Постанова

від 13.12.2023 по справі 925/1031/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. Справа№ 925/1031/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від прокуратури: Винник О.О. (службове посвідчення № 076131)

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Шимановський А.В. (в режимі відеоконференції)

Тищенко Ю.П. (в режимі відеоконференції)

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дачний-2016"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 (повне рішення складено 20.01.2021) та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021

у справі № 925/1031/20 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Будищенської сільської ради

2) Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ

до 1) Черкаської районної державної адміністрації

2) Обслуговуючого кооперативу "Дачний-2016"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:

1) Державної екологічної інспекції Центрального округу

2) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання незаконним та скасування розпорядження,визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням заяв про зміну предмету позову та про збільшення розміру позовних вимог) в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Державної екологічної інспекції Центрального округу та до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 182 від 07.06.2017 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки" в частині затвердження проекту землеустрою та передачі Обслуговуючому кооперативу "Дачний-2016" земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту;

- визнання недійсним договору оренди землі від 19.08.2017, який укладений терміном на 10 років між Черкаською районною державною адміністрацією та Обслуговуючим кооперативом "Дачний-2016";

- скасування державної реєстрації права оренди № 22169091 від 31.08.2017 з одночасним припиненням відповідного речового права Обслуговуючого кооперативу "Дачний 2016" на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га, передану йому в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту;

- скасування державної реєстрації права власності № 22168651 від 31.08.2017 з одночасним припиненням відповідного речового права Черкаської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04061317) на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 182 від 07.06.2017 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки" в частині затвердження проекту землеустрою та передачі Обслуговуючому кооперативу "Дачний-2016" земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту; визнано недійсним на майбутнє, з моменту набрання рішенням законної сили, договір оренди землі від 19.08.2017, що був укладений терміном на 10 років між Черкаською районною державною адміністрацією та Обслуговуючим кооперативом "Дачний-2016"; скасовано державну реєстрацію права оренди №22169091 від 31.08.2017 з одночасним припиненням відповідного речового права Обслуговуючого кооперативу "Дачний 2016" на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га, передану йому в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021 задоволено додаткову позовну вимогу та скасовано державну реєстрацію права власності №22168651 від 31.08.2017 з одночасним припиненням відповідного речового права Черкаської районної державної адміністрації на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішенням, Обслуговуючий кооператив "Дачний-2016" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021, додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021 у справі № 925/1031/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-2 зводяться до того, що судом першої інстанції:

- не досліджено, що відповідач-1 при прийнятті свого розпорядження № 182 від 07.06.2017 та укладені договору оренди землі від 19.08.2017, діяв в межах визначених законодавством повноважень;

- не з`ясовано хто саме є розпорядником оскаржуваної земельної ділянки;

- не враховано, що подана прокурором заява про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремою самостійної позовної вимог, що включало можливість прийняття її до розгляду;

- безпідставно прийнято до матеріалів справи поданий з порушенням визначеного Господарським процесуальним кодексом України порядку доказ - копія акту перевірки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 383-ДК/421/АП/09/01-20 від 30.07.2020;

- не встановлено відповідність обраного способу захисту наданим доказам.

Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор наголошує на тому, що затвердивши проект землеустрою та передавши в користування земельну ділянку для потреб будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, відповідачем-1 було порушено порядок встановлення цільового призначення земельної ділянки, оскільки в силу вимог ст. 4 Водного кодексу України землі, зайняті водосховищами, являються землями водного фонду та не можуть бути забудовані.

Як наслідок, в порушення ст. 122 Земельного кодексу України, винесене відповідачем-1 розпорядження № 182 від 07.06.2017 про затвердження проекту землеустрою та передачі відповідачу-2 у користування земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 із перевищенням наданих законом повноважень, а тому на переконання прокурора, вказане розпорядження підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Окрім викладеного, прокурор вказує, що під час подачі даного позову до суду першої інстанції у розпорядженні прокурора був відсутній відповідний акт перевірки, тому на виконання ухвали місцевого господарського суду від 28.10.2020 прокурором було подано вищезгаданий акт.

Також, на думку прокурора, судова практика на яку посилається відповідач-1 у апеляційній скарзі повністю узгоджується з способом захисту, обраним прокурором.

При цьому, прокурор вважає, що строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом не було порушено, так як про допущені відповідачем-1 порушення позивач- 1 дізнався саме в червні 2020 року,

До Північного апеляційного господарського суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію висновку експерта №СЕ-19-20/19419-ЗТ від 07.04.2021.

З вказаного висновку слідує, що на вирішення експерта, серед іншого, було поставлено питання "чи знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах прибережної захисної смуги знаходиться Кременчуцького водосховища. Якщо так, то яка їх частина потрапляє в межі прибережної захисної смуги?", проте на вказане питання експертом відповіді надано не було.

Крім того, до суду апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури надійшли пояснення, в яких прокурор додатково зауважив на тому, що:

- з висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19-20/19419-ЗТ від 07.04.2021 слідує, що при проведення експертизи експертами досліджено рельєф місцевості де розташована спірна земельна ділянка та встановлено що берегова лінія значно віддалилась від нижньої лінії штучного укосу захисної дамби;

- з аналізу супутникових знімків слідує, що у період з 2014 по 2016 роки змін рельєфу не виявлено, а в 2018-2019 роках видимі значні зміни ландшафту місцевості;

- вказане свідчить про те, що орендарем спірної земельної ділянки у період 2017-219 роки здійснено насип безпосередньо водного плеса, що підтверджує факт передачі відповідачу 2 у користування земельної ділянки за рахунок земель зайнятих штучним водосховищем.

Також до суду апеляційної інстанції, від прокурори надійшло клопотання про заміну позивача-1 - Черкаської обласної державної адміністрації на Будищенську сільську раду, яке мотивоване тим, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0021, площею 0,0800 га, розташована в адміністративних межах Свидівцької сільської ради, в межах населеного пункту, її розпорядником на сьогоднішній день в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" є Будищенська сільська рада, як представник Будищівської об`єднаної територіальної громади до складу якої увішла Свидівоцька сільська рада.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 замінено позивача-1 Черкаської обласної державної адміністрації на її правонаступника - Будищенську сільську раду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021 скасовані та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 25.05.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 скасовано, справу № 925/1031/20 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що судом апеляційної інстанції: не наведено мотивів для висновку про добросовісність дій відповідача-2; не надано оцінки доводам прокурора.

Короткий зміст письмових пояснень прокурора з урахуванням висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 25.05.2023 у даній справі

Прокурор наголошує на тому, що віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель рекреаційного призначення не спростовує факт того, що ці землі одночасно є землями водного фонду, передача яких у приватну власність заборонена.

Водночас, прокурор зазначає, що відповідачем-1 від час передачі у користування земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0034 площею 2,7607 га для потреб будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту порушено ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема в частині передачі в оренду земельної ділянки для містобудівних потреб без розробленої та затвердженої у порядку визначеному Законом, містобудівної документації.

Таким чином, на переконання прокурора, відповідачем-1 при затвердженні проекту землеустрою та надані у користування земельної ділянки для потреб будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення порушено порядок встановлення її цільового призначення, оскільки в силу вимог ст. 4 Водного кодексу України землі, зайняті водосховищами, являються землями земель водного фонду та не можуть бути забудовані.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Позивачі-1,-2, відповідач-1 та треті особи-1,-2 не скористалися правом подати письмові пояснення/заперечення на апеляційну скаргу, що в свою чергу, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 925/1031/20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/1031/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Дачний-2016" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021 у справі № 925/1031/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В.; озгляд справи здійснювати за раніше визначеною датою - 12.07.2023.

Судом апеляційної інстанції розгляд справи не одноразово відкладався, з об`єктивних причин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 розгляд справи призначено на 13.12.2023 в режимі відеоконференції за участю представників відповідача-2.

В судове засідання, яке відбулося 13.12.2023 до приміщення суду апеляційної інстанції з`явився прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники відповідача-2 з`явилися в режимі відеоконференції, які підтримали апеляційну скаргу.

Представники позивачів-1,-2, відповідача-1 та третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа - ухвали суду від 07.12.2023 в їх електронні кабінети.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та представників відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації "Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки" від 04.08.2015 №222 затверджено технічну документацію з землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, земельну ділянку площею 4,3148 га віднесено до земель запасу, вид угідь піски.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою" від 21.03.2016 № 66 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки площею 3,0 га (землі загального користування) відповідачу-2 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення з метою обслуговування потреб жителів територіальної громади, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки" від 07.06.2017 № 182: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,7607 га в оренду терміном на 10 років відповідачу-2 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, Черкаська область, Черкаський район, адміністративні межі Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту; відповідачу-2 передано земельну ділянку площею 2,7607 га (кадастровий номер 7124986000:01:001:0043) в оренду терміном на 10 років для обслуговування потреб територіальної громади, в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

18.08.2017 Черкаська районна державна адміністрація, як орендодавець, та відповідач-2, як орендар, уклали договір оренди землі, у п. 1.1 якого сторони погодили, що орендодавець на підставі розпорядження надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення з метою обслуговування жителів територіальної громади в адміністративних межах Свідівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7607 га (землі рекреаційного призначення), що знаходиться в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строк дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Відповідно до п. 16 договору цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. За функціональним призначенням - рекреаційного призначення.

Прокурор зазначив, про те, що згідно з листом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області №10-23-0.4-4752/2-20 від 23.06.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 (дата реєстрації в ДЗК 04.05.2017), що розташована в адміністративних межах Свідівоцької сільської ради за межами населеного пункту, станом на 01.01.2015 обліковувалась як землі загального користування (в розрізі угідь-штучні водосховища), станом на 31.12.2015 обліковувалась як землі запасу (в розрізі угідь піски) на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 04.08.2015 № 222.

Прокуратура звернулась з запитом №161-7802 вих-20 від 07.07.2020 до Черкаської районної державної адміністрації про надання інформації щодо наявності (відсутності) розробленої, погодженої та затвердженої містобудівної документації, яка б надавала можливість відповідачу-1 на передачу відповідачу-2 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту - для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Відповідач-1 у відповіді на вказаний запит зазначила, що містобудівна документація не затверджувалась (лист № 01-23/2161/01-39/1503 від 20.07.2020).

Відповідно до листа-відповіді на запит прокуратури Департамент будівництва ЧОДА повідомив, що належним чином розроблена, погоджена та затверджена містобудівна документація, яка б надавала можливість відповідачу-1 на передачу відповідачу 2 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га відсутня (лист № 561/06.01-07 від 15.07.2020).

Відповідно до листа Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ № 406/13 від 13.07.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га ОК "Дачний-2016" знаходиться на місці засипки акваторії Кременчуцького водосховища.

Відповідно листа Державної екологічної інспекція центрального округу №03.1-18/2977 від 07.08.2020 спеціалістами Державної екологічної інспекції центрального округу проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері ресурсів ОК "Дачний-2016" та встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га знаходиться в користуванні ОК "Дачний-2016" відповідно до договору. Земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га частково вкрита водно-болотною рослинністю та водою, знаходиться в межах нормативно встановленої прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

Факт розташування спірної земельної ділянки у межах нормативно встановленої прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища також встановлений і висновком експерта № 833/21/350-367/22-23 від 25.03.2022 за результатами проведення земельно-технічної експертизи у господарській справі № 925/1031/20.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що: при передачі спірної земельної ділянки без дотримання визначеного законодавства порядку було змінено її цільове призначення з земель водного фонду (штучні водосховища) на землі рекреаційного призначення (будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення); Черкаська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою як такою, що містить у своєму складі землі водного фонду (штучні водосховища); спірна земельна ділянка перебуває в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свиридівської захисної дамби, а передачею її відповідачу-2 порушено право власності держави на захисту гідроспоруду - частину Будище-Свиридівської захисної дамби; спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища; землю було відведено для містобудівних потреб без наявності розробленої та затвердженою містобудівної документації, відсутності погодження проекту землеустрою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 182 від 07.06.2017 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки" в частині затвердження проекту землеустрою та передачі Обслуговуючому кооперативу "Дачний-2016" земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту; визнано недійсним на майбутнє, з моменту набрання рішенням законної сили, договір оренди землі від 19.08.2017, що був укладений терміном на 10 років між Черкаською районною державною адміністрацією та Обслуговуючим кооперативом "Дачний-2016"; скасовано державну реєстрацію права оренди №22169091 від 31.08.2017 з одночасним припиненням відповідного речового права Обслуговуючого кооперативу "Дачний 2016" на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га, передану йому в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021 задоволено додаткову позовну вимогу та скасовано державну реєстрацію права власності №22168651 від 31.08.2017 з одночасним припиненням відповідного речового права Черкаської районної державної адміністрації на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0043 площею 2,7607 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом ст.ст. 12, 124 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить вирішення питань про передачу землі у користування.

Статтею 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України).

Отже, під час розгляду спорів щодо визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передання земельної ділянки у користування фізичним чи юридичним особам судам належить установити, чи діяв цей орган в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, а саме чи дотримано ним порядок передання земельної ділянки з урахуванням її цільового призначення та особливостей правового режиму, чи не порушено при цьому права та законні інтереси власника такої земельної ділянки, зокрема, відповідної територіальної громади; крім того належить установити обсяг повноважень попереднього користувача земельної ділянки, підстави припинення його права, а також правові підстави набуття земельної ділянки новим користувачем земельної ділянки.

За змістом ст.ст. 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень про надання земельних ділянок, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. За змістом ст. 59 Земельного кодексу України та ст. 85 Водного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Правовий режим прибережних захисних смуг визначається ст.ст. 60- 62 Земельного кодексу України та ст.ст. 1, 88 - 90 Водного кодексу України.

Так, згідно зі ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до порядку визначення.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, на які також посилався заявник на обґрунтування підстави касаційного оскарження.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Таким чином, на землі прибережних захисних смуг поширюється особливий порядок їх надання й використання. Надання у користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст.ст. 59-61 Земельного кодексу України, суперечить вимогам ст. 93 цього Кодексу.

Таким чином, на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту, можуть встановлюватися прибережні захисні смуги, які надаються в користування лише для цілей, визначених ст.ст. 59, 60 Земельного кодексу України та ст.ст. 85, 88-89 Водного кодексу України, тому під час розгляду справ щодо надання в користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг, судам належить встановити, чи знаходиться земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги (незалежно від цільового призначення та категорії земельної ділянки), чи дотримано порядок її надання в користування, чи дотримано цілі та режим її використання при наданні у користування.

З наведених правових висновків слідує, що під час розгляду справ щодо надання у користування земельних ділянок, які можуть мати обмеження щодо їх використання (землі водного фонду), дослідженню підлягає як визначення самої категорії земельної ділянки, так і цільового призначення, з яким відбувається передача у користування такої ділянки. Оцінка фактичної мети для передачі в оренду відповідної ділянки надає змогу визначити чи було рішення органу місцевого самоврядування правомірним та прийнятим із дотриманням законодавчих обмежень.

Як було вищевказано, розпорядженням відповідача-1 "Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки" від 04.08.2015 № 222 затверджено технічну документацію з землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, земельну ділянку площею 4,3148 га віднесено до земель запасу, вид угідь піски.

З Класифікації видів цільового призначення земель, затверджених Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 вбачається, що як до земель загального користування, так і до земель запасу фактично віднесені землі всіх категорій. Відтак те, що станом на 01.01.2015 землі обліковувались як землі загального користування, а станом на 31.12.2015 як землі запасу не може свідчить про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Вказаним листом фактично підтверджується зміна виду земельних угідь з штучні водосховища на піски. Отже, зміна виду земельних угідь з штучні водосховища на піски не може вважатися зміною цільового призначення земельної ділянки, що відповідно, виключає необхідність дотримання визначеного законодавством порядку для такої зміни.

Судова колегія звертає увагу на те, щопрокурором ніяким чином не доведено той факт, що станом на 2015 рік землі, які в послідуючому були передані відповідачу-2, нібито мали іншого землекористувача та визначене цільове призначення як землі водного фонду. Будь-які підтверджуючі даний факт матеріали у справі відсутні.

Таким чином, спірна земельна ділянка на час передачі її в користування відповідачу-2 не була віднесена до жодної категорії земель та належала до земель загального користування, що свідчить про відсутність до передачі її відповідачу-2 в користування чіткого визначення категорії спірної земельної ділянки та її властивостей.

Судом апеляційної інстанції констатується також те, що недоведеними є твердження прокурора про те, що спірна земельна ділянка перебуває в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби. Прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.

З аналізу повноважень прокурора з виконання покладених на нього функцій, вбачається, що прокурор не може надавати висновків щодо питань, які стосуються визначення цільового призначення земельних ділянок, віднесення земельних ділянок до певної категорії земель, в тому числі, висновків щодо розташування окремо взятих земельних ділянок.

Це прерогатива експерта - особи, яка має для цього спеціальні знання, якій доручено провести дослідження матеріальних об`єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Відтак, прокурор не може беззаперечно стверджувати, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, та входить до меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро.

В рамках судового провадження № 925/1031/20 Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз була проведена земельно-технічна експертиза, на вирішення якої ставились питання:

1. Чи в межах прибережної захисної смуги знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043? Якщо так, то яка її частина попадає в межі прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро?

2. Чи потрапляє земельна ділянка з кадастровим номером: 7124986000:01:001:0043 до меж Будище-Свидівоцької захисної дамби? Якщо так, то яка її частина попадає?

За висновком експерта від 25.03.2022 за результатами проведення вказаної експертизи визначено, що вказана земельна ділянка не знаходиться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Необхідно зазначити, що експертиза, яка була проведена у рамках судового провадження № 925/1031/20 та висновок, складений за результатами її проведення, не спростовані належними та допустимими доказами, відповідно проведене експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, є дійсними та мають значну перевагу у силі доказовості, ніж твердження прокурора, повноваження якого не передбачають можливості надання висновків щодо віднесення земельних ділянок до тієї чи іншої категорії земель, та вирішення питань, щодо розташування спірної земельної ділянки.

Докази, що містяться у матеріалах справи підтверджується, що спірна земельна ділянка частково розташована у межах нормативно встановленої прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

Частиною 4 статті 59 Земельного кодексу України унормовано, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

Аналогічні приписи містяться у ст. 85 Водного кодексу України, де зазначається, що у користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

З огляду на вказане вище, судова колегія зазначає, що передача відповідачу-2 у оренду спірної земельної ділянки, яка частково розташована у межах нормативно встановленої прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення не суперечить положенням чинного законодавства, яке станом на дату прийняття розпорядження не забороняло передавати в оренду юридичним особам земельні ділянки, у складі яких є прибережні захисні смуги для культурно-оздоровчих та рекреаційних потреб.

Відтак, твердження позивача про протиправне перебування спірної земельної ділянки у користуванні Обслуговуючого кооперативу "Дачний 2016" не заслуговує на увагу, оскільки норми земельного та водного законодавства прямо передбачають можливість перебування у користуванні земельних ділянок, які відносяться до земель водного фонду.

Щодо посилань прокурора на те, що Черкаська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, як такою, що містить у своєму складі землі водного фонду (штучні водосховища), судова колегія зазначає наступне.

Матеріалами справи не підтверджується те, що станом на дату передачі відповідачу-2 у користування спірної земельної ділянки вказані землі мали іншого землекористувача.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Верховний Суд в постанові від 12.07.2023 року у справі № 444/1223/17 врахував, що аналізуючи відповідність обставин справи та дій державних органів відповідно до Конвенції Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога більш послідовний спосіб. Також ЄСПЛ зазначив, що повноваження державних органів з перегляду власних рішень, включаючи випадки виявлення помилки, які не обмежено жодними часовими рамками, мають істотний негативний вплив на юридичну визначеність у сфері особистих прав і цивільних правовідносин, що шкодить принципу "належного урядування" та вимозі "законності", передбаченому у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Графов проти України" у п. 37 зазначено, що потреба виправити стару "помилку" не повинна непропорційно втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій державного органу влади (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincovа and Pinc v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Ризик будь-якої помилки державного органу влади має покладатися на саму державу, і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб.

Відтак, відповідач-2, здійснюючи правомірну поведінку щодо отримання земельної ділянки у користування, має "законні очікування" на відповідну добросовісну поведінку контрагента, уповноваженого органу, та застосування до нього тих процедур, що є передбачуваними і очікуваними для нього.

Таким чином, судова колегія зазначає, що порушення процедури надання відповідачу-2 у оренду земельної ділянки, які були допущені саме державними органами, які полягали у наданні земельної ділянки не уповноваженим органом, не можуть бути безумовною підставою для визнання недійними відповідного розпорядження на підставі якого відповідачеві-2 було передано у користування земельну ділянку, оскільки вони не допущені внаслідок його винної, протиправної поведінки.

Судова колегія, надавши оцінку доводам прокурора, дійшла висновку про те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення місцевого господарського суду, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову задоволення у повному обсязі позовних вимог.

Окрім вищевикладеного, судова колегія зауважує на тому, що додаткове рішення це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (близькі за змістом постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі №910/20089/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку матеріали справи свідчать, що за результатом апеляційного розгляду у даній справі ухвалене судом першої інстанції рішення від 12.01.2021 підлягає скасуванню.

Відтак, оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції від 22.01.2021 у цій справі також підлягає скасуванню, як невід`ємна частина оскаржуваного рішення, що нерозривно пов`язано з результатом вирішення спору по суті.

Наведені відповідачем-2 доводи у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

В свою чергу, викладені прокурором письмові поясненнях на апеляційну скаргу твердження, спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на прокуратуру.

Крім того, судова враховує те, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

За таких підстав обов`язок зі сплати витрат за проведення експертизи в сумі 11 326,20 грн покладається на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дачний-2016" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021 у справі № 925/1031/20 задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021 у справі № 925/1031/20 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (18015, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, ідентифікаційний код 02911119) на користь Обслуговуючого кооперативу "Дачний-2016" (18006, м. Черкаси, вул. Луначарського, 17/1, ідентифікаційний код 40215330) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 9459,00 грн (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 11 326,20 грн (одинадцять тисяч триста двадцять шість).

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи № 925/1031/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.01.2024 після виходу судді Тарасенко К.В. з відпустки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко