Рішення

від 18.01.2024 по справі 918/1219/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1219/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури (вул. Демократична, 32, Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 02910077)

в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області (вул. Широка, 31, м. Сарни, Рівненська обл., Сарненський р-н, 34503, код ЄДРПОУ 02910077)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарнитехбуд" (34503, Рівненська область, м. Сарни, вул. Ткача, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 44651385)

про стягнення 97 027 грн 29 коп.

у судове засідання з`явилися:

- прокурор: Безпалов А.В.;

- представник позивача: Шило С.М.;

- представник відповідача: не з`явився.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2023 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарнитехбуд" про стягнення 97 027 грн 29 коп. безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на те, що відповідач без оформлення речового права на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5625410100:01:028:0080 площею 0,2636 га, яка сформована 21.06.2016 користується нею із 04.02.2022. Так, на означеній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно площею 1142 кв.м., яке згідно з актом приймання-передачі майна від 21.01.2022 Семенчук О.А. передав як внесок до статутного капіталу відповідача. Разом з тим відповідач із 04.02.2022 (набувши у власність нерухоме майно) не оформив речових прав на цю земельну ділянку, що свідчить про наявність порушень земельного законодавства, адже місцевий бюджет недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади. Оскільки на ділянці комунальної власності розміщене майно, яке належить відповідачу, міська рада була позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою одержання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету. Сума недоотриманих доходів у період із 04.02.2022 по 01.10.2023 включно становить 97 027 грн 29 коп, які прокуратура просить суд стягнути з відповідача на користь Сарненської міської ради Рівненської області як безпідставно збережені.

Ухвалою від 11.12.2023, між іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1219/23. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 28.12.2023. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

Ухвалою від 28.12.2023 (з урахуванням ухвали від 29.12.2023 про виправлення описки) оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 18.01.2024, оскільки станом на 28.12.2023 тривав строк на відзив ( до 08.01.2024).

18 січня 2024 року судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання.

Із адреси відповідача (34503, Рівненська область, м. Сарни, вул. Ткача, буд. 2Б) до суду повернувся конверт із ухвалою від 28.12.2023 за зворотною адресою із зазначенням причин повернення 13.01.2024: "за закінченням терміну зберігання" (трек-номер відправлення 0300241435978).

Здійснивши перевірку вручення за адресою відповідача ухвали від 28.12.2023 на офіційному веб-сайті Укрпошти в мережі Інтернет, суд з`ясував, що поштове відправлення 0300241435978 повернулося 13.01.2024 за зворотною адресою із причин: відсутність адресата за вказаною адресою

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

День проставлення у поштовому повідомленні відмітки - 13.01.2024.

Суд, зважаючи на послідовну позицію, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 № 800/547/17, Касаційного господарського суду від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21), за якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду, дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час, дату і місце розгляду справи.

Таким чином, господарським судом вчинено заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, а неотримання ухвали про відкриття провадження у справі та ухвали від 28.12.2023 відповідачем є наслідком бездіяльності щодо їх належного отримання.

З огляду на викладене, в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала від 28.12.2023 вважається врученою відповідачу належним чином 13.01.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою від 11.12.2023, серед іншого, запропоновано відповідачу: у строк протягом 15-днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності).

Відтак строк на відзив тривав до 08.01.2024.

09 січня 2024 року сплинув процесуальний строк на подання відповідачем відзиву.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи прокуратури та позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Рішенням Сарненської міської ради № 1451 від 03.04.2020 «Про підготовку до продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу громадянці ОСОБА_1 » останній надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2636 га (кадастровий номер 5625410100:01:028:0080) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в АДРЕСА_1 ,

Рішенням Сарненської міської ради № 959 від 19.09.2022 «Про перейменування існуючих вулиць та провулків на території Сарненської міської територіальної громади» вулицю Ткача перейменовано на вулицю Симона Петлюри.

Згідно з інформацією, розміщеною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 з 17.04.2003 по АДРЕСА_1 , зареєстровано нерухоме майно - будівля їдальні з магазином.

Як вбачається, суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 набула право власності на будівлю їдальні з магазином площею 1142 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за Договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації будівлі торгового комплексу від 31.03.2003. Даний договір посвідчений 31.03.2003 приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Мулявкою В.К., реєстраційний номер 1314 та зареєстрований Сарненською міською радою за № 6 від 02.04.2003.

Згідно з актом передачі об`єкта державної власності будівлі торгового комлексу/будівлі їдальні з магазином/за адресою АДРЕСА_3 від 15.04.2003 регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - продавець) з одного боку передав, а суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (далі - покупець) зі свого боку прийняв проданий 31.03.2003 шляхом викупу будівлю торгового комплексу/будівлю їдальні з магазином за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 56 758 грн згідно з наказами регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області від 13.11.2002 р. № 436 та від 29.12.2002 р. № 511.

На підставі акту приймання-передачі майна від 21.01.2022 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 (передала для Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарнитехбуд" майно як внесок до статутного капіталу відповідача, а саме будівлю їдальні з магазином, площею 1142 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Судом встановлено, що 25.01.2022 виготовлено технічний паспорт громадського будинку (адреса об`єкта Рівненська обл., Сарненський р-н, Сарненська територіальна громада, м. Сарни (станом на 01.01.2021), вул. Ткача, буд. 2Б). Замовник технічної інвентаризації - ОСОБА_1 .

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки 343767952 від 22.08.2023) судом з`ясовано, що вказане нерухоме майно площею 1142 кв.м., із 04.02.2022 на праві власності належить відповідачу.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки 331130361 від 03.05.2023) вбачається, що будівля їдальні з магазином, площею 1142 кв.м., що знаходиться за адресою: 34503, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Ткача, 2,Б перебуває у власності відповідача.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.05.2023 вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 знаходиться земельна ділянка к.н. 5625410100:01:028:1740, форма власності - комунальна (відомості про власника - Сарненська міська рада). Дата державної реєстрації земельної ділянки к.н. 5625410100:01:028:0080 - 21.06.2016.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказав, що за змістом пунктів 1, 3, 7, 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013. Подібну за змістом правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 12.05.2020 у справі № 911/488/18. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 сформулював правовий висновок:

"За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Крім цього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості".

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-5600307352023 від 05.05.2023) встановлено, що земельна ділянка комунальної власності площею 0,2636 га що знаходиться за адресою: 34503, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Ткача, 2,6 має кадастровий номер 5625410100:01:028:0080 та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення - 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Разом з тим, як вбачається, в реєстрі відсутня будь-яка інформація про речові права (власності або оренди) на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарнитехбуд" використовує із 04.02.2022 земельну ділянку к.н. 5625410100:01:028:0080.

З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею, а також обов`язок по сплаті орендної плати за користування такою земельною ділянкою.

Отже, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, зобов`язаний платити за користування нею з моменту набуття права власності на розміщений на ній об`єкт нерухомості (04.02.2022).

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

При цьому ст. 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст. 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на час розгляду спору судом) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Водночас у п. 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Зважаючи на викладене, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Суд зазначає, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Сарненської міської ради) зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки. При цьому, період за який слід обраховувати розмір таких коштів становить з 04.02.2022.

Господарський суд, перевіривши розрахунок розміру недоотриманих доходів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 5625410100:01:028:0080 наданий прокурором, дійшов висновку про його обґрунтованість з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи заявлений розмір щодо періоду з 04.02.2022 до 01.10.2023 прокурор вказує на інформацію з ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0.2636 га.

Суд зазначає, що при визначенні розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за 2022-2023 роки, слід виходити з розміру орендної плати за землю, що встановлений ст. ст. 277, 278 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 14.1.147, п. 147 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Згідно з п. 14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

У відповідності до п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином, ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

З огляду на викладене, суд зазначає, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

До листа виконавчого комітету Сарненської міської ради № 2189-02/17 від 13.10.2023 долучено Обгрунування розрахунку доходів від безпідставно набутого майна за період з 04.02.2022 по 01.10.2023 від ТОВ "Сарнитехбуд".

У даному обґрунтуванні розрахунку вказано, що згідно інформації з ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0.2636 га (кадастровий номер 5625410100:01:028:0080), яка знаходиться в м. Сарни по вул. Симона Петлюри, 2Б становить 1 830 372,5 грн, відповідно за 1 м2 нормативна грошова оцінка у 2022 році становить 694,38 грн.

Отже, судом встановлено, що орендна плата за використання вищевказаної земельної ділянки у період з 04.02.2022 по 31.12.2022 включно становила: 1830372,5*3%/365*331 = 49 796,16 грн за 331 дні 2022 року.

Із інформації з ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0.2636 га (кадастровий номер 5625410100:01:028:0080), яка знаходиться в м. Сарни по вул. Симона Петлюри, 2Б вбачається, що нормативна грошова оцінка становить 2 104 928,38 грн, відповідно за 1 м2 нормативна грошова оцінка у 2023 році становить 798,53 грн.

Орендна плата за використання вищевказаної земельної ділянки у період з 01.01.2023 по 01.10.2023 включно (273 день) становила: 2104928,38*3%/365*273 = 47 231,13 грн за 273 дні 2023 року.

Таким чином, сума недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 0.2636 га (кадастровий номер 5625410100:01:028:0080) за період з 04.02.2022 по 01.10.2023:

з 04.02.2022 по 31.12.2022 включно становить 49 796,16 грн.

з 01.01.2023 по 01.10.2023 включно становить 47 231,13 грн.

Підсумовуючи усе вищевикладене, із матеріалів справи вбачається, що сума доходів за використання земельної ділянки площею 0.2636 га (кадастровий номер 5625410100:01:028:0080) за період з 04.02.2022 по 01.10.2023 становить 97 027,29 грн.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у суді суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття інтереси держави, відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. З зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Предметом даного судового спору є стягнення безпідставно утриманих коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності за кондикційним зобов`язанням.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. (ст. 79 ЗК України).

Таким чином, спірні правовідносини, пов`язані з користуванням земельною ділянкою комунальної власності без достатніх на те підстав, становлять суспільний, публічний інтерес, а невжиття Рівненською міською радою заходів щодо стягнення безпідставно утриманих коштів із відповідача порушують права Сарненської територіальної громади.

Суспільним, публічним інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою про повернення земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

Згідно з ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Як вбачається із ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюю відповідні ради.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах, є Сарненська міська рада.

Як вбачається із матеріалів справи, Сарненською окружною прокуратурою направлено на адресу Сарненської міської ради лист № 53/2-1329вих-2 від 30.08.2023, у якому повідомлено про факт тривалого користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарнитехбуд" земельною ділянкою за відсутності договору оренди. Прокуратура просила орган місцевого самоврядування у строк до 07.09.2023 надати наступну інформацію:

-чи перебуває земельна ділянка к.н. 5625410100:01:028:0080, площею 0,2636 га в оренді (користуванні) у ОСОБА_1 , або ж в інших осіб долучивши, за наявності, копії відповідних договорів (прокуратура звернула увагу, що із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-5600307352023 від 05.05.2023) вбачається, що означена земельна ділянка перебуває в оренді ОСОБА_1 із 01.02.2005);

-чи проводилася та затверджувалася експертна грошова оцінка земельної ділянки к.н, 5625410100:01:028:0080, площею 0,2636 га;

-обґрунтований розрахунок доходів від безпідставно набутого майна, які мали бути сплачені ТОВ «САРНИТЕХБУД» за користування земельної ділянкою з к.н. 5625410100:01:028:0080 за період з 04.02.2022 по 31.08,2023;

-чи вживалися або ж чи планується Сарненською міською радою вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ «САРНИТЕХБУД» безпідставно збережених коштів за вищевказану земельну ділянку за період з 04.02.2022 по 31.08.2023.

Окрім того, прокуратура просила надати Акт обстеження земельної ділянки к.н. 5625410100:01:028:0080, в якому відобразити її площу та цільове призначення, наявність на вищевказаній земельній ділянці об`єктів нерухомості на земельній ділянці (їх розмірів та власників), відомості про фізичну або юридичну особу, яка фактично користується земельною ділянкою на даний час (зазначивши площу земельної ділянки, яка фактично перебуває у користуванні ТОВ «САРНИТЕХБУД»).

Разом з тим, прокуратура просила надати копії всіх наявних документів, що стосуються прийняття Сарненською міською радою рішення від 03.04.2020 № 1451 «Про підготовку до продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу гр. ОСОБА_1 (зокрема заяви ОСОБА_1 з доданими документами, тощо).

У відповідь виконавчий комітет Сарненської міської ради листом № 2189-02/17 від 13.10.2023 повідомив, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5625410100:01:028:0080) в оренді ОСОБА_1 не перебуває. Земельна ділянка перебуває в комунальній власності Сарненської міської територіальної громади та експертна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки не проводилась. Виконавчим комітетом надано обґрунтування розрахунку доходів від безпідставно набутого майна за період з 04.02.2022 по 01.10.2023 від ТОВ «Сарнитехбуд». Повідомлено, що на земельній ділянці в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5625410100:01:028:0080) площею 0.2636 га знаходиться лише одна будівля (будівля їдальні з магазином) власником якої є ТОВ «Сарнитехбуд». Як вбачається, виконавчий комітет Сарненської міської ради у своєму листі просить прокуратуру вжити заходів щодо примусового стягнення коштів із використання вищевказаною земельною ділянкою в судовому порядку. Разом з тим, надано копії документів, які були надані гр. ОСОБА_1 до заяви щодо підготовки до продажу вищевказаної земельної ділянки.

З огляду на викладене, вбачається, що органом місцевого самоврядування заходи щодо стягнення безпідставно збережених коштів не вживались у судовому порядку.

Обізнаність Сарненської міської ради про порушення відповідачем земельного законодавства серед іншого підтверджується тим, що листом № 2189-02/17 від 13.10.2023 виконавчий комітет Сарненської міської ради надав Сарненській окружній прокуратурі розрахунок недоотриманих доходів.

Отже, незважаючи на те, що саме Сарненська міська рада зацікавлена в отриманні коштів за оренду землі, розпорядником якої вона є, з метою їх подальшого використання на потреби територіального громади, жодних заходів для стягнення вказаних коштів не вжито.

Таким чином, Сарненська міська рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, поте ефективних заходів не вжила.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Отже, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже суд встановив наявність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини пов`язані як з користуванням спірною земельною ділянкою, так і пов`язані з оформлення речових прав не неї, які врегульовано нормами Цивільного та Земельного кодексів України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як ст. 3 Цивільного кодексу України загалом, так і п. 6 ч. 1 ст. ст. 3 Цивільного кодексу України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Справедливість та добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип добросовісності покладено, зокрема, в основу доктрини venire contra factum proprium, яка спрямована на унеможливлення суперечливої поведінки. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони договору чи відповідного правовідношення.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 686/9834/17-ц, від 28.10.2020 у справі № 372/4029/18, від 09.06.2021 у справі №948/393/20.

Суд додатково враховує й те, що у пункті VII.-2:101 вже цитованих Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що збагачення є безпідставним, за винятком таких випадків: особа, яка збагатилася, має право на отримання збагачення за рахунок потерпілого в силу договору чи іншого юридичного акту, судового рішення або норми права; або потерпілий вільно і без помилки погодився на настання невигідних для себе наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Таким чином, при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства і договори, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як встановлено судом, відповідач не вчиняв жодних дій з метою оформлення речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5625410100:01:028:0080 площею 0, 2636 га, яка сформована 21.06.2016 та користується нею без оформлення речового права із 04.02.2022.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28.10.2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

За результатами з`ясування обставин, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 97 027 грн 29 коп. безпідставно збережених коштів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відтак судовий збір сплачений прокуратурою Рівненської області згідно з платіжною інструкцією № 2183 від 22.11.2023 у сумі 2684 грн 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарнитехбуд" про стягнення 97 027 грн 29 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарнитехбуд" (34503, Рівненська область, м. Сарни, вул. Ткача, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 44651385) на користь Сарненської міської ради Рівненської області (вул. Широка, 31, м. Сарни, Рівненська обл., Сарненський р-н, 34503, код ЄДРПОУ 02910077) безпідставно збережені кошти у розмірі 97 027 (дев`яносто сім тисяч двадцять сім) грн 29 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарнитехбуд" (34503, Рівненська область, м. Сарни, вул. Ткача, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 44651385) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м.Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано "23" січня 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич