Постанова

від 17.01.2024 по справі 902/469/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року Справа № 902/469/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шаргородської міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2023 у справі № 902/469/23 (суддя Маслій І.В., повний текст рішення складено 31.08.2023)

за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях

до Шаргородської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

про зобов`язання забезпечити прийняття у комунальну власність державного майна

за участю представників сторін:

прокурор - Котяй І.В.;

позивача - Бірючова О.В.;

відповідача - Країло С.В.;

третіх осіб - не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовом про зобов`язання Шаргородську міську раду (далі - відповідач) забезпечити прийняття із державної власності у комунальну власність Шаргородської міської територіальної громади об`єкта нерухомості - чотирьохквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що спірний житловий будинок у процесі приватизації ОП "Соснівецький цукровий завод" шляхом перетворення не увійшов до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", але залишився на його балансі, є державною власністю та відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" підлягає передачі у комунальну власність територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.08.2023 позов задоволено.

Зобов`язано Шаргородську міську раду забезпечити прийняття із державної власності у комунальну власність Шаргородської міської територіальної громади об`єкта нерухомості - чотирьохквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, дійшов висновку, що спірний житловий будинок повинен бути переданий до комунальної власності територіальної громади з наступною передачею управителю чи об`єднанню співвласників цього будинку з підписанням акту приймання - передачі будинку, що передбачено ст. 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Шаргородської міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2023 у справі № 902/469/23, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- прокурор не може бути у даній справі належним позивачем і представляти інтереси держави, оскільки для їх захисту у спірних правовідносинах існує належний суб`єкт владних повноважень - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях; прокурором не наведено підстав для представлення у справі інтересів держави та не роз`яснено суду, яким чином не прийняття з державної власності у комунальну власність спірного житлового будинку порушує інтереси держави чи спричиняє їй шкоду;

- у даній справі наявний інтерес саме територіального органу виконавчої влади, який полягає у виправленні за допомогою органу судової влади помилок в його роботі і пов`язаний із неналежним та невчасним виконанням ним своїх обов`язків та за своєю суттю жодним чином не збігається з інтересами держави; даний позов суперечить інтересам держави, оскільки посягає на захист права приватної власності, гарантованого Конституцією України; прийняття спірного житлового будинку до комунальної власності Шаргородської міської територіальної громади порушить право власності власників квартир у цьому будинку, що заборонено ст. 41 Конституції України, приписи якої являються нормами прямої дії;

- в даному випадку зверненню Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях до Шаргородської міської ради про прийняття з державної у комунальну власність спірного житлового будинку мало б передувати відновлення останнім технічної документації на цей об`єкт за власний кошт;

- апелянт також вказує, що судові витрати, пов`язані із розглядом справи, які поніс відповідач становлять 29 026 грн, що складаються із судового збору за розгляд апеляційної скарги та витрат на правничу допомогу, документи про що будуть подані в порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України, про що відповідач робить відповідну заяву. Подальші судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, які очікує понести відповідач, складатимуться із витрат на правничу допомогу в розмірі, що не перевищуватиме вартості одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за одну годину участі особи, яка надає правничу допомогу у справі в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо, а також з витрат, пов`язаних із явкою в судові засідання позивача та/або його представника, якщо такі матимуть місце, документи про що будуть подані до закінчення розгляду справи.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.

Листом від 28.09.2023 матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

06.10.2023 матеріали справи надійшли до суду.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою Шаргородської міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2023 у справі № 902/469/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.11.2023 о 14:30 год.

У зв`язку із проходженням навчання судді - члена колегії Петухова М.Г. в період з 13.11.2023 по 17.11.2023 включно, судове засідання у справі 15.11.2023 не відбулося.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 розгляд справи призначено на 06.12.2023 о 14:30 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 розгляд справи відкладено на 20.12.2023 о 14:30 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 розгляд справи відкладено на 17.01.2024 о 15:00 год. (із урахуванням ухвали суду від 15.01.2024 про виправлення описки).

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Прокурор зазначає наступне:

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях неналежно виконувало свої повноваження щодо спірного будинку, не в повній мірі вживало заходи щодо захисту державних інтересів, визначених Конституцією України та іншими законами, а тому звернення прокуратури до суду було спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та забезпечення визначених державою гарантій;

- прокурором були обґрунтовані, документально підтверджені підстави для пред`явлення позову в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях у зв`язку із нездійсненням відповідальним суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави належним чином;

- доводи відповідача про те, що відсутність відповідної документації на спірний будинок позбавляє орган місцевого самоврядування можливості вирішити питання про прийняття житлового фонду у комунальну власність, є помилковими і не відповідають нормам законодавства, а тому мають бути відхилені судом;

- на виконання вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" спірний багатоквартирний житловий будинок повинен бути переданий до комунальної власності територіальної громади з наступною можливою передачею управителю чи об`єднанню співвласників цього будинку. Таким чином, питання передачі житлового будинку до комунальної власності залишається не вирішеним, що свідчить про бездіяльність ради в частині неприйняття з державної власності в комунальну власність територіальної громади вказаного об`єкту нерухомості та зумовило необхідність вирішення його в судовому порядку шляхом зобов`язання органу місцевого самоврядування вжити заходів до прийняття цього об`єкту нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що на даний час Шаргородською міською радою зазначений об`єкт державної власності у комунальну власність не прийнято. Позивач звертає увагу суду на те, що неодноразово ним направлявся відповідачу акт приймання-передачі для підписання, але даних дій вчинено не було.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, скасувати рішення суду, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Прокурор та представник позивача в судових засіданнях заперечили доводи апеляційної скарги, просять відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи в судове засідання не з"явились , про час та місце апеляційного розгляду повідомлялись заздалегідь та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні прокурора та представників сторін, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на підставі заяви на приватизацію майна Орендного підприємства "Соснівецький цукровий завод" (далі - ОП "Соснівецький цукровий завод") шляхом створення Відкритого акціонерного товариства наказом Регіонального відділення фонду державного майна України у Вінницькій області від 18.09.1995 № 420 - ДП "Про прийняття рішення щодо приватизації Орендного підприємства "Соснівецький цукровий завод" видано дозвіл на приватизацію зазначеного орендного підприємства.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 28.09.1995 № 460-ПК створено комісію, якою розглянуто результати інвентаризації майна зазначеного підприємства та складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ОП "Соснівецький цукровий завод", який затверджено наказом Регіонального відділення від 15.11.1995 № 804-ОМ.

Відповідно до затвердженого Регіональним відділенням 10.06.1996 Плану приватизації державної частки майна ОП "Соснівецький цукровий завод" визначено спосіб приватизації - продаж акцій відкритого акціонерного товариства. До майна, яке вилучається з вартості цілісного майнового комплексу, віднесено державний житловий фонд залишковою вартістю 1354180 тис. крб., який підлягає передачі в установленому порядку до комунальної власності.

Наказом Регіонального відділення від 10.06.1996 № 569-ПП затверджено План приватизації ОП "Соснівецький цукровий завод", що перетворюється у відкрите акціонерне товариство, засновниками якого виступають Регіональне відділення ФДМ України по Вінницькій області та організація орендарів ОП "Соснівецький цукровий завод".

Відповідно до Установчого договору ВАТ "Соснівецький цукровий завод" від 17.06.1996, Відкрите акціонерне товариство "Соснівецький цукровий завод" засновано як законний правонаступник ОП "Соснівецький цукровий завод".

Відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області №1185/1 від 22.10.1998 "Про завершення процесу приватизації ВАТ "Соснівецький цукровий завод" визначено процес приватизації ВАТ "Соснівецький цукровий завод" завершеним, а наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області № 1124 від 06.12.1999 визначено продаж державного пакету акцій вважати завершеним.

Згідно ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.10.2007 у справі № 329/10-431 ВАТ "Соснівецький цукровий завод" як юридичну особу ліквідовано.

Під час приватизації ОП "Соснівецький цукровий завод" шляхом перетворення у ВАТ "Соснівецький цукровий завод" до його статутного капіталу не увійшли 6 об`єктів житлового фонду, в тому числі 4 - квартирний житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Панфіловців, 23, м. Шаргород, Жмеринський р-н., Вінницька обл., що також підтверджується витягом з Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств по Вінницькій області (Форма 1 є, станом на 30.12.2022).

Згідно розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 02.05.2018 № 363 "Про завершення безоплатної передачі у комунальну власність територіальних громад області державного майна, яке в процесі приватизації та корпоратизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств". Регіональному відділенню ФДМУ по Вінницькій області відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" зазначено про необхідність: 1) ініціювати передачу об`єктів житлового фонду (у тому числі гуртожитків) та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність територіальних громад; 2) взяти участь у роботі комісій з приймання-передачі державного майна, утворених органами місцевого самоврядування, що приймають державне майно. 3) рекомендувати керівникам господарських товариств, на балансах яких перебувають об`єкти державної власності, що під час приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, вжити заходів щодо їх збереження та прискорення передачі до комунальної власності. Головам райдержадміністрацій спільно з головами міських, селищних та сільських рад необхідно: 1) забезпечити до 31.12.2018 прийняття об`єктів соціальної сфери до комунальної власності територіальних громад згідно з додатком, про що поінформувати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до 25.01.2019; 2) забезпечити першочергове прийняття об`єктів державної власності, які рахуються на балансах ліквідованих господарських товариств; 3) надати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області затверджені акти приймання-передачі державного майна до комунальної власності для внесення змін до Реєстру об`єктів державної власності.

Згідно Додатку до вказаного розпорядження до переліку державного майна, яке підлягає передачі у комунальну власність територіальних громад Вінницької області, включено також житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Панфіловців, 23, м. Шаргород, Шаргородський район, Вінницька область.

16.03.2018 Регіональне відділення проінформувало Шаргородську міську раду про те, що під час приватизації ВАТ "Соснівецький цукровий завод" до статутного капіталу не увійшли, але залишились на балансі об`єкти державної власності - житлові будинки, в тому числі житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Панфіловців, 23, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, який згідно положень ст. 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" підлягає безоплатній передачі в комунальну власність органам місцевого самоврядування. Також повідомлено про ліквідацію балансоутримувача вказаного майна. З урахуванням викладеного, у листі висловлено прохання розглянути на сесії Шаргородської міської ради питання про прийняття у комунальну власність зазначених житлових будинків.

Листом від 29.03.2018 № 02-11/192 Шаргородська міська рада проінформувала Регіональне відділення про неможливість прийняття таких житлових будинків у комунальну власність у зв`язку із відсутністю технічної документації та правовстановлюючих документів на зазначені будинки.

В подальшому листами від 16.08.2019 № 05-22/593, від 21.01.2020 № 05-22/203, від 22.02.2021 № 05-2/998 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях зверталось до Шаргородської міської ради із проханням на виконання Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 02.05.2018 № 363 "Про завершення безоплатної передачі у комунальну власність територіальних громад області державного майна, яке в процесі приватизації та корпоратизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств" у зв`язку із ліквідацією ВАТ "Соснівецький цукровий завод", вжити заходів щодо прийняття в комунальну власність Шаргородської об`єднаної територіальної громади об`єкти державного житлового фонду, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу, але залишилися на балансі ВАТ "Соснівецький цукровий завод" як державна власність, шляхом надання згоди на таке прийняття та створення відповідної комісії з передачі таких об`єктів.

Відповідно до акту перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" від 26.01.2021, затвердженого начальником Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях А. Маркевичем, робочою групою у складі головного спеціаліста відділу управління державним майном та корпоративними правами держави Канівської Н.Ю. та завідуючого сектору запобігання та виявлення корупції Гаєвського Д.М., створеною відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях від 04.01.2021 № 1, здійснено перевірку стану ефективного використання та збереження державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод". У ході перевірки виявлено, що житловий будинок 1957, інв. № 43, місцезнаходження: Вінницька обл., Жмеринський р-н, м.Шаргород, вул. Панфіловців, 23 - 4-х квартирний, житловий будинок знаходиться у задовільному стані, використовується за призначенням (проживають мешканці).

Рішенням Шаргородської міської ради від 07.07.2021 № 272 "Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об`єктів житлового фонду державної власності" відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", враховуючи звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, Шаргородською міською радою надано згоду на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об`єктів житлового фонду державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", а саме: 6-ти житлових будинків, в тому числі житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Панфіловців, 23.

Вказаним рішенням Шаргородської міської ради створено комісію з питань передачі вищевказаних об`єктів. Дане рішення вирішено направити до РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях для прийняття ним відповідного рішення щодо передачі об`єктів. Комісії з питань передачі об`єктів підготувати акти приймання - передачі і надати їх до РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях на розгляд. Передачу здійснити у місячний термін з дня прийняття рішення.

На виконання Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та рішення Шаргородської міської ради від 07.07.2021 № 272, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 1101 від 16.07.2021 "Про безоплатну передачу об`єктів житлового фонду державної власності, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" у комунальну власність Шаргородської міської ради" вирішено: - передати безоплатно у комунальну власність Шаргородської міської ради об`єкти житлового фонду державної власності, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", у тому числі житловий будинок, розташований за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Панфіловців, 23; - до складу комісії включити головного спеціаліста відділу управління державним майном та корпоративними правами держави Козинець М.М.; - передачу здійснити у відповідності до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності"; - після підписання актів приймання-передачі комісією з питань передачі об`єктів надати відповідні документи Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях для внесення змін до Реєстру об`єктів державної власності, які під час приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств.

Регіональним відділенням ФДМУ на адресу Шаргородської міської ради направлено лист від 06.07.2022 № 05-2/1339 про вжиття заходів щодо прийняття об`єктів житлового фонду державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" у комунальну власність територіальної громади м. Шаргород.

У відповідь на зазначений лист Управлінням містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, екології та комунальної власності Шаргородської міської ради у листі від 04.08.2022 № 297 висловило прохання до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надати копії технічної документації та правовстановлюючі документи на зазначені у рішенні Шаргородської міської ради № 271 від 07.07.2021 та наказі Регіонального відділення № 1101 від 16.07.2021 об`єкти житлового фонду.

Листом від 29.08.2022 № 11-2/1795 Регіональне відділення ФДМУ повідомило Управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, екології та комунальної власності Шаргородської міської ради про відсутність у державних органів приватизації повноважень щодо формування та забезпечення державної житлової політики у сфері житлово-комунального господарства, а також про те, що ВАТ "Соснівецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 003711802) ліквідовано у 2007 році у зв`язку із визнанням юридичної особи банкрутом та балансоутримувача житлових будинків немає. У зазначеному листі також наголошено на обов`язковості виконання рішення Шаргородської міської ради № 271 від 07.07.2021 та складанні актів приймання-передачі житлових будинків до комунальної власності, але позитивної відповіді міської ради не отримано.

За інформацією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 30.11.2022 № 10-2/2595, від 30.12.2022 № 10-2/3178 об`єкт житлового фонду - житловий будинок по вул. Героїв Панфіловців, 23, м. Шаргород, Жмеринський район Вінницька область - територіальною громадою м. Шаргород у комунальну власність не прийнято, акт приймання - передачі не підписано.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна 4-квартирний житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Панфіловців, 23, м. Шаргород, Вінницька область, площею забудови 240,2 кв.м. обліковується в реєстрі як державне майно.

Управлінням містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства, екології та комунальної власності Шаргородської міської ради на запит прокуратури надано відповідь від 24.02.2023 № 86, у якій зазначено, що 07.07.2021 Шаргородська міська рада рішенням № 272 надала згоду на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об`єктів житлового фонду державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" (6-ти житлових будинків). Цим же рішенням було створено комісію з питань передачі вище вказаних об`єктів, до складу якої увійшла головний спеціаліст відділу управління державним майном та корпоративними правами держави РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях. На даний час технічна документація на будинки відсутня. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.

Предметом позову у даній справі є вимога прокурора в інтересах позивача про зобов`язання відповідача забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність Шаргородської міської територіальної громади житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Панфіловців, 23, м. Шаргород, Жмеринського району, Вінницької області.

Щодо підстав для звернення до суду прокурора в інтересах позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Разом із тим у розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.

"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов`язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави.

На думку прокурора порушення інтересів держави полягає у незаконності дій відповідача щодо неприйняття з державної власності у комунальну власність житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Панфіловців, 23, м. Шаргород, Жмеринського району, Вінницької області. Така бездіяльність міської ради призводить до відсутності контролю над державним майном, що може мати наслідком в майбутньому до його незаконного відчуження або руйнування та суперечить інтересам територіальної громади.

Звертаючись до суду із даним позовом прокурор намагається забезпечити правильне застосування Законів України "Про управління об`єктами державної власності", "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Також, як встановлено апеляційним судом, на запити прокуратури позивачем надіслано листи від 30.11.2022 № 10-2/2595 та від 30.12.2022 № 10-2/3178, згідно яких встановлено, що відділенням на адресу відповідача неодноразово направлялися листи із проханням розглянути можливість передачі вказаного житлового будинку у комунальну власність, однак на численні звернення позивача міською радою належним чином не відредаговано, тому питання передачі вказаного житлового будинку залишається невирішеним. Крім того, у зв`язку з обмеженими фінансовими можливостями, позивач не звертався до суду щодо примусової передачі таких об`єктів і можливість такого звернення відсутня.

Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову звернувся до позивача для надання йому можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.(повідомлення від 20.03.2023 т.1,а.с.144-149)

Разом з тим, орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про їх порушення, проявив пасивність та не вжив жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій.

Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.(звернувся з позовом 30.03.2023)

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача про те, що прокурор не може бути у даній справі належним позивачем і представляти інтереси держави, та прокурором не наведено підстав для представлення у справі інтересів держави та не роз`яснено суду, яким чином не прийняття з державної власності у комунальну власність спірного житлового будинку порушує інтереси держави чи спричиняє їй шкоду.

Щодо суті позовних вимог то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Правом власності згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Таким чином, право розпорядження майном є виключним правом власника.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону).

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону).

Передача у комунальну власність державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" об`єктами передачі згідно з цим Законом є об`єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об`єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Частиною 3 ст. 41 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" визначено, що рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст за згодою районних або обласних рад.

Частиною 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій визначено Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 06.11.1995 № 891.

Передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомом відповідної Ради (п. 5 Положення).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

В силу положень ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно вимог ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 51 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність.

Стаття 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначає, що до основних завдань Фонду державного майна України належать управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 ст. 3 цього Закону визначено, що об`єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що житловий будинок по вул. Героїв Панфіловців, 23, м. Шаргород, Жмеринський район Вінницька область в процесі приватизації не увійшов до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", однак залишився на балансі товариства, яке в подальшому було ліквідовано, що вбачається із ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.10.2007 у справі № 329/10-431.

Відповідно до відомостей із Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Панфіловців, 23, м. Шаргород, площею забудови 240,2 кв. м. обліковується в реєстрі як державне майно.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Шаргородської міської ради від 07.07.2021 №272 "Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об`єктів житлового фонду державної власності", міською радою надано згоду на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об`єктів житлового фонду державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", в тому числі житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Панфіловців, 23.

Вказаним рішенням створено комісію з питань передачі в тому числі вищевказаного житлового фонду. Дане рішення вирішено направити позивачу для прийняття ним відповідного рішення щодо передачі об`єктів. Також у рішенні вказано про те, що комісії із питань передачі об`єктів підготувати акти приймання - передачі і надати їх позивачу на розгляд. Передачу здійснити у місячний термін з дня прийняття рішення.

Також згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 1101 від 16.07.2021 "Про безоплатну передачу об`єктів житлового фонду державної власності, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" у комунальну власність Шаргородської міської ради", вирішено передати безоплатно у комунальну власність Шаргородської міської ради житловий будинок, розташований за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м.Шаргород, вул. Героїв Панфіловців, 23.

Із врахуванням встановлених судом обставин, колегія суддів зазначає, що процедура передачі спірного об`єкта - житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Панфіловців, 23 до комунальної власності фактично була розпочата шляхом затвердження плану приватизації, надання відповідачем згоди на передачу та утворення комісії з питання передачі спірного об`єкта до комунальної власності.

В свою чергу, суд вказує, що передача житлового фонду оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом міністрів України. Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (ч. 5 та ч. 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності").

Із матеріалів справи слідує, що позивач звертався до відповідача із вимогою про вирішення питання про прийняття об`єкта житлового фонду у комунальну власність та підписання відповідного акту, проте міською радою дій щодо прийняття у власність спірного житлового будинку вчинено не було. Доказів оформлення відповідачем акту приймання-передачі спірного об`єкта, що свідчить про не завершення останнім процедури передачі спірного об`єкта до комунальної власності, матеріали справи не містять.

Тобто, вказані обставини у своїй сукупності підтверджують тривалу бездіяльність відповідача щодо забезпечення прийняття спірного об`єкта - житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Панфіловців, 23, до комунальної власності.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення та встановивши, що спірний житловий будинок підлягав передачі у комунальну власність органу місцевого самоврядування та Шаргородська міська рада надала згоду на прийняття його у комунальну власність, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо не вчинення відповідачем дій, направлених на прийняття об`єкту житлового фонду у комунальну власність шляхом підписання акту приймання-передачі.

До того ж, колегія суддів зауважує, що системний аналіз правових норм Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" дає підстави для висновку, що приймання-передача об`єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном та згоди відповідного органу місцевого самоврядування.

При цьому суд звертає увагу на те, що порядок передачі житлового фонду, визначений Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" не передбачає обов`язку органу управління майном забезпечити передачу таких документів як: технічна документація на будинок, та документів, що встановлюють право на такий будинок. Разом з тим, ч. 2 ст. 2 даного Закону передбачено, що об`єкти житлового фонду можуть бути об`єктами передачі з державної у комунальну власність без реєстрації права власності в установленому законом порядку. Аналогічні правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 925/815/21, від 27.07.2022 у справі № 925/816/21.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність свідоцтв про право приватної власності на квартири у спірному житловому будинку не свідчить про автоматичне припинення права державної власності на спірний житловий багатоквартирний будинок. А перебування квартир у власності громадян не є підставою для зняття всього житлового будинку з відповідного державного обліку.

Також нормами Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку) є спільною сумісною власністю співвласників та не може бути поділено між співвласниками. Згідно із вимогами цього Закону співвласники повинні визначити форму управління багатоквартирним будинком (управитель чи об`єднання співвласників) та прийняти відповідне рішення щодо такого управителя.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління такого будинку здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, на виконання Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" спірний житловий будинок повинен бути переданий до комунальної власності територіальної громади з наступною передачею управителю чи об`єднанню співвласників цього будинку.

Із урахуванням викладеного, безпідставними є доводи відповідача про те, що даний позов суперечить інтересам держави, оскільки посягає на захист права приватної власності, а прийняття спірного житлового будинку до комунальної власності Шаргородської міської територіальної громади порушить право власності власників квартир у цьому будинку.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що прокурором в інтересах позивача використано належний спосіб захисту порушеного права відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України. Спонукання органу місцевого самоврядування до виконання вимог закону шляхом забезпечення радою прийняття спірного будинку в комунальну власність у даному спорі є найбільш дієвим способом відновлення порушеного права та господарського інтересу держави.

Щодо доводів відповідача про те, що прийняття вказаного житлового будинку у комунальну власність неможливе без надання Регіональним відділенням Фонду державного майна України технічної документації на будинок, та документів, що встановлюють право на такий будинок, то як вказувалося судом вище визначений Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" порядок передачі житлового фонду, не передбачає обов`язку органу управління майном забезпечити передачу таких документів органу місцевого самоврядування.

З огляду на вищевказані норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та зобов`язання Шаргородську міську раду забезпечити прийняття із державної власності у комунальну власність Шаргородської міської територіальної громади об`єкта нерухомості - чотирьохквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Панфіловців, 23, м. Шаргород, Жмеринського району, Вінницької області.

Беручи до уваги вказане, відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Окрім того, суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2023 у справі № 902/469/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Шаргородської міської ради - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Шаргородської міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2023 у справі № 902/469/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено 22 січня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.