Ухвала

від 22.01.2024 по справі 752/20429/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/20429/23

Провадження №2-др/752/198/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику сторін заяву адвоката Олійника Олега Станіславовича про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 адвокат Олійник Олег Станіславович в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу в розмірі 5500 грн., судового збору у розмірі 134,20 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що суд зобов`язаний здійснити розподіл судових витрат у вказаній справі в порядку наказного провадження за аналогією закону на підставі ст. 10 ЦПК України із застосуванням приписів розділу 8 глави І ЦПК України, положення якої регулюють розподіл судових витрат та застосовується до всіх справ, вирішення яких передбачено ЦПК України. Судом фактично у вказаній справі під час задоволення заяви про видачу судового наказу було стягнуто з боржника судовий збір та витрати на правову допомогу заявника. Як наслідок, нездійснення розподілу судових витрат судом під час скасування вказаного судового наказу суперечитиме положенням ЦПК України щодо рівності сторін перед законом та судом.

ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу, яку надавав адвокат Олійник О.С. в суді першої та апеляційної інстанції. Розмір витрат на правову допомогу становить 5500 грн., понесення боржником яких підтверджується договором, актом-прийому-передачі послуг.

Вказаний розмір витрат є співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) -56 годин;

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт - збір доказів, складання та подання апеляційної скарги на рішення суду, пояснення на відзив позивача на апеляційну скаргу, складення та направлення адвокатських запитів з метою витребування доказів по справі, складання інших процесуальних документів (на розсуд адвоката) представництво інтересів клієнта в двох судових засіданнях;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на майновий стан відповідача, оскільки предметом спору є питання продовження строку на прийняття позивачем спадщини, а саме квартири, яка станом на час розгляду справи перебуває у власності відповідача.

Адвокатом в суді першої інстанції вчинено наступні дії:

- 17.11.2023 онлайн-зустріч з клієнтом та надання попередніх консультацій щодо спірних правовідносин по виконанню договору та діловою перепискою (загальний об`єм документації понад 100 аркушів); аналіз чинного законодавства, що регулює правовідносини між сторонами; аналіз судової практики по аналогічних правовідносинах;

- 17.11.2023 складання та подання до суду в інтересах клієнта заяви про скасування судового наказу;

- 21.11.2023 відстеження інформації щодо руху справи;

- 02.12.2023 отримання ухвали суду про скасування наказу, її вивчення;

- 03.12.2023 складання детального опису дій;

- 03.12.2023 складання та подання суду заяви про стягнення витрат.

Судом постановлена остаточна ухвала по вказаній справі без участі сторін та отримана 02.12.2023 учасником справи, у зв`язку з чим останнім днем подачі заяви є 07.12.2023, до спливу якого подана до суду заява про ухвалення додаткового рішення за допомогою електронної пошти. Вказані обставини свідчать про своєчасність подання вказаної заяви в межах визначених процесуальним законодавством строків.

Просив поновити пропущений строк для подання заяви, винести додаткове рішення у справі щодо розподілу судових витрат, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімпро» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 5500 грн., судовий збір у розмірі 134,20 грн., а також видати виконавчий лист на примусове виконання судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

19.12.2023 судом постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження заяви та призначення заяви до розгляду в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи наведене, додаткове рішення ухвалюється в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, виклик сторін у судове засідання суд необхідним не вважає.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за заявою адвоката Купченка Вадима Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімпро» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за несплату обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку.

13.10.2023 судом видано судовий наказ та стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімпро» заборгованість за несплату обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 08.09.2022 по 01.06.2023 в сумі 11193,68 грн., судовий збір у розмірі 268,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн.

20.11.2023 адвокат Олійник О.С. в інтересах боржника ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 13.10.2023.

22.11.2023 судом постановлено ухвалу про скасування судового наказу від 13.10.2023, в якій суд зазначив, що судові витрати боржнику не відшкодовуються, оскільки розподіл судових витрат при скасуванні судового наказу чинним ЦПК України не передбачений.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом положень ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу вказаних положень ЦПК України вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

Адвокат Олійник О.С. в інтересах боржника ОСОБА_1 у порядку наказного провадження звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, а в подальшому із заявою з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України у справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. Оскільки у силу принципу змагальності сторін обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

Отже, стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

При цьому, положеннями ч. 2 ст. 164 ЦПК України передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Суд зауважає, що зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.

Водночас щодо стягнення судового збору, сплаченого боржником ОСОБА_1 при подачі заяви про скасування судового наказу, суд також відмовляє, оскільки підлягає відшкодуванню суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, лише на користь заявника (стягувача) у разі пред`явлення ним позову до боржника та задоволення такого позову судом.

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України.

Водночас, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат.

У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже, саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 164 ЦПК України, суд приходить до висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Таким чином, суд не приймає доводи представника боржника щодо стягнення понесених судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, оскільки відповідно до чинного цивільно-процесуального законодавства стягнення у наказному провадженні з боржника вказаних витрат не регламентовано положеннями розділу II ЦПК України та не відноситься до тієї категорії судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, передбаченої ст. 141 ЦПК України, що підлягає стягненню зі сторони у разі задоволення позову.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Проте, вказані положення ЦПК України стосуються лише позовного провадження, а представник боржника звернувся в порядку наказного провадження, де винесення додаткового рішення законодавством не передбачено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви адвоката Олійника Олега Станіславовича про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 42, 131, 133, 137, 141, 164, 170, 171, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Олійника Олега Станіславовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова