишилася спадщина, яку вона прийняла та приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. 23 лютого 2023 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкова справа № 109/2022, зареєстровано в реєстрі № 489. Вказане свідоцтво видано на земельну ділянку, яка розташована на території бувшої Голубецької сільської ради Тульчинського (бувшого Крижопільського) району Вінницької області, правовстановлюючий документ: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 220299, виданий Крижопільською районною державною адміністрацією Вінницької області 06 жовтня 2004 року, акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 51, що належала ОСОБА_3 , чоловікові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Кадастровий номер земельної ділянки - 0521980800:03:003:0026. Розмір земельної ділянки - 2,6850 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. 23 лютого 2023 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкова справа № 109/2022, зареєстровано в реєстрі № 490, після смерті моєї матері ОСОБА_2 .

Вказане свідоцтво видано на земельну ділянку, яка розташована на території бувшої Голубецької сільської ради Тульчинського (бувшого Крижопільського) району Вінницької області, що належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 220298, виданого Крижопільською районною державною адміністрацією Вінницької області 06 жовтня 2004 року, акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 50. Кадастровий номер земельної ділянки - 0521980800:03:003:0025. Розмір земельної ділянки - 2,7859 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, вона прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на вище вказане спадкове майно. Разом з тим, моя мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що було встановлено нотаріусом при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.02.2023 року, спадкова справа № 109/2022, зареєстровано в реєстрі № 489. До складу спадкового майна після смерті її матері також входить житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 59,2 кв.м, житловою площею 19,5 кв.м., до складу якого входить: житловий будинок - «А», веранда - «а», ганок - «а1», літня кухня - «Б», погріб з шиєю - «Бп», сарай - «В», огорожа - «1 -3», на який відсутні правовстановлюючі документи. Вказаний житловий будинок відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, та належав її покійним батькам. Відповідно до довідки Крижопільської селищної ради № 692 від 07.09.2023 станом на 15 квітня 1991 року до складу двору входили ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_3 - чоловік, які мали право на рівні частки у майні колишнього колгоспного двору. Після смерті її батька ОСОБА_3 його частку у майні колишнього колгоспного двору прийняла його дружина, її мати ОСОБА_2 . Однак, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду. Таким чином вона була змушена звернутись до суду із даним позовом, оскільки інакшим чином не може реалізувати свої законні права та інтереси. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні на вирішення позовних вимог, поклався на думку суду. Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані позивачами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини. Як визначено в п. 23постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Суд зауважує, що в силу вимог ст. 392 ЦК України власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку, а з урахуванням положень ч. 1 ст.15 та ст.392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Як визначено в ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Разом з тим, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1ст.1222 ЦК України). Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України. У відповідності зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Разом з тим, згідно з ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Проте, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5ст. 1268 ЦК України). В силу припису ч. ч. 1 та 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), помер ОСОБА_3 (а.с. 9). Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04 квітня 2022 року, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), померла ОСОБА_2 (а.с. 10). Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками позивача (а.с. 8). Згідно свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкова справа № 109/2022, зареєстровано в реєстрі № 489, позивач прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки, яка розташована на території бувшої Голубецької сільської ради Тульчинського (бувшого Крижопільського) району Вінницької області, правовстановлюючий документ: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 220299, виданий Крижопільською районною державною адміністрацією Вінницької області 06 жовтня 2004 року, акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 51, що належала ОСОБА_3 , чоловікові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Кадастровий номер земельної ділянки - 0521980800:03:003:0026. Розмір земельної ділянки - 2,6850 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 11).

Також приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. 23 лютого 2023 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкова справа № 109/2022, зареєстровано в реєстрі № 490, після смерті матері ОСОБА_2 .

Вказане свідоцтво видано на земельну ділянку, яка розташована на території бувшої Голубецької сільської ради Тульчинського (бувшого Крижопільського) району Вінницької області, що належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 220298, виданого Крижопільською районною державною адміністрацією Вінницької області 06 жовтня 2004 року, акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 50. Кадастровий номер земельної ділянки - 0521980800:03:003:0025. Розмір земельної ділянки - 2,7859 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

Відповідно до довідки від 07.09.2023 № 692, згідно по господарської книги № 10, особовий рахунок № НОМЕР_4 станом на 15.04.1991 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, де ОСОБА_2 голова двору, ОСОБА_3 чоловік. Після смерті матері позивача відкрилась спадщина на все майно, яке належало їй на момент смерті, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 59,2 кв.м, житловою площею 19,5 кв.м., до складу якого входить: житловий будинок - «А», веранда - «а», ганок - «а1», літня кухня - «Б», погріб з шиєю - «Бп», сарай - «В», огорожа - «1 -3». Після смерті батька позивача ОСОБА_3 його частку у майні колишнього колгоспного двору прийняла його дружина, мати позивача ОСОБА_2 . Відповідно додовідки 20.11.2023виданої приватнимнотаріусом Тульчинськогорайонного нотаріальногоокругу ПительМ.С. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що посвідчують право власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок, у зв`язку із чим позивач (спадкоємець) не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . Відповідно до ст.120 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Згідно частини другої статті 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, судам належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності. Таким чином, з урахуванням встановлених під час судового розгляду на підставі наявних доказів обставин у справі та правовідносин сторін, які випливають із вказаних встановлених обставин, суд дійшов висновку, що до цих правовідносин підлягають застосуванню зазначені вище в рішенні норми права, позивачем доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому з метою захисту законних прав позивача (спадкоємця) на спадщину суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити. Керуючись ст. ст. 9, 12, 13, 81, 89, 200, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину як спадкоємця першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 59,2 кв.м, житловою площею 19,5 кв.м., до складу якого входить: житловий будинок - «А», веранда - «а», ганок - «а1», літня кухня - «Б», погріб з шиєю - «Бп», сарай - «В», огорожа-«1-3». Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідач: Крижопільська селищна рада (ЄДРПОУ 04325940) місце знаходження смт Крижопіль, вул. Героїв України, 59 Тульчинського району, Вінницької області. Повний текст рішення суду виготовлений 22 січня 2024 року.

Суддя: