Рішення

від 12.06.2023 по справі 757/13210/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13210/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судових засідань Солонухи Д.Л.,

представника позивача Дегтяр О. П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 11942,11 грн, інфляційних витрат у розмірі 1628,15 грн, 3 % річних у розмірі 581,43 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , згідно Мирової угоди укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20.11.2019, затвердженої Печерським районним судом м. Києва 04.02.2020.

ТОВ «Перший український експертний центр», як правонаступник ТОВ «ЖЕК 2017», з 01.07.2017 по 05.03.2021 був виконавцем послуг з утримання будинків, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості б/н від 08.12.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою відповідача утворилась заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 11942, 11 грн за період з 01.12.2019 по 05.03.2021.

Заборгованість відповідачем не сплачена, що завдає збитків Товариству, у зв`язку з чим здійснюється нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за вказаний період.

Ухвалою від 12.08.2022 відкрито спрощене провадження з розгляду справи та призначено дату судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 14.12.2022 задоволено клопотання представника позивача, та замінено особу відповідача з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, адже саме ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , згідно Мирової угоди укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20.11.2019, затвердженої Печерським районним судом міста Києва ухвалою від 04.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додані до неї численні докази.

Відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з урахуванням відзиву, який надала до суду.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, позивач вказує, що ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житлові будинки на подальшу експлуатацію та обслуговування від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-2617», що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», являється правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617» у зв`язку з припиненням Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617» шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», як правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617», з 01.07.2017 є виконавцем послуг з утримання будинків, за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вище викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», як підприємство - правонаступник, до якого відповідно до вимог діючого законодавства, перейшли всі права і обов`язки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК -2617».

ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , згідно із Мировою угодою укладеною між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20.11.2019, затвердженої Печерським районним судом м. Києва 04.02.2020.

У будинку, зокрема і квартирі, за вищевказаною адресою, позивачем безперебійно надавались житлово-комунальні послуги.

Відповідач, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, згідно статей 156, 162 ЖК Української РСР зобов`язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Згідно розрахунку заборгованості б/н від 08.12.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки власника квартири АДРЕСА_1 з позивачем, станом на 08.12.2022 існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 11942,11 грн, за період з 01.12.2019 по 05.03.2021.

На даний час заборгованість не сплачена та завдає збитків Товариству, у зв`язку з чим здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 1628,15 грн. та 3 % річних у розмірі 581,43 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала позов в частині розміру заборгованості у розмірі 6749,97 грн, в письмовому відзиві зазначила, що рішенням власників квартир та нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 (протокол від 18.03.2020) було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Французький квартал-4», код юридичної особи: 43628664. Загальними зборами ОСББ «ЖК «Французький квартал-4», які відбулись 25.06.2020, прийняті рішення, зокрема: управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , здійснювати ОСББ «ЖК «Французький квартал-4» через свої органи управління; не пізніше 01.08.2020 ОСББ розпочати управління та забезпечення належної експлуатації багатоквартирним будинком за вказаною адресою. Припинити отримання всіх послуг від ТОВ «Перший український експертний центр» з 01.08.2020; правлінню ОСББ до 01.08.2020 прийняти за актом приймання-передання всю технічну, господарську та іншу документацію, яка має значення для належного управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , та ключі для забезпечення доступу до спільного майна.

31.07.2020 ОСББ «ЖК «Французький квартал-4» прийняло будинок АДРЕСА_1 в управління, з 01.08.2020 будинок обслуговування силами ОСББ «ЖК «Французький квартал-4» із залученням відповідних підрядних компаній.

В Акті прийому-передачі технічної та виконавчої документації від 05.03.2021, який складено між ТОВ «Перший український експертний центр» та ОСББ «ЖК «Французький квартал-4», визначено, що з 01.08.2020 новим балансоутримувачем будинку є ОСББ. Тому, у позивача відсутні правові підстави нараховувати оплату за утримання будинку та прибудинкової території після 01.08.2020. Та, у зв`язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, адже розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не правильний, оскільки базується на нібито наданих послугах за відсутності первинних документів, підтверджуючих сам факт надання таких послуг.

Щодо вимоги позивача про стягнення з неї інфляційних нарахувань та 3 % річних зазначила, що прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни, заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Тому у задоволенні цієї частини позовних вимог, також просить суд відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що з твердженнями відповідача щодо відсутності у позивача правових підстав нараховувати оплату за утримання будинку та прибудинкової території після 01.08.2020 не погоджується, адже ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житлові будинки на подальшу експлуатацію та обслуговування від ТОВ «ЖЕК-2617», що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2017. Позивач є правонаступником ТОВ «ЖЕК 2017», та з 01.07.2017 є виконавцем послуг з утримання будинків, за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично здійснювало функції управителя забезпечуючи надання послуг, які направлення господарсько-побутових потреб співвласників багатоквартирного будинку, а також його утримання в належному стані. У будинку та зокрема у квартирі, за вище вказаною адресою, безперебійно надавалися житлово-комунальні послуги. Позивачем припинено обслуговування будинку за вказаною адресою, та 05.03.2021 ОСББ «Французький квартал-4» передана вся технічна документація по будинку.

На підтвердження того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, копії Договору № 107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012, Договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012, Договору № 47 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012, Договору № 16-08-2013 на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем від 01.08.2013, які були подані.

Факт надання послуг у будинку АДРЕСА_1 , також підтверджується: Додатковою угодою № 17 від 01.07.2017 до Договору № 16-08-2013 від 01.08.2013; додатковою угодою № 19 від 01.07.2017 до Договору № 107-О від 15.11.2012 на технічне обслуговування з копією додатку № 1; доповненнями № 19 від 01.07.2017 до Договору № 47 від 01.10.2012, копії яких надаються до відзиву на позовну заяву; додатковою угодою № 15 ввід 01.12.2020 до Договору № 2/1848-К-12 від 01.10.2012.

Також, до моменту фактичної передачі будинку в управління ОСББ «ЖК «Французький квартал-4» то ТОВ «Київські енергетичні послуги», тобто 05.03.2021, за вказаною адресою частково житлово-комунальні послуги надавались позивачем, що підтверджується Договором № 6071312 ПВ про постачання електричної енергії від 28.12.2018 з доданими до цього договору переліком об`єктів та точок комерційного обліку споживача, а також підтвердження факту оплати даних послуг додано платіжні доручення, розрахунки на оплату та розшифровки до розрахунків.

Вся технічна документація передана представникам ОСББ «ЖК «Французький квартал-4» 05.03.2021, згідно акту, копія якого міститься в матеріалах справи.

Також, представник позивача, не погоджується із твердження відповідача, що будинок АДРЕСА_1 , з 01.08.2020 обслуговувався силами ОСББ «ЖК «Французький квартал-4», адже договори з ТОВ «Сервісліфт Україна» укладено 01.11.2020, 01.12.2020 та 27.01.2021, з ФОП ОСОБА_3 з 01.11.2020, ПрАТ «АК «Київводоканал» з 05.11.2020.

Вказує, що з вересня 2020 і до моменту фактичної передачі будинку в управління ОСББ, тобто до 05.03.2021, нарахування плати за частково надані Товариством житлово-комунальні послуги по вищезазначеній адресі здійснювались з рахуванням скоригованого тарифу - тарифу за фактично надані послуги про, що відповідно надав копії належних документів.

Згідно статті 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренд) квартири, комунальні та інші послуги».

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закон у обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 156, 162 Житлового Кодексу України, власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Стаття 526 Цивільного Кодексу України, вказує на те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 08.12.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача за період з 01.12.2019 по 05.03.2021 становить: 11942,11 грн. - заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, 1628,15 грн. - інфляційні нарахування, 581,43 грн. - 3% річних.

Наданий позивачем розрахунок суд приймає, оскільки він містить відомості щодо періоду заборгованості, розміру нарахованих відповідачу сум, здійснений на основі норм чинного цивільного законодавства та він не спростований відповідачем.

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів то отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічне положення міститься у постановах Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12, від 24.10.2011 у справі № 6-38цс11.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню 1628,15 грн. - інфляційних нарахувань та 581,43 грн. - 3% річних.

Водночас, суд зауважує, що прийняти доводи відповідача про застосування до даних правовідносин положення підпункту 4 пункту 3 розділу IIЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, не вбачає підстав. Адже, формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України. Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 у справі № 6-42цс11).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» укладення договору на надання житлово-комунальних послуг визначено як обов`язок, а не право сторін. Відповідно, відсутність договірних правовідносин не є підставою для відмови у стягненні з відповідача коштів за надані житлово-комунальні послуги. Згідно з нормами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 481,00 грн.

Керуючись ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст. 10,11,76, 81, 263, 264, 265,ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 11942,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» суму інфляційний витрат у розмірі 1628, 15 грн. та 3 % річних у розмірі 581,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Суддя Ю. Г. Головко