Рішення

від 18.01.2024 по справі 902/1542/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2024 р.Cправа № 902/1542/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150)

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Левківське" (вул. Садова, 20, с. Левківка, Вінницький район, Вінницька область, 22243)

про: стягнення 20377,39 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогами до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Левківське" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 20 377,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем Закону України Про автомобільний транспорт під час перевезення вантажів, що полягає у їх перевезенні з перевищенням вагових параметрів, встановлених Правилами дорожнього руху, у зв`язку з чим відповідачу нараховано плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в загальному розмірі 636,66 Євро, що в еквіваленті становить 20 377,39 грн.

Ухвалою суду від 21.12.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1542/23 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 18.01.2024.

26.12.2023 через підcистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача № б/н від 26.12.2023 (вх. № 01-34/12384/23) про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі на адресу його місця знаходження.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 18.01.2024 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2021 посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а саме: старшим державним інспектором Яворським В.В., на підставі направлення на рейдову перевірку № 026507 від 31.08.2021, на 452 км + 811 м а/д М-05 Київ-Одеса було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки МАN ТGХ 18.440/WIELTON NW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 ., який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належать відповідачу - СТОВ «Левківське».

Працівником Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАN ТGХ 18.440/WIELTON NW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь склало 12,25 тонн при допустимих 11 тонн.

Перевищення вагових обмежень підтверджується талоном від 05.09.2021 про результати зважування.

За результатами перевірки було складено довідку № 0073651 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.09.2021, акт № 0065221 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2021 та акт № 307565 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.09.2021, яким зафіксовано перевезення вантажу, згідно ТТН від 04.09.2021 № 152 без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Судом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної №152 від 04.09.2021. Із змісту товарно-транспортної накладної вбачається, що перевезення вантажу автомобілем марки МАN ТGХ 18.440/WIELTON NW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , здійснювалося із пункту навантаження в с. Левківка Погребищенського району Вінницької області до пункту розвантаження в с. Малодолинське м. Чорноморськ Одеської області автомобільним перевізником СТОВ «Левківське».

За встановленим фактом перевищення СТОВ «Левківське» було нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 636,66 євро, що еквівалентно 20 377 грн. 39 коп. (курс НБУ станом на 05.09.2021 за 1 євро = 32,0067), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування б/н від 05.09.2021.

Окрім того, за фактом виявлення порушення Подільським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області складено постанову за № 293526 від 26.10.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу до СТОВ «Левківське» в сумі 17000,00 грн, який сплачено останнім 21.12.2021 в межах виконавчого провадження № 67975464.

Листом № 91377/5.4.1/24-23 від 21.11.2023 Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомив СТОВ «Левківське» про нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 636,66 євро та про необхідність здійснення оплати проїзду, згідно розрахунку № б/н від 05.09.2021.

Посилаючись на те, що відповідачем кошти у добровільному порядку не сплачено, позивач просив їх стягнути в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення плати за проїзд великоваговим транспортом згідно з розрахунком, складеним на підставі оформлених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів перевірки.

Приписами статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, згідно зі статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", покладено на перевізників.

Відтак, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу мас вносити саме перевізник.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Так, постановою Уряду від 27.06.2007 № 879 визначено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1567) усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України підлягають державному контролю. Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека та її територіальні органи.

Пунктом 4 зазначеного Порядку передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 21 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 "Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті" (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з приписами підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

У відповідності до абзацу 1 пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2, пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної полиці.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (пункт 20 Порядку № 879).

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення вагового контролю посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було встановлено перевищення вагових параметрів транспортним засобом марки МАN ТGХ 18.440/WIELTON NW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що підтверджується талоном від 05.09.2021 про результати зважування, довідкою № 0073651 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.09.2021, актом № 0065221 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2021 та актом № 307565 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.09.2021.

Як вбачається з акту від 05.09.2021 № 307565 у діях СТОВ «Левківське», що здійснювало перевезення вантажу на транспортному засобі марки МАN ТGХ 18.440/WIELTON NW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН №152 від 04.09.2021 з перевищенням вагових параметрів на одиночну вісь 12,25 т при нормативно допустимих 11 т., що є порушенням статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, пункту 22.5 ПДР.

Зважаючи на те, що перевезення вантажів здійснювалося відповідачем з перевищенням вагових обмежень за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, посадовими особами Укртрансбезпеки здійснено нарахування плати за проїзд дорогами загального користування.

Відповідно до положень пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 21 Порядку № 879 врегульовано, що плата за проїзд великовагового га/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

При цьому, пунктом 31 Порядку № 879 врегульовано, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Згідно з пунктом 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник, яким, згідно доказів, що містяться у матеріалах справи, є відповідач.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 12.02.2020 по справі № 917/210/19.

У зв`язку із встановленням перевищення нормативів, посадовими особами позивача відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні згідно розрахунку № б/н від 05.09.2021 нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 636,66 євро, що за перерахунком згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 05.09.2021 (32,0067 гривень х 636,66) становить в еквіваленті 20 377,39 грн.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з приписами пункту 31-1 Порядку № 879, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

За наявними матеріалами справи, позивач листом № 91377/5.4.1/24-23 від 21.11.2023 повідомив відповідача про необхідність сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового транспортного засобу.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до платіжної інструкції № 1420 від 11.12.2023, здійснив платіж в сумі 20 377,39 грн з призначенням платежу: «Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, акт ГВК № 0065221».

При цьому суд зважає, що платіжна інструкція № 1420 від 11.12.2023 містить заповнені графи «дата прийняття до виконання» - 11.12.2023, «дата виконання» - 11.12.2023, що відповідає приписам п. 27 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України 29 липня 2022 року № 163 (надавач платіжних послуг платника в платіжній інструкції, оформленій ініціатором у паперовій формі заповнює реквізити «Дата прийняття до виконання» і «Дата виконання» та засвідчує їх власноручним підписом уповноваженого працівника надавача платіжних послуг платника).

Докази про повернення платіжної інструкції відсутні. Доказів неуспішної банківської операції немає і сторони про таку не стверджують. Позивачем не доведено, що сплачені 11.12.2023 грошові кошти поступили на рахунок позивача пізніше чи після звернення з позовом до суду. Тому факт здійснення банківської операції по переказу грошових коштів підтверджений належними доказами платіжною інструкцією, виконаною 11.12.2023.

При цьому суд зважає, що пункт 26 Порядку №879 про те, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету, не позбавляє одержувача таких коштів можливості контролю надходжень.

Відповідно до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 27 квітня 2023 року у cправі № 910/548/22 вказав, що Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у справі №13/51-04 (постанова від 26.06.2019) і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019).

Враховуючи сплату відповідачем плати за проїзд в сумі 20 377,39 грн 11.12.2023 та звернення позивача із позовом до суду 12.12.2023, суд зазначає, що предмет спору був відсутній на час звернення з позовом до суду. Тобто спір не став відсутнім під час розгляду справи, тому провадження не підлягає закриттю з підстав відсутності предмету спору. Відповідно клопотання позивача про закриття провадження задоволенню не підлягає. У ситуації, що склалась, пред`явлення позивачем позовної заяви про стягнення плати за проїзд, яка уже була сплачена на час подання заяви, залежало від волевиявлення позивача, і відсутності предмету спору на той час не спростовує.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги вважаються не обґрунтованими і наявні підстави для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, сплачений позивачем за подання позову судових збір покладається на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати Державної служби України з безпеки на транспорті у справі № 902/1542/23 залишити за позивачем.

Примірник рішення направити позивачу до електронного кабінету в ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 23 січня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Садова, 20, с. Левківка, Вінницький район, Вінницька область, 22243)