Ухвала

від 19.01.2024 по справі 758/534/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/534/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЬФАПРОМ» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання представника ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЬФАПРОМ» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023102070000307, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2023, -

В С Т А Н О В И В:

Представник власника майна ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЬФАПРОМ» звернувся до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2023 в справі №758/15139/23 на грошові кошти підприємства, що перебувають на банківських рахунках в ПуАТ «Акорд Банк».

В обґрунтування клопотання вказує, що арешт накладено необґрунтовано, тобто, без урахування дійсних фактичних обставин справи та належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Зазначає, що накладення арешту на рахунки підприємств зумовлює неможливість ведення господарської діяльності та виконання зобов`язань перед контрагентами. Зауважує, що обставини викладені у клопотанні про накладення арешту не відповідають фактичним обставинам, оскільки підтвердження причетності посадових осіб підприємств до кримінального провадження не доведено, оскільки жодній посадовій особі про підозру не повідомлено, посадових осіб не допитано. Вказує, що накладення арешту паралізувало діяльність підприємства, оскільки відсутня можливість виконувати зобов`язання, які виникають із укладених договорів.

Представник власника майна в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання з підстав, у ньому наведених.

Прокурор щодо задоволення клопотання заперечив, вказав, що зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та мають всі родові ознаки, перелічені у ст. 98 КПК України, а тому зняття арешту з таких може призвести до непоправних наслідків для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

В судовому засіданні встановлено, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023102070000307, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2023.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2023 в справі №758/15139/23, накладено арешт на грошові та валютні кошти ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЬФАПРОМ», які знаходяться на рахунках, відкритих у банківській установі ПуАТ «Акорд Банк» (ЄДРПОУ 44743732): НОМЕР_1 (978 ЄВРО);- НОМЕР_1 (840 ДОЛАР США); - НОМЕР_1 (980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);за винятком сплати податків, зборів та заробітної плати.

Арешт на майно обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).

Слідчим суддею встановлено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, враховуючи стадію кримінального провадження та те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, слідчим суддею наразі не вбачається підстав для зняття арешту із такого майна.

На думку слідчого судді, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Слідчий суддя вважає, що вищевказане майно не перестало бути речовими доказами в рамках кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще не закінчено, а тому арешт цього майна обумовлений його подальшим збереженням та запобіганням можливості його відчуження.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З урахуванням досліджених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, щодо саме такий ступінь втручання у права та свободи особи на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні виправдовує потреби досудового розслідування, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 98, 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЬФАПРОМ» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023102070000307, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2023, -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1