Постанова

від 23.01.2024 по справі 922/3415/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3415/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Терещенко О.І.,

в порядку спрощеного провадження без виклику сторін;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба"(вх. № 2436Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 (повний текст рішення підписаний 30.10.2023, суддя Буракова А.М.)

у справі №922/3415/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк",

м. Київ

до 1. Приватного підприємства "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба", м. Харків ,

2. ОСОБА_1 , с. В`язове, Дергачівський район, Харківська область

про стягнення 190 054,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба", ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.08.2021 в розмірі 190054,94 грн (145031,04 грн. - заборгованість за кредитом; 45023,90 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії).

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3415/23 позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.08.2021 в розмірі 190054,94 грн (145031,04 грн. - заборгованість за кредитом; 45023,90 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії) та 2850,82 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення першим відповідачем кредитних зобов`язань, забезпечених порукою, та наявністю правових підстав для задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.08.2021 в загальному розмірі 190054,94 грн.

1-й відповідач, Приватне підприємство "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба", з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3415/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 45 023,90грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне підприємство "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба" посилається на те, що у даному випадку перший відповідач звільняється від виконання взятих на себе зобов`язань зі сплати відсотків у вигляді щомісячної комісії у зв`язку із настанням обставин непереборної сили, що стало наслідком призупинення ведення позичальником господарської діяльності, у тому числі у зв`язку із пошкодженням орендованого майна, відсутністю електроенергії та загального погіршення майнового стану.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.11.2023 для розгляду справи №922/3415/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 апеляційну скаргу 1-го відповідача, Приватного підприємства "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба"(вх. № 2436Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3415/23 залишено без руху; протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту запропоновано усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (3420,99 грн); роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №922/3415/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба"(вх. № 2436Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3415/23; встановлено учасникам справи строк до 18.12.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 18.12.2023 без повідомлення учасників справи; витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3415/23.

07.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3415/23.

18.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» не погоджується з доводами апелянта та просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги першого відповідача, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

02.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла відповідь на відзив позивача, в якій останній зазначає, що не відмовляється від сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 145 031,04грн та просить прийняти рішення про відтермінування (розстрочення) боргу на шість місяців і скасування нарахованих відсотків з 24.02.2022.

Будь-яких інших заяв, клопотань щодо розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, відповіді на відзив доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.08.2021 Приватним підприємством "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба" (відповідач 1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ".

Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПриватБанк" http://privatbank.ua.

Отже, 12.08.2021 між відповідачем 1 та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Заяви та Умов.

Згідно положень пункту 3.2.8.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти зі користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Приват24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до умов пункту 3.2.8.3.1. Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

За користування кредитом у період з дата списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії і розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2 (п. 3.2.8.9.1. Умов).

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

У відповідності до п.3.2.8.3.3. Умов у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами.

Зі змісту п.1.2. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" вбачається, що розмір кредиту становить 300 000,00 грн.

Пунктом 1.3. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід`ємною частиною договору (п.1.6. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ").

Згідно умов п. 1.7. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.3. цієї Заяви Клієнт зобов`язаний додатково до процентів вказаних в п. 1.5., сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

12.08.2021 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 300000,00грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку відповідача 1 за період з 12.08.2021 по 25.06.2023 від 12.07.2023.

Також 12.08.2021 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (відповідач 2) було укладено договір поруки № POR1628770322168 (надалі - Договір поруки) шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про електронні довірчі послуги.

За умовами наведеного договору:

- предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання відповідачем 1 зобов`язань за Умовами та Правилами надання послуги Кредит КУБ по сплаті: а)процентної ставки за користування кредитом; б) кредиту в розмірі 300000,00 грн (п. 1.1 Договору поруки);

- Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Клієнт, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п.1.2 Договору поруки);

- сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору У випадку виконання Клієнтом та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію (п.4.1 Договору поруки);

20.06.2022 відповідачем 1 було подано Заяву-анкету про зміну умов договору, що підписана відповідачем 1 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про електронні довірчі послуги.

Банком було погоджено зміни умови договору Протоколом рішення про короткострокову реструктуризацію та Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 12.08.2021 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк" за адресою: https://privatmarket.ua/terms.

Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено:

- cума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору становить 145031,04 грн, при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється;

- кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 12.04.2023 (включно). Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором;

- умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, зокрема тип процентної ставки, розмір та порядок сплати не змінюються та здійснюється в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором;

- усі інші умови Кредитного договору, що не змінені в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, залишаються чинними та діють з урахуванням особливостей, що встановлені чинним законодавством України.

Станом на 26.06.2022 заборгованість відповідача 1 за договором становить 190054,94 грн та складається з: 145031,04 грн - заборгованість за кредитом; 45023,90 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов).

Посилаючись на наведені обставини, банк звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є спір, що виник з кредитних правовідносин щодо солідарного стягнення з позичальника та поручителя на користь кредитодавця основної заборгованості та комісії за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як убачається зі змісту ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Разом з тим, вимогами ст. 610, 612 Цивільного кодексу України законодавцем встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами спору, що банком було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання, надано позичальнику в користування грошові кошти у сумі 145 031,04 грн, натомість перший відповідач порушив взяті на себе обов`язки та у визначений домовленістю строк заборгованість не сплатив.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, - такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, у межах кредитного договору позичальник отримує кредитні кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Договірні зобов`язання мають виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов`язань не допускається.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 80-87), за змістом яких "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

Вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що банком було заявлено до стягнення проценти за користування кредитом у вигляді комісії за період надання кредиту, тобто в порядку статті 1048 Цивільного Кодексу України, що свідчить про нормативну обґрунтованість такої вимоги.

Разом з тим, щодо посилань апелянта не звільнення його від такої сплати у зв`язку з наявністю обставин непереборної дії, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до статті 607 Цивільного кодексу України, на яку посилається апелянт в апеляційній скарзі, зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання).

Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі №910/3319/18).

Однак, у даному випадку зобов`язання відповідача по договору є грошовим, а тому на них не поширюється дія ст. 607 Цивільного кодексу України, оскільки до них незастосовне поняття неможливості виконання в натурі.

Статтею 617 Цивільного кодексу України, а також статтею 218 Господарського кодексу України, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Посилаючись на форс-мажорні обставини сторона має довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні, при цьому самі по собі форс-мажорні обставини є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання в цілому основного зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, виходячи з вищезазначеного випливає, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У даному ж випадку, як встановлено обставинами вище, позивач просить стягнути основну заборгованості за кредитом та заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії на підставі кредитного договору за період надання строку кредитування, що не є відповідальністю за невиконання зобов`язання, а є нарахованими процентами за користування грошовими коштами відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Позивачем також не нараховувалась неустойка (штраф, пеня).

Повернення позичальником кредитних коштів та процентів за користування ними є не відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України, а виконанням своїх зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, а сторонами спору не оспорюється факт порушення першим відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів у визначений договором строк, а у спірних правовідносинах апелянтом не доведено наявності правових підстав для звільнення від цього обов`язку перед позивачем, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги до відповідача-1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

Щодо клопотання апелянта про розстрочення виконання рішення, викладеного у відповіді на відзив, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Водночас, відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.

Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках, встановлених законом ), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, який переглядає справу в межах доводів та вимог та апеляційної скарги, а також не дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового, не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказане підлягає вирішенню судом першої інстанції за наслідком розгляду відповідного клопотання особи.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3415/23 слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, ст. ст. 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рекламно-виробнича компанія "Аукуба"(вх. № 2436Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3415/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3415/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.01.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Терещенко