Рішення

від 22.01.2024 по справі 201/12175/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/12175/23

провадження 2/201/1259/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпро цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених сум державної соціальної допомоги особам з інвалідністю, коштів та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради 05 жовтня 2023 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених сум державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, коштів та судових витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові посилається на те, що в січні 2010 року ОСОБА_2 вернувся до управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради з заявою про призначення йому допомоги інвалідам з дитинства II групи. Згідно наданих документів рішенням управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради від 13 січня 2010 року ОСОБА_2 призначено допомогу як інваліду з 12 січня 2010 року довічно.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2010 року в справі № 2-о-24/2010 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним та призначено над ним опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2012 року про зазначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства II групи, рішенням управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради від 01 березня 2012 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства на його підопічного ОСОБА_2 з 27 лютого 2012 року довічно.

За результатами верифікації від 20 травня 2022 року, передбаченої Порядком здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, затвердженого поставною КМУ від 18 лютого 2016 року № 136 (Порядок), було встановлено, що ОСОБА_3 помер. Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб від 23 травня 2022 року № 707/1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В зв`язку з тим, що опікун ОСОБА_4 вчасно не повідомив управління про смерть підопічного ОСОБА_2 , виникла переплата державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за період з 01 лютого 2022 року 31 травня 2022 року. Рішенням Управління від 23 травня 2022 року припинено виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства ОСОБА_4 та виставлено переплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за період з 01 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року.

ОСОБА_1 направлено повідомлення від 31 травня 2022 року № 15/4-1040 з пропозицією в добровільному порядку повернути надміру виплачені кошти протягом місяця. Відповідачу повторно неодноразово були надіслані повідомлення про це. Але сума надміру виплаченої державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за зазначений період в розмірі 8234.00 грн. на розрахунковий рахунок управління до теперішнього часу не надійшла.

Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в своїх інтересах, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого. Позивачу завдані збитки. Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ЦУ СЗН Дніпровської міської ради надміру отримані бюджетні кошти в розмірі 8234 грн., а також стягнути з цього відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2684 грн. сплачений при подачі позову, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 проти позовних вимог не заперечував, оскільки вказані позивачем дані і документи не були надані управлінню відразу після смерті ОСОБА_2 , кошти отримував після його смерті, готовий їх повернути за рішенням суду протягом певного часу, тому погодився з викладеними в позові обставинами, не заперечував проти розгляду справи за наявними матеріалами по закону та розгляду справи за його відсутності.

З`ясувавши позицію сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 1 Закону № 2109 (в редакції від 07 травня 2009 року) право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

Судом з наданих позивачем документів та позиції сторін з`ясовано, що 12 січня 2010 року ОСОБА_2 вернувся до управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради з заявою про призначення йому допомоги інвалідам з дитинства II групи. Разом з заявою ОСОБА_2 надав виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 633981, згідно якого йому встановлено II групу інвалідності довічно.

Згідно наданих документів, рішенням управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради від 13 січня 2010 року ОСОБА_2 призначено допомогу інвалідами з 12 січня 2010 року довічно.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2010 року в справі № 2-о-24/2010 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним та призначено над ним опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2012 року про зазначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства II групи, рішенням управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (з 27 липня 2016 року управління соціального захист населення Соборної районної у м. Дніпрі ради) від 01 березня 2012 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства на його підопічного ОСОБА_2 з 27 лютого 2012 року довічно.

За результатами верифікації від 20 травня 2022 року, передбаченої Порядком здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, затвердженого поставною КМУ від 18 лютого 2016 року № 136 (Порядок), було встановлено, що ОСОБА_3 помер. Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб від 23 травня 2022 року № 707/1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В зв`язку з тим, що опікун ОСОБА_4 вчасно не повідомив управління про смерть підопічного ОСОБА_2 , виникла переплата державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за період з 01 лютого 2022 року 31 травня 2022 року.

Рішенням Управління від 23 травня 2022 року припинено виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства ОСОБА_4 та виставлено переплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за період з 01 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року.

Згідно п. 27 Постанови № 79, надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги повертаються: отримувачем самостійно; за згодою отримувача у повному обсязі за рахунок наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків помісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги, надбавки на догляд такі суми стягуються в судовому порядку.

ОСОБА_1 направлено повідомлення від 31 травня 2022 року № 15/4-1040 з пропозицією в добровільному порядку повернути надміру виплачені кошти протягом місяця. Відповідачу повторно були надіслані повідомлення від 13 липня 2022 року № 15/4/1184/1, від 08 листопада 2022 року № 15/3-1491/1, від 21 січня 2023 року № 15/3-31 та від 05 вересня 2023 року № 15/4-974.

Сума надміру виплаченої державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за період з 01 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року в розмірі 8234.00 грн. на розрахунковий рахунок управління до теперішнього часу не надійшла. Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в своїх інтересах, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно рішень Дніпровської міської ради від 23 січня 2019 року № 40/40 «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» та Соборної районної у місті Дніпрі ради від 15 лютого 2019 року № 206 «Про припинення юридичної особи - управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради», управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради припинило свою діяльність як юридична особа шляхом приєднання до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788347).

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (п. 5 статті 104 ЦК України).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис від 09 квітня 2020 року № 12241120014021920 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради.

Згідно п. 1.8 рішення Дніпровської міської ради від 22 вересня 2021 року № 108/10 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 січня 2021 року № 89/2 «Про Положення про Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради», Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради є правонаступником прав та обов`язків управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради, код ЄДРПОУ 03192454.

Механізм призначення та виплати тимчасової державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю регламентують Закон України від 16 листопада 2000 року № 2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (Закон № 2109), Порядок надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України 30 квітня 2002 року № 226/293/169 (Порядок) (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства соціальної політики № 251/267/948 від 17 травня 2021 року), Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (Постанова №79).

Згідно ст. 1 Закону № 2109 (в редакції від 07 травня 2009 року) право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

Статтею 4 Закону № 2109 (в редакції від 07 травня 2009 року) встановлено, що державна соціальна допомога інвалідам з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання (ст. 8 Закону № 2109 (в редакції від 07 травня 2009 року).

На підставі зазначеного, 12 січня 2010 року ОСОБА_2 вернувся до управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради з заявою про призначення йому допомоги інвалідам з дитинства II групи. Разом з заявою ОСОБА_2 надав виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 633981, згідно якого йому встановлено II групу інвалідності довічно.

Згідно наданих документів, рішенням управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради від 13 січня 2010 року ОСОБА_2 призначено допомогу інвалідами з 12 січня 2010 року довічно.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2010 року в справі № 2-о-24/2010 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним та призначено над ним опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Абзацами 2, 4 статті 8 Закону № 2109 (в редакції від 01 січня 2012 року) встановлено, що заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду чи II групи, який визнаний недієздатним, подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання. Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2012 року про зазначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства II групи, рішенням управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (з 27 липня 2016 року управління соціального захист населення Соборної районної у м. Дніпрі ради) від 01 березня 2012 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства на його підопічного ОСОБА_2 з 27 лютого 2012 року довічно.

За результатами верифікації від 20 травня 2022 року, передбаченої Порядком здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, затвердженого поставною КМУ від 18 лютого 2016 року № 136 (Порядок), було встановлено, що ОСОБА_3 помер. Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб від 23 травня 2022 року № 707/1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В зв`язку з тим, що опікун ОСОБА_4 вчасно не повідомив управління про смерть підопічного ОСОБА_2 , виникла переплата державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за період з 01 лютого 2022 року 31 травня 2022 року. Рішенням Управління від 23 травня 2022 року припинено виплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства ОСОБА_4 та виставлено переплату державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за період з 01 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року.

Абзацом 5 пункту 26 Постанови № 79 встановлено, що у випадку якщо стягувачем приховано чи подано недостовірні дані або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на та визначення їх розміру, що призвело до надмірних виплат коштів, соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та встановлюють строки їх звернення залежно від матеріального стану отримувача; повідомляють отримувачу про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.

Згідно п. 27 Постанови № 79, надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги повертаються: отримувачем самостійно; за згодою отримувача у повному обсязі за рахунок наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків помісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги, надбавки на догляд такі суми стягуються в судовому порядку.

ОСОБА_1 направлено повідомлення від 31 травня 2022 року № 15/4-1040 з пропозицією в добровільному порядку повернути надміру виплачені кошти протягом місяця. Відповідачу повторно були надіслані повідомлення від 13 липня 2022 року № 15/4/1184/1, від 08 листопада 2022 року № 15/3-1491/1, від 21 січня 2023 року № 15/3-31 та від 05 вересня 2023 року № 15/4-974.

Сума надміру виплаченої державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства за період з 01 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року в розмірі 8234.00 тн. на розрахунковий рахунок управління до теперішнього часу не надійшла.

Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в своїх інтересах, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого. Позивачу завдані збитки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року).

Відповідно доположеньч.3,4ст.12ЦПКУкраїникожна сторонаповиннадовестиобставини,якімаютьзначення длясправиіна яківонапосилаєтьсяяк напідставусвоїхвимог абозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позивачем наведено обов`язкові умови повернення надмірно нарахованих сум державної соціальної допомоги інвалідам, доведено навмисне не подання відповідачем достовірних відомостей про смерть ОСОБА_2 , а отже доведена недобросовісність відповідача.

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав»: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У справі «Zolotas проти Греції» (№2) від 29 січня 2013 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупностістатей Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі є одним з основоположних елементів правової держави (Nejdet Sahin I Perihan Sahin проти Туреччини, № 13279/05, параграф 56, 20 жовтня 2011 року)».

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого Протоколу).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань (надання достовірних відомостей). Отже вимога позивача про стягнення коштів ґрунтується на вимогах закону.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Позовні вимоги не уточнювалися, зустрічні вимоги не заявлено.

При таких обставинах суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на і користь позивача ЦУ СЗН Дніпровської міської ради надміру отримані бюджетні кошти в розмірі 8234.00 грн. (вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні 00 коп.), а також сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2684 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 22, 202, 204, 207, 526, 530, 611, 625, 627 ЦК України, Законом України від 16 листопада 2000 року № 2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», Порядком надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України 30 квітня 2002 року № 226/293/169, Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788347) надміру отримані бюджетні кошти в розмірі 8 234 грн. (вісім тисяч двісті тридцять чотири гривні 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788347) судовий збір в розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -