Рішення

від 22.01.2024 по справі 477/2074/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/2074/23

Провадж.№ 2/481/52/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Васильченко-Дрига Н.О.,

за участю секретаря Войцеховської О.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, про виділення в натурі об`єкта нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До Новобузького районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, в якій просили виділити в натурі ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,9700 га кадастровий номер 4824510100:10:000:0074 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та виділити в натурі ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,9700 га кадастровий номер 4824510100:10:000:0075 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою суду від 24.10.2023 року дану позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачам терміну для усунення недоліків.

14.11.2023року досуду надійшлапозовна заяваОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, про виділення в натурі об`єкта нерухомого майна, в новій редакції.

Ухвалою суду від 15.11.2023 року провадження по даній справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі стали власниками спадкового майна, у вигляді земельної ділянки площею 9,94 га на своє ім`я по частині кожен. В ході здійснення права спільного часткового володіння земельною ділянкою виникають певні труднощі. Так один із співвласників має можливість самому обробляти земельну ділянку та отримувати прибуток від цієї діяльності, інший бажає здати свою частину земельної ділянки в оренду з подальшим її продажем. Виникла необхідність виділити в натурі земельні ділянки, які належать їм на праві спільної часткової власності. Отже кожен окремо отримав кадастрові номери на свої ділянки та зареєстрували в загальній автоматизованій системі. Отже вони виконали всі приписи діючого законодавства і мали намір зареєструватися в державному реєстрі речових прав. Проте додатково їм необхідно надати договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна, який укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно до сказаного вони звернулися до нотаріуса за такою послугою, проте їм було повідомлено, що нотаріус не має можливості надати таку послугу, в зв`язку з заборгованістю, яка є в ОСОБА_2 . Ситуація яка склалася, а саме відсутності можливості використати своє право власника володіти, користуватися та розпорядитися, порушує їхні права та законні інтереси, власника. Тому вони звертаються в суд для захисту порушених прав та законних інтересів, шляхом виділу в натурі земельних ділянок та визнання за ними права власності.

Позивачі в судове засідання не з`явились, проте надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду відзив.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимогст. 1268 ЦК Україниспадщину після смерті матері позивачів - ОСОБА_4 , 1961 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

13 лютого 2018 року приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапега О.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі №86, якими було посвідчено право приватної власності ОСОБА_5 на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 9,94 гектарів, розташованих на території Новобузької міської ради Новобузького (Баштанського) району Миколаївської області. Переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належали спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІV-MK №034491, виданого Новобузькою міською радою Миколаївської області 28 грудня 2000 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №464, кадастровий номер земельної ділянки: 4824510000:01:000:0220.

13 лютого 2018 року приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапега О.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі №85, якими було посвідчено право приватної власності ОСОБА_2 на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 9,94 гектарів, розташованих на території Новобузької міської ради Новобузького (Баштанського) району Миколаївської області. Переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належали спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІV-MK №034491, виданого Новобузькою міською радою Миколаївської області 28 грудня 2000 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №464, кадастровий номер земельної ділянки: 4824510000:01:000:0220.

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами (п. «в» ч. 1ст. 87 ЗК України).

Отже, позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки: площею 9,94 га - кадастровий номер 4824510000:01:000:0220, які в установленому законому порядку прийняли спадщину.

За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №113818342 від 13.02.2018р. на земельну ділянку площею 9,94 гакадастровий номер 4824510000:01:000:0220 право власності на 1/2 частки спільної часткової власності зареєстровано за ОСОБА_5 .

За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №113818187 від 13.02.2018р. на земельну ділянку площею 9,94 гакадастровий номер 4824510000:01:000:0220 право власності на 1/2 частки спільної часткової власності вказаної земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4800191812022 від 31.01.2022р. земельній ділянці площею 4.9700 присвоєно кадастровий номер 4824510100:10:000:0074.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9900325502022 від 01.02.2022р. земельній ділянці площею 4.9700 присвоєно кадастровий номер 4824510100:10:000:0075.

Окрім того, з копії рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області про розірвання шлюбу від 11.05.2022 року, вбачається що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 (позивачка по справі) повернула дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до положень статті 356ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Статтею 358ЦК Українипередбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Згідност. 361 ЦК Україниспіввласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.1ст. 364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст.319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За умовами ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст.86 Земельного Кодексу Україниземельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4ст. 88 Земельного Кодексу Україниволодіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

При вирішенні судом даної категорії судових справ, необхідно враховувати що виділення частки земельної ділянки в натурі відповідно до нормст. 364 ЦК України,маютьспіввласники.

В судовому засіданні встановлено, що спір виник між собою у співласників земельної ділянки, яку вони отримали у спадок після смерті матері та яка вже перебуває у них у приватній власності.

З наданих до суду матеріалів справи не вбачається наявність спору між спадкоємцями та Новобузькою міською радою Миколаївської області, яка зазначена у справі відповідачем, оскільки відсутнє будь яке порушення права позивачів щодо поділу спільної сумісної власності.

Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка яка виділяється повинна бути реально окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому частка яка залишається у іншого власника (власників) має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору, при будь-якому виділі частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об`єкта.

Відповідно до пункту 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Частиною 3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.89,258-259,263-265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доНовобузької міськоїради Баштанськогорайону Миколаївськоїобласті,про виділенняв натуріоб`єкта нерухомогомайна- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий.

Відповідач: Новобузька міська рада Новобузького району Миколаївської області, місце знаходження: 55601, м. Новий Буг, вул. Площа Свободи, 42, Баштанський район, Миколаївська область, ЄДРПОУ 04056598.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА