Рішення

від 19.01.2024 по справі 308/21098/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/21098/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Микуланинець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом адвоката Ракущинця Андрія Андрашовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»</a>, третя особа на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус БРНО Київської області Гамзатова (Маржина) Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ракущинець А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з даним позовом, який мотивує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису № 5851 виданого 18.09.2019 року приватним нотаріусом БРНО Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованість в розмірі 32 792,60 гривень.

Однак позивач вважає, що вчинення вказаного виконавчого напису не відповідає вимогам загального та спеціального законодавства, яким регулюється здійснення даної процедури. Зокрема вказує, що відповідно до п. 7 Розділу II Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. за № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256, Виконавчий документ, що реєструється в Системі, підлягає обов`язковому скануванню.

Адвокат позивача звертався до приватного виконавця з запитом в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з проханням надати копії документів (або відсканувати та внести до Автоматизованої системи виконавчого провадження), які були підставою для відкриття виконавчого провадження: заява, виконавчий напис, інші документи, якщо такі були надані приватному виконавцю для відкриття виконавчого провадження.

Натомість, відповіді на даний запит не отримано.

Також вказує, що нотаріально посвідчений договір між позивачем та стягувачем не укладався. До виконавчого напису не підшитий нотаріально посвідчений документ, який підтверджує заборгованість позивача перед кредитором, а також відсутній документ про надіслання вимоги позивачу (боржнику за виконавчим написом) про наявність боргу.

Окрім цього, позивач у позовній заяві зазначає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Також до заяви про відкриття виконавчого провадження не приєднаний будь-який договір, що свідчить про безпідставність вимоги, щодо якої вчинено виконавчий напис.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5851 виданий 18.09.2019р., вчинений приватним БРНО Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна»</a> заборгованість в розмірі 32792,60 гривень; стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак у прохальній частині позовної заяви позивач просить у разі відсутності позивача розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання повторно не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли, відзиву на позовну заяву не надходило.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4ст.206 ЦК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.3ст. 200 ЦПК України, за результатом підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідност. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що 18.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис зареєстрований реєстрі за № 5851, згідно якого нотаріус пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є боржником за кредитним договором № Д-39/67 від 26.12.2013 року укладеним з ПАТ «Терра Банк», код ЄДРПОУ 24425738, правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», ідентифікаційний код юридичної особи 37616818, заборгованість за кредитним договором Д-39/67 від 26.12.2013 року у розмірі 32292,60 грн.

18.10.2019 року на підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60359564.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4ст.254КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 18.09.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Окрім цього, неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 18.09.2019 року була обумовлена й іншими обставинами.

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Верховний Суд в ухвалі від 15.04.2020 року у справі № 554/6777/17 зазначив, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Тому існують підстави для застосування частини першоїстатті 35 Закону України «Про іпотеку»за аналогією закону, в тому числі й при вчиненні виконавчого напису за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, з огляду на те, що судом не встановлено факту отримання позивачем вимоги (претензії) про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Доказів, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально суду надано не було.

Зазначені порушення процедури вчинення виконавчого напису нотаріуса, а також відсутність ознак безспірності у кредитних правовідносинах сторін є підставою для задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на вищевикладені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволенню, а виконавчий напис від 18.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., зареєстрований в реєстрі за номером 5851, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимогистатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Позивач відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.

Відповідно до абзацу 4ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»з 1 січня 2023 року було встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривня.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою визначено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності дост. 141 ЦПК України, враховуючи повне задоволення позовних вимог,з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн..

Будь-яких інших доказів понесення позивачем судових витрат суду не надано.

Керуючись ст. ст.10,12,13,18,81,141,142,200,206,258,259,263-265,352,354,355ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву адвоката РакущинцяАндрія Андрашовича,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РОСВЕНІНВЕСТ УКРАЇНА»,третя особана боцівідповідача,що незаявляє самостійнихвимог:приватний нотаріусБРНО Київськоїобласті Гамзатова(Маржина)Аліна Анатоліївнапро визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5851 від 18 вересня 2019 року вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, згідно якого нотаріус пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є боржником за кредитним договором № Д-39/67 від 26.12.2013 року укладеним з ПАТ «Терра Банк», код ЄДРПОУ 24425738, правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»</a>, ідентифікаційний код юридичної особи 37616818, заборгованість за кредитним договором Д-39/67 від 26.12.2013 року у розмірі 32292,60 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»</a>, ідентифікаційний код юридичної особи 37616818, на користь держави судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн..

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»</a> (код ЄДРПОУ 27616221, місцезнаходження: м. Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6).

Третя особа на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна (місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, 13, оф. 7).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул