Рішення

від 22.01.2024 по справі 904/3397/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024м. ДніпроСправа № 904/3397/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, оф. 9; ідентифікаційний код 41317440) в особі Філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (52100, м. П`ятихатки П`ятихатського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, буд. 137; ідентифікаційний код 44260392)

про стягнення 325 293 грн. 61 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3210/23 від 28.06.2023) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" в особі Філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" про стягнення 325 293 грн. 61 коп. - заборгованості зі сплати за користування вагонами за Договором від 20.10.2022 №ПР/В-22324/НЮдч.

Також просить стягнути з відповідача 4 879 грн. 40 коп. - витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№33715/23 від 07.07.2023) про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 03.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.39592/23 від 08.08.2023) на позовну заяву просить у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант капітал" про стягнення 325 293,61 грн, та 4 879,40 грн судового збору - відмовити повністю, посилаючись на наступне: - ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 20 липня 2023 року, про що свідчить інформація з сайту Укрпошта (докази додаються до матеріалів справи); - відповідачем було зроблено розрахунок плати за користування вагонами з моменту прибуття вагонів на станцію П`ятихатки до моменту надання заявки на подавання вагонів з боку ВЧДР-12, у порівнянні з фактично стягнутими коштами; - відповідачем не визнаються послуги у квітні 2023 у загальній сумі 118 713 грн. 30 коп., у т.ч. ПДВ; - відповідачем зроблено розрахунок плати за користування вагонами за квітень 2023 з виключенням часу комендантської години із загального часу користування вагонами, у порівнянні з фактично стягнутими коштами; - відповідачем не визнаються послуги у квітні 2023 у загальній сумі 206 580 грн. 31 коп.

Позивач у відповіді на відзив (вх.№43287/23 від 28.08.2023) просить: - поновити пропущений строк для подачі відповіді на відзив; - позов задовольнити повністю та посилається на те, що: - послуги з забезпечення подачі прибирання, маневрової роботи вагонів замовника надаються на підставі заявки замовника, в якій зазначаються номери вагонів та термін подачі-забирання, маневрової роботи; - в наданих відповідачем заявках відсутня інформація по терміну подачі вагонів, в зв`язку з чим є незрозумілим, як можна несвоєчасно виконати зобов`язання, якщо невстановлений термін для його виконання; - у березні-квітні 2023 кількість вагонів, що прибули для проведення ремонту філією "Вагонне депо П`ятихатки" ТОВ "Атлант Капітал" значно перевищувала кількість відремонтованих та відправлених вагонів, що в значній мірі і стало підставою для виникнення затримки в обслуговуванні та виконанні наданих заявок; - посилання відповідача, що станція П`ятихатки несвоєчасне виконує свої зобов`язання щодо подавання та забирання вагонів на (з) під`їзної колії ВЧДР-12 є безпідставними та необґрунтованими; - ні Правилами перевезень вантажів, ні Статутом залізниць України не передбачено нарахування плати за користування вагонами на підставі перевізних документів та заявок про подавання вагонів; - наданий відповідачем розрахунок є необґрунтованим та таким, що складений з порушеннями Правил перевезень вантажів, оскільки з приведеного розрахунку не зрозуміло, з якою сумою плати за користування вагонами взагалі згоден по кожній відомості відповідач, так як в першій частині розрахунку визнана одна сума, а в другій частині зовсім інша, відповідно, яка сума є остаточною з наведеного розрахунку визначити не можливо; - станція П`ятихатки Придніпровської залізниці працює цілодобово та подача і прибирання вагонів, які прибули на адресу ВЧДР-12 для проведення ремонту, здійснюється цілодобово, вказані обставини підтверджуються заявками, які надаються станцією цілодобово, в тому числі й під час дії комендантської години.

Щодо поновлення пропущеного строку на подачу відповіді на відзив позивач зазначає наступне: - представник позивача, отримавши відзив на позовну заяву, для встановлення всіх обставин справи витребував у причетних структурних підрозділів усю наявну документацію по спірним питанням, на що був затрачений час; - після отримання із структурних підрозділів пакетів документів, вони були опрацьовані представником позивача, на що також був затрачений час; - для підготовки вмотивованої відповіді на відзив представник позивача була проведена робота, пов`язана із збором та опрацюванням значного обсягу документів, яка потребувала часу та проводилася в умовах воєнного стану; - з огляду на значний обсяг документів та час, затрачений на їх збір та опрацювання, строк на подання відповіді на відзив був пропущений, через що є підстави для його поновлення.

У зв`язку з перебуванням судді Загинайко Т.В. у відпустці у період з 16.08.2023 по 15.09.2023 включно, клопотання позивача щодо поновлення пропущеного процесуального строку, викладене у відповіді на відзив, розглянуто після повернення судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо поновлення пропущеного строку для подачі відповіді на відзив та поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пропущений процесуальний строк для подання відповіді на відзив.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця", в особі начальника структурного підрозділу "П`ятихатське вагонне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", як орендарем, було укладено Договір від 14.05.2021 №ПР/ВЧДР-12-2021-041/НКМ-дч оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 6806,8 кв.м. (надалі - Договір) (т.1,а.с.19-37).

Майно надається орендарю за будь яким цільовим призначенням. (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору передача орендареві майна в строкове платне користування здійснюється на підставі акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря, складеного згідно з формою, що є невід`ємною частиною цього договору (Додаток 1). Майно вважається переданим орендодавцем орендарю з дати підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання - передачі майна та скріплення печатками (у разі наявності) в строки, встановлені цим договором. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря.

Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону) і становить за перший базовий місяць квітень 2021 користування за 1 кв.м. майна (прописом) грн., крім того ПІДВ - (прописом) грн., а всього з ПДВ - (прописом) грн.

У пункті 3.2 Договору визначено, що загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць квітень 2021 користування майном становить 633 343,89 грн., крім того ПДВ 126 668,78 грн., а всього разом з ПДВ 760 012,67 грн.

У разі підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря у місяці, що не є місяцем проведення аукціону, розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць, визначений у пункті 3.1 договору, на індекс інфляції за місяць, що передують місяцю підписання та за місяць підписання сторонами акта приймання - передачі майна від орендодавця до орендаря.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Сторони погодили, що для розрахунків приймається індекс інфляції розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному pecypcі http://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/.

Згідно з пунктом 3.3 Договору орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок; невиставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

Нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном. (пункт 3.6 Договору).

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного балку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

У пункті 8.4 Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

За умовами пункту 11.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до 07.05.2024 року, та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивач стверджує, що вказане орендоване майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" використовує, зокрема, для проведення ремонту вагонів. При цьому, у зв`язку з відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" під`їзних колій (власних або орендованих), які б з`єднували орендоване майно з коліями станції П`ятихатки, рух вагонів між орендованим майном та станцією П`ятихатки здійснюється коліями П`ятихатського вагонного депо (ВЧДР-12).

У зв`язку з викладеним, в подальшому між позивачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" та заступника начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" Регіональної філії "Придніпровська залізниця", як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", як замовником, було укладено договір від 20.10.2022 № ПР/В-22324/НЮдч (надалі - Договір-2, т.1, а.с.38-47).

Відповідно до пункту 1.5 вказаного Договору-2 виконавець надає замовнику послуги по подачі й забиранню вагонів, маневровій роботі з вагонами замовника.

За приписами пункту 2.1.5 Договору-2 виконавець зобов`язаний на виконання пункту 1.5 договору забезпечити отримання та опрацювання документів, а саме: накопичувальної картки зборів за роботи та штрафи, пов`язаних з перевезенням вантажів (форма ФДУ-92); відомості плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу (форма ГУ-46а), які засвідчують виконання робіт з подачі-забирання та маневрової роботи вагонів замовника; відомості плати за користування вагонами (форма ГУ-46); виставлення рахунків замовнику для сплати вартості з подач-збирання та маневрової роботи.

Згідно з пунктом 2.3.1 Договору-2 замовник зобов`язаний приймати від виконавця фактичні результати наданих послуг за договором шляхом підписання актів надання послуг зазначених у розділі 1 договору, відповідності з обсягом наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.2 Договору-2 збір за подачу вагонів у ремонт та забирання з ремонту та інші додаткові збори (за оформлення документів, повідомлення про прибуття, перевірка маси тари, зважування після планового ремонту вагона, плата за зберігання та інші), які не містяться в загальній сумі договору, а також плату за затримку вагонів на станційних коліях, Замовник відшкодовує виконавцю на підставі окремо виставленого структурним підрозділом виконавця (вагонним депо) рахунку в обсязі фактично наданих послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від виконавця на підставі доданої калькуляції до договору.

Згідно з пунктом 4.7 Договору-2 послуги з забезпечення подачі прибирання, маневрової роботи вагонів замовника надаються на підставі заявки замовника, в якій зазначаються номери вагонів та термін подачі-забирання, маневрової роботи.

Виконавець надає послуги, а замовник зобов`язаний прийняти їх шляхом підписання актів приймання наданих послуг, який надається виконавцем не пізніше 5-го числа місяця, слідуючого за місяцем виконання послуг (пункт 4.8 Договору-2).

В разі виникнення у замовника зауважень щодо послуг, перелічених в наданому виконавцем акті приймання послуг, він повинен викласти ці зауваження в письмовій формі та надати їх виконавцю впродовж 5-ти днів з дня отримання акту від виконавця (пункт 4.9 Договору-2).

У квітні 2023 на станцію П`ятихатки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" через ВЧДР-12 по накладним №№38924429, 38953006, 38924452, 38924437, 38924445, 45859907, 40754798, 45859907, 48344873, 48342026, 14851, 14850, 40808388, 39116074, 40806481, 40673311, 38969721, 40806473, 40819849, 40819823, 40825796, 40810376, 40812372, 40833832, 40832420, 40834269, 39229752, 16162, 39164439, 39164462, 43466119, 39164447, 39164454, 46081378, 46081311, 40827230, 40827248, 40812356, 45916152, 45971934, 46099206, 46099198, 46099222, 46100905, 46041364, 45969698, 45976644, 17268, 40912255, 40895096, 40835654, 16139, 48372569, 46099453, 46118774, 48372551, 45916616, 46143624, 46143632, 46002143, 46100830, 46139614, 45942901, 46088373, 46139622, 17307, 46198479, 46198511, 46196861, 46198610, 46198453, 46198628, 39371349, 46141040, 46170247, 46198461, 46198503, 46198537, 46198552, 39386164, 46220620, 41007519, 38991, 46226643, 48376131, 46120119, 34558353, 46226692, 39467881, 39112, 43567759, 060186, 513648, 17336, 00750, 46149019, 46149027, 41032228, 060186, 34589481, 40754772, 13832, 46303160, 33070, 34608372, 39639562, 39621487, 33828, 46305975, 46272456, 46344735, 39502, 46337143, 46337150, 46337135, 39711478, 41153701, 38924460, 40725707, 40725731, 40725715, 19777, 40719866, 39711486, 39711502, 39711510, 46260741, 46310462, 19303, 00749, 45864022, 45890316, 45805272, 45805280, 45805306, 48336796 прибували в ремонт порожні власні вагони №№ 59591131, 65456055, 61912861, 59060061, 59242487, 59260521, 59554667, 62389481, 65479909, 59481663, 63080733, 63080949, 63116826, 62008040, 60791076, 65716441, 59232058, 62197868, 62200233, 53227534, 57597866, 62389366, 62389556, 95221768, 59590372, 59590455, 59590075, 62099916, 55548606, 62389218, 95174918, 95179719, 62007786, 62008032, 59590323, 59590406, 59590828, 55245492, 56526163, 95105904, 95153755, 95265278, 62006762, 62111687, 56090285, 95295051, 95305165, 62388541, 62977186, 62977210, 95006979, 60521853, 63016273, 62256367, 50244565, 50577758, 55962302, 5520411, 55427736, 56352800, 56429897, 62977236, 63095020, 76034040, 76034131, 76034545, 56525538, 55962476, 59590083, 59954610, 60454105, 55439517, 60790276, 62007547, 62197975, 62199427, 61839205, 62199757, 55533012, 56009509, 60522448, 61654208, 62009766, 62200605, 53589883, 56290489, 56291560, 62977285, 60414042, 56040835, 56124167, 61297717, 62391164, 55548473, 62977327, 62197637, 52708054, 55113278, 56108277, 56150964, 56169840, 62399688, 93050839, 93050847, 53129623, 56525843, 63095004, 59472555, 60521408, 61913729, 62391149, 62977244, 93050821, 62389002, 62391057, 62398987, 62400486, 52510385, 57066276, 62388269, 62388988, 62389234, 55244461, 62198015, 62200084, 60790862, 53005377, 56739857, 59590141, 59591867, 59954602, 61838819, 60521267, 61839361, 62136908, 60301371, 60791035, 56352222, 63062905, 63095012, 63095061, 59591339, 59591438, 59591511 59591743, 29052008, 59590273, 61606323, 61606703, 62007703, 62008768, 29052438, 55959266, 59473983, 62948419, 62974886, 53188769, 62612122, 62612643, 62949003, 62949060, 29569498, 52716628, 53224952, 59472944, 60419348, 56415730, 55245492, 95295051, 55962302, 64053531, 64053648, 64053689, 64053721, 64054729, 56040835, 61298717, 61654208, 62400387, 63062905, 63063028, 63080782, 63094957, 63095012 (надалі - вагони) (т.1, а.с.88-240).

Після прибуття вагонів на станцію П`ятихатки, одержувача (ВЧДР-12) було повідомлено як про їх прибуття (графа 49 накладної), так і про час подавання (книга повідомлень ф.ГУ-2) (т.2, а.с.1-15).

Вагони не забирались та були затримані на коліях станції, про що складені акти загальної форми на початок та кінець затримки №№ 712, 718, 704, 717, 691, 719, 713, 714, 686, 706, 709, 702, 700, 708, 683, 707, 658, 669, 694, 674, 695, 697, 696, 688, 648, 687, 639, 679, 649, 680, 682, 681, 625, 665, 664, 663, 619, 616, 662, 661, 656, 655, 646, 644, 604, 645, 596, 631, 647, 654, 623, 621, 624, 594, 622, 614, 589, 579, 610, 609, 611, 612, 586, 608, 606, 598, 522, 599, 564, 573, 600, 601, 592, 593, 590, 591, 578, 533, 550, 532, 581, 582, 537, 580, 568, 567, 561, 569, 560, 559.

По закінчення затримки, вагони були передані одержувачу (пам`ятки про подавання вагонів №№170, 172, 176, 181, 184, 186, 194, 198, 200, 201, 204, 210, 212, 218, 219, 222), який в рамках укладеного Договору подав їх в ремонт ТОВ "Атлант Капітал".

Вагони №№ 62007703, 61606703, 62008768, 61606323, 62400387, 56415730, 55245492, 95295051, 55963302, 59590273, 61654208, 56040835, 61298717 затримувалися на коліях станції П`ятихатки також після проведеного ремонту, про що складено акти загальної форми №№ 558, 563, 575, 583, 597, 603, 618, 629, 652, 653, 666, 660, 684, 685, 693, 703.

Нарахована плата за користування вагонами була включена до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№01040177, 02040180, 02040181, 02040182, 04040184, 06040187, 09040189, 10040193, 10040192, 13040197, 15040200, 16040203, 18040205, 21040209, 22040212, 24040214, 24040215, 24040216, 24040217, 27040220, 28040222, 30040224 (затримка на коліях станції до подачі) та до відомостей плати за користування вагонами №№01040178, 02049043р, 02049042р, 02049041р, 09040190, 14049045р, 16040202, 18049046р, 22049050р, 25040219, 05049044р, 13040199, 21040210 (затримка на коліях станції після ремонту та добори, що виникли), підписаними представниками ВЧДР-12.

Нарахований збір за зберігання вантажу був включений до накопичувальних карток №№ 01040254, 01040253, 02040258, 04040264, 05040266, 06040269, 09040274, 09040275, 10040279, 14040286, 13040284, 15040290, 16040294, 18040297, 18040298, 21040304, 22040307, 24040311, 25040312, 27040317, 30040324, які підписані представниками ВЧДР-12.

На підставі зазначених вище накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами, ВЧДР-12 були сформовані та передані ТОВ "Атлант Капітал" акти наданих послуг № 100 від 19.04.2023, № 129 від 30.04.2023 та рахунки № 100 від 19.04.2023, № 129 від 30.04.2023 на загальну суму 729 575,52 грн (з ПДВ). З вказаною сумою ТОВ "Атлант Капітал" частково погодилось, сплативши залізниці 404 281,91 грн (з ПДВ), з яких 244 570,16 грн. (з ПДВ) сплачено по рахунку № 100 від 19.04.2023, а 159 711,75 грн. (з ПДВ) - по рахунку № 129 від 30.04.2023.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" посилається на відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", м. Київ в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" сплатити 325 293 грн. 61 коп. плати за користування вагонами, що і є причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України (далі Статут), Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку і умов експлуатації залізничних під`їзних колій, подачі та забирання вагонів згідно зі статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт" та пункту 71 Статуту - визначаються договором.

Пунктами 46, 47, 119, 125 Статуту визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

При цьому, Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (пункт 2 Статуту).

Абзацом 2 пункту 64 Статуту визначено, що під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (абз. 1, 4 пункту 71 Статуту).

Відповідно до пункту 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до пункту 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).

Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

За пунктом 2.7 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Пунктом 73 Статуту визначено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені пунктом 121 Статуту та пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Щодо заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що залізниця несвоєчасно виконує свої зобов`язання по подаванню та забиранню вагонів суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з пунктом 4.7 Договору від 20.10.2022 №ПР/В-22324/НЮдч послуги з забезпечення подачі прибирання, маневрової роботи вагонів замовника надаються на підставі заявки замовника, в якій зазначаються номери вагонів та термін подачі-забирання, маневрової роботи.

Як вбачається, у заявках на подавання вагонів, копії яких містять у матеріалах справи не зазначено термін подачі вагонів.

Отже, відсутність заявок з чітко визначеними термінами надання послуг спростовує твердження представника відповідача про те, що залізниця несвоєчасно виконує свої зобов`язання по подаванню та забиранню вагонів, оскільки неможливо несвоєчасно виконати зобов`язання, де невстановлений термін для його виконанню.

Щодо посилання відповідача на запровадження комендантської години суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Судом розцінюються критично доводи відповідача щодо запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення як підставу для зменшення розміру нарахувань з огляду на наступне.

Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.

Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.

Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573.

Відповідно до пункту 7 цього Порядку, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до пункту 11 цього Порядку, контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.

Аналогічні вимоги встановлено і розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської області.

Рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 19.12.2022 (протокол №Ц-54/104 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.

Відповідно до вказаного рішення у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції.

Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.

Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.

Проте, акти загальної форми із зазначенням даних обставин не складались.

Також слід зазначити, що складений позивачем акт загальної форми ГУ-23 не містить жодних заперечень відповідача з проводу неможливості забирання вагонів саме у зв`язку із запровадженням комендантської години.

Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".

Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.

Проте, відповідач не довів, що (1) під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях; (2) у спірний період робота залізничних станцій та під`їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години; (3) направлення на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що відповідач не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; (4) направлення позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).

Слід зазначити й про те, що станція П`ятихатки Придніпровської залізниці працює цілодобово, відповідно, подача і прибирання вагонів здійснюється цілодобово. Дані обставини підтверджуються заявками, які надаються на станцію цілодобово, в тому числі під час дії комендантської години.

Отже, оцінивши всі обставини незабирання вагонів відповідачем на власні під`їзні колії у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що такі обставини мали місця з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать, що презюмує його вину. Іншій підхід (звільнення від плати за користування вагонами, яка є зобов`язанням, а не санкцією) завдав би збитки позивачу, від дій якого не залежали ані строк, ані причини затримки вагонів.

Також суд враховує, що рішення правління АТ "Українська залізниця" від 19.12.2022 (протокол №Ц-54/104 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 19.04.2022 у справі №904/2019/22.

З урахуванням викладеного, суд не приймає, відхиляє доводи відповідача щодо неправильного застосування норм Правил користування вагонами і контейнерами в частині визначення часу користування вагонами за час затримки вагонів з вини вантажовласника з урахуванням приписів телеграмного розпорядження АТ "Українська залізниця", виданого на підставі рішення правління AT "Українська залізниця" від 19.12.2022 (протокол №Ц-54/104 Ком.т), як такі, що не знайшли свого підтвердження.

Крім того, відповідачем не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача і відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.

З огляду на зазначене, доводи відповідача щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.

Крім того, відповідно до пункту 6.2 Договору сторони домовились, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна впродовж трьох днів письмово повідомити про це іншу сторону.

Належним доказом виникнення форс-мажорних обставин є довідка уповноваженого органу (пункт 6.1 Договору).

Доказів вчинення дій, передбачених вказаними вище умовами Договору, відповідач суду не надав.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору перевезення, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним Договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Дослідивши розрахунок плати за користування вагонами, здійснений позивачем, суд встановив, що він є таким, що виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності заборгованості в розмірі 325 293 грн.61 коп., є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 879 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, оф. 9; ідентифікаційний код 41317440) в особі Філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (52100, м. П`ятихатки П`ятихатського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, буд. 137; ідентифікаційний код 44260392) про стягнення 325 293 грн. 61 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, оф. 9; ідентифікаційний код 41317440) в особі Філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (52100, м. П`ятихатки П`ятихатського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, буд. 137; ідентифікаційний код 44260392) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237) 325 293 (триста двадцять п`ять тисяч двісті дев`яносто три) грн. 61 коп. - заборгованості та 4 879 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

22.01.2024