Рішення

від 17.01.2024 по справі 904/5912/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5912/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРАНС УКРАЇНА", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро

про стягнення збитків у розмірі 923 871,66 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судових засідань Мазнов Д.С.

Представники:

від позивача Потапов К.О. ордер адвокат

від відповідача не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРАНС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" і просить суд стягнути збитки у розмірі 923 871,66 грн та судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем податкового законодавства, в частині строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРАНС УКРАЇНА" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - задоволено. Призначено судове засідання на 12.12.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 судове засідання відкладено на 26.12.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 судове засідання відкладено на 17.01.2024.

У судовому засіданні 17.01.2024 розпочато розгляд справи по суті: заслухано виступ позивача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

У судовому засіданні 17.01.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем правил реєстрації податкових накладних та неможливістю для позивача скористатися податковим кредитом для зменшення своїх податкових зобов`язань, які виникли внаслідок договірних відносин з поставки товару.

Позивач уважає, що бездіяльністю відповідача завдано збитків позивачу, оскільки останній не зміг скористуватися правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 923 871,66 грн до складу податкового кредиту.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІС-ТРАНС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ» (далі по тексту відповідач, ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ») наявні договірні відносини із поставки товару.

В межах договірних відносин позивачем (покупцем) здійснено на користь відповідача (продавця), зокрема, наступні оплати (розмір ПДВ розраховано за формулою: загальна сума платежу / (100% + діюча ставка ПДВ, %) * діюча ставка ПДВ, %):

- на підставі рахунку-фактури №0007/0004557 від 16 серпня 2023 року позивачем 16 серпня 2023 року сплачено 1 150 000 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 191 666 гривень 67 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №12946263 від 16 серпня 2023 року;

- на підставі рахунку-фактури №0007/0004689 від 21 серпня 2023 року позивачем 21 серпня 2023 року сплачено 499 200 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 83 200 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №12946287 від 21 серпня 2023 року;

- на підставі рахунку-фактури №0007/0004736 від 22 серпня 2023 року позивачем 22 серпня 2023 року сплачено 846 720 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 141 120 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №12946289 від 22 серпня 2023 року;

- на підставі рахунку-фактури №0007/0004803 від 24 серпня 2023 року позивачем 24 серпня 2023 року сплачено 980 000 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 163 333 гривні 33 копійки (980 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №12946307 від 24 серпня 2023 року;

- на підставі рахунку-фактури №0007/0004804 від 24 серпня 2023 року позивачем 24 серпня 2023 року сплачено 569 870 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 94 978 гривень 33 копійки, що підтверджується платіжною інструкцією №12946308 від 24 серпня 2023 року;

- на підставі рахунку-фактури №0007/0004835 від 25 серпня 2023 року 25 серпня 2023 року сплачено 599 760 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 99 960 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №12946312 від 25 серпня 2023 року;

- на підставі рахунку-фактури №0007/0004981 від 31 серпня 2023 року позивачем 31 серпня 2023 року сплачено 897 680 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 149 613 гривень 33 копійки, що підтверджується платіжною інструкцією №12946324 від 31 серпня 2023 року.

Надходження вищезазначених коштів від позивача на банківський рахунок відповідача і визнання відповідачем надходження відповідних коштів окремо підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 08 листопада 2023 року.

Загальний розмір податку на додану вартість у вищезазначених платежах складає 923 871 гривню 66 копійок.

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу, що підтверджується доказами направлення, в якій позивач просить відповідача надати докази складення та реєстрації податкових накладних у зв`язку із надходженням сум коштів на рахунок відповідача.

Позивачем також надано до матеріалів справи виписку з особистого кабінету Єдиного реєстру податкових накладних, з якої вбачається, що відповідачем податкові накладні по правовідносинам з позивачем не зареєстровано.

Вказане стало причиною звернення до суду із даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи документи, між сторонами склались правовідносини поставки товару у спрощений спосіб.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 923 871,66 грн збитків, завданих не реєстрацією податкових накладних, що позбавило права позивача на податковий кредит.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відтак, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною є наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправність поведінки; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправну поведінку особи, яка спричинила збитки, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

Позивач вказує про те, що збитки були спричинені внаслідок того, що відповідач не зареєстрував податкові накладні на загальну суму 923 871,66 грн.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд доходить висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп."а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

При цьому, хоча обов`язок виконавця послуги зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем послуги, невиконання такого обов`язку фактично завдало збитків такому покупцю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У пункті 15 цієї ж постанови Верховний суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:

"п. 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

У постановах Верховного Суду, на які послалася колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни".

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір позивача у розмірі 13 858, 08 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2, Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 39821153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ТРАНС УКРАЇНА" (вул. Дмитренка, буд. 81, Дніпро, 49082; ідентифікаційний код 44748930) збитки у розмірі 923 871,66 грн та судовий збір у розмірі 13 858,08 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу на 19.02.2024 о 11:20 год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-304 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання доказів позивачем щодо розміру, понесених ним судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Повідомити відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про розгляд питання щодо вирішення розподілу судових витрат (правничої допомоги).

Відповідач має право надати заперечення щодо суми правничої допомоги позивача в строк до 28.01.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.01.2024

Суддя Я.С. Золотарьова