Рішення

від 22.01.2024 по справі 552/7383/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7383/23

Провадження № 2/552/864/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2024 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі - Цимбалюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕМІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» про розірвання трудового договору,-

В С Т А Н О В И В:

06.12.2023 року до Київського районного суду м.Полтави звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕМІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» про розірвання трудового договору. В позовній заяві вказував на те, що 23.05.2013 року відповідно до наказу №66 він був прийнятий на посаду заступника директора в ТОВ «Артемівський КХП». З 01.02.2018 року був переведений на посаду інженера по охороні праці та по теперішній час перебуває на цій посаді. У зв`язку з початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022 року, місто Бахмут опинилося в зоні проведення активних бойових дій, а тому директор ТОВ «Артемівський КХП» видав на руки всім співробітникам трудові книжки, щоб їх не було втрачено. Він отримав трудову книжку, але без запису про звільнення. З 27.05.2022 року і по даний час він є внутрішньо переміщеною особою. На даний час він не має фактичної можливості направити поштою заяву про звільнення, оскільки листування з територіями , де ведуться активні бойові дії не здійснюється і фактичне місце розташування роботодавець не змінював. 23.05.2023 року ним було направлено заяву про звільнення на електронну адресу підприємства, проте жодної відповіді він так і не отримав. Відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 05.12.2023 року підтверджуються, що він має трудові відносини з ТОВ «Артемівський КХП». Крім того, з 01.06.2022 року працевлаштувався за сумісництвом до КЗ «Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю імені С.Буки». Факт неприпинення трудових відносин з ТОВ «Артемівський КХП» призводить до того, що він не може влаштуватися в КЗ «Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю імені С.Буки» за основним місцем роботи. В зв`язку з чим, просив суд розірвати трудові відносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТЕМІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» та стягнути з ТОВ «Артемівський КХП» на його користь судовий збір в сумі 1073,60 грн., що був сплачений позивачем при подачі позовної заяви.

08.12.2023 року судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Шевченко Л.О. не з`явилися, попередньо надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Відповідач ТОВ «Артемівський КХП» в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не відомі.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

Судом встановлено, що 23.05.2013 року відповідно до наказу №66 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду заступника директора в ТОВ «Артемівський КХП».

З 01.02.2018 року позивач був переведений на посаду інженера по охороні праці та по теперішній час перебуває на цій посаді.

Також, як вбачається з позовної заяви, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022 року, місто Бахмут опинилося в зоні проведення активних бойових дій, в зв`язку з чим директор ТОВ «Артемівський КХП» видав на руки всім співробітникам трудові книжки, щоб їх не було втрачено.

ОСОБА_1 також отримав трудову книжку, але без запису про звільнення.

З 27.05.2022 року і по даний час позивач є внутрішньо переміщеною особою. На даний час позивач не має фактичної можливості направити поштою заяву про звільнення, оскільки листування з територіями, де ведуться активні бойові дії не здійснюється і фактичне місце розташування роботодавець не змінював.

23.05.2023 року ОСОБА_1 було направлено заяву про звільнення на електронну адресу підприємства, проте жодної відповіді він так і не отримав.

На даний час позивач ОСОБА_1 має трудові відносини з ТОВ «Артемівський КХП», що підтверджується відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 05.12.2023 року.

Крім того, судом встановлено, що з 01.06.2022 року ОСОБА_1 працевлаштувався за сумісництвом до КЗ «Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю імені С.Буки».

Проте факт неприпинення трудових відносин з ТОВ «Артемівський КХП» призводить до того, що позивач не може влаштуватися в КЗ «Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю імені С.Буки» за основним місцем роботи.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

У рішенні Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004 зазначається, що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ч. 2 ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті38, 39КЗпП України).

Частиною першою статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до положень статей 47,48 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Правила ведення трудових книжок, внесення записів та їх виправлення у трудових книжках працівників мають виконуватися з урахуванням чітко визначених правил встановлених Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерством юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) та Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 (далі - Постанова).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п. 2.27 Інструкції запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Як вбачається з матеріалів справина даний час позивач не має фактичної можливості направити поштою заяву про звільнення, оскільки листування з територіями, де ведуться активні бойові дії не здійснюється і фактичне місце розташування роботодавець не змінював. Проте 23.05.2023 року ОСОБА_1 було направлено заяву про звільнення на електронну адресу підприємства, проте жодної відповіді він так і не отримав.

Усі визначені законодавством вимоги позивачем дотримано.

На теперішній час рішення про звільнення позивача з роботи відповідачем не прийнято, відповідний запис до трудової книжки не внесено.

Бездіяльність відповідача щодо не вирішення питання про звільнення позивача та невидача останньому належно оформленої трудової книжки порушують трудові права позивача, зокрема щодо подальшого працевлаштування.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77-81, 258, 259, 263-265, 268, 273,ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст.3, 22, 3 ,47 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати трудовий договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТЕМІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розірваним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕМІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТЕМІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ», код ЄДРПОУ 33063696, юридична адреса: Донецька область, місто Бахмут, провулок Чайковського, буд.9, електронна пошта: artelevator2017@gmail.com.

Рішення суду складено та підписано 23.01.2024 року.

Головуючий суддя Т.В.Турченко