Рішення

від 11.01.2024 по справі 278/4800/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/4800/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фермерське господарство «Лука-Агро» про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вище вказаною позовною заявою, в якій просить:

- встановити, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по лінії батька;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після двоюрідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822084700:04:000:0791, площею 2,96 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний брат по лінії батька ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на вище вказане майно.

Позивач для отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, звернулась до нотаріуса, однак отримала відмову у зв`язку відсутністю документів, що доводять факт родинних відноси між спадкоємцем та спадкодавцем.

У судовому засіданні позивач та її представник позивні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Позивач пояснила, що померлий ОСОБА_2 є її двоюрідним братом по лінії батька, оскільки останній є сином ОСОБА_3 , який є рідним братом батька позивача ОСОБА_4 , мати яких мала два шлюби, перший з ОСОБА_5 , другий з ОСОБА_6 . Звернувшись до нотаріуса, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача зазначила, що приватним нотаріусом постановою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 , оскільки не підтверджувались родинні зв`язки ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 , відтак існувала необхідність у судовому порядку встановити факт родинних стосунків та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Від Станишівської сільської справи Житомирського району Житомирської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради; заперечень щодо задоволення позовних вимог не мають; просять не покладати на сільську раду судовий збір (а.с. 39).

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила; про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У книзі реєстрації актів про шлюб за 1924 рік (а.с. 26-27) міститься запис про реєстрацію шлюбу « ОСОБА_7 и ОСОБА_8 » (так у документі).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився « ОСОБА_4 » (так у документі), що вбачається з книги реєстрації актів про народження за 1925 рік (а.с. 24-25).

Батьками ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а.с. 20).

Батьками ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 у віці 67 років (а.с. 22).

З листа Державного архіву Житомирської області № В-2240/04 від 01.06.2023 року (а.с. 23) що метрична книга реєстрації народжень по Хрестовоздвиженській церкві с. Млинища Житомирського повіту Волинської губернії за 1917 рік на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходила, тому підтвердити дату народження ОСОБА_3 неможливо.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8), якому на день смерті належала земельна ділянка з кадастровим номером 1822084700:04:000:0791, площею 2,96 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07.05.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 656 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 123106018 від 07.05.2018 року (а.с. 9, 11).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000982732023 від 26.05.2023 року (а.с. 12-14) спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1822084700:04:000:0791 перебуває у суборенді Фермерського господарства «Лука-Агро».

Відповідно до довідки виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району № 158 від 11.05.2023 року (а.с. 52) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований за адресою у АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 позивач звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Доброльожі В. В. із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову у зв`язку з відсутністю відомостей про підтвердження родинних відносин між померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 29).

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Доброльожі В. В. від 24.07.2023 року № 415/01-16 (а.с. 28) згідно спадкової справи № 83/2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1956 року народження; інформація щодо інших спадкоємців померлого у спадковій справі № 83/2023 відсутня.

Зазначене підтверджується також копією матеріалів спадкової справи № 83/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 48-62).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 (знайома позивача) показала, що вона народилась у с. Млинище; знає ОСОБА_12 з дитинства. Зазначила, що ОСОБА_2 є двоюрідним братом позивача; ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними братами, а матір зазначених осіб була позивачу бабою.

Свідок ОСОБА_15 (знайома позивача) показала, що вона народилася у с. Лука; знає позивача з молодості. Зазначила, що ОСОБА_2 є двоюрідним братом позивача; ОСОБА_13 є батьком позивача, а батьком померлого ОСОБА_16 є ОСОБА_14 ; ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є рідними братами по матері.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України- здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2ст. 1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 1266 ЦК Українидвоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Частиною 1ст. 1265 ЦК Українивстановлено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1296 ЦК України).

Згідно до ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з правиламист. 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 1 ст.1221 ЦК України.

Згідност. 315 ЦПК Українив судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно із п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року у справі № 490/1819/22.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 201/4961/21.

Відповідно до вимог ст. ст.12,13,78,81 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно - земельну ділянку в порядку спадкування за законом, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат, тому суд це питання не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,133,141,259,263-265 ЦПК України, суд, ст.ст.16,316,328,392,1216,1217,1220,1222,1223,1225,1261,1262,1268,1270 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фермерське господарство «Лука-Агро» про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по лінії батька.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після двоюрідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822084700:04:000:0791, площею 2,96 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік