ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
23.01.2024Справа № 911/2486/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши
клопотання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №911/2486/16
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно курортний центр»
про стягнення штрафу у розмірі 34 000,00 грн та пені у сумі 34 0000,00 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд міста Києва рішенням від 03.10.2016 у справі № 911/2486/16 позов Антимонопольного комітету України задовольнив, зокрема, присудив до стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно курортний центр» до загального фонду Державного бюджету України, за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31118106700010, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38050812, отримувач: УДК у Солом`янському районі міста Києва, штраф у розмірі 34 000,00 грн та пеню у сумі 34 000,00 грн; а також із Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно курортний центр» на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у сумі 1 378,00 грн.
07.11.2016 на виконання судового акту Господарським судом міста Києва видано накази.
19.01.2024 до суду надійшло клопотання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва у справі №911/2486/16 від 07.11.2016 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно курортний центр» на користь Антимонопольного комітету України судового збору у сумі 1 378,00 грн.
Розглянувши клопотання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва у справі №911/2486/16 від 07.11.2016, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 338 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно із пунктом 19.4. розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Таким чином, законом передбачено право стягувача, державного виконавця або приватного виконавця, у разі втрати наказу суду звернутися до суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Клопотання про видачу дубліката наказу державний виконавець обґрунтовує тим, що за результатами перевірки матеріалів виконавчого провадження №60167501 з`ясовано, що наказ Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №911/2486/16 втрачено.
На підтвердження викладених обставин, заявником надано довідку №60167501 від 19.01.2024 про втрату виконавчого документа.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
При цьому, за змістом частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Суд відзначає, що відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
За змістом частини 5 вказаної статті, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із неможливістю у повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється із дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - із дня закінчення строку дії відповідної заборони. Тобто, після повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із неможливістю у повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
З матеріалів справи вбачається, що строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №911/2486/16 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно курортний центр» на користь Антимонопольного комітету України судового збору у сумі 1 378,00 грн встановлено до 17.01.2017.
Судом також встановлено, що вказаний виконавчий документ було пред`явлено до виконання, про що свідчить постанова державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2019 ВП №60167501.
Разом із тим, 30.06.2021 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, під час пересилки виконавчого документа АТ «Укрпошта» відправлення з оригіналом наказу було втрачено, а відомості щодо цього відправлення відсутні у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Отже, враховуючи, що оригінал виконавчого документа не перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби, а також відсутній у стягувача та у матеріалах справи №911/2486/16, наказ Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №911/2486/16 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно курортний центр» на користь Антимонопольного комітету України судового збору у сумі 1 378,00 грн вважається втраченим.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п. п. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У вказаній статті чітко визначено перелік документів виконавчого провадження, які надсилаються виконавцем сторонам та іншим учасникам рекомендованим поштовим відправленням, зокрема і постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
Проте, в матеріалах справи відсутні жодні докази направлення на адресу Антимонопольного комітету України постанови державного виконавця від 30.06.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу рекомендованим листом у порядку, визначеному ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», або отримання стягувачем такої постанови разом із наказом Господарського суду міста Києва від 07.11.2016, що позбавило стягувача можливості бути обізнаним про вчинення відповідних дій державним виконавцем та у подальшому реалізувати своє право на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №910/18165/13 міститься висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново із наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Подібний за змістом висновок про перебіг, переривання строку пред`явлення наказу суду до виконання викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №723/3410/15-ц та від 29.01.2020 у справі №344/19847/18, від 20.07.2021 у справі №910/20594/15.
Отже, отримавши постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження або постанову виконавця про повернення виконавчого документу (що має місце у даній справі), стягувач стає обізнаним про відсутність примусового виконання судового рішення, що надає йому можливість реалізувати свої правомочності стягувача, вжити заходи щодо подальшого виконання чинного рішення суду.
Разом із тим, оскільки у даному випадку стягувач не був обізнаний про повернення виконавчого документа без виконання, ураховуючи, що факт втрати наказу встановлено Голосіївським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за результатом перевірки (згідно довідки №60167501 від 19.01.2024), приймаючи до уваги положення Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звернувся до суду із клопотанням про видачу дубліката наказу у межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, ураховуючи, що наказ Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №911/2486/16 втрачено, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №911/2486/16 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно курортний центр» на користь Антимонопольного комітету України судового збору у сумі 1 378,00 грн.
Керуючись статтями 234, 329, пункту 19.4. розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №911/2486/16 - задовольнити.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №911/2486/16 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно курортний центр» на користь Антимонопольного комітету України судового збору у сумі 1 378,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2024 |
Оприлюднено | 25.01.2024 |
Номер документу | 116478817 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондарчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні